Тема: Становлення соціології План: 1. Періоди розвитку соціології.

Тема: Становлення соціології

План: 1. Періоди розвитку соціології. а) розвиток протосоціології б) академічний (класичний) період розвитку соціології 2. Основні школи зарубіжної соціології ХХ ст.

Рекомендована література: Соціологія: терміни, поняття, персоналії: Навчальний словник-довідник. – К., Львів, 2002. – 480 с. Ручка А., Танчер В. Курс історії теоретичної соціології. - К., 1995. – 224 с. Захарченко М., Погорілий О. Історія соціології (від античності до поч. ХХ ст.). – К., 1993. – 336 с. Погорілий О. Соціологічна думка ХХ ст.. – К., 1996. – 224 с. Дюркгейм Э. Социология: Ее предмет, метод, предназначение. – М., 1995. – 349 с.

Періоди розвитку соціології: Протосоціологічний період Класичний (академічний) період

Основні особливості античного етапу протосоціології: патріархальне натуральне господарство, державна форма власності на землю суспільне землеволодіння, що визначало соціальну структуру общин поширена релігійно-міфологічна свідомість розглядалися питання політичного управління, функціонування влади та правосуддя

Платон суспільство - цілісний організм вчення про ідеальну державу теорія соціальної нерівності

Аристотель роль особи в державі людина – істота суспільна вчення про «середній клас»

Етап середньовіччя Аврелій Августин Блаженний Фома Аквінський

Етап Відродження гуманістичний (сер. XIV– сер. XV ст.) неоплатонівський (сер. XV ст. – поч. XVI ст.) натуралістичний (сер. XVI ст. – поч. XVII ст.)

Етап Відродження Ніколо Макіавеллі Томас Мор, Томмаззо Кампанелла Томас Гоббс, Джон Локк

Етап Просвітництва Шарль Луї де Монтеск’є Жан-Жак Руссо Поль-Анрі де Гольбах Клод Гельвецій

Концепції першої половини XIX ст. консерватизм – Едмунд Берк (1729–87), Жозеф-Марі де Местр (1753–1821) лібералізм –Адам Сміт (1723-1790), Ієремія Бентам (1748-1832), Джон Мілль (1806-1873), Бенджамен-Анрі Констан (1767-1830) утопічний соціалізм –Клод-Анрі Сен-Сімон (1760-1825), Роберт Оуен (1771-1858), Франсуа-Марі Фур’є (1772–1835)

Огюст Конт (1798-1857) засновник школи позитивізму увів до наукового вжитку термін “соціологія” основна праця – “Курс позитивної філософії”

Контівська ієрархія наук Соціологія Біологія Хімія Фізика Астрономія Математика

Структура соціології за О.Контом соціальна статика соціальна динаміка

Методи соціології за О.Контом спостереження, експеримент, порівняння аналіз, історичний аналіз

Герберт Спенсер (1820-1903) засновник органічної школи в соціології праці: “Вивчення соціології”, “Принципи соціології”, “Описова соціологія”

Еміль Дюркгейм (1858-1917) представник соціологізму (соціального реалізму) праці: «Про розподіл суспільної праці» (1893) «Правила соціологічного методу» (1895), «Самогубство» (1897)

Еміль Дюркгейм з 1887 р. в університеті Бордо читає курс соціології протягом 1898-1913 рр. видає журнал «Соціологічний щорічник» у 1913 р. формує кафедру соціології в університеті Сорбонни

Еміль Дюркгейм соціологія - наука про соціальні факти – ідеї, норми, цінності, вироблені колективною свідомістю людей природа соціального - у різних формах колективності

Еміль Дюркгейм Методологічні підходи соціології: каузальний функціональний

Психологічний напрям у соціології Лестер-Френк Уорд (1841-1913) , Франклін-Генрі Гіддінгс (1855-1931) Вільфредо Паретто (1843-1923)

Вільфредо Федеріко Парето (1843-1923) представник психологізму праця “Трактат із загальної соціології” розробив логіко-експериментальний метод виділив типи дій: логічні та нелогічні автор теорії кругообігу еліт

Георг Зіммель (1858-1918) автор концепції формальної соціології праця “Основні питання соціології ” вивчав соціальну взаємодію, соціальний конфлікт

Макс Вебер (1864-1920) розвивав методологічні аспекти соціології, основоположник т.зв. «розуміючої соціології» (або гуманістичної), автор теорії соціальної дії праця “Протестантська етика і дух капіталізму”

Макс Вебер у 1904 р. із В.Зомбартом та Е.Яффе починає видавати науковий часопис «Архів соціальної науки і соціальної політики» у 1909 р. із Г.Зіммелем і Ф.Тьонісом створює Німецьке соціологічне товариство

Макс Вебер типи дій традиційна, афективна, цілераціональна (інструментальна), ціннісно-раціональна

Питирим Сорокін (1889-1968) вчення про «інтегральну» соціологію суспільство є система систем теорія соціокультурної динаміки теорія соціальної стратифікації, теорія соціальної мобільності

Риси західної соціології ХХ ст. за П.Сорокіним: інтернаціоналізація соціології академізація соціології експертизація соціології фактографізація соціології соціологізація інших наук диференціація соціології

Структурний функціоналізм представники: Толкотт Парсонс, Роберт Кінг Мертон суспільство – це система частин, об’єднаних в єдине ціле система є сталим комплексом соціальних дій, які повторюються і взаємопов’язуються

Концепція соціальних конфліктів представники: Льюїс Козер, Ральф Дарендорф конфлікт є постійним, органічним внутрішнім станом кожної соціальної системи конфлікти мають радше позитивне значення для суспільства соціологія займає провідне місце у профілактиці конфліктів та їх оптимальному розв’язанні

Теорії, що пояснюють соціальну взаємодію теорія інтеракції: Джордж Хоманс, Пітер Блау «символічний інтеракціонізм»: Джордж-Герберт Мід Герберт Блумер

Феноменологічна соціологія представники: Альфред Шюц, Петер Бергер, Томас Лукман

Теорія технологічного детермінізму технологічний песимізм Герберт Маркузе, К.Ясперс технологічний оптимізм Герман Кан, П.Друкер