Тема : Планування та будівництво зелених
Тема : Планування та будівництво зелених насаджень План: 1. Проведення передпроектних робіт 2. Технічна розробка проектної документації 3. Підготовка території 4. Посадка дерев і кущів на об’єктах озеленення 5. Післяпосадковий догляд за насадженнями
1. ПРОВЕДЕННЯ ПЕРЕДПРОЕКТНИХ РОБІТ
n Садово-паркове будівництво повинно вестися на підставі кваліфіковано розробленого технічного проекту озеленення. n Створення такого проекту розпочинається із передпроектних робіт
• Передпроектні роботи направлені на визначення: – Рекреаційних ресурсів території – Придатності території для освоєння – Можливості охорони і використання природних ландшафтів
• Аналіз рекреаційних ресурсів проводиться на основі соціологічних даних про кількість відпочивальників, основні потоки руху населення, вивчення характеру реакції території на антропогенне навантаження
Придатність території для рекреації визначають, виходячи із трьох аспектів: • Функціонального, який вимагає врахування кліматичних, гідрафічно-геологічних і орографічних умов, оцінки рослинних угруповань • Гігієнічного, що включає оцінку водних басейнів, атмосферного повітря, заболоченості, режим тиші тощо • Естетичного, що враховує красу і гармонію пейзажів, кольорову гаму, ступінь екзотичності, можливості огляду панорам і т. п.
• Охорона природи передбачає вивчення можливості збереження природної рівноваги, допустимих меж скупчення відпочивальників, можливості реконструкції природного ландшафту
2. ТЕХНІЧНА РОЗРОБКА ПРОЕКТНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ
Основою для роботи над проектом об’єктів зеленого будівництва є завдання на проектування, де визначаються: – Функціональне призначення об’єкта – Орієнтовна вартість будівництва – Терміни будівництва
• Після затвердження завдання на проектування переходять до наступного етапу проектування - стадії Проекту
Основна документація на стадії „проект”: • Пояснювальна записка • Розрахунок об’ємів робіт • Кошторис
У пояснювальній записці обґрунтовується прийнята ідея проекту, запланований асортимент дерев’янисто-чагарникових порід, квітів тощо. Ідея відображається на генеральному плані і супроводжується таблицею, де вказують: • Назву породи • Тип посадок (алея, масив, солітер тощо) • Вік • Кількість (шт. , або площа) • На генеральному плані також позначаються насадження, які будуть збережені та ті, що призначені для вирубки
Стадія „Робоча документація” та „Робочий проект” • Робоча документація створюється на основі затвердженого проекту (Робочий проект – для складних об’єктів, на основі архітектурно- планувального завдання). • До складу робочої документації входять: • Креслення в масштабі 1: 500 (при необхідності – 1: 200 чи 1: 100 – для окремих квітників, альпінаріїв тощо). • Кошторис
• На цій стадії готують 2 креслення: – Розбивочне креслення планування, де позначають доріжно-стежкову мережу, вказують типи конструкцій тощо – Посадкове креслення, де вказуються посадкові місця дерев і кущів із зазначенням виду і кількості рослин, місця та площі газонів, квітників тощо
Розбивочне креслення
Посадкове креслення (дендроплан)
Підрахунок рослин за породами та віком зводиться в таблицю, де вказують: • Назву рослин • Одиниця виміру (шт. , шт/м 2 тощо) • Кількість • Вік • Примітка (тут зазначають, наприклад, з грудкою землі чи без, розміри грудки тощо)
3. ПІДГОТОВКА ТЕРИТОРІЇ
Підготовка території до озеленення включає кілька етапів: 1. Очищення ділянки від сміття, пеньків, залишків будівництва і т. п. 2. Заходи із збереження дернини та якісного ґрунту (дернина нарізається, штабелюється і поливається; ґрунт згрібається до меж ділянки) 3. Інженерні роботи • Вертикальне планування • Організація поверхневого стоку • Осушення території (за потребою) • Прокладання підземних комунікацій • Захист території від підтоплення, осипів, обвалів тощо
Очищення ділянки від сміття
Збереження ґрунту на межі ділянки
• Вертикальне планування полягає у розрівнюванні нерівностей, заглиблень і т. п. При цьому використовуються супіщані та суглинкові ґрунти із домішкою будівельного сміття (не більше 40 -50 %).
• Дренажну систему будують за потребою, але обов’язково, якщо рівень грунтових вод знаходиться на глибині менше 1, 5 м.
Відкрита дренажна система складається із розгалуженої мережі канав-збирачів (осушувачів) і магістральних колекторів. • Закрита дренажна система – це система дрен, розміщених на глибині 0, 7 -1 м, які впадають у загальний колектор. Дрени можуть бути без труб, або виготовлені із труб (керамічних, бетонних чи пластикових із отворами і порами). Дренажні системи засипають крупним (7 -10 мм) щебенем, потім – шаром дрібнішого щебеню. Зверху засипають рослинний грунт.
Відкритий дренаж
Закрита дренажна система (схема)
Закрита дренажна система
Для забезпечення об’єктів озеленення водою влаштовують водогін : • Господарчий (постійної дії) • Поливний (сезонної дії)
Господарчий водогін
Поливний водогін
Крапельний полив
• Укріплення схилів здійснюють за допомогою дернування і посадки чагарників.
Укріплення схилу (схема)
Укріплення схилу
• Для збереження існуючих рослин влаштовують „сухі криниці” – при загальному підвищенні території та тераси і підпірні стінки – при загальному пониженні території.
“Сухі криниці”
Підпірні стінки (схема)
Підпірна стінка
Підпірна стінка
Ґрунт на об’єктах озеленення має відповідати певним вимогам: • Щільність – у межах 5 -20 кг/см 2 • Структурні агрегати розміром 0, 5 -1 мм • Вміст достатньої кількості поживних речовин • Відсутність забрудненості бур’янами і сміттям
• Кількість ґрунту розраховують як суму його об’ємів, необхідних для квітників, газонів та для наповнення посадкових ям. При цьому враховують об’єм ґрунту, що є на об’єкті.
Заходи з покращення якості існуючих ґрунтів: • Для піщаних і супіщаних: внесення органічних і мінеральних добрив • Для важких глинистих: додавання піску, торфу, компосту, тирси тощо • Для кислих болотних торф’яників – глибоке вапнування і дренаж • Для солонцюватих: гіпсування, внесення органічних добрив, фізіологічно кислих мінеральних добрив ((NH 4)2 SO 4, Mg SO 4)
4. ПОСАДКА ДЕРЕВ І КУЩІВ НА ОБ’ЄКТАХ ОЗЕЛЕНЕННЯ
• Технологія посадки дерев і чагарників є найскладнішою в циклі агротехнічних озеленювальних робіт. Перш ніж здійснити посадку, рослини звичайно готують до цього процесу ще в розсаднику або на місцях, звідки їх беруть. • Спочатку рослини необхідно викопати, перевезти з розсадника на об'єкти озеленення, а потім вже посадити на постійні місця.
Розсадник декоративних хвойних рослин
Розсадник декоративних чагарників
• всі посадочні роботи можна розділити на підготовчі, пов'язані з підготовкою рослин до пересадки, і основні, пов'язані безпосередньо з самою посадкою на постійне місце.
• Всі саджанці повинні відповідати стандартам і бути здоровими. Викопані рослини сортують по породах, тимчасово прикопують корені рихлою землею (щоб уникнути їх підсихання) в зручному для під'їзду місці. Потім їх вантажать на автомашини для перевезення на об'єкти озеленення. • Розташовувати саджанці слід залежно від їх розмірів вертикально або похило, коренями у напрямі руху автомобіля. Стандартні чагарники вантажать горизонтально. • Після вантаження саджанці ретельно вкривають брезентом і зверху брезент стягують міцним мотузком.
Транспортування саджанців
• Збереження саджанців може бути: – Короткотерміновим – зразу після викопки або після перевезення. При цьому саджанці прикопують так, щоб коренева шийка була на 5 -10 см нижче рівня ґрунту. Після цього саджанці рясно поливають, – Тривалим – терміном на кілька місяців. В осінній частину посадочного матеріалу прикопують на зимове зберігання для проведення весняних посадок. Ділянка для зимового прикопування повинна бути рівною, із зручним під'їздом, що має тверде покриття. Бажано, щоб ділянка знаходилася на підвищеному місці, добре захищеному від пануючих вітрів. Рослини прикопують, укладаючи коренями на північ, а кронами на південь, щоб північні вітри не висушували крони в зимовий час. Південну сторону траншеї роблять похилою під кутом 45°. Траншеї викопують, відповідно до розмірів кореневої системи. Глибина траншеї для деревних саджанців повинна бути 50— 60 см, для чагарникових — 40— 45 см, ширина траншеї— 0, 8— 1, 5 м. Рослини укладають щільно в один ряд, корені засипають рихлим ґрунтом і пошарово ущільнюють. Прикопані рослини необхідно рясно полити водою; після поливу і утворення промоїн і просідань в траншеї додають ґрунт. Навколо траншеї роблять канаву із прямовисними стінками, взимку у прикопці утрамбовують сніг (захист від гризунів).
Технологія посадки: • Викопування ями відповідних розмірів (вільне розміщення коріння) • При потребі – засипання невеликої кількості збагаченого перегноєм ґрунту • Поміщення рослини у яму • Поступове засипання коріння ґрунтом із обов’язковим ущільненням окремих шарів (при цьому коренева шийка рослини має розміщуватись на рівні ґрунту) • Утрамбовування ґрунту • Обов’язковий полив (не менше 20 -25 л на одне дерево і 10 -12 л – на один кущ) • Використанні підпорок і розтяжок (для крупномірів).
• Терміни посадки дерев і кущів: • Для листяних порід – найчастіше осінь і весна (коли життєві процеси загальмовані). Осіння посадка зручна в організаційному відношенні. Починають її, як тільки закінчився ріст рослин і почнеться обпадання листя, а закінчують – при появі перших заморозків. Весняна посадка проводиться в період з моменту танення ґрунту і до набубнявіння бруньок. • Для хвойних порід терміни більш обмежені – рання весна, середина літа і зима (хвойні посилено ростуть навесні і в першій половині літа, і коренева система пересадженої рослини не здатна забезпечити цей ріст).
Підготовка до пересадки крупномірних дерев і чагарників. • Листяні дерева від 12 років і вище, береза від 6 років і вище, плодові і модрина від 6 років і вище і, нарешті, хвойні і вічнозелені породи викопують з прикореневою грудкою землі. Форма прикореневої грудки залежить від типу вживаної упаковки.
Транспортування крупноміра
• В даний час в садово-парковому будівництві застосовуються в основному два типи упаковок: м'яка — звичайно з мішковини і жорстка, яка робиться або з ящиків, збитих з дерев'яних щитів, або із спеціальних металевих вазонів. Найбільш поширена упаковка грудки в мішковину і в ящики. Жорстка тара оберігає корені від струсів, обвітрення і висушування при вантаженнях дерев, їх перевезеннях і посадках, що сприятливо відображається на приживанні рослин. • Розмір грудки для пересаджуваного дерева визначають шляхом вимірювання діаметра стовбура дерева на висоті 1, 3 м і збільшення отриманого значення в 10— 15 разів.
“М'яка” упаковка дерев
Підготовка дерева із замерзлою грудки ґрунту
Посадка дерева із замерзлою грудкою ґрунту
Для створення зелених насаджень зазвичай використовують такий посадковий матеріал: • Для масових посадок у лісопарках, вітро- і снігозахисних смугах – саджанці віком 2 -5 років • Для скверів, бульварів, парків – саджанці віком 6 -10 років і висотою 2, 5 -3, 5 м. • Для алейних посадок, груп на вулицях і площах – крупномірний матеріал віком 12 -20 років із висотою більше 3 -4 м
5. ПІСЛЯПОСАДКОВИЙ ДОГЛЯД ЗА НАСАДЖЕННЯМИ
• Догляд за деревами і кущами – це система заходів, направлених на забезпечення приживання рослини після посадки і створення біологічно стійких і естетично повноцінних насаджень на об’єкті озеленення. Догляд за насадженнями здійснюється як безпосередньо після посадки, так і в процесі експлуатації зелених насаджень.
Негативні процеси і явища, які впливають на рослини в урбоекосистемах: • Недостатність освітленості при затіненні будівлями; • Підвищена температура повітря і ґрунту; • Знижена вологість повітря; • Підвищена ущільненість ґрунту; • Підвищена загазованість і задимленість повітря тощо
Найпоширеніші заходи післяпосадкового догляду: • Регулярний полив (в т. ч. , дощування крон); • Зрихлення і мульчування пристовбурового простору; • Внесення добрив; • Обрізка; • Боротьба із хворобами і шкідниками
• Полив рослин здійснюють негайно після посадки (не менше 20 -30 л на одне дерево), а потім – за потребою, але не менше, ніж 7 -10 разів за сезон. • Норми поливу залежать від погодних умов, типу ґрунту, біологічних особливостей рослин тощо. • Полив проводять протягом вегетаційного сезону, але не пізніше жовтня, даючи можливість рослині підготуватися до зими (здерев’яніння пагонів, диференціація бруньок тощо).
Полив
• Зрихлення і мульчування пристовбурового простору проводять з метою знищення бур’янів та покращення аерації та водопроникності ґрунту. Проводять не менше 4 -5 разів за вегетацію на глибину 4 -5 см (щоб не пошкодити корені).
Рихлення і мульчування пристовбурного простору
• Внесення добрив проводять через 4 -5 тижнів після посадки, але не пізніше, ніж за 3 -4 тижні до настання холодів (для забезпечення нормальної зимостійкості). • У якості добрив використовують органічні (перегній, курячий послід, торф, замочений гній тощо) та неорганічні (селітри, суперфосфат тощо) компоненти. Часто використовують некореневі підживлення (бажано не в рік посадки).
Мінеральні добрива
Органічні добрива
Механізми для внесення добрив
• Обрізка дозволяє покращити загальний ріст і розвиток рослини там, де необхідно надати рослині правильної форми, розміру та видалити непотрібні, сухі та хворі частини.
Обрізка буває трьох типів: • Формувальна • Санітарна • Омолоджувальна
• Формувальна обрізка полягає у досягненні більш рівномірного розміщення гілок, надання кроні привабливого вигляду, вирівнюванні висоти дерева, збереженні природного або штучної форми. Її проводять до початку вегетації, в березні-квітні.
формування архітектурних форм крони
• Санітарна обрізка полягає у вирізанні старих пошкоджених або переплетених гілок. Основне завдання зводиться до рівномірного проріджування для створення кращої провітрюваності і освітленості крони. Обов’язково обрізують хворі, сухі, засихаючі, надломлені гілки, або такі, що ростуть вглиб крони. Вирізають також пагони, які відходять від основних гілок під гострим кутом і такі, що труться один об інший. Таку обрізку можна проводити протягом усього вегетаційного періоду.
Старі і пошкоджені гілки потрібно видаляти
• Омолоджувальна обрізка проводиться для того, щоб повернути старим екземплярам привабливий вигляд. Такий прийом необхідно проводити дуже обережно, у 2 -3 роки, враховуючи здатність деревної породи до пагоноутворення. • Обрізку проводять поетапно, залишаючи частину гілок майже не обрізаною і дуже укорочуючи інші. При цьому стимулюється ріст нових пагонів, які теж потрібно правильно укорочувати та проріджувати. Цей прийом використовують у виняткових випадках. Час обрізки – рання весна.
Омолоджувальна обрізка
Боротьба із хворобами і шкідниками проводиться різними методами: • Хімічними • Біологічними • Біофізичними і механічними • Інтегральними
• Хімічні засоби боротьби проводяться із застосуванням хімічних препаратів проти шкідників і збудників хвороб зелених насаджень. Обробка рослин хімічними препаратами здійснюється згідно інструкцій щодо їх застосування. Для хімічного методу боротьби із шкідниками і хворобами рослин використовують такі препарати: • Інсектициди – для знищення комах; • Гербіциди – для знищення бур’янів; • Фунгіциди – для боротьби із грибковими захворюваннями; • Акарициди – для боротьби із кліщами
Біологічні засоби боротьби з шкідниками і збудниками хвороб ґрунтуються на принципі антагоністичності взаємовідносин між окремими групами живих організмів шляхом використання комахоїдних птахів і звірів, хижих і паразитуючих комах, збудників хвороб комах та інших антагоністичних мікроорганізмів.
• Біофізичні і механічні методи боротьби включають різноманітні засоби знищення комах за допомогою фізичних і хімічних пристосувань (використання приманок, перешкод, світлових пасток тощо).
Основи озеленення_4.ppt
- Количество слайдов: 83