Тема лекції Соціальна взаємодія, групи та організації Національний

Тема лекції Соціальна взаємодія, групи та організації Національний авіаційний університет Кафедра соціології

План Cоціальна взаємодія і соціальна структура. Соціальне конструювання реальності. Соціальні групи та мережі. Формальні організації. Еволюція організацій та їх майбутнє.

Література Городяненко В. Соціологія. – К.: Наукова думка, 1999. Масионис Дж. Социология. – СПб.: Питер, 2004. Смелзер Н. Социология. – М., 1994. Кравченко А. Социология. – М., 2002.

Соціальна взаємодія: процес, завдяки якому люди діють та реагують по відношенню до інших людей, створюючи реальність, в якій вони живуть. Характер соціальної взаємодії визначається соціальною структурою.

У будь-якому суспільстві в буденних ситуаціях люди діють згідно соціальної структури, спираючись на культурні норми

Основа соціальної структури – соціальний статус Г. Зіммель – першою умовою спілкування будь з ким є знання, з ким саме ви маєте справу Статус – це соціальне становище (права та обов’язки), яке займає індивід у суспільстві

Кожна людина має одночасно декілька статусів – статусний набір Згідно способу отримання статуси називаються: Наданий – соціальне становище, яке індивід отримує при народженні або в житті Досягнутий – соціальне положення, яке індивід займає згідно власного вибору і яке відображає його особисті здібності та успіхи Домінуючий статус – той, що має особливе значення для соціальної ідентичності та обумовлює життя індивіда спортсменка донька сестра подруга учениця

Функцією статусу є роль – поведінка, яку очікують від певної особи визначеного статусу Емоційність (різні форми прояву почуттів) Спосіб отримання (дитина – професор) Масштаб (лікар – пацієнт / батьки –дитина) Формалізація (бібліотекар – читач, брати) Мотивація (підприємець – власні інтереси, держслужбовець – суспільні) Характеристика ролі: Р. Мертон

Рольовий набір – ряд ролей, які закріплюються за окремим статусом.

Соціальне конструювання реальності – процес, завдяки якому люди творчо формують реальність на основі соціальної взаємодії “Коли я заходжу до установи, то негайно стаю тим, ким повинен або можу стати: я створюю себе. Подаю себе у формі, що підходить для стосунків, які я хочу встановити. Інші поступають відносно мене так само.” Так відбувається “розпізнавання” статусів і створення конкретної соціальної реальності Луїджі Піранделло

Теоретичне осмислення соціальної взаємодії: Теорема Томаса: ситуації, які визначаються як реальні, реальні за своїми наслідками. Етнометодологія: вивчення шляху, яким люди розуміють своє буденне оточення (Г. Гарфінкель: “Зрозуміти, як формується сенс подій, можна лише порушуючи правила”) Драматургічний аналіз: вивчення соціальної взаємодії як театральної вистави (І. Гофман: “Вистава” кожного індивіда – самопрезентація – бажання залишити особливе враження про себе у свідомості інших)

Драматургічний аналіз – це процес управління враженнями, який включає: Виставу – передачу інформації за допомогою одежі, предметів, голосу та окремих жестів. Невербальну комунікацію – використання замість мови жестів, виразу обличчя, рухів тіла, гримас. Ідеалізацію – намагання ідеалізувати наміри поведінки. Ніяковість і такт – можливість накладки і допомога людині “зберегти своє обличчя” (А. Лінкольн: “такт – це вміння описати інших такими, якими вони себе бачать”) Використання мови і гумору

У. Шекспір: Весь мир – театр, В нем женщины, мужчины – все актеры, У них свои есть выходы, уходы, И каждый не одну играет роль

Нічого не буває рано, нічого не буває пізно! Моріс і Річард Мак-Дональди 1948 р. Пасадена (Каліфорнія) – перший ресторан типу “фаст-фуд” Рей Крок 1954 р. розвиток мережі Макдональдс Принципи Макдональдизації: Ефективність Розрахунок Одноманітність та передбачуваність Контроль через автоматизацію Кожні 8 годин у світі відкривається новий “Макдональдс”. На сьогодні понад 28 тисяч ресторанів приготували понад 150 млрд. гамбургерів у 120 країніх світу

Яким чином розвивається соціальна взаємодія, переростаючи з мікрорівня у гігантські корпорації, які утверджують свої принципи життєдіяльності? Соціальна група утворюється кількома людьми, які ідентифікують себе один з одним та взаємодіють Первинна - мала соціальна група члени якої об’єднані особистими і довготривалими стосунками Вторинна - велика та знеособлена соціальна група, члени якої прагнуть досягти мети, займаючись певною діяльністю

Вплив групової взаємодії на соціальні установки та поведінку особистості Референтна група – соціальна група яка виступає еталоном при оцінюванні соціальних фактів та прийнятті рішень (референтними для індивідів є ті групи до яких вони не належать) Ін-група - формування почуття відданості та гідності Аут-група - об’єкт опозиційності та суперечки Напруженість між групами встановлює їх межі та сприяє уточненню соціальної ідентичності

Залежність кількості взаємозв’язків від розміру групи Г.Зіммель Діада, соц. взаємодія інтенсивна, але нестійка Група понад три особи - стійка

Сучасна людина живе в світі формальних організацій - великих вторинних груп, створених для ефективного досягнення мети. ТИПИ: 1) Утилітарні – бізнес-організації; 2) Нормативні – добровільні асоціації; 3) Примусові – тюрма, колонія. Організації живуть самостійним життям, розробляючи власну культуру.

Малі групи і формальні організації

Індустріальне суспільство змінило силу традиції на раціональний світогляд, який сприяв виникненню бюрократії – організаційної моделі, що раціонально вибудована для ефективного виконання завдань. Елементи ідеальної бюрократії: спеціалізація; посадова їєрархія; правила та установки; технічна компетентність; знеособлення; формальна, письмова комунікація. М. Вебер

Проблеми бюрократії бюрократичне відчуження (дегуманізація людини) неефективність та ритуалізм (захоплення правилами та настановами на шкоду досягненню мети) бюрократична інерція (тенденція до самозбереження) олігархізація (відповідальність небагатьох лідерів за організаційні ресурси) Р. Міхельс – “залізний закон олігархії”: управління в організації тим ефективніше, чим більшою буде дистанція між лідерами та членами організації.

Еволюція організацій Наукове управління – застосування наукових принципів у роботі організації. Три кроки: хронометраж виробничих операцій пошук ефективних способів роботи заохочення робітників керівництвом організації Проблеми: раса і гендер зарубіжні виробники-конкуренти зміни у виробничому процесі Г. Форд Ф. Тейлор

Японська організація: В 1950р. слова made in Japan означали дешевий нікудишній продукт. У 1980р. найпопулярнішою маркою авто в США стала Honda Accord. П’ять відмінностей японських організацій прийом на роботу та просування пожиттєва гарантія всестороння участь широка підготовка колективне прийняття рішення

Перехід від індустріального до пост-індустріального суспільства викликав, передусім, необхідність створення та обробки інформації. Зміна характеру та змісту праці формує нові риси організації: креативна автономія, змагання трудових команд плоска організація управління посилення гнучкості

Висновки: Соціальна структура, головним компонентом якої є статус, забезпечує керівні принципи поведінки і робить повсякденне життя передбачуваним і зрозумілим. Соціальні групи виступають будівельними блоками суспільства, зв'язуючи індивідів і виконуючи різноманітні завдання. Формальні організації являють собою великі корпорації, здатні ефективно виконувати завдання, породжуючи бюрократію. Майбутнє організацій пов'язано з ростом автономії кваліфікованих працівників при посиленні нагляду за ними за допомогою інформаційних технологій.

Дякую за увагу!