Тема лекції СЕНСОРНІ СИСТЕМИ План лекції 1

Тема лекції: СЕНСОРНІ СИСТЕМИ

План лекції: 1. Поняття про сенсорні системи, або аналізатори. 2. Анатомія і фізіологія сенсорних систем.

1. Поняття про сенсорні системи, або аналізатори

СЕНСОРНІ СИСТЕМИ

СЕНСОР чуття

- це система, яка забезпечує сприймання, передачу та аналіз інформації про явища навколишнього середовища

СЕНСОРНІ СИСТЕМИ

Зв ׳ язок організма з довкіллям 1. Інформаційна Про стан 2. Керування активністю нервової системи внутрішнього середовища Виявляють і організму 3. Формування відчуттів, розрізняють сигнали, мотивацій і емоцій переводять їх в інформацію, розпізнають образи 4. Забезпечення всієї психічної діяльності людини

СЕНСОРНІ СИСТЕМИ, або периферичний сприймальний апарат, який сприймає подразнення і перетворює його в нервовий процес збудження

СЕНСОРНІ СИСТЕМИ, або

й и ов р нт в це ер о н. Д 2 1. Рецептор 3. Ділянки кори великих півкуль головного мозку

3. ЦНС 1. Рецептор ий 2 в ро нт це рв не в ро нт в це ер о н. Д ід 4. В й и 5. Ефектор

Зорова сенсорна система

СЕНСОРНА СИСТЕМА Функції 1. Забезпечує сприймання світла 2. Хвилі різної довжини або поглинаються, 1. Це електромагнітні або відбиваються від поверхні, випромінювання в діапазоні внаслідок потрапляння в око, хвиль від 400 до 800 нм. вони дають уявлення про колір. 2. Падаючи на поверхню, світло відбивається від і розміри предметів, 3. Дає уявлення про форму неї у різних напрямках між ними, відмінності неоднаково, внаслідок чого виникає їхнє взаємне розташування у просторі. контрастність.

Як бачимо ми

Як бачать тварини

й ви о 2. рв е н ор З 3. Потилична ділянки кори великих півкуль головного мозку 1. Фоторецептори в оці

- це периферична частина зорового аналізатора.

БУДОВА ОКА

БУДОВА ОКА

Рис. 38. Черепно-мозкові нерви

ОБОЛОНКИ ОЧНОГО ЯБЛУКА 1. Білкова 2. Судинна 3. Сітківка Склера – РОГІВКА – біла, прозора, непрозора товщина її 0, 2 – 0, 4 мм опукла РАЙДУЖКА Циліарні м’язи

Будова органу зору Задня камера Склисте тіло Передня камера ЗІНИЦЯ Зоровий нерв КРИШТАЛИК

- це слизова оболонка, що вкриває і зволожує внутрішню поверхню повік і передню поверхню очного яблука, за винятком рогівки, біля краю якої утворюється кільце кон’юнктиви.

1. Циліарні м‘язи розслаблюються. 2. Кришталик сплощується. 3. Промені світла слабко заломлюються кришталиком.

1. Циліарні м‘язи скорочуються. 2. Кришталик стає опуклішим. 3. Промені світла сильно заломлюються кришталиком.

Положення, при якому зображення близького об‘єкта втрачає чіткість, має назву При її досягненні кришталик набуває максимальної опуклості.

Різке зниження акомодаційної здатності настає після 40 років через втрату кришталиком еластичності. На близькій відстані людина перестає розрізняти дрібні предмети. Це явище носить назву

ОБОЛОНКИ ОЧНОГО ЯБЛУКА Товщина - 0, 1 -0, 2 мм 3. Сітківка

• Утворений епітелієм, що містить пігмент фуксин. • Цей пігмент поглинає світло і тим перешкоджає його віддзеркаленню та розсіюванню, а це сприяє чіткості зорового сприйняття.

• 125 • 7 - 8 млн. • Бувають трьох різновидів, кожний з яких • пігмент, що відповідає за певну містить Дають змогу: а) відрізнити світло від темряви; довжину хвилі б) визначити червоного чи синього кольорів (зеленого, переміщення об’єкта. спектра). • Розташовані на периферії кольорів дає усе • Різна комбінація цих сітківки. розмаїття кольорових зображень. • Зосереджені в центрі оптичної осі.

Центр оптичної осі, або область центральної ямки сітківки, де зосереджені колбочки, називається ЖОВТОЮ ПЛЯМОЮ.

Місце виходу зорового нерва з очного яблука, що не містить фоторецепторів, а тому й не сприймає світла, називається сліпою плямою.

МЕХАНІЗМ ПЕРЕХОДУ ЗОРОВИХ ПІГМЕНТІВ В АКТИВНУ ФОРМУ 1. Під дією кванта світла зорові пігменти 1. Колбочки реагують лише на певну 1. Палички реагують ("вицвітають") і миттєво розпадаються на світлові довжину світлової хвилі: промені всього спектра – від 400 до переходять в активнуколбочки); форму: • одні – на 430 нм 800 нм. (сині ретиналь відщеплюється від опсину. • другі – на 535 нм (зелені колбочки); 2. Палички збуджуються навіть при • треті – на 575 нм (червоні колбочки). поганому освітленні – в сутінках і 2. У такій формі зорові пігменти збуджують вночі. 2. фоторецептори. Якщо всі види колбочок збуджуються 3. Чутливість паличок у 1 000 разів одночасно, то людина бачить білий 3. Виникає нервовий імпульс у зв’язаних з вища, ніж колбочок. колір; якщо ізольовано – відповідний ними волокнах зорового нерва. колір.

Колірна сліпота – явище порушення сприйняття кольорів унаслідок відсутності зорових пігментів. За таких умов навколишній світ здається сірим. Часткове порушення колірного зору дістало назву дальтонізму. Частіше спостерігається в чоловіків (6– 8%), рідше - у жінок (0, 4— 0, 5%).

• Це сприймання двох точок окремо в тому випадку, коли їхнє зображення на сітківці буде припадати на дві колбочки, між якими розташована одна незбуджена. • Це буває тоді, коли кут між кришталиком і двома точками, які розглядаються, дорівнюватиме 0, 1 кутової хвилини. • Такий зір позначається одиницею (1).

• Це простір, що сприймається оком при фіксуванні зору на одній точці. • Коли поле зору падає на жовту пляму, то виникає центральний зір, якщо на інші місця сітківки – периферичний. • Центральний зір – ділянка чіткого розрізнення деталей предмета, а периферичний розпливчасто окреслює лише окремі контури.

• Оцінюється одним оком (монокулярно). • Однак двома (бінокулярно) відстань визначається точніше. • Це пояснюється тим, що зображення в кожному оці падає на ділянки жовтої плями, всі точки якої розташовані на однаковій відстані від предмета, що розглядається. При об’єднанні у чутливих зонах кори г. м. зображення з правого і лівого ока відбувається оцінка послідовності розташування предметів і точок. Так відбувається об’ємне сприймання.

1. Зменшені очні яблука. 2. Зображення 1. фокусується Збільшені очні за сітківкою. яблука. 3. 2. Корекція: Зображення опуклими або фокусується контактними перед лінзами. сітківкою. 3. Корекція: увігнутими або контактними лінзами.

короткозорість • Запам’ятайте! Якщо ви погано бачите те , що написано на дошці і вам хочеться пересісти ближче до неї, або коли під час читання доводиться примружувати очі чи наближати до них книжку, а під час написання – нахиляти голову до столу, треба негайно звернутися до лікаря, який порадить певні методи лікування чи пропише окуляри.

Далекозорість • Для поліпшення зору за далекозорості можна застосовувати спеціальну гімнастику, спрямовану на тренування м’язового апарату війчастого тіла, або користуватися окулярами з двоопуклими збиральними лінзами.

Причини: І. Вроджені: якщо жінка у ранній період вагітності хворіла на кір. ІІ. Набуті: Цукровий діабет, радіація.

Причини: Нагромадження водянистої вологи зумовлене недостатністю дренажного каналу між рогівкою та райдужкою, яка в нормі витікає відразу після її секреції. Це створює підвищений внутрішньоочний тиск, який призводить до дегенерації нервових волокон через стискання кровоносних судин очного нерва.

Запалення очей: ячмінь, кон΄юктивіт • Запам’ятайте! Правила гігієни для запобігання запалення очей: користуйтеся завжди особистими чистими рушниками; часто мийте руки; стежте за чистотою у приміщенні.

Травмування очей • Пам’ятайте! Будь яке пошкодження ока небезпечне і може спричинити сліпоту навіть через тривалий час після травми!

Зір і шкідливі звички Шкідливі звички тютюнопаління вживання алкоголю вживання наркотичних речовин Запам’ятайте! Шкідливі звички можуть привести до втрати зору!

Гігієна зору • Денне світло повинно вільно потрапляти в кімнату через чисте віконне скло. Штори на вікнах бажано, щоб були світлих тонів. • У сонячну літню погоду, особливо перебуваючи на пляжі, краще користуватися темними окулярами, які захищають сітківку від зайвих сонячних променів. • Увечері користуйтесь лампами не менше 100 Вт з абажуром. • Домашні завдання виконуйте тільки у добре освітленому місці. • Книжку або зошит тримайте на відстані 30 -35 см від очей. • Лампу на столі, за яким ви працюєте, розташовуйте таким чином, щоб світло падало з лівого боку на зошит або книжку.

• Не читайте у транспорті! • Не дивіться телевізор більше двох годин у день. Відстань від екрана до очей повинна бути не менше, ніж 2 м. • Не читайте лежачи! • При роботі за комп’ютером також потрібно дотримувати відповідних правил: • Відстань від очей до екрана 50 -55 см, зображення на моніторі повинно бути чітким і контрастним, не дуже яскравим. • Чергуйте здорову працю з відпочинком, через кожні 40 -45 хв роботи 10 хв відпочивайте. • Час роботи за комп’ютером (без перерви) старшокласників -25 -30 хв, учнів 7 -8 класів -15 -20 хв, молодших школярів - 10 -15 хв.

СЕНСОРНА СИСТЕМА

СЕНСОРНА СИСТЕМА Функції 1. Забезпечує сприймання та розрізнення звуку 1. Це коливання молекул пружного середовища (повітря), яке відбувається у вигляді поздовжніх хвиль тиску. 2. Людина сприймає звуки частотою від 15 до 20 тис. Гц. 3. У дітей верхня межа – 22 тис. Гц. 4. Найбільша звукочутливість в межах частот від 1 до 3 тис. Гц.

СЕНСОРНА СИСТЕМА Функції 1. Забезпечує сприймання та розрізнення звуку 5. Інтенсивність (гучність) звуку визначають в белах (Б). Бел – це логарифм відношення потужності звуку до порогової величини, прийнятої за одиницю. 6. На практиці розрахунки ведуть у децибелах (1/10, д. Б). Наприклад: тихий шепіт на відстані 1 – 5 м – 10 д. Б; тиха мова – 40 д. Б, крик – 70 д. Б, літак при польоті – 110 – 120 д. Б; космічна ракета при злітанні – 140 – 150 д. Б.

ух л. С ий ов рв е н 3. Скронева ділянки кори великих півкуль головного мозку 2 1. Фонорецептори у вусі

- це периферична частина слухового аналізатора.

Ловить звукові коливання 24 мм Проводить звукові коливання Коливається у такт звукової хвилі

Передають звукові коливання 1. Сполучає середнє вухо з від барабанної перетитнки до носовою частиною. 2. внутрішнього вуха Вирівнює тиск по обидва боки барабанної перетитнки

- запалення середнього вуха.

Перетинка, що закриває вхід до внутрішньог о вуха

1. Передня частина кісткового лабіринту, що має вигляд спірального каналу, який утворює два з половиною оберти. 2. Всередині має три заповнених рідиною канали, що лежать паралельно і закручені навколо кісткової осі. 3. Серединний канал – завиткова протока – містить спіральний (Кортіїв) орган, що сприймає звукові подразнення.

Спіральний (Кортіїв) орган

Спіральний (Кортіїв) орган

Рис. 38. Черепно-мозкові нерви

Механізм сприймання звуку 1. Звукові хвилі, потрапляючи у зовнішній слуховий прохід, підсилюються в 2 – 2, 5 рази і викликають коливання барабанної перетинки. 2. Коливання барабанної перетинки сприймають слухові кісточки, зменшуючи амплітуду коливань і збільшуючи їхню силу (до 50 разів).

Механізм сприймання звуку 3. Тиск слухових кісточок передається на перетинку овального вікна. 4. Коливання перетинки овального вікна спричинює хвилеподібні рухи рідини, що заповнює завитку, внаслідок чого певні фонорецептори збуджуються. 5. Механічні коливання перетворюються на електричні, що передаються до головного мозку.

• Якщо різко підвищувати рівень звукового тиску, може виникнути відчуття болю. • Звукові травми можуть виникнути при силі тиску до 130 д. Б, а при тривалому впливові звуків – навіть при інтенсивності 90 д. Б.

Засоби запобігання: • Уникати гучних звуків. • Користуватися запобіжними навушниками або спеціальними пристосуваннями – беруші.

• Є наслідком порушень звукопроведення до внутрішнього вуха. • Причини: надмірна к-ть вушної сірки; • ушкодження барабанної перетинки; • отосклероз – іммобілізація слухових кісточок; • ушкодження внутрішнього вуха; • ушкодження слухового нерва; • тривалий вплив гучного шуму; • побічна дія ліків.

СЕНСОРНА СИСТЕМА РІВНОВАГИ Функції Аналіз положення тіла у просторі

ий рн ля у иб 2 рв не 3. Мозочок + скронева ділянка кори великих півкуль головного мозку ст Ве. 1. Механорецептори у вестибулярному апараті внутрішнього вуха

Це чутливі ділянки, які містять волоскові клітини.

Функції плям: Контролюють положення голови стосовно землі.

Це чутливі ділянки, які містять волоскові клітини.

Функції ампульних гребінців: Сприймають обертальні рухи.

Рис. 38. Черепно-мозкові нерви

СЕНСОРНА СИСТЕМА СМАКУ Функції Розрізнення смакових відчуттів

ий рв е н ов к ма. С 3. Скронева ділянка кори великих півкуль головного мозку 2 1. Хеморецептори язика, зіва, м’якого піднебіння

• Контактують зі слиною, що проникає через смакові пори. • Спричиняється генерація нервового імпульсу.

Рис. 38. Черепно-мозкові нерви

СЕНСОРНА СИСТЕМА НЮХУ Функції 1. Розрізнення запахів (понад 10 000). 2. Збагачення гами смакових відчуттів. • Нюх у людини розвинений краще, ніж смак.

ий в рв не хо 3. Скронева ділянка кори великих півкуль головного мозку ю. Н 2 1. Хеморецептори слизової оболонки носового ходу

Через неї здійснюється зв’язок із нюховими Містить ділянками г. м. нюхові рецепторні клітини хеморецептори

Рис. 38. Черепно-мозкові нерви

СЕНСОРНА СИСТЕМА ДОТИКУ Функції Відчуття форми, величини, характер поверхонь предметів • На 1 кв. см – 25 тактильних рецепторів. • Найбільша їх к-ть у шкірі долонь, на кінцях пальців, губах, кінчику язика.

ий в ко и т о рв не 3. Спинний мозок + Стовбур головного мозку . Д 2 1. Механорецептори шкіри