Тема лекції: РОЗВЕДЕННЯ М'ЯСНОЇ ХУДОБИ
План лекції 1. Ознаки добору корів і бугаїв м‘ясних порід. 2. Генотипові параметри продуктивності. 3. Чистопородне розведення у м‘ясному скотарстві. 4. Оцінка і добір бугаїв, корів та молодняку за фенотипом і генотипом. 5. Ідентифікація та облік на фермі.
Питання самостійної роботи 1. Визначення племінної цінності тварин за абсолютними та відносними показниками. 2. Селекція м’ясної худоби стійкість проти захворювань. 3. Методи схрещування. на
Література 1. Угнівенко А. М. , Костенко В. І. , Чернявський Ю. І. Спеціалізоване м‘ясне скотарство: Навчальне видання. – К. : Вища освіта, 2006. – 303 с. : іл. . 2. Козырь В. С. , Соловьёв Н. И. Мясные породы скота в Украине. – Д. : Поліграфіст, 1997. – 324 с. 3. Інструкція з бонітування велликої рогатої худоби м‘ясних пород / Ю. Ф. Мельник, В. А. Піщолка, А. М. Литовченко та ін. – К. : Видавничо-поліграфічний центр «Київський университет» , 2003. – С. 3 – 24. 4. Багрий Б. А. Разведение и селекция мясного скота. – М. : Агропромиздат, 1991. – 256 с. 5. Зубець. М. В. Тимченко О. Г. , Козирь В. С. Довідник по м'ясному скотарству. – К. : Урожай, 1994 – 208 с. Додаткова 1. М‘ясне скотарство / О. Г. Тимченко, М. В. Зубец, В. С. Козир та ін. – К. : Урожай, 1991. – 189 с. 2. Маменко А. М. , Кандиба В. Н. , Бугаёв Н. И. Формирование, прогнозирование и методы оценки качества мясной продукции животных. -. – Х. : Рип « Оригинал» , 1998. – 255 с. ukrstat. gov. ua, nbuv. gov. ua, agroua. net, br. com. ua sumystat. sumy. ua, minagro. kiev. ua, milkua. info
Термінологічний словник успадковування загальна фенотипова мінливість тієї частки, яка обумовлена спадковими задатками або генотипом тварини. повторюваність – це ступінь відповідності між оцінками тварини в різні періоди часу. взаємозв'язок – розраховується через коефіцієнт кореляції або регресії і показує зміну однієї ознаки при зміні іншої. препотентність – здатність тварини стійко передавати потомству характерні особливості і продуктивні якості при спарюванні з особинами з ним не східними. пробанд – тварина, про яку ведеться мова або проводяться дослідження. агалактія – низький рівень молочної продуктивності, або взагалі її відсутність.
Ознаки добору корів і бугаїв м'ясних порід
Основні селекційні ознаки добору тварин для отримання молодняку -відтворна здатність -жива маса новонароджених телят і пов'язана з нею легкість отелень -молочність корів -збереженість телят -жива маса молодняку при відлученні -жива маса у 15 - 18 -місячному віці -забійні якості -витрати кормів на одиницю продукції -маса туші -товщина жиру і м'язового вічка -мармуровість м'яса
Ознаки добору м'ясних корів Основною продукцією м'ясної корови є теля, тому добір поголів'я жіночої статі слід вести за такими важливими ознаками: • доброю пристосованістю до екстремальних умов (невибагливістю); • здатністю використовувати власні жирові відкладення; • молочністю; • ефективністю відтворення, в т. ч. легкістю отелень; • типом будови тіла; • живою масою; • продуктивним довголіттям і строками використання.
• пристосованість до екстремальних умов особливості зміни живої маси і стан вгодованості, співвідношення в туші жирової і м'язової тканин • здатність використовувати власні жирові відкладення без зниження при цьому ефективності відтворення і без погіршення стану здоров'я • молочність корелює з фактичною молочною продуктивні стю матері і використовується як критерій при доборі ремонтного поголів'я
• ефективність відтворення залежить від запліднювальної здатності корів і сперміїв бугаїв, легкості отелень, збереженості потомків до відлучення і їх жива маса при відлученні • тип будови тіла Найкращі тварини м'ясної худоби є достатньо високоногими, довгими, обмускуленими. Від великих тварин одержують більше м'яса і молока. Жива маса великих корів м'ясних порід на 8, 7 10, 8 % більша, ніж дрібних •
• жива маса З економічного погляду, краще прагнути підвищення молочності корів без одночасного істотного збільшення їхньої живої маси • продуктивне довголіття При ранньому вибракуванні м'ясних корів менше окупаються витрати на їх вирощування, а отже, підвищується собівартість продукції. За тривалого використання корови отримують більший приріст потомків у підсисний період і в середньому на рік і за все життя
За тривалого використання корови отримують більший приріст потомків у підсисний період і в середньому на рік і за все життя Стійка висока продуктивність корів протягом багатьох років є доброю ознакою того, що їхніх потомків треба залишити для ремонту як маточного поголів'я, так і поголів'я плідників
Ознаки добору бугаїв • продуктивність, • конституція та екстер'єр, • відтворна здатність, • жива маса, • генотип, • маса і тип будови тіла новонароджених від них телят, • відносні показники коригованої живої маси потомків у 210 денному та 12 -місячному віці
Генетичні параметри продуктивності
За низкою ознак продуктивності м'ясних тварин, крім відтворної здатності, коефіцієнти їх успадковуваності є досить значущими Низькі коефіцієнти успадковуваності ознак відтворної здатності можна пояснити незначною генотиповою різноманітністю тварин
При використанні телиць із двійнят від батьків, що мали більший за середній відсоток отелень двійнятами, кількість двійнят збільшується в 1, 3 - 1, 8 раза Коефіцієнт успадковуваності молочності корів (за живою масою молодняку при відлученні) становить 0, 30 -0, 51, середньодобового приросту потомків у підсисний період — 0, 26 — 0, 47
Коефіцієнти успадковуваності ознак м'ясних бугаїв (h 2) Ознака Н 2 Автор Тип будови тіла 0, 3 -0, 4 0, 11 -0, 65 Багрій Б. А. (1991) Черекаєва І. , Черекаев О. (1980) Об'єм еякуляту 0, 31 0, 52 Коропець Л. А. (2000) Коропець Л. А. , Бойко О. В. (2002) Концентрація сперміїв 0, 29 0, 72 Коропець Л. А. (2001) Коропець Л. А. , Бойко О. В. (2002) Рухливість сперміїв 0, 35 0, 52 Коропець Л. А. (2001) Коропець Л. А. , Бойко 0. В. (2002) Жива маса у віці 15 міс 0, 640 -0, 776 0, 52 -0, 94 0, 85 0, 836 Прахов Л. П. , Макаев Ш. А. (1970) Зеленков П. Й. (1978) Белоусов А. М. (1981) Каюмов Ф. Г. (1997) Середньодобовий приріст на відгодівлі 0, 46 0, 39 -0, 97 0, 50 -0, 97 0, 43 -0, 65 Кушнер Х. Ф. (1964) Левантин Д. Л. (1970) Прахов Л. П. , Макаев Ш. А. (1970) Кгеня Б. , Кеізоп Т. (1979) Забійний вихід 0, 71 0, 35 -0, 40 Кушнер Х. Ф. (1964) Прахов Л. П. , Макаев Ш. А. (1970) Прижиттєва оцінка м'ясних форм 0, 40 -0, 60 Лзсли Д. Ф. (1982)
Повторюваність молочності м'ясних корів досить висока Коефіцієнт внутрішньокласової кореляції між молочністю корів за перше й наступні отелення у 6 міс — 0, 56 — 0, 63 у 8 міс становить у середньому 0, 47 — 0, 74 Коефіцієнт повторюваності ознак спермопродукції бугаїв становить 0, 6 - 0, 99
Для покращення стада за ознакою живої маси при відлученні проводять вибракування первісток та повновікових корів, телята яких при відлученні мають малу живу масу Коефіцієнт відтворної здатності (КВЗ) і тривалість сервіс періоду мають достатньо високу повторюваність. У середньому вона становить відповідно 0, 65 0, 99 та 0, 45 0, 72. Висока їх стабільність дає змогу надійно вести добір самок за величиною цих ознак.
Коефіцієнти кореляції у м’ясних корів Ознаки r Висота в крижах жива маса Жива маса молочність Надій за лактацію – жива маса потомків у віці 3 міс 0, 47 – 0, 59 Надій за лактацію – жива маса потомків у віці 6 міс Надій за лактацію – жива маса потомків у віці 8 міс Молочність – відтворна здатність 0, 05 Автор Дубовскова М. П. (1998) Мусин Б. М. , Крючков В. Д. (1974) 0, 69 – 0, 86 Прахов Л. П. та ін. (1970) 0, 66 – 0, 77 Недава В. Ю. та ін. (1981) 0, 52 – 0, 60 Прахов Л. П. та ін. (1970) 0, 35 Недава В. Ю. та ін. (1981) 0, 364 Угнівенко А. М. (1999) 0, 42 – 0, 47 Прахов Л. П. та ін. (1970) 0, 05 Недава В. Ю. та ін. (1981) 0, 286 Угнівенко А. М. (1999) 0, 105 – 0, 122 Угнівенко А. М. (1999)
Коефіцієнт кореляції між живою масою і молочністю корів незначний 0, 05. Тому значно перспективнішою є селекційна робота, спрямована на підвищення молочності корів
Чистопородне розведення
Головне завдання племінного підбору — отримання більш продуктивних порівняно з батьками потомків Розрізняють § поліпшувальний підбір § зрівняльний підбір
При застосуванні поліпшувального підбору корови мають бути в межах модального (середнього) класу, а бугаї-плідники — у +2 та +3 сігми. Поліпшувальний підбір дає змогу значно збільшити величину ознак потомків -3 -2 -1 Me х Мо +1 Крива Гауса - Лапласа +2 +3
Застосовуючи зрівняльний підбір, корів і плідників розміщують у межах модального (середнього) класу. Цей підбір застосовують для закріплення однорідності і типізації тварин у стадах
Гомогенний (однорідний) підбір характеризується тим, що плідник і матка, яких парують, схожі за типом будови тіла, продуктивністю, а часто й за походженням
Різнорідний, або гетерогенний, підбір спрямований на парування особин з різним вираженням ознак, тобто його завданням є отримання потомків з властивостями, яких не було у батьків
Підбір з урахуванням віку тварин Молодих і старих тварин бажано парувати із зрілими партнерами При паруванні молодих тварин з молодими, старих — із старими і молодих — із старими одержують ПОТОМКІВ нижчої якості
Підбір з урахуванням спорідненості між тваринами: споріднене (інбридинг) і неспоріднене (аутбридинг) парування, інбридинг майже завжди призводить до інбредної депресії, яка виявляється у зниженні життєздатності, плодючості та продуктивності тварин Інбридинг негативно впливає на м'ясні якості бугайців
Підбір з урахуванням групової належності тварин. Розведення за лініями. Заводська лінія — це група високопродуктивних племінних тварин (самців і самок), які ведуть своє походження від видатного родоначальника і типізованих на нього в ряді поколінь, за будовою тіла та основними ознаками при внутрішньо лінійній селекції. У заводській лінії має бути не менш як дві гілки, дві родини 500 корів і 10 бугаїв-поліпшувачів
Спеціалізована лінія — це тварини, отримані при використанні видатних особин породи і типізовані в ряді поколінь за певними ознаками. Основна мета створення спеціалізованих ліній — використання двох і більшої кількості ліній у кросах всередині порід, що приводить до внутрішньопородного гетерозису
Розведення за родинами. Родину становить група високопродуктивних тварин у породі, що складається із жіночих потомків ряду поколінь відомої в породі родоначальниці, подібних з нею за морфологічними, фізіологічними, продуктивними та іншими корисними ознаками. В родині крім родоначальниці має бути не менш як 9 дочок, внучок, правнучок
Оцінка і добір бугаїв, корів та молодняку за фенотипом і генотипом
Добір бугаїв Спочатку бугайців ретельно добирають відразу після народження Вдруге бугайців оцінюють під час відлучення. Жива маса їх у цьому віці має бути вищою за середню по стаду
Добір бугаїв У 12 -місячному віці за висотою у крижах, обхватом грудей, косою довжиною тулуба, живою масою, обхватом мошонки і якістю сперми та запліднювальною здатністю з 12 до 15 міс
Добір великих бугайців сприяє поліпшенню їхньої племінної цінності за ознаками продуктивності як власної, так і потомків (м'ясна продуктивність, відтворна здатність) Слід добирати бугаїв з урівноваженим типом нервової діяльності. У них запліднювальна здатність сперми становить 49 — 50, 9 %, а в бугаїв зі слабким типом нервової діяльності — 40 %
Обхват мошонки у бугаїв-плідників У самців м’ясної худоби визначають форму мошонки з сім’яниками Форма і розміри останньої є важливими ознаками, оскільки вони безпосередньо корелюють із спермопродуктивністю бугая. Небажаною є мошонка конічної форми, що свідчить про малі сім’яники.
Форма мошонки у бугаїв (Миниш Г. , Фокс Д. , 1986): 1 – прямопосаджена, що пов’язано із середнім розміром сім’яників; 2 – нормальної форми із самостійно вираженою шийкою, досягає рівня скакального суглоба; 3 –конічної, звуженої до кінця форми, що свідчить про невеликий розмір сім’яників.
Розмір сім'яників є важливою ознакою репродуктивних якостей (коефіцієнт кореляції між обхватом мошонки масою сім'яників становить +0, 95, щоденною спермопродуктивністю +0, 75, якістю сперми +0, 60, початком статевої зрілості бугайців +0, 60, рівнем запліднюваності сперміїв +0, 65)
Мошонка охолоджує або підігріває сперму, тому має бути вузькою зверху, широкою знизу, добре опущеною. Сім’яники мають бути пружні, великі, а не м’які, грубі, запалені, квадратної форми.
Добір корів Відлучаючи теличок, їх оцінюють за живою масою, екстер'єром, типом будови тіла. При цьому слід добирати телиць з живою масою, більшою за середню по стаду, з бажаним типом будови тіла. У парувальному віці телиць оцінюють за живою масою, типом, екстер'єром і відтворною здатністю. Вирощених і добре розвинених типових телиць слід парувати, коли вони досягнуть живої маси не менш як 70 % маси дорослих повновікових корів
1. Корова, придатна для м'ясного скотарства, добре пристосовується до умов навколишнього середовища, телиться без рододопомоги у визначений сезон 2. Народження не менше одного теляти за рік при тривалості парувального періоду в стаді не більш як 65 днів — можливе при поліпшенні відтворної здатності поголів'я стада шляхом селекції
Поєднати такі ознаки, як молочність і плодючість, у корів м'ясного напряму продуктивності важко, тому добір корів слід вести одночасно за плодючістю, молочністю і типом будови тіла Несприятливим фактором у перебігу отелень є невідповідність родових шляхів матері і промірів новонародженого, тому добір корів слід вести з урахуванням будови у них тазу, вибраковуючи тих повновікових корів, ширина в маклоках яких менш як 52 см.
У корови м'ясного напряму продуктивності голова має бути порівняно невеликою, легкою, видовженою, крижі — прямими, довгими й широкими як у сідничних горбах, так і в маклоках, добре обмускуленими; м'ясний трикутник розвиненим, вершини його розміщені на маклоках, сідничних горбах і колінному суглобі
Зовнішніми ознаками материнських властивостей, молочності та відтворювальної здатності м’ясної корови є пропорційний тип будови тіла з чітко вираженими статями; Бажаний тип має помірно розвинену мускулатуру, місткий травний тракт, що пов’язано з необхідністю використовувати велику кількість об’ємистих кормів.
З поняттям “погана м’ясна корова” асоціюється груба, непропорційна будова тіла, надто розвинена, глибока передня частина тулуба, надлишок жиру, відвисле або надзвичайно жирне вим’я
Послідовний (тандемний) добір проводять тільки за однією ознакою протягом кількох поколінь доти, поки не буде досягнуто задовільного поліпшення. Потім зусилля спрямовують на іншу ознаку протягом кількох поколінь, далі — на третю і т. д.
Добір за незалежними рівнями проводять одночасно за кількома ознаками, встановлюючи при цьому мінімальне значення кожної, а тварин, які не відповідають тим вимогам у стаді не залишають
Для зниження відсотка тяжких родів у корів шаролезької породи у Франції, наприклад, застосовують добір за незалежними рівнями, вилучаючи при цьому із стада телят з найбільшою живою масою при народженні, а потім вибраковуючи із залишених тварин з найменш інтенсивним ростом
Суть методу лінійного оцінювання корів. Офіційну класифікацію (оцінювання) екстер’єру корів м’ясних порід проводять за ступенем вираженості 10 основних промірів (висоти в холці і крижах, обхвату, глибини і ширини грудей, косої довжини тулуба, ширини в маклаках, довжини заду, обхвату п’ястка, ширини в сідничних горбах) та 10 важливих статей екстер’єру (розвиток м’язів, нахил заду, положення лінії спини і попереку, постава передніх кінцівок спереду і збоку, постава задніх кінцівок збоку і ззаду, кут ратиці і міцність бабки, форма ратиці, вим’я) порівняно з модельними тваринами.
Методика проведення лінійного оцінювання. Оцінювання корів проводять у віці трьох і п’яти років у робочому коридорі і на рівному добре утрамбованому майданчику. Послідовність виконуваних операцій передбачає: вимірювання тварин; візуальне оцінювання їх за статями екстер’єру; офіційну класифікацію окремих промірів і статей екстер’єру за 9 -бальною шкалою.
Вимірювання корів проводять вранці до годівлі. Палицею Лідтина визначають величини висоти у холці та крижах, глибини та ширини грудей, косої довжини тулуба; циркулем Вількенса – ширини в маклаках, довжини заду, ширини в сідничних горбах; мірною стрічкою – обхвату п’ястка та грудей за лопатками.
Візуальне оцінювання важливих статей екстер’єру корів. Установлення ступеня вираженості 10 статей екстер’єру тварин, що не підлягають вимірюванню, з урахуванням наявності у них недоліків і вад, проводять експерти-бонітери. За результатами візуального оцінювання визначають відхилення окремих статей екстер’єру від модельного типу і оцінюють їх у балах: найкраще вираження – 5; дещо перерозвинене – 3 х, або недорозвинене – 3; дуже погане – 1, або занадто розвинене – 1 х. Для уточнення оцінювання статей застосовують величини у 4 (4 х) та 2 (2 х) бали.
Розвиток м'язів 1 3 5 3 х 1 х 1 – ввігнуті (погано розвинені зі значною впадиною); 1 х – дуже випуклі (“допеллендери”); 3 – рівні (помірно розвинені); 3 х – випуклі (добре обмускулені); 5 – середня випуклість
Будова скелета. Оцінюють за положенням (нахилом) заду і лінії спини та попереку. Положення заду. Визначають збоку за нахилом лінії, умовно проведеної між маклаками і сідничними горбами відносно землі (рис. 3. 6). 1 3 5 3 х 1 х Визначення положення заду (Migni L. , et al, 1996) [58]: 1 – сильно звислий (шилозадість, сідничні горби знаходяться нижче маклаків понад 8 см; 1 х – сильно піднятий (сідничні горби розташовані вище маклаків понад 4 см); 3 – звислий (сідничні горби нижче маклаків від 6 см до 8 см); 3 х – припіднятий (сідничні горби вище маклаків від 2 см до 4 см); 5 – прямий (сідничні горби розташовані на рівні маклаків) або ледь похилий (сідничні горби повинні бути нижче маклаків не більше, ніж на 3 см)
Положення лінії спини і попереку. Визначають за положенням умовно проведеної горизонтальної лінії від холки до маклаків відносно землі 1 3 5 3 х 1 х Визначення положення лінії спини і попереку (Migni L. , et al, 1996) : 1 – дуже провисла; 1 х – вигнута (горбата, коропоподібна); 3 – провисла незначно; 3 х – дещо вигнута; 5 – пряма, з добре поставленими хребцями
задніх кінцівок збоку та паралельністю передніх кінцівок спереду і задніх ззаду та станом ратиць. Паралельність передніх кінцівок спереду визначають за вертикальними лініями, які пролягають від виступів плеча (плечолопаткових зчленувань) до землі, розділяючи всі складові ніг навпіл 1 3 5 3 х 1 х Визначення паралельності передніх кінцівок спереду (Migni L. , et al, 1996). 1 – дуже викривлені до середини; 1 х –дуже викривлені назовні (косолапість); 3 – дещо викривлені до середини; 3 х –дещо викривлені назовні; 5 – паралельні, прямо поставлені.
Перпендикулярність передніх кінцівок збоку оцінюють за вертикальною лінією, умовно проведеною від бугра ості лопатки у центрі ніг Встановлення перпендикулярності передніх кінцівок збоку (Becht I. еt al. , 1996): 1 – задня частина ратиці дуже зміщена вперед від центру зап’ястка (м’якість бабок); 1 х – нога дуже аркоподібна у зап’ястку; 3 – нога ввігнута у зап’ястку вперед; 3 х – нога ввігнута у зап’ястку назад (дещо аркоподібна); 5 – перпендикулярні (рівні) кінцівки, що утворюють прямий кут із землею
Перпендикулярність задніх кінцівок збоку визначають за кутом згину задніх кінцівок у ділянці скакального суглоба і (або) вертикальною лінією, що пролягає від сідничних горбів, дотично скакальних суглобів і опускається позаду ратиць Встановлення перпендикулярності задніх кінцівок збоку (Becht I. еt al. , 1996) [57]: 1 – сильно зігнуті (серпоподібні, шаблисті); 1 х – занадто прямі (слонова постава); 3 – трохи зігнуті (серпоподібні незначно); 3 х – поставлені прямо; 5 –поставлені майже перпендикулярно від сідничного горба до скакального суглоба і бабки, вертикальна лінія опускається на відстані від 2 см до 3 см позаду ратиці, оптимальний кут у скакальному, чітко вираженому та міцному суглобі становить від 146 ° до 148 °
Паралельність задніх кінцівок ззаду визначають за вертикальними лініями від сідничних горбів донизу, які поділяють всі частини ніг навпіл Встановлення паралельності задніх кінцівок ззаду (Migni L. , et al, 1996): 1 – дуже аркоподібні; 1 х – дуже іксоподібні; 3 – аркоподібні; 3 х – іксоподібні; 5 –паралельна, рівна постава
Стан ратиць і бабок оцінюють за величиною кута ратиці та ступенем розростання її рогу і міцністю бабки. Величину кута ратиці визначають візуально збоку за кутом, утвореним ребром (передньою стінкою) ратиці з підошвою, а міцність бабки – за міцністю путового суглоба. За наявності розходжень у розташуванні ратиць, оцінюють обидві і враховують меншу величину 1 3 5 3 х 1 х Визначення кута ратиці і міцності бабки (Migni L. , et al, 1996): 1 – дуже плоска ратиця (кут менше ніж 36°); 1 х – коротка пряма бабка, ратиця прямо поставлена (кут більше ніж 56°) і недостатньо міцна; 3 – ратиця низько поставлена (кут становить 39°); 3 х – ратиця недостатня за висотою або відкрита (кут становить 51°); 5 – ратиця середньої висоти (кут становить 45°) з короткою та міцною бабкою, п’ятка ратиці – паралельна ребру і становить половину його довжини, довжина підошви становить від 12 см до 14 см і перевищує ребро на (25… 33) %
Розвиток вимені. Встановлюють за пропорційністю, величиною, міцністю прикріплення і формою дійок Встановлення розвитку вимені (Migni L. , et al, 1996) : 1 – недорозвинене (несиметричне, з атрофованими частками); 1 х – дуже велике, з додатковими дійками, основні дійки олівцеподібної, пляшкоподібної, грушоподібної форми; 3 – слабко розвинене; 3 х – помірного розміру, дійки конічної форми; 5 – помірного розміру, симетричне, округле або чашоподібне, дійки циліндричної або дещо конічної форми, правильно розміщені
Опрацювання результатів візуального оцінювання та вимірювання тварин, що застосовують під час лінійного оцінювання. Середню арифметичну кожної ознаки (проміру, статі) обраховують за Формулою. де Mmi – середнє арифметичне і-тої ознаки за підконтрольним (m) стадом, (см, балів); Σxi – сума усіх значень і–тої ознаки, (см, балів); n – кількість особин у масиві. Середнє квадратичне відхилення промірів екстер’єру обчислюють за формулою де σmi – середнє квадратичне відхилення і-того проміру у тварин підконтрольного стада, см; xi – величини і-того проміру у окремих особин, см; x – середнє арифметичне значення проміру за підконтрольним стадом, см; n – кількість особин у масиві.
Правила оформлювання результатів. Після закінчення оцінювання складають “Звіт щодо лінійного оцінювання екстер’єру корів м’ясних порід”. У ньому за промірами і статями проставляють (у балах) ступінь відповідності кожної тварини модельній. Оцінки, встановлені за кожною ознакою, сумують, за кількістю набраних балів оцінюють екстер’єр корів: еліта рекорд – понад 85 балів; еліта – від 80 балів до 84 балів; перший – від 75 балів до 79 балів; другий – від 70 балів до 74 балів.
За середньою кількістю набраних балів комплексно оцінюють екстер’єр його дочок. Результати лінійного оцінювання корів – дочок бугая Лосося 2391 відображають у вигляді графіка екстер’єрного профілю
Під час будування графіка осьова лінія є нульовою відміткою і відповідає оцінюванню ознак у 5 балів. Небажані зниження чи підвищення величин ознак у корів – дочок бугая, порівняно з модельним типом, відображають у вигляді горизонтальної лінії, спрямованої ліворуч або праворуч від осьової. Таким чином, дочки Лосося 2391 мають більші за середні величини по стаду висоту в холці і крижах, косу довжину тулуба, широкі і глибокі груди. Вони мають помірно розвинені м’язи, дуже провислу спину і поперек, викривлені назовні, іксоподібні і дещо аркоподібні кінцівки.
Оцінка бугаїв за якістю потомків Кожного плідника оцінюють за легкістю отелень покритих ним самок і такими показниками у синів: висота в крижах, коса, довжина тулуба, обхват мошонки та жива маса у 12 міс. У Дочок ураховують легкість отелень їх матерів, живу масу у віці 15 міс та на другому місяці після 1 -го отелення, молочність і діловий вихід - телят від первісток, вік першого отелення (у місяцях)
ПІДСУМОК
Повторюваність молочності і відтворної здатності м’ясних корів (rs) Повторюваність Група тварин n Кількість отелень молочності у віці, міс КВЗ 6 сервісперіоду 8 ЧМ – І 299 3, 8 0, 63 0, 74 0, 99 0, 45 ПМ – І 136 3, 8 0, 60 0, 47 0, 91 0, 51 Симентали чистопородні 131 3, 8 0, 56 0, 51 0, 65 0, 72
Повторюваність ознак спермопродуктивності бугаїв Ознаки Повторюваність Автор 0, 64 Коропець Л. А. (2001) 0, 94 Коропець Л. А. , Бойко О. В. (2002) 0, 60 Коропець Л. А. (2001) 0, 90 Коропець Л. А. , Бойко О. В. (2002) 0, 67 Коропець Л. А. (2001) 0, 99 Коропець Л. А. , Бойко О. В. (2002) Об’єм еякуляту Рухливість сперміїв Концентрація сперміїв
Коефіцієнти кореляції у м’ясних корів Ознаки r Автор Висота в крижах - жива маса 0, 47 – 0, 59 Дубовскова М. П. (1998) Жива маса - молочність 0, 05 Мусин Б. М. , Крючков В. Д. (1974) 0, 69 – 0, 86 Надій за лактацію – жива маса потомків у віці 6 міс Прахов Л. П. та ін. (1970) 0, 66 – 0, 77 Недава В. Ю. та ін. (1981) 0, 52 – 0, 60 Надій за лактацію – жива маса потомків у віці 3 міс Прахов Л. П. та ін. (1970) 0, 35 Недава В. Ю. та ін. (1981) 0, 364 Угнівенко А. М. (1999) 0, 42 – 0, 47 Надій за лактацію – жива маса потомків у віці 8 міс Прахов Л. П. та ін. (1970) 0, 05 Недава В. Ю. та ін. (1981) 0, 286 Молочність – відтворна здатність Угнівенко А. М. (1999) 0, 105 – 0, 122 Угнівенко А. М. (1999)
М’ясні породи, виведені методом складного відтворного схрещування Порода Вихідні генотипи Автор Шарбрей 1/8 – 1/4 браман х 3/4 – 7/8 шароле Turton I. D. (1964) Каншем 5/8 шароле х 3/8 (гузерат х індубразіл х нероле) Roux A. (1966) Біфало 3/8 бізон х 3/8 шароле х 1/4 герефорд Лесков ПВ. (1975) Біфмастер 1/2 браман х 1/4 герефорд х 1/4 шортгорн Лесков П. В. (1975) Хейз-конвертер Герефорд х голштин х швіц Дмитриев Н. Г. (1978) Браман Гузура х нероле х гір х британські породи Дмитриев Н. Г. (1978) Біфбілд Червона комола х шортгорн х абердин-ангус х Дмитриев Н. Г. (1978) лінкольн SU синтетична 37% абердин-ангус х 34% шарове х 22% галовейська х 2 -3% (герефорд х голштин х джерсей Berd R. (1979) х браман) х 4% швіцька Червона бельмонтська Коопельсо-93 Симбразинська 1/2 африканський зебу х 1/4 герефорд х 1/4 Черекаев О. В. (1989) шортгорн Блонде’кітен х лімузин х шароле Мenissier R. (1982) Симентал х браман х лімузин Черекаєва І. О. (1984) Американська 1/2 браман х 1/4 шароле х 1/8 бізон х 1/16 Черекаєва І. О. (1984) дургамська худоба х 1/16 герефорд Українська 3/8 шароле х 3/8 кіан х 1/8 сіра українська х 1/8 Угнівенко А. М. (1994) симетал Мандолагонська 31, 2% шарове х 12, 5% британська біла х 6, 25% австралійські фрізи х 25% кіанська х 12, 5% Черекаев О. В. (1989) шортгорська х 12, 5% зебу Барзона Африкандер (типу зебу) х герефорд х абердин-ангус Миниш Г. , х санта-гертруда Фокс Д. (1986) Ауліеконська Казахська білоголова х абердин-ангуська х шароле Волинська 3/16 (чорно-ряба або червона польська) х 1/4 Янко Т. С. , лімузин х 3/8 абердин-ангус х 3/16 герефорд Тулайдан С. В. (1995) Поліська 1/4 абердин-ангус х х 3/8 шароле х 3/8 симентал Смагулов (1994) А. К. , Спека С. С. (1999) Черекаєва І. О.
Ідентифікація та облік на фермі
Мета ідентифікації і реєстрації м’ясної худоби 1. Одержання оперативної і надійної інформації про поголів’я щодо статі, віку, породи та його місцезнаходження для поліпшення управління і прогнозування ринків продукції скотарства в Україні 1. Охорони території України від епізоотичних захворювань; контролю за санітарним станом, 2. Якістю і походженням продукції скотарства; 3. Профілактики, ветеринарного контролю, лікування та ліквідації інфекційних, інвазійних і незаразних хвороб в Україні 1. Забезпечення дотримання вимог законодавства з племінної справи, 2. Оптимізації розробки і виконання селекційних програм, 3. Забезпечення візуальної ідентифікації кожної тварини в стаді.
Адміністратором Реєстру тварин є державне підприємство “Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин” З А В Д А Н Н Я 1. Ідентифікація тварин, їх реєстрація, ведення Реєстру тварин, 2. Збереження даних у Реєстрі тварин, приймає запити, надає витяги з Реєстру тварин тощо. Бланки паспорта тварини та ветеринарних карток є документами суворого обліку і виготовляються відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України Замовлення, облік і контроль за використанням бирок, бланків паспортів тварин та ветеринарних карток,
Ідентифікація і реєстрація великої рогатої худоби включає такі процеси: 1. Прикріплення бирок; 2. Облік ідентифікованих тварин у господарстві; 3. Реєстрацію ідентифікованих тварин у Реєстрі тварин; 4. Оформлення і видачу паспорта тварини; 5. Оформлення і видачу ветеринарної картки; 6. реєстрацію в Реєстрі тварин інформації про переміщення, загибель(падіж), забій, утилізацію тварин, яких розводять або утримують на території України.
Усі тварини, що утримуються у господарстві, повинні бути ідентифіковані за допомогою двох бирок єдиного зразка, які прикріплюються на кожне вухо тварини і не знімаються протягом всього її життя. Вхідна частина Порожниста частина Рис. Ідентифікаційний номер для великої рогатої худоби
Якщо обидві бирки, прикріплені на вуха тварини, були втрачені чи пошкоджені таким чином, що ідентифікаційний номер на них не читається, власник зобов’язаний терміново ізолювати цю тварину та звернутися до агента, який проводить звірку ідентифікаційних номерів на бирках інших тварин господарства з Книгою обліку і паспортами для встановлення ідентифікаційного номера цієї тварини. Після встановлення ідентифікаційного номера власник тварини має замовити через агента (табл. 4. 10) в Агентстві з ідентифікації і реєстрації бирки з тими самими номерами і після їх отримання прикріпити на обидва вуха тварини.
Після прикріплення тварині бирок представник господарства заповнює реєстраційну картку великої рогатої худоби (рис 2)
Державна установа ветеринарної медицини оформляє на тварину ветеринарну картку і разом із паспортом передає її агенту
Після прикріплення бирок на вуха тварини власник зобов’язаний внести інформацію про тварину до “Книги обліку тварин”, у встановленому порядку зареєструвати тварину в Реєстрі тварин, отримати на неї паспорт та ветеринарну картку. У випадку загибелі, падежу, забою, утилізації тварини власник повертає паспорт в “Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин”, яке в свою чергу анулює цей документ та забезпечує його знищення. Якщо тварину відправляють на м’ясопереробне підприємство, забійний пункт чи підприємство з санутилізації, відповідальна особа останнього зобов’язана також повернути паспорт та бирки в “Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин”. У разі пошкодження чи втрати паспорта його обмін здійснюють за заявою власника тварини.
Ветеринарна картка зеленого кольору. Видається на тварин які є придатними для подальшого розведення, під час досліджень негативно реагують на бруцельоз, лейкоз, лептоспіроз. Ветеринарна картка жовтого кольору. Видається на тварин, які є не придатними для подальшого розведення, під час досліджень позитивно реагують на туберкульоз, бруцельоз, лейкоз, лептоспіроз і направляються на переробні підприємства. Використання таких тварин для відтворення забороняється.
У разі втрати чи пошкодження паспорта тварини чи ветеринарної картки їх обмін здійснюється “Агентством з ідентифікації і реєстрації тварин” та державною установою ветеринарної медицини, яка обслуговує господарство, у якому утримується тварина, в установленому порядку.
ВЕДЕННЯ ПЛЕМІННОГО ОБЛІКУ НА ФЕРМІ
Організація ефективної племінної роботи ферми на рівні сучасних вимог можлива лише на основі систематичного надходження вірогідної інформації про кожну тварину і ретельного її аналізу з використанням ПК та методів біометрії.
Порядок ведення форм племінного обліку, що застосовують у м’ясному скотарстві для точного, систематичного контролю продуктивності, походження кожної тварини та прояву селекційних ознак із метою успішного проведення селекційної роботи визначає “Інструкція з ведення племінного обліку в м’ясному скотарстві” (2007) Племінний облік має бути чітким, своєчасним і негроміздким. Він узгоджується з первинним зоотехнічним та бухгалтерським обліком і складається з таких елементів: зважування, взяття промірів, запису інформації про тварин у відповідні форми обліку.
Племінний облік у господарствах з м’ясного скотарства ведуть за такими формами: № 1 -м’яс “Картка племінного бугая м’ясної породи”; № 2 -м’яс “Картка племінної корови (телиці) м’ясної породи”; № 3 -врх “Журнал з відтворення стада великої рогатої худоби за 20 __ р”; № 4 -м’яс “Журнал реєстрації приплоду та вирощування молодняку великої рогатої худоби м’ясних порід за 20_ р. ”; № 5 -м’яс “Журнал бонітування корів м’ясних порід”; № 6 -м’яс “Журнал бонітування племінного молодняку великої рогатої худоби м’ясних порід”; № 7 -м’яс “Звіт про результати бонітування великої рогатої худоби м’ясного напряму продуктивності відповідної породи”.
Картка племінного бугая
Продовження картки племінного бугая
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ
Скачать презентацию Тема лекції РОЗВЕДЕННЯ М ЯСНОЇ ХУДОБИ План лекції
ЛК 3 2012.pptx