Тема: ФІНАНСОВА СИСТЕМА, ФІНАНСОВЕ ПРАВО, ФІНАНСОВА ПОЛІТИКА План

Скачать презентацию Тема: ФІНАНСОВА СИСТЕМА, ФІНАНСОВЕ ПРАВО, ФІНАНСОВА ПОЛІТИКА План Скачать презентацию Тема: ФІНАНСОВА СИСТЕМА, ФІНАНСОВЕ ПРАВО, ФІНАНСОВА ПОЛІТИКА План

lektsiya_2_doc.ppt

  • Количество слайдов: 20

>Тема: ФІНАНСОВА СИСТЕМА, ФІНАНСОВЕ ПРАВО, ФІНАНСОВА ПОЛІТИКА План лекції: Фінансова система та її структурна Тема: ФІНАНСОВА СИСТЕМА, ФІНАНСОВЕ ПРАВО, ФІНАНСОВА ПОЛІТИКА План лекції: Фінансова система та її структурна побудова Фінансова політика та механізм її реалізації Фінансове право Література: Статі 99 і 100 Конституції України Закон України «Про Національний банк України» Статті 55,61 Закону «Про Національний банк України» Статті 66, 67, 73 Закон України «Про банки і банківську діяльність» Василик О. Д. Теорія фінансів: Підруч. для студ. екон. спец. вищ. закладів освіти. / О. Д. Василик — 4-те вид., доп. — К.: НІОС, 2003. — 411 с. Фінанси: підручник / За ред. С. І. Юрія, В. М. Федосова. — К.: Знання, 2008. — 611 c. Опарін В М. Фінанси (Загальна теорія): Навч. посіб. / Київський національний економічний ун-т. — 2. вид., доп. і перероб. — К.: КНЕУ, 2002. — 240 с.

>Фінансова система — це сукупність різноманітних видів фондів фінансових ресурсів, сконцентрованих у розпорядженні держави, Фінансова система — це сукупність різноманітних видів фондів фінансових ресурсів, сконцентрованих у розпорядженні держави, нефінансового сектора економіки (гос­подарських суб'єктів), окремих фінансових інститутів і населення (домогосподарств) для виконання покладених на них функцій, а також для задоволення економічних та соціальних потреб

>Характерні риси фінансових систем : — кожна ланка фінансових систем має властиві їй методи Характерні риси фінансових систем : — кожна ланка фінансових систем має властиві їй методи мобілізації коштів для створення фондів фінансових ресурсів та свої напрямки й методи їхнього використання; — кожна ланка фінансової системи є відносно самостій­ною, має власну специфічну сферу застосування; — між ланками фінансової системи існують тісний взаємо­зв'язок і взаємна обумовленість, кожна ланка може успішно функціонувати лише при досконалості й ефективності систе­ми в цілому; — фінансова система держави досягає найбільшої ефектив­ності лише тоді, коли відлагоджена та законодавче закріплена діяльність кожної її ланки; —— залежно від факторів, що впливають на організацію фінансів, насамперед на формування й використання фондів фінансових ресурсів, кожна ланка фінансових систем може поділятися на менші підрозділи.

>Схема 1 Схема 1

>Внутрішня структура фінансової системи відображає об’єк­тивну сукупність фінансових відносин і є загальною для всіх Внутрішня структура фінансової системи відображає об’єк­тивну сукупність фінансових відносин і є загальною для всіх країн. Вона складається зі сфер і ланок. Сфера характеризує узагальнену за певною ознакою сукупність фінансових відносин, а ланка — їх відособлену частину.

>Схема 2 Сфери фінансових відносин Схема 2 Сфери фінансових відносин

>Схема 3 Внутрішня структура фінансової системи Схема 3 Внутрішня структура фінансової системи

>Національні фінансові системи відображають структуру фінансів окремих країн. До їх складу входять: — фінанси Національні фінансові системи відображають структуру фінансів окремих країн. До їх складу входять: — фінанси суб’єктів господарювання; — страхування; — державні фінанси; — внутрішні валютний та фінансовий ринки. Світова та регіональні фінансові системи складаються з двох рівнів: — національні фінансові системи країн світу чи окремого регіону; — міжнародні фінанси, які відображаються у централізованих на світовому чи регіональному рівнях коштах та фінансових ресурсах.

>Схема 4 Організаційна структура фінансової системи України Схема 4 Організаційна структура фінансової системи України

>Фінансова політика — комплекс дій і заходів, що здійснюються державою в межах наданих їй Фінансова політика — комплекс дій і заходів, що здійснюються державою в межах наданих їй функцій та повноважень у сфері фінансової діяльності суб’єктів господарювання та фінансових інституцій, громадян і безпосередньо держави з метою вирішення певних завдань і досягнення поставлених цілей. Складові фінансової політики. Фінансова політика розглядається у широкому і вузькому розумінні. У широкому розумінні вона відображає усі сторони функціонування фінансів і охоплює монетарну (грошово-кредитну) та фіскальну політики.

>Монетарна політика являє собою комплекс дій та заходів у сфері грошового ринку. Фіскальна політика Монетарна політика являє собою комплекс дій та заходів у сфері грошового ринку. Фіскальна політика характеризує дії держави щодо централізації частини виробленого ВВП та її суспільного використання. Податкова політика характеризує діяльність держави у сфері оподаткування — установлення видів та співвідношення податків, визначення платників та підходів до них (уніфікований чи диференційований), установлення ставок оподаткування, надання податкових пільг тощо. Фінансова політика у сферах фондового та страхового ринків характеризується діями держави щодо їх розвитку і регулювання, створення відповідних гарантій клієнтам страхових компаній та інституційних інвесторів.

>Фінансова політика у сфері міжнародних фінансів пов’язана з налагодженням взаємовідносин держави з міжнародними організаціями Фінансова політика у сфері міжнародних фінансів пов’язана з налагодженням взаємовідносин держави з міжнародними організаціями і фінансовими інституціями, членство в яких є добровільним. Боргова політика визначає межі та умови державного запозичення, співвідношення між його формами, між кредиторами держави, а також порядок і механізм погашення державного боргу. Фінансова стратегія — це політика, що розрахована на довготермінову перспективу і вирішення глобальних завдань соціально-економічного розвитку. Фінансова тактика являє собою поточну політику, спрямовану на вирішення конкретних завдань відповідного періоду, що випливають із розробленої фінансової стратегії.

>Фінансова політика реалізується за двома напрямами: регламентування фінансових відносин у суспільстві та здійснення поточної Фінансова політика реалізується за двома напрямами: регламентування фінансових відносин у суспільстві та здійснення поточної фінансової діяльності. Регламентування фінансових відносин характеризує стратегію фінансової політики, а поточна фінансова діяльність — її тактику. Базовим елементом є регламентування фінансових відносин, яке може здійснюватись державою у законодавчій та адміністративній формах. Залежно від ступеня законодавчого чи адміністративного регламентування розрізнють три типи фінансової політики: — жорстка регламентація; — помірна регламентація; — політика мінімальних обмежень.

>Жорстка регламентація полягає у тому, що переважна частина фінансових відносин регулюється державою. Помірна регламентація Жорстка регламентація полягає у тому, що переважна частина фінансових відносин регулюється державою. Помірна регламентація здійснюється у законодавчій формі та охоплює обмежену частину фінансових відносин — взаємовідносини з державою, окремі елементи взаємовідносин на кредитному, фондовому, валютному та страховому ринках. Помірна регламентація має врівноважити інтереси держави і суспільства загалом та інтереси окремих юридичних і фізичних осіб. Політика мінімальних обмежень спрямована на формування максимальної заінтересованості суб’єктів підприємницької діяльності та громадян в ефективному господарюванні.

>Залежно від завдань, на розв’язання яких спрямована фінансова політика, вона поділяється на такі види: Залежно від завдань, на розв’язання яких спрямована фінансова політика, вона поділяється на такі види: політика стабілізації; політика економічного зростання; політика стримування ділової активності.

>Політика стабілізації спрямована на підтримання макроекономічної рівноваги на основі сталих обсягів виробництва при стабільності Політика стабілізації спрямована на підтримання макроекономічної рівноваги на основі сталих обсягів виробництва при стабільності цін. 2 види: Перший — це політика стабілізації після економічного спаду, яка має стимулюючий характер. Другий — політика стабілізації в період економічного піднесення, яка має обмежувальне спрямування. Політика економічного зростання спрямована на досягнення необхідного для країни рівня щорічного збільшення обсягів ВВП з урахуванням її потенціалу. Вона націлена на розширення обсягу фінансових ресурсів та забезпечення їх доступності як за цінами, так і за умовами залучення. Політика стримування ділової активності використовується для регулювання економічного циклу з метою запобігання кризи надвиробництва чи недопущення виснаження економіки внаслідок надмірних темпів економічного зростання.

>Фінансовий механізм — сукупність фінансових методів і форм, інструментів та важелів впливу на соціально-економічний Фінансовий механізм — сукупність фінансових методів і форм, інструментів та важелів впливу на соціально-економічний розвиток суспільства.

>

>Фінансове право являє собою сукупність юридичних норм, які регулюють фінансові відносини та фінансову діяльність Фінансове право являє собою сукупність юридичних норм, які регулюють фінансові відносини та фінансову діяльність у суспільстві. Фінансове законодавство охоплює усі сфери і ланки фінансової системи й усі форми і методи фінансової діяльності, які підлягають правовій регламентації. Загалом його можна поділити на дві частини: 1) законодавчі акти, що безпосередньо регулюють фінансові відносини (закони про бюджетну і податкові системи, державний борг, центральний банк, банки і банківську діяльність, страхування, цінні папери і фондову біржу, інвестиційну діяльність та ін.); 2)закони з інших сфер діяльності, в яких виділяються фінансові засади їх функціонування

>Фінансові закони можуть мати характер: 1) прямої дії 2) доповнюватися інструкціями. У першому випадку Фінансові закони можуть мати характер: 1) прямої дії 2) доповнюватися інструкціями. У першому випадку їхні положення є безпосередньою основою для здійснення фінансових операцій. Подібний підхід вимагає досить глибокої деталізації законів з урахуванням усіх особливостей фінансової діяльності різних суб’єктів. У другому випадку закон визначає тільки загальний порядок фінансових відносин, а його деталізація здійснюється у відповідних інструкціях. Вони мають бути лише доповненням до закону і не суперечити йому. При цьому в будь-якому разі основою є закон. В Україні пряму дію має переважна більшість фінансових законів, зокрема у сфері оподаткування.