Тема 4. Організація правових взаємовідносин держави і благодійних

Тема 4. Організація правових взаємовідносин держави і благодійних та громадських організацій. План: 1. Партнерство соціальних служб та благодійних і громадських організацій. 2. Механізм соціальних взаємовідносин держави і некомерційних організацій. 3. Надання послуг.

Товариство «Синій Хрест» використовувало різні форми допомоги дітям: — створення дитячих будинків опіки, -. початкових шкіл, — ремісничих училищ, — дитячих лікарень, — лікувально-виховних закладів. Дітям із бідних сімей призначались постійні грошові пільги. За роки існування «Синій Хрест» відкрив і утримував 32 заклади для дітей і надав разову грошову допомогу за 32 тис. звернень.

Багато доброчинних товариств мали православний характер. Від 20 до 40 % доброчинних товариств, які були відкриті з 1856 до 1875 р. надавали допомогу людям православного віросповідання. Такими закладами були і церковно-приходські центри допомоги приходським біднякам.

У 1912 р. за активної участі професора Е. Л. Скловського у Києві було організовано благодійне товариство «Яслі» Це товаристворило для бідних дітей спеціальні притулки, в яких вони жили і харчувалися.

Дитячі будинки України у 20 -30 -х рр. ХХ ст.

Соціальна допомога дітям у роки ІІ Світової війни

Сучасне громадянське суспільство представляють у вигляді трьох невід’ємних складових, які дають змогу виділити основні інститути, що функціонують в ньому. Перший сектор — державний: органи державної влади на всіх рівнях, а також всі види державних підприємств і організацій, які функціонують у будь-якій сфері діяльності, у тому числі соціальній і засновані на державній і змішаній формах власності з переважною часткою державної участі. Другий сектор — комерційний (бізнес-сектор): недержавні прибуткові організації. Третій сектор — недержавний, неурядовий, незалежний, некомерційний, неприбутковий, благодійний, сектор добровільної активності (волонтерський, добровільний), філантропічний чи, як називають ці організації у країнах Заходу, «не для прибутку» .

Механізм соціальних взаємовідносин держави і некомерційних організацій Державне соціальне замовлення: принципи, правила і положення формування, розміщення і використання на конкретній основі замовлень на соціальні програми підприємствами незалежно від форм власності через конкурсний механізм. Соціальне обслуговування: участь НДО в обслуговуванні населення поряд з іншими організаціями в таких сферах діяльності, де необхідно проводити ліцензування (медицина, освіта тощо). Державне соціальне спонсорство: надання пільг некомерційним організаціям (НКО), ураховуючи: 1. пільги на уплату податків, митних та інших зборів і платежів; 2. повне чи часткове звільнення від сплати за користування державним чи муніципальним майном; 3. матеріально-технічне забезпечення і субсидіювання діяльності благодійних організацій; 4. відсутність оподаткування грантів зарубіжних організацій і фондів, а також безкоштовних цільових пожертвувань, які надаються НКО, громадським об’єднанням і благодійним організаціям.

Лобіювання: легалізація і правове регулювання лобістської діяльності для сприяння реалізації конституційного права громадян на участь в управлінні справами держави шляхом впливу на процес прийняття рішень органами державної влади, а також для забезпечення більшої гласності про роботу цих органів. Стимулювання соціальної активності прямим фінансуванням: пряме, контрактно-договірне і конкурсне фінансування діяльності організацій і суспільно корисних програм: 1. здійснення цільового фінансування і підтримки соціально значимих програм суспільних об’єднань за їх заявами у формі державних грантів; 2. укладання договорів на виконання державних програм на конкурсній основі; 3. фінансування на конкурсній основі благодійних програм, які реалізуються благодійними організаціями; 4. розміщення серед НКО державних і муніципальних соціальних замовлень на конкурсній основі; 5. пільгові кредити і гарантії за кредитами. Соціальне стимулювання недержавних спонсорів: пільги фізичним і юридичним особам, які надають матеріальну підтримку у формі внесків, включаючи: 1. пільги на уплату податків; 2. пільги на податок на прибуток; для фізичних осіб сукупний прибуток при оподаткуванні зменшується на суми, які перераховані на благодійні цілі.

Молодіжними громадськими організаціями є об’єднання громадян віком від 14 до 28 років, метою яких є здійснення і захист своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших спільних інтересів. Держава забезпечує право молоді на створення молодіжних громадських організацій. Молодіжні громадські організації є неприбутковими організаціями, їх правовий статус визначається законодавством України.

Об’єднанням громадян в Україні є добровільне громадське формування, створене на основі єдності інтересів для спільної реалізації громадянами своїх прав і свобод. Об’єднання громадян, незалежно від назви (рух, конгрес, асоціація, фонд, спілка тощо), відповідно до Закону «Про об’єднання громадян» визнається політичною партією або громадською організацією. Громадською організацією є об’єднання громадян для задоволення та захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів. Об’єднання громадян створюються і діють на основі добровільності, рівноправності їх членів (учасників), самоврядування, законності та гласності. Вони вільні у виборі напрямів своєї діяльності.

Благодійна організація — недержавна організація, головною метою діяльності якої є здійснення благодійної діяльності в інтересах суспільства або окремих категорій осіб згідно з законом. Благодійництво — добровільна безкорислива пожертва фізичних та юридичних осіб у вигляді надання набувачам матеріальної, фінансової, організаційної та іншої благодійної допомоги; специфічними формами благодійництва є меценатство і спонсорство. Меценатство — добровільна безкорислива діяльність фізичних осіб у вигляді матеріальної, фінансової та іншої підтримки набувачів благодійної допомоги. Спонсорство — добровільна безприбуткова участь фізичних та юридичних осіб у матеріальній підтримці благодійної діяльності з метою популяризації виключно свого імені (назви), торгової марки.

Благодійництво, благодійна діяльність здійснюються за такими основних напрямами: · сприяння практичному здійсненню загальнодержавних, регіональних, місцевих та міжнародних програм, спрямованих на поліпшення соціально-економічного становища; · поліпшення матеріального становища набувачів благодійної допомоги, сприяння соціальній реабілітації малозабезпечених, безробітних, інвалідів, інших осіб, які потребують піклування; · надання допомоги громадянам, які постраждали внаслідок стихійного лиха, екологічних, техногенних та інших катастроф; · сприяння розвитку науки і освіти, реалізації науково-освітніх програм, надання допомоги вчителям, вченим, студентам, учням; · сприяння розвитку культури, у тому числі реалізації програм національно-культурного розвитку, доступові всіх верств населення, особливо малозабезпечених, до культурних цінностей та художньої творчості; · надання допомоги талановитій творчій молоді; · сприяння охороні та збереженню культурної спадщини, історико-культурного середовища; · надання допомоги у розвитку видавничої справи, засобів масової інформації; · сприяння розвитку природно-заповідного фонду та природоохоронної справи; · сприяння розвитку охорони здоров’я, масової фізичної культури, спорту і туризму, пропагування здорового способу життя, участь у наданні медичної допомоги населенню та здійснення соціального догляду за хворими, інвалідами, одинокими, людьми похилого віку та іншими особами, які через свої фізичні, матеріальні чи інші особливості потребують соціальної підтримки та піклування; · сприяння захисту материнства та дитинства, надання допомоги багатодітним та малозабезпеченим сім’ям.

Соціальні служби виступають посередниками у мобілізації джерел благодійної допомоги шляхом реалізації благодійних програм. Благодійна програма приймається благодійною організацією і є комплексом благодійних заходів, спрямованих на вирішення завдань, що відповідають статутним цілям організації. Благодійна допомога надається малозабезпеченим і багатодітним сім’ям, сім’ям з інвалідами, людьми похилого віку, самотнім непрацездатним громадянам, дітям-сиротам та дітям, які залишилися без піклування батьків та організаціям і установам, які опікуються соціально уразливими категоріями населенням.

Благодійна допомога надається набувачам у вигляді: · одноразової фінансової, матеріальної та іншої допомоги; · систематичної фінансової, матеріальної та іншої допомоги; · фінансування конкретних цільових програм; · допомоги на основі договорів (контрактів) про благодійну діяльність; · дарування об’єктів власності або дозволу на їх безплатне (пільгове) використання; · дозволу на використання своєї назви, емблеми, символів; · надання допомоги безпосередньо особистою працею, послугами чи передачею результатів особистої творчої діяльності; · прийняття на себе витрат з безоплатного, повного або часткового утримання об’єктів благодійництва; · інших заходів, не заборонених законом,

Благодійний фонд “ Інститут раннього втручання “ Фонд надає послуги сім’ям, які виховують дітей від 0 до 6 років таких категорій: — діти групи біологічного ризику (недоношені, з перинатальною енцефалопатією); — діти з неврологічними порушеннями, що супроводжуються порушенням психомоторного розвитку (ДЦП, спинномозкова грижа та ін. ); — діти з генетичними порушеннями, які мають передбачуваний ризик відставання у розвитку (синдром Дауна, феніл-кетонурія та ін. ); — діти з порушеннями поведінки і соціально-емоційного розвитку (аутизм та ін. ).

Напрямки робота Центру інформаційно- методичний надання послуг дослідна робота

Інформаційно-методичний напрямок: · створення методичних (відео- і друкованих) матеріалів для батьків і спеціалістів; · робота інформаційно-консультативної телефонної лінії для батьків; · створення інформаційних матеріалів (збірки) про державні і недержавні заклади, які надають допомогу дітям з порушенням розвитку та їхнім сім’ям у Харківському регіоні; · проведення постійно діючих семінарів для спеціалістів з проблем раннього втручання і дитячого психоаналізу; · робота бібліотеки спеціальної і науково-популярної літератури для батьків і спеціалістів; · робота лекотеки (бібліотеки розвиваючих іграшок) і прокат обладнання; · підготовка освітніх програм для батьків, спеціалістів і студентів; · взаємодія із ЗМІ; · участь у науково-практичних конференціях і круглих столах.

Процес надання послуг складається з шести напрямків. 1. Звернення за допомогою і запис на первинну діагностику. 2. Первинна діагностика. 3. Командне обговорення. 4. Зустріч з батьками для обговорення результатів оцінювання і програми допомоги. 5. Робота згідно з індивідуальним планом проводиться командою спеціалістів, як правило, батьки є присутніми на заняттях і беруть участь у них. 6. Вихід із програми раннього втручання і перехід в інші програми. Дослідний напрямок : · пошук наукової інформації з проблем раннього втручання; · проведення наукових досліджень з різних аспектів раннього втручання; · написання наукових статей і публікація в професійних журналах; · виступ на наукових і науково-практичних конференціях, симпозіумах; · участь в професійних співтовариствах, співробітництво з вітчизняними і зарубіжними колегами.

Підходи до соціалізації дітей: 1. методики раннього втручання; 2. створення мережі раннього втручання, яка територіально наближена до дитини і сім’ї, наприклад, кабінети у поліклініках; 3. використання моделі мультидисциплінарної командної роботи; 4. залучення батьків як експертів на найпершому діагностичному етапі; 5. використання психоаналітичних теорій розвитку в роботі з дитиною і сім’єю, 6. відеоматеріалів в роботі з батьками, 7. методик ранньої соціалізації дітей інтегрованих розвиваючих групах, 8. програми «Маленькі сходинки» для розробки індивідуальних програм завдяки комп’ютеризації.

Напрямки роботи Центру: робота з дитиною і сім’єю створення моделі розвитку мережі раннього втручання в місті Харкові; освітні та інформаційні програми.

Робота з дитиною і сім’єю: · розвиваючі заняття з дітьми (педагогічні, психологічні, фізична терапія); · психологічна підтримка і консультування батьків; · ігрова психотерапія; · психотерапія дитячо-батьківських відносин; · тоддлерівські групи; · розвивальні групи; · спільний круглий стіл батьків і спеціалістів (раз на три місяці).

Створення моделі розвитку мережі раннього втручання в м. Харкові: · проведення скринінгів розвитку дітей до 3 -х років у дитячих поліклініках м. Харкова (проводиться спільно з Інститутом охорони здоров’я дітей і підлітків); · організація кабінетів раннього втручання у двох міських поліклініках. Освітні та інформаційні програми: · постійно діючі семінари «Від педіатрії до психотерапії», «Теорія і практика раннього втручання»; · постійно діюча сторінка «Куточок раннього втручання» в журналі «Психологія для всіх»; · відеофільм «Незнайомі діти», який присвячено проблемам нормалізації; · тренінг для спеціалістів.