Тема 2. Дидактика вищої школи та навчально-методичне

Тема 2. Дидактика вищої школи та навчально-методичне забезпечення викладання дисциплін 1. Сутність та закономірності навчального процесу 2. Дидактичні принципи 3. Структура процесу оволодіння знаннями 4. Методи й прийоми навчання 5. Навчально-методичне забезпечення викладання дисципліни

Дидактика (від грецького didakticos – повчаючий) – це галузь педагогіки, що розробляє теорію освіти й навчання, мета якої – розкриття закономірностей процесу навчання Закономірності навчання — стійкі й істотні зв’язки в навчальному процесі, що зумовлюють його ефективність діяльність викладача діяльність студента об’єкт засвоєння (зміст навчання)

1. Сутність та закономірності навчального процесу Навчання — цілеспрямована взаємодія викладача і студента, у процесі якої засвоюються знання, формуються уміння і навички

Об ’єктивні з акономірності навчання Зумовленість навчання суспільними потребами Залежність між метою навчання, змістом і методами Залежність якості засвоєння знань від умов Виховний і розвивальний характер на засадах гуманізму

Теорія розвитку особистості Г. С. Костюк (1889 -1982) Розвиток особистості — це безперервний процес, що виявляється у кількісних і якісних змінах людської істоти Кількісні та якісні зміни відбуваються протягом усіх етапів онтогенезу Онтогенез психіки відбувається не по прямій, а по спіралі Кожна нова психічна структура виникає на основі попередньої

Процес становлення особистості здійснюється як «саморух» , якому властива СУПЕРЕЧНІСТЬ зовнішніх і внутрішніх умов Зовнішні умови визначаються природним і суспільним середовищем Зовнішнє , об’єктивне, соціальне засвоюється індивідом і стає внутрішнім , суб’єктивним, психічним, яке визначає його нові відношення до зовнішнього світу інтеріоризація – перетворення зовнішніх практичних дій у внутрішні розумові дії (здатність оперувати об’єктами в образах, думках, їх перетворення (навички читання) екстеріоризація , за допомогою якого здійснюється об’єктивація внутрішнього, його перехід у зовнішній план діяльності

СУПЕРЕЧНОСТІ ПРОЦЕСУ ВИХОВАННЯ Внутрішні суперечності між особистісним „хочу“ і загальносуспільним „треба“ між уявленнями про межі власних можливостей і зростаючими соціально значущими завданнями між сформованою ієрархією цінностей і новими шляхами реалізації внутрішньої спрямованості між впливами з боку виховних інституцій та сім’ї і стихійними впливами

СУПЕРЕЧНОСТІ ПРОЦЕСУ ВИХОВАННЯ Зовнішні суперечності між вимогами суспільства, ВНЗ і вимогами сім’ї між вимогами батьків, ВНЗ і вимогами неформального середовища між різними впливами викладачів між нагромадженим досвідом негативної поведінки і зміненими умовами життя

Суб’єктивні закономірнос ті вікові, психологічні та реальні навчальні можливості рівень активності та відповідальності єдність педагогічного керівництва і самодіяльності студентів систематичне пряме й відстрочене повторення змісту навчального матеріалу, включення його в систему засвоєного раніше урахування викладачем ступеня значущості знань

2. Дидактичні принципи Принципи навчання — основні положення, що визначають зміст, організаційні форми та методи навчання

Народна педагогіка про принципи Краще раз побачити, ніж сто разів почути Хто думає, той і розум має Хто що вміє, то і діє Спочатку ази та буки, а потім підуть науки Що голова, то розум Усяк розумний по-своєму: один спершу, другий — потім Тоді учи, як упоперек на лавці лежить, а як поздовж, то тоді його вже трудно вчити

Принципи навчання — це вихідні положення про способи досягнення цілей з урахуванням закономірностей освітнього процесу науковості систематичності й послідовності доступності зв’язку навчання з життям свідомості й активності студентів у навчанні наочності міцності засвоєння знань, умінь і навичок індивідуального підходу емоційності

3. Структура процесу оволодіння знаннями Компоненти навчання Постановка мети та завдань Мотивація та актуалізація знань Сприйняття нового матеріалу Розуміння та узагальнення нових знань Закріплення та вдосконалення знань Застосування знань — формування вмінь і навичок Перевірка та аналіз досягнень студентів -контроль знань

Рушійна сила процесу навчання – суперечність між висунутими пізнавальними і практичними завданнями та рівнем знань, умінь і навичок студентів ♦ між попереднім рівнем знань студентів і новими знаннями ♦ знаннями й уміннями їх використання ♦ вимогами та досягнутим рівнем ставлення студентів до навчання ♦ складнішими пізнавальними завданнями та наявністю попередніх, недостатніх для розв’язання способів

4. Методи та прийоми навчання Метод навчання — спосіб взаємодії викладача та студента для досягнення навчальних цілей Прийоми навчання – окремі операції, розумові чи практичні дії, що розкривають або доповнюють спосіб засвоєння матеріалу, що виражає даний метод

Методи за джерелом отримання інформації (С. Петровський, Є. Голант) Словесні – розповідь, пояснення, бесіда, лекція, інструктаж Наочні – ілюстрація, демонстрація, спостереження Практичні – лабораторна робота, практична, вправи, практика на виробництві

Методи за логікою передачі та сприймання навчальної інформації (С. Шаповаленко) індуктивні — від часткового до загального, від конкретного до абстрактного дедуктивні

Методи за характером пізнавальної діяльності (І. Лернер, М. Скаткін) пояснювально-ілюстративні репродуктивні — робота за готовими зразками проблемне викладання частково-пошукові дослідницькі

Прийоми навчання – окремі операції, розумові чи практичні дії, що розкривають або доповнюють спосіб засвоєння матеріалу, що виражає даний метод порівняння, зіставлення стимулювання контролю, взаємоконтролю й самоконтролю виклад інформації, активізації уваги та мислення запам’ятовування, ілюстрації

Закони запам”ятовування осмислення інтересу установки підсилення першого враження контексту обсягу знань оптимальної довжини ряду (7 ± 2) повторення

Закон повторення Перше — зразу ж після запам’ятовування друге — через 20—ЗО хвилин третє — через 8— 9 годин четверте — через добу (24 години) п’яте — через 2— 3 тижні

Поясніть з точки зору дидатики 1. Поганий учитель повідомляє істину, а хороший — навчає, як її знайти А. Дістервег 2. Мислить той, кому ставлять розумні запитання Народна творчість 3. Крапля довбає камінь не силою, а частим падінням, так людина стає вченою не силою, а частим читанням Овідій 4. Тільки система дає цілковиту владу над знаннями К. Д. Ушинський

5. Навчально-методичне забезпечення викладання дисциплін 1. Стандарт підготовки фахівця 2. Навчальний план 3. Навчальна та робоча програми 4. Курс лекцій 5. Дидактичні матеріали до семінарських занять 6. Матеріали для перевірки якості знань 7. Підручники, посібники, періодичні видання

Освітньо–професійна програма (ОПП) — система освітніх компонентів на відповідному рівні вищої освіти в межах спеціальності, що визначає вимоги до рівня освіти осіб, які можуть розпочати навчання за цією програмою вимоги до абітурієнта (умови доступу) нормативний термін навчання перелік навчальних дисциплін (з короткими анотаціями, зазначенням обсягу годин, необхідних для їх засвоєння, та форм семестрового контролю) структурно-логічна схема вивчення дисциплін

Структурно–логічна схема підготовки (СЛС) — наукове і методичне обґрунтування реалізації освітньої програми призначення СЛС зазначити послідовність та взаємозв’язок навчальних дисциплін та інших видів навчальної діяльності в навчальному процесі

Навчальний план – це основний нормативний документ ВНЗ , за допомогою якого здійснюється організація освітнього процесу графік навчального процесу посеместровий перелік, обсяг та послідовність вивчення нормативних і вибіркових навчальних дисциплін ( за циклами навчальних дисциплін) форми проведення навчальних занять та їх обсяг форми проведення поточного й підсумкового контролю форми проведення державної атестації

Література 1. Цехмістрова Г. С. Управління в освіті та педагогічна діагностика: навчальний посібник / Г. С. Цехмістрова, Н. А. Фоменко. – К. : Видавничий Дім «Слово» , 2005. – 280 с. 2. Цехмістрова Г. С. Методика викладання у вищій школі: навч. посіб. / Г. С. Цехмістрова, І. М. Кравченко. – К. : «Колесо Жизни, 2014. – 308 с. 3. Цехмістрова Г. С. Методика викладання у вищій школі: опорний конспект / Г. С. Цехмістрова. – К. : КУТЕП, 2015. — 168 с. — Режим доступу: http: //my. kutep. ua 4. Козлова Г. М. Методика викладання у вищій школі: навчальний посібник / Г. М. Козлова. – Одеса: ОНЕУ, ротапринт, 2014. — 200 с. 5. Закон України “Про вищу освіту” від 01. 07. 2014 № 1556 -VII 6. Фоменко Н. А. Педагогіка вищої школи: методологія, стандартизація туристської освіти / Н. А. Фоменко. – К. : Слово, 2005. – 240 с. 7. http: //www. mon. gov. ua — Міністерство освіти і науки України