Тема 13. Пересування і розташування на місці підрозділів

Тема 13. Пересування і розташування на місці підрозділів і частин Заняття 2. Пересування військ. (лекція) Навчальні питання: 1.Марш, його цілі, види і умови здійснення. 2.Побудова похідного порядку . Нормативи маршу. 3.Організація похідної охорони.

Навчальні цілі: 1. Поглибити теоретичні положення з організації маршу в район бойового призначення (зосередження, очікування, кризовий район). 2. Удосконалювати знання порядку роботи командира батальйону з організації перевезення батальйону залізничним та повітряним транспортом. 3. Систематизувати знання з порядку розташування батальйону на місці (у базовому районі, районах зосередження, очікування). Література: 1. Бойовий статут Сухопутних військ. Частина ІІІ. – К.: Варта, 2010 р. – 289 с. (розділ 4, с. 97 – 106; розділ 5, с. 107 – 112); 2. Вішняков В.В. Тактика : підручник - ВПЦ КНУ, 2008.-735 с.(розділ 8, с.356-365; розділ 13, с.558-594) 3. Настанова з перевезень залізничним (комбінованим) транспортом частин (підрозділів) ЗС України. К.: МО України. Упр. Логістики, 2009, 127 с.

ПЕРЕСУВАННЯ З’ЄДНАНЬ, ЧАСТИН СУХОПУТНИХ ВІЙСЬК ПЕРЕСУВАННЯ ВІЙСЬК Своїх ходом (марш) Перевезення Комбінованим способом Марш є основним способом пересування військ. Він застосовується при висуванні з’єднань, частин, підрозділів з одного району в інший, при проведенні перегрупування військ, а також у тих випадках, коли для пересування військ недоцільно (неможливо) використовувати заліз-ничний, морський (річковий) або повітряний транспорт. Залізничним транспортом Морським (річковим) транспортом Повітряним транспортом Автомобільн. транспортом

Марш механізованих підрозділів

Перевезення автомобільним транспортом.

Перевезення залізничним транспортом.

Перевезення водним (морським, річним) транспортом.

Перевезення повітряним транспортом.

МАРШ Марш – організоване пересування військ у колонах по дорогах і колонних шляхах з метою своєчасного виходу в призначений район за умов збереження боєздатності і готовності до дій. гусеничні і змішані колони – 20-25 км/год автомобільні колони – 25-30 км/год підрозділи в пішому порядку – 4-5 км/год гусен. і зміш. колони – 200-250 км автом. колони – 250-300 км підр. в піш. пор. – 40-50 км

РАЙОНИ І РУБЕЖІ, ЯКІ ПРИЗНАЧАЮТЬСЯ БАТАЛЬЙОНУ

ЕЛЕМЕНТИ ПОХІДНОГО ПОРЯДКУ мбр (ТГр)

ПОХІДНИЙ ПОРЯДОК ПОСИЛЕНОГО МЕХАНІЗОВАНОГО БАТАЛЬЙОНУ В АВАНГАРДІ К О Л О Н А Г О Л О В Н И Х С И Л 1\10 мбр ПОХІДНА ОХОРОНА 1 мб Похідний порядок батальйону, призначеного в передовий загін (авангард) включає: похідну охорону, колону головних сил, підрозділи технічного забезпечення і тилу.

Похідний порядок мб при здійсненні маршу

прийняття рішення ОРГАНІЗАЦІЯ МАРШУ постановка завдань підрозділам організація взаємодії організація ППО організація всебічного забезпечення організація управління організація комендантської служби планування маршу

замисел маршу РІШЕННЯ НА МАРШ завдання частинам і підрозділам основні питання взаємодії організацію управління організація всебічного забезпечення - побудову похідного порядку і розподіл сил і засобів по колонах, склад, завдання і віддалення передового загону, похідної охорони; - маршрути і середню швидкість руху по ділянках маршруту, вихідний рубіж і рубежі регулювання, кількість і тривалість привалів; - організацію ППО та дій під час вогневого ураження противником в ході маршу, порядок дій підрозділів батальйону (роти) при нападі противника з засідки; - час початку і закінчення маршу.

ЗДІЙСНЕННЯ МАРШУ

Організація перевезення батальйону залізничним та повітряним транспортом. Перевезення залізницею виконуються з максимально можливими маршрутними швидкостями від 600 км за добу по одноколійній залізниці, та від 800км за добу по двоколійній (порівняти з маршовими можливостями – до 300 км за добу). Військовим ешелоном називається організована для перевезення в одному потязі (судні) військова частина (одне чи кілька підрозділів) чи партія бойової і іншої техніки. Військовим потягом вважається потяг, що має у своєму складі 10 вагонів і більш (у двохосьовому численні), зайнятих підрозділами, чи командами, військовими вантажами. Вихідними даними для розрахунків на перевезення є: бойовий і чисельний склад підрозділів, що перевозяться; вага техніки і вантажів; норми розміщення людей, техніки, озброєння і вантажів на рухомому составі; припустима довжина і маса потягу з військовим ешелоном на ділянки перевезення. Розрахунок на перевезення складається з урахуванням збереження організаційної цілісності підрозділів батальйону та забезпечення їхньої готовності до ведення бою після вивантаження (висадки). Здійснює НШ батальйону. Під час організації перевезення залізничним (морським, річковим) транспортом командир батальйону (начальник військового ешелону) не пізніше чим за добу до навантаження, прибуває до військового коменданта залізничної ділянки, де одержує інструктаж та погоджує всі питання майбутнього навантаження.

ІІ. ВІДОМОСТІ ПРО ЗАВАНТАЖЕННЯ ВІЙСЬКОВОГО ЕШЕЛОНУ 1. Місце завантаження __________________________________________ (станція, путь) 2. Початок завантаження_________ кінець завантаження ______________ 3. Відправлення потягу з військовим ешелоном _______________________ (час, дата і номер потягу) 4. Для кріплення озброєння та військової техніки військового ешелону на рухомому складі виділяє: військова частина ____________________________________________________________ залізниця:____________________________________________________________________ 5. Вказівки начальнику ешелону: _______________________________________________ ІІІ. ЗАВАНТАЖУВАЛЬНО – РОЗВАНТАЖУВАЛЬНІ КОМАНДИ Порядкові номери вагонів Начальник команди Склад команди, чол. Підрозділ ІV. СКЛАД НАРЯДУ НА ПЕРШУ ДОБУ Черговий військового ешелону _________________, варта _________________________ Військовий комендант залізничної дільниці Начальник військового ешелону ___________________ _________________________

ЗАМИСЕЛ НА ПЕРЕВЕЗЕННЯ - необхідна кількість військових ешелонів (суден, літаків, вертольотів) для перевезення бригади; - черговість і терміни завантаження і відправлення підрозділів; - розподіл військових ешелонів (суден, літаків, вертольотів), станцій (портів, пристаней, аеродромів, площадок) завантаження між підрозділами; - вихідні райони, райони очікування, збору і зосередження, характер інженерного обладнання і маршрути виходу до місць завантаження; - порядок дій підрозділів на випадок зриву і припинення перевезення; - організацію ППО й охорони.

станція навантаження запасна станція навантаження ПЕТІНО Р К станція розвантаження К Р запасна станція розвантаження МАНІНО КЛАВІНО Організація перевезення батальйону залізничним транспортом. ППД

Розрахунок батальйону на ешелони проводить штаб батальйону у наступній послідовності: 1. Уточнюються дані про те, що підлягає перевезенню: чисельність особового складу; кількість бойових, спеціальних і транспортних машин (по марках), озброєння (по видах і калібрам) і іншої техніки; маса й обсяг майна і вантажів, які перевозять. 2. На основі існуючих норм розміщення особового складу, завантаження бойовий і інший техніки, майна і вантажів на залізничний рухомий состав визначається потреба вагонів (людських, платформ, критих) для кожного підрозділу та батальйону у цілому. При цьому повинна враховуватися можливість ущільненого навантаження техніки і вантажів, наприклад навантаження на зчеп двох платформ. 3. Розраховує довжину ешелону в умовних вагонах 4. Розраховує загальну масу того, що перевозиться 5. Розраховує вагу (нетто) рухомого составу: 6. Визначає загальну вагу ешелону (без врахування маси локомотиву). 7. Визначає час на завантаження кожного потягу Після узгодження розрахунків з військовим комендантом залізничної ділянки та складання плану завантаження командир батальйону віддає наказ на перевезення.

Дерев'яні вкладиші застосовують при закріпленні гусеничних машин для запобігання перекочування опорних катків по нижніх вітвях гусениць. Підкладки, прокладки і розпірні бруски застосовують для розосередження навантажень, запобігання техніки від ушкоджень і т.д. Типові упорні та бічні бруски: а - упорний брусок; б, в - бічні бруски Довжина поперечних підкладок повинна бути дорівнює ширині вагонів, а прокладок - ширині вантажу. Висота прокладок і підкладок повинна бути не менш 25 мм, а розпірних брусків – 50 мм. Для закріплення техніки використовують цвяхи діаметром 5-8 мм і довжиною 150-250 мм. Вони повинні мати довжину на 50-60 мм більше висоти деталей кріплення і пробивати дошки підлоги платформи.

Варіанти кріплення гусеничних машин Машини встановлюють симетрично подовжньої осі платформи (піввагона) і закріплюють тільки після їхньої остаточної установки по місцю. а - положення машини і визначення місця установки першої пари упорів; б - розташування упора під гусеничними стрічками з торцевими цівками; в в - розташування упора під гусеницею без торцевих цівок; г - положення машини і визначення місця установки другої пари упорів (1 - упор першої пари) 44

Закріплення гусеничної машини за допомогою розтяжок і упорних брусків: 1 - упорний брусок; 2 - розтяжка Закріплення гусеничної машини за допомогою упорних брусків, вкладишів і скоб: 1- упорний брусок; 2 - вкладиш; 3 - скоби Поперечні упори встановлюють під колеса заднього і переднього мостів із зовнішніх (внутрішніх) сторін. В усіх випадках подовжні упори установлюють упритул до коліс, а поперечні - на відстані 15-20 мм від бічної поверхні покришки. 46

Приклад: в батальйоні є мінометна батарея – шість 120-мм мінометів ПМ-120. Бойовий комплект одного міномета 80 мін. Бойовий комплект батареї – 80 х 6 = 480 мін. В штатній укупорці перевозиться 2 міни. 480 : 2 = 240 ящиків. Крім того на кожні 60 мін додатково йдеться ящик з додатковими зарядами: 480:60=8 ящиків. Всього 248 ящиків. Для поліпшення цих розрахунків існують Довідники норм завантаження боєприпасів на всі види транспорту. Місткість 20-тонного вагону ящиками з боєприпасами для 120-мм міномету - 351. Тоді 248 : 351 = 0,7 вагону. Закріплення артилерійських гармат за допомогою розтяжок і брусків 47

ПЛАН ЗАВАНТАЖЕННЯ військового ешелону № ___________________ І. СХЕМА СКЛАДУ ПОТЯГУ

План завантаження військового ешелону І. Схема складу поїзду

Норми розміщення особового складу у вертольотах.

Норми розміщення особового складу в літаках.

Батальйон у призначеному районі розташовується поротно з таким розрахунком, щоб з початком виходу із району не робити зайвих пересувань Розмір району для розташування батальйону на місці може бути до 10 кв. км. Рота в указаному їй районі розташовується, як правило, вздовж маршруту висування, використовуючи захисні та маскувальні властивості місцевості. Відстань на відкритій місцевості між танками, бойовими машинами піхоти (бронетранспортерами) повинна бути 100—150 м, а між взводами 300—400 м. Сторожова охорона батальйону здійснюється сторожовими постами у складі відділення (танка), які виставляються при необхідності на загрозливі напрямки на віддаленні до 1500 м, на прихованих підступах — секретами у складі 2—3 чоловік, які виставляються на віддаленні до 400 м від району розташування батальйону, а в межах району розташування — безпосередньою охороною, яка включає парні патрулі та постійне чергування спостерігачів на командно-спостережному пункті батальйону. Крім того, в батальйоні призначається черговий підрозділ, як правило, у складі взводу. Розташування батальйону на місці (у базовому районі, районах зосередження, очікування).

Питання семінару 1.Вимоги до районів розташування військ. Що слід враховувати при виборі місць розташування 2.Зміст роботи рекогносцировочних груп при виборі районів розташування, порядок розміщення підрозділів в межах району 3.Інженерне устаткування районів розташування військ 4. Вимоги до організації сторожової охорони частин та підрозділів при розташуванні на місці. Склад і завдання підрозділів, що залучаються до сторожової охорони 5.Організація безпосередньої охорони в батальйоні 6.Види та умови пересування військ 7.Марш, його мета, види, порядок організації 8.Побудова похідної колони частини(з’єднання) з яких елементів вона складається, їх призначення 9.Маршові можливості військ 10.Організація похідної охорони