Тема 1 Правове регулювання банкрутства Львівський інститут банківської справи
План 1) 2) 3) 4) Поняття та види припинення діяльності суб’єктів господарської діяльності. Ліквідація та реорганізація суб’єктів господарювання. Поняття, умови, та суб’єкти банкрутства. Процедура банкрутства. Правові засоби запобігання банкрутству суб’єктів господарювання. Ліквідаційне провадження. Припинення провадження у справах про банкрутство. Львівський інститут банківської справи
1. Поняття та види припинення діяльності суб’єктів господарської діяльності. Ліквідація та реорганізація суб’єктів господарювання. Львівський інститут банківської справи
Господарський кодекс України Припинення підприємницької діяльності (ст. 51 ГК) 1. Підприємницька діяльність припиняється: з власної ініціативи підприємця; у разі закінчення строку дії ліцензії; у разі припинення існування підприємця; на підставі рішення суду у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. 2. Порядок припинення діяльності підприємця встановлюється законом відповідно до вимог Кодексу.
Господарський кодекс України Стаття 59. Припинення діяльності суб'єкта господарювання 1. Припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених законами, - за рішенням суду. 2. У разі злиття суб'єктів господарювання усі майнові права та обов'язки кожного з них переходять до суб'єкта господарювання, що утворений внаслідок злиття. 3. У разі приєднання одного або кількох суб'єктів господарювання до іншого суб'єкта господарювання до цього останнього переходять усі майнові права та обов'язки приєднаних суб'єктів господарювання. 4. У разі поділу суб'єкта господарювання усі його майнові права і обов'язки переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках до кожного з нових суб'єктів господарювання, що утворені внаслідок цього поділу. У разі виділення одного або кількох нових суб'єктів господарювання до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках майнові права і обов'язки реорганізованого суб'єкта. 5. У разі перетворення одного суб'єкта господарювання в інший до новоутвореного суб'єкта господарювання переходять усі майнові права і обов'язки попереднього суб'єкта господарювання. 6. Суб'єкт господарювання ліквідується: за ініціативою осіб, у зв'язку із закінченням строку, на який він створювався, чи у разі досягнення мети, заради якої його було створено; у разі визнання його в установленому порядку банкрутом, крім випадків, передбачених законом; у разі скасування його державної реєстрації у випадках, передбачених законом.
2. Поняття, умови, та суб’єкти банкрутства. Львівський інститут банківської справи
З А К О Н У К Р А Ї Н И Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом Стаття 1. Визначення термінів Для цілей цього Закону терміни вживаються у такому значенні: Неплатоспроможність - неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності;
Боржник - суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати; Банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури; Суб'єкт банкрутства (далі - банкрут) - боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов'язання встановлена господарським судом. Суб'єктами банкрутства не можуть бути відокремлені структурні підрозділи юридичної особи (філії, представництва, відділення тощо), а також фізичні особи підприємці за грошовими зобов'язаннями, що виникли безпосередньо у фізичної особи на підставах, не пов'язаних із здійсненням такою особою підприємницької діяльності;
Кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; Досудова санація - система заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, які може здійснювати власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, інвестор, з метою запобігання банкрутству боржника шляхом реорганізаційних, організаційно-господарських, управлінських, інвестиційних, технічних, фінансово-економічних, правових заходів відповідно до законодавства до початку порушення провадження у справі про банкрутство;
Санація - система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника; Ліквідація - припинення діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна; Мирова угода - домовленість між боржником та кредитором (групою кредиторів) про відстрочку та (або) розстрочку платежів або припинення зобов'язання за угодою сторін (далі - прощення боргів)
3. Процедура банкрутства. Правові засоби запобігання банкрутству суб’єктів господарювання. Львівський інститут банківської справи
судові процедури банкртутства: ü ü Розпорядження майном боржника; Мирова угода; Санкція(відновлення платоспроможності)боржника; Ліквідація банкрута; Справи про банкрутство підвідомчі господарським судам і розглядаються ними за місцезнаходженням боржника. Справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено законом. Право на звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство мають боржник, кредитор
відмовляє : ü ü ü Боржник не включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України або до Реєстру суб’єктів підприємницької діяльності; Подано заяву про порушення справо про банкрутство ліквідованої або реорганізованої(крім реорганізації у формі перетворення) юридичної особи; Стосовно боржника юридичної чи фізичної особи – суб’єкти вже порушено підприємницької діяльності вже порушено справу про банкрутство; Якщо вимоги кредиторів , які подали заяву про порушення справи про банкрутство, в сумі складають менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачене цим Законом; Вимоги кредиторів повністю забезпечені заставою; Суддя , прийнявши заяву про порушення справи про банкрутство, не пізніше ніж на п’ятий день з дня її надходження виносить і направляє сторонам та державному органу з питань банкрутства ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство , в якій вказується про прийняття заяви до розгляду, про введення процедури розпорядження майном боржника, призначення розпорядника майна, дату проведення підготовчого засідання суду, яке має відбутися не пізніше ніж на тридцятий день з дня прийняття заяви про порушення справи про банкрутство , якщо інше не передбачено цим Законом, введення мораторію на задоволення вимог кредиторів
Розпорядник майна призначається господарським судом із числа осіб, зареєстрованих державним органом з питань банкрутства як арбітражні керуючі, відомості про яких надаються в установленому порядку Вищому господарському суду України. Попереднє засідання господарського суду проводиться не пізніше трьох місяців після проведення підготовчого засідання суду. Про попереднє засідання суду повідомляються сторони , а також інші учасники провадження у справі про банкрутство, визначені такими відповідно до Закону. У попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включенні розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів. Господарський суд за клопотанням комітету кредиторів у строк, що не перевищує строку дії процедури розпорядження майном, установленого відповідно до цього Закону, має право винести ухвалу проведення санації боржника та призначення керуючого санацією.
Санація виводиться на строк не більше шести місяців. За клопотанням комітету кредитрів чи керуючого санацією або інвесторів цей сторк може бути продовжено ще до дванадцяти місяців або скорочено. Санація - система заходів, що здійснюється під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації , спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника , а також задоволення в певному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та(або)зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника. Протягом трьох місяців з дня внесення ухвали про санацію боржника керуючий санацією зобов ’язаний подати комітету кредиторів для схвалення план санації боржника, крім випадків, передбачених законом. Керуючий санацією призначається судом з числа арбітражних керуючих. Офіційне оприлюднення повідомлення про введення процедури санації здійснюється на офіційному веб-сайті Вищого Господарського Суду України.
План санації повинен містити заходи щодо відновлення платоспроможності боржника, умови участі інвесторів, за їх наявності, у повному або частковому задоволенні вимог кредиторів, зокрема шляхом переведення боргу (частини боргу) на інвестора, строк та черговість виплати боржником або інвестором боргу кредиторам та умови відповідальності інвестора за невиконання взятих згідно з планом санації зобов’язань. План санації повинен передбачати строк відновлення платоспроможності боржника. Платоспроможність вважається відновленою за відсутності ознак банкрутства , визначених цим Законом. У разі наявності інвесторів план санації розробляється та погоджується за участю інвесторів. План санації може містити умови про: Виконання зобов’язань боржника третіми особами. Обмін вимог кредиторів на активи боржника та(або) його корпоративні права. Задоволення вимог кредиторів іншими
ü ü ü ü Реструктуризація підприємства; Перепрофілювання виробництва; Закриття нерентабельних виробництв; Відстрочка та розстрочка платежів або прощення(списання) частини боргів, про що укладається мирова угода; Ліквідація дебіторської заборгованості; Реструктуризація активів боржника відповідно до вимог цього Закону; Продаж частини майна боржника; Зобов’язання інвестора про погашення боргу (частини боргу) боржника зокрема шляхом переведення на нього боргу (частини боргу) , та його відповідальність за невиконання взятих на себе зобов’язань; Виконання зобов’язань боржника власником майна боржника та його відповідальність за невиконання взятих на себе зобов’язань; Продаж майна боржника як цілісного майнового комплексу(для недержавних підприємств); Одержання кредиту для виплати вихідної допомоги працівникам боржника , які звільняються згідно з планом санації , який відшкодовується в першу чергу згідно зі статтею 31 цього Закону за рахунок реалізації майна боржника; Звільнення працівників боржника, які не можуть бути задіяні в процесі реалізації плану санації. Вихідна допомога у цьому разі виплачується за рахунок інвестора, а за його відсутності - за рахунок реалізації майна боржника або за рахунок кредиту, одержаного для цієї мети Інші способи відновлення платоспроможності боржника.
За п’ятнадцять днів до закінчення санації, а також наявності підстав для дострокового припинення санації керуючий санацією зобов’язаний надати комітету кредиторів письмовий звіт і повідомити членів комітету кредиторів про час і місце проведення засідання комітету кредиторів. У випадках, передбачених Законом, господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру. Під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредитором стосовно відстрочки або розстрочки, а також прощення кредиторам боргів боржника , яка оформляється угодою сторін. Не підлягає прощенню за умовами мирової угоди заборгованість із сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов’язкового державного соціального страхування. Мирова угода може бути укладена на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство. Мирова угода укладається у письмовій формі та підлягає затвердженню господарським судом, про що зазначається в ухвалі господарського суду про припинення провадження у справі про банкрутство.
4. Ліквідаційне провадження. Припинення провадження у справах про банкрутство. Львівський інститут банківської справи
Строк ліквідаційної процедури не може перевищувати дванадцяти місяців. Наслідки визнання боржника банкрутом: З дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: Підприємницька діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу виготовлення продукції у разі можливості її продажу. Строк виконання всіх грошових зобов’язань банкрута та зобов’язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов’язкового державного соціального страхування , податків і зборів вважається таким, що настав. Припиняється нарахування неустойки(штрафу, пе ні), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута. Укладення угод, пов’язаних з відчуженням майна банкрута чи передачею його майна третім особам , допускається в порядку , передбаченому цим розділом. Відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю. Скасовується арешт , накладений на майно боржника, визнаного банкрутом , чи інші обмеження щодо розпорядження майном боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається. Виконання зобов’язань боржника , визнаного банкрутом, здійснюєть ся у випадку і порядку , передбаченому розділом”ліквідаційн е провадження” Вимоги за забов’язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред’являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.
З дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше , керівник банкрута звільняється з роботи у зв’язку з банкрутством підприємства, про що робиться запис у його трудовій книжці, а також припиняються повноваження власника (власників)майна банкрута , якщо цього не було зроблено раніше. У постанові про визнання боржника банкрутом господарський суд відкриває ліквідаційну процедуру , призначає ліквідатора в порядку, передбаченому для призначення керуючого санацією. Господарський суд має право призначити ліквідатором особу, яка виконувала повноваження розпорядника майна або (та) керуючого санацією боржника. Усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського володіння на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси , за винятком об’єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об’єктів комунальної інфраструктури , які в разі банкрутства підприємств передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.
Майно, на яке звертається стягнення у ліквідаційній процедурі, оцінюється арбітражним керуючим у порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність. У разі продажу майна на аукціоні вартість майна, що визначається шляхом його оцінки, є початковою вартістю. Після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах , якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна. Ліквідатор забезпечує через засоби масової інформації оповіщення про порядок продажу майна банкрута , склад, умови та строки придбання майна. Порядок продажу майна банкрута , склад, умови та строки придбання майна погоджується з комітетом кредиторів. При цьому продаж майна підприємств -банкрутів, заснованих на державній власності, здійснюється з урахуванням вимог Закону України “ Про приватизацію державного майна ” та інших нормативно-правових актів з питань приватизації.
Кошти , одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, у порядку, встановленому цією статтею. 1)У першу чергу задовольняються: : Б) вимоги кредиторів за договорами страхування. А) вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати за три місяці роботи, що передують порушенню справи про банкрутство чи припиненню трудових відносин у разі звільнення працівника до порушення зазначеної справи, грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей , право на які виникло протягом двох років, відпрацьованих до порушення справи про банкрутство чи припинення трудових відносин, інших коштів , належних працівникам у зв’язку з оплачуваною відсутністю на роботі(оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов’язків , гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, що направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, що направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), право на які виникло протягом трьох останніх місяців до порушення справи про банкрутство чи припинення трудових відносин, а також вихідної допомоги, належної працівникам у зв’язку з припиненням трудових відносин, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі.
В) Витрати, пов’язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії, у тому числі: Витрати на оплату праці арбітражних керуючих(розпорядника майна, керуючого санацією, , ліквідатора)в порядку передбаченому статтею 27 Закону. Витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їх коштів. Витрати заявника на публікацію оголошення про порушення справи про банкрутство Витрати на публікацію в офіційних друкованих органах інформації про порядок продажу майна банкрута Витрати на публікацію в засобах масової інформації про поновлення провадження у справі про банкрутство у зв’язку з визнанням мирової угоди надійсною Витрати арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), пов’язані з утриманням і збереженням майнових активів банкрута. Витрати на оплату судового збору…
2) У другу чергу задовольняються вимоги , що виникли із зобов’язань банкрута перед працівниками підприємства-банкрута (за винятком повернення внесків членів трудового колективу до статутного фонду підприємства), крім вимог, задоволених у першу чергу, зобов’язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров’ю громадян, шляхом капіталізації відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за громадян, які застраховані в цьому Фонді , у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов’язань зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов’язкового державного соціального страхування, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників )довірчих товариств або інших суб’єктів підприємницької діяльності , які залучали майно(кошти) довірителів (вкладників). 3)У третю чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів). Вимоги центрального органу виконавчої влади , що здійснює управління державним резервом. 4)У четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов’язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника.
5)У п’яту чергу задовольняються вимоги кредиторів щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного фонду підприємства 6) У шосту чергу задовольняються інші вимоги. Вимоги кожної наступної черги задовольняються в міру надходження на рахунок коштів від продажу майна банкрута після повного задоволення вимог попередньої черги. У разі недостатності коштів одержаних від продажу майна банкрута, для повного задоволення всіх вимог однієї черги вимоги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належить кожному кредиторові однієї черги.
Вимоги, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, не розглядаються і вважаються погашеними. Вимоги , не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними. У разі якщо господарським судом винесено ухвалу про ліквідацію юридичної особи – банкрута, майно, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, передається власникові або уповноваженому ним органу, а майно державних підприємств – відповідному органу приватизації для наступного продажу. Кошти , одержані від продажу цього майна, спрямовуються до Державного бюджету України. Після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс.
У випадках, передбачених законом, суб’єкт підприємництва – боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства Фіктивним банкрутством визнається завідомо неправдива заява суб’єкта підприємництва до суду про нездатність виконати зобов’язання перед кредиторами та державою. Встановивши факт фіктивного банкрутства, тобто фактичну платоспроможність боржника , суд відмовляє боржникові у задоволені заяви про визнання банкрутом і застосовує санкції, передбачені законом. Умисним банкрутством визнається стійка неплатоспроможність суб’єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника майна або посадової особи суб’єкта підприємництва, якщо не завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або інтересам кредиторів , що охороняються законом. Приховування банкрутства, фіктивне банкрутство або умисне доведення до банкрутства, а також неправомірні дії у процедурах неплатоспроможності, пов’язані з розпорядженням майном боржника, що завдали істотної шкоди інтересам кредиторів та держави, тягнуть за собою кримінальну відповідальність винних осіб відповідно до закону.
Особливості банкрутства окремих категорій суб’єктів підприємницької діяльності СПД, що мають суспільну, іншу цінність або особливий статус (містоутворюючі, особливо небезпечні). Сільськогосподарські підприємства. Державних підприємств. Страховиків. Професійних учасників ринку цінних паперів. Фізичної особи– підприємця. Фермерських господарств.
Скачать презентацию Тема 1 Правове регулювання банкрутства Львівський інститут банківської
GZ_Bankrutstvo.pptx