ТЕМА 1. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІКИ ЯК ФУНКЦІЯ ДЕРЖАВИ

ПЛАН 1.1. Державне управління як спосіб існування соціальної організації 1.2. Сутність державного регулювання, його

1.2. Сутність державного регулювання, його необхідність і практичне значення.

Національна економіка - велика, складна економічна система, що включає в себе комплекс взаємодіючих

Суб’єктивні компоненти – це держава, юридичні й фізичні особи. Об’єктивні компоненти

Регулювати (лат. – упорядкувати) означає вносити порядок у певну діяльність, налагоджувати правильну взаємодію

Об’єктами ДРЕ є всі соціально-економічні процеси, що відбуваються у національній економіці в цілому, а

Суб’єкти ДРЕ – це суб’єкти виконання і суб’єкти впливу. Суб’єкти виконання –

1.3. Теорії макроекономічного регулювання.

В основі регулювання національної економіки лежать різні економічні теорії. Можна визначити кілька етапів розвитку

Меркантилізм – перша економічна школа (XV-XVII ст.), що розглядала золото і срібло як джерела

Фізіократи – представники економічної школи (XVIII ст.), які вважали, що єдиною продуктивною галуззю національної

Класична теорія регулювання (саморегулювання) – (А.Сміт і Д.Рікардо, друга половина XIX ст.) основним

Марксизм – економічна школа, заснована К.Марксом і Ф Енгельсом, що обґрунтовувала необхідність знищення приватної

Кейнсіанство – напрямок розвитку економічної теорії, засновником якого вважають видатного англійського економіста Джона Мейнарда

Теорії неокласичного напрямку визначають необхідність державного втручання в економічне життя суспільства, але зводять

Монетаризм – економічна школа, яка пропонує відмову від широкого втручання держави в економіку, віддає

Теорія “економіки пропозиції” – неоліберальна економічна теорія, яка пропонує необхідність стимулювання пропозиції, а також

Теорія раціональних очікувань – неокласична теорія, яка стверджує, що заходи держави із стабілізації економіки

“Неокласичний синтез” – економічна школа, що поєднала достоїнства неокейнсіанства і неолібералізму і стала теоретичною

Скачать презентацию ТЕМА 1. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІКИ ЯК ФУНКЦІЯ ДЕРЖАВИ

36542-tema_1_due_b_aud__33__33__33__33__33.ppt

Количество слайдов: 22

>ТЕМА 1. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІКИ ЯК ФУНКЦІЯ ДЕРЖАВИ ТЕМА 1. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІКИ ЯК ФУНКЦІЯ ДЕРЖАВИ

>ПЛАН 1.1. Державне управління як спосіб існування соціальної організації 1.2. Сутність державного регулювання, його ПЛАН 1.1. Державне управління як спосіб існування соціальної організації 1.2. Сутність державного регулювання, його необхідність і практичне значення. 1.3. Теорії макроекономічного регулювання.

>1.2. Сутність державного регулювання, його необхідність і практичне значення. 1.2. Сутність державного регулювання, його необхідність і практичне значення.

>Національна економіка - велика, складна економічна система, що включає в себе комплекс взаємодіючих Національна економіка - велика, складна економічна система, що включає в себе комплекс взаємодіючих об’єктивних і суб’єктивних компонентів.

>Суб’єктивні компоненти – це держава, юридичні й фізичні особи. Об’єктивні компоненти Суб’єктивні компоненти – це держава, юридичні й фізичні особи. Об’єктивні компоненти – соціально-економічні відносини, що виникають у процесі взаємодії суб’єктів економіки.

>Регулювати (лат. – упорядкувати) означає вносити порядок у певну діяльність, налагоджувати правильну взаємодію Регулювати (лат. – упорядкувати) означає вносити порядок у певну діяльність, налагоджувати правильну взаємодію частин системи. Державне регулювання економіки (ДРЕ) – це вплив держави на соціально-економічний розвиток країни.

>Об’єктами ДРЕ є всі соціально-економічні процеси, що відбуваються у національній економіці в цілому, а Об’єктами ДРЕ є всі соціально-економічні процеси, що відбуваються у національній економіці в цілому, а також на окремих її рівнях і ланках, тобто і макро-, і мікро-, і мезоекономіка.

>Суб’єкти ДРЕ – це суб’єкти виконання і суб’єкти впливу. Суб’єкти виконання – Суб’єкти ДРЕ – це суб’єкти виконання і суб’єкти впливу. Суб’єкти виконання – держава та її інституційні органи. Суб’єкти впливу – громадські й політичні об’єднання, засоби масової інформації, окремі особистості.

>1.3. Теорії макроекономічного регулювання. 1.3. Теорії макроекономічного регулювання.

>В основі регулювання національної економіки лежать різні економічні теорії. Можна визначити кілька етапів розвитку В основі регулювання національної економіки лежать різні економічні теорії. Можна визначити кілька етапів розвитку теорії регулювання економіки.

>Меркантилізм – перша економічна школа (XV-XVII ст.), що розглядала золото і срібло як джерела Меркантилізм – перша економічна школа (XV-XVII ст.), що розглядала золото і срібло як джерела багатства і розробляла рекомендації своїм правителям стосовно розвитку міжнародної торгівлі.

>Фізіократи – представники економічної школи (XVIII ст.), які вважали, що єдиною продуктивною галуззю національної Фізіократи – представники економічної школи (XVIII ст.), які вважали, що єдиною продуктивною галуззю національної економіки є сільське господарство.

>Класична теорія регулювання (саморегулювання) – (А.Сміт і Д.Рікардо, друга половина XIX ст.) основним Класична теорія регулювання (саморегулювання) – (А.Сміт і Д.Рікардо, друга половина XIX ст.) основним регулятором економічних процесів визнавала ринковий механізм, який ефективно регулює розподіл ресурсів.

>Марксизм – економічна школа, заснована К.Марксом і Ф Енгельсом, що обґрунтовувала необхідність знищення приватної Марксизм – економічна школа, заснована К.Марксом і Ф Енгельсом, що обґрунтовувала необхідність знищення приватної власності й конкуренції, заміни стихійного розвитку свідомим, цілеспрямованим впливом держави на соціально-економічні процеси за допомогою плану на основі суспільної власності.

>Кейнсіанство – напрямок розвитку економічної теорії, засновником якого вважають видатного англійського економіста Джона Мейнарда Кейнсіанство – напрямок розвитку економічної теорії, засновником якого вважають видатного англійського економіста Джона Мейнарда Кейнса (1882-1946). Обґрунтовує об’єктивну необхідність і практичне значення державного регулювання економіки.

>Теорії неокласичного напрямку визначають необхідність державного втручання в економічне життя суспільства, але зводять Теорії неокласичного напрямку визначають необхідність державного втручання в економічне життя суспільства, але зводять його до мінімуму і віддають перевагу непрямим методам державного впливу.

>Монетаризм – економічна школа, яка пропонує відмову від широкого втручання держави в економіку, віддає Монетаризм – економічна школа, яка пропонує відмову від широкого втручання держави в економіку, віддає перевагу непрямим методам, насамперед, регулюванню грошового обігу.

>Теорія “економіки пропозиції” – неоліберальна економічна теорія, яка пропонує необхідність стимулювання пропозиції, а також Теорія “економіки пропозиції” – неоліберальна економічна теорія, яка пропонує необхідність стимулювання пропозиції, а також зростання ефективності виробництва на основі зниження витрат виробництва, скорочення прибуткових податків, стимулювання інноваційного підприємництва.

>Теорія раціональних очікувань – неокласична теорія, яка стверджує, що заходи держави із стабілізації економіки Теорія раціональних очікувань – неокласична теорія, яка стверджує, що заходи держави із стабілізації економіки є неефективними.

>“Неокласичний синтез” – економічна школа, що поєднала достоїнства неокейнсіанства і неолібералізму і стала теоретичною “Неокласичний синтез” – економічна школа, що поєднала достоїнства неокейнсіанства і неолібералізму і стала теоретичною основою змішаної системи регулювання ринкової економіки.