Diagnostika.ppt
- Количество слайдов: 18
Сучасні методи мікробіологічної діагностики інфекційних хвороб. МК ВНМУ ім. М. І. Пирогова Кафедра мікробіології
Методи мікробіологічної діагностики Прямі • мікроскопічний • культуральний • біологічний Непрямі • виявлення специфічних змін в організмі, спричинених збудником • виявлення антигенів збудника в матеріалі • виявлення характерних для збудника ліпідних, білкових та вуглеводних компонентів
Мікроскопічний метод • Світлова мікроскопія - сухим об’єктивом - водно-імерсійним об’єктивом - оліє-імерсійним об’єктивом - темнопольна мікроскопія - фазовоконтрастна мікроскопія - інтерференційна мікроскопія • Імерсійна мікроскопія • Люмінісцентна мікроскопія • Електронна мікроскопія
Мікроскопічний метод Метод оснований на виявленні збудника в досліджуваному матеріалі та розпізнаванні його за характерними морфологічними ознаками Критерії діагностики: • форма клітини • розташування • ультраструктурні компоненти • відношення до складних методів забарвлення • рухливість • внутрішньоклітинний паразитизм
Культуральний метод Метод передбачає виділення чистої культури збудника з інфекційного матеріалу та його ідентифікацію за критеріями, прийнятими класифікацією Критерії ідентифікації: • морфологія • культуральні властивості • ферментативні властивості • фактори патогенності • антигенна будова • чутливість до фагів
Біологічний метод Метод передбачає виявлення збудника шляхом зараження досліджуваним матеріалом лабораторних тварин Способи введення: • нашкірний • підшкірний • внутрішньочеревний • внутрішньом’язевий • внутрішньовенний • інтрацеребральний • інтраназальний • інтракон’юнктивальний
Біологічний метод Критерії діагностики: • відтворення експериментальної інфекції • відтворення певних типових ознак інфекції • виявлення дії екзотоксину • виявлення ефекту нейтралізації токсину антитоксичною сироваткою
Серологічний метод Метод оснований на виявленні в сироватці крові хворого специфічних до збудника імуноглобулінів Використовують серологічні реакції аглютинації, преципітації та зв’язування комплементу, а також імуноферментний аналіз, радіоімунний аналіз, реакцію імунного блоту Критерії діагностики: • виявлення імуноглобулінів в діагностичному титрі • виявлення достовірного зростання титру імуноглобулінів • виявлення імуноспецифічних Ig M
Алергічний метод Метод оснований на виявленні у хворого розвитку реакції гіперчутливості уповільненого типу Критерії діагностики: • in vivo - шкірно-алергічна проба • in vitro - реакції гальмування міграції лейкоцитів в присутності алергену
Імунохімічний метод Метод оснований на виявленні антигенів збудника за допомогою мічених специфічних сироваток Реакція імунної флюоресценції (РІФ) – використовують сироватки, мічені флюорохромами Реакція основана на виявленні специфічного комплексу антиген-антитіло за допомогою люмінісцентного мікроскопа Розрізняють пряму і непряму РІФ
Імунохімічний метод Імуноферментний аналіз (ІФА) – використовують сироватки, мічені ферментами (пероксидазою або лужною фосфатазою) Після утворення специфічного комплексу антигенантитіло в лунці твердофазного носія в систему додають субстрат, що розщеплюється ферментом, та індикатор, що реагує на продукти розщеплення зміною кольору (жовто-коричневий або жовтозелений) Розрізняють прямий та непрямий ІФА N. B. ІФА контролюється реакцією імунного блоту
Радіоімунний аналіз (РІА) – використовують сироватки, мічені радіонуклідами (йод-125) Після утворення специфічного комплексу антигенантитіло його виділяють з системи і визначають радіоактивність за допомогою лічильників гаммаопромінення
Реакція імунного блоту основана на розділенні антигенів збудника методом електрофорезу в поліакриламідному гелі з наступним перенесенням його на нітроцелюлозну пластину (blot-пляма), пластина обробляється сироваткою хворого, після чого в зонах знаходження антигена за допомогою ІФА або РІА виявляють специфічні комплекси
Імунна електронна мікроскопія (ІЕМ) основана на виявленні імунних комплексів за допомогою електронного мікроскопу Антиген оточений молекулами специфічних імуноглобулінів у вигляді вінка
Рестрикційний метод Метод оснований на виявленні в інфекційному матеріалі специфічних фрагментів ДНК збудника Інфекційний матеріал, в якому передбачається ДНК збудника, обробляють рестрикційними ферментамиендонуклеазами, які розрізають ДНК на певні фрагменти. Після цього проводять аналіз отриманих фрагментів, які є унікальними для кожного виду мікроорганізму
Гібридизація нуклеїнових кислот Метод оснований на виявленні в інфекційному матеріалі ділянок ДНК, характерних для збудника, шляхом їх гібридизації з діагностичними ДНК-зондами ДНК-зонди є однонитковими фрагментами ДНК (комплементарними специфічним ділянкам ДНК збудника) які мічені радіонуклідами, ферментами або флюорохромом
Полімеразна ланцюгова реакція Метод оснований на виявленні в інфекційному матеріалі специфічних фрагментів ДНК або РНК збудника шляхом його нарощування (ампліфікації) Для цього використовують • діагностичні специфічні зонди-олігонуклеотиди • нуклеотиди для добудови ділянок ДНК або РНК • ДНК- або РНК-полімерази (запускають полімеризацію)
Біохімічний метод Метод оснований на використанні газорідинної хроматографії різних сполук, розчинних в інертному газі (рухлива фаза) через розігріту колонку, заповнену рідкими смолами (нерухома фаза) На виході детектор реєструє присутність сполуки, використовуючи для порівняння стандарти Виявляють специфічні компоненти збудника (ліпіди, білки, вуглеводи)
Diagnostika.ppt