СПОЖИВАННЯ ЗМІСТ ТА СТРУКТУРА 1 Споживання 2

СПОЖИВАННЯ: ЗМІСТ ТА СТРУКТУРА

1. Споживання. 2. Зміст споживання. 3. Структура споживання. 4. Функція споживання.

1. СПОЖИВАННЯ Споживання – це виділення коштів на придбання товарів і послуг для задоволення власних потреб. Споживання представляє собою індивідуальне і спільне використання споживчих благ, направлене на задоволення матеріальних і духовних потреб людей.

2. ЗМІСТ СПОЖИВАННЯ. Для прогнозування споживання та його регулювання використовуються такі показники: 1. Фонд споживання — вартість усіх фактично спожитих споживчих благ у матеріально-речовій формі. 4. Матеріальні витрати у закладах та установах, які обслуговують населення. 2. Склад фонду споживання (у відсотках). 5. Ресурси для споживання в національному доході. 3. Особисте споживання 6. Споживання продуктів і товарів у натуральному виразі в розрахунку на душу населення, на сто сімей. населення.

Зміст споживання полягає у тому, що споживання є здебільшого стабільним. Ця стабільність передовсім зумовлюється тим, що на рішення сімених господарств (сім’я) щодо споживання помітно впливають звичаї і традиції.

3. СТРУКТУРА СПОЖИВАННЯ Споживання населення – один з головних компонентів, які визначають розвиток економіки. На споживчі витрати припадає від 2/3 до 3/4 валового внутрішнього продукту.

Структура споживання в розвинутих країнах характеризується такими даними: товари тривалого користування (предмети побуту, транспортні засоби)10 -20% товари поточного споживання (харчування, одяг, енергія)30 -35% послуги(житло, освіта, охорона здоров’я, відпочинок)50 -55%

Співвідношення між окремими видами витрат населення та придбання благ і послуг; Співвідношення ресурсів поточного споживання і нагромадження споживчого майна; Співвідношення ресурсів поточного споживання і невиробничих капітальних вкладень; Співвідношення у нагромадженні майна сімейного та індивідуального користування та сумісного споживання; Співвідношення шляхів та каналів надходження у споживання тих чи інших благ;

економічний розвиток країни; праця (розумова, фізична), вік і стать людини, кліматичні умови; соціальні умови (наприклад, місто, село), національні особливості, вихованість, зв’язки тощо. Оптимальна структура споживання — це висококалорійний раціон харчування, це добре спланований гардероб (одяг, взуття), це розумно організовані робота і побут, і весь життєвий процес.

4. ФУНКЦІЯ СПОЖИВАННЯ Однією з найважливіших у макроекономіці є функція споживання, яка показує співвідношення між споживчими витратами й доходом кінцевого використання як у статиці, так і в динаміці. Функція споживання, яка була запроваджена Дж. Кейнсом, ґрунтується на припущенні, що існує стабільний емпіричний зв’язок між споживанням та доходом.

ГРАФІК ФУНКЦІЇ СПОЖИВАННЯ Автономне споживання – споживання, яке не залежить від доходу кінцевого використання.

Якби споживчі витрати повністю дорівнювали доходу, то графік функції споживання набув би форми бісектриси. В будь-якій точці бісектриси споживання повністю дорівнює доходу. Обсяг споживання визначається відстанню від осі доходів до кривої функції споживання. Ліворуч від точки Б – зона переважання споживання над доходами, тобто життя в борг або за рахунок попередніх заощаджень.

Дякую за увагу