Родинне свято: «Символи та обереги нашого дому» Родинне

Родинне свято: «Символи та обереги нашого дому»

Родинне дерево «Родинне дерево» або «Дерево життя» є одним із найпоширеніших символів на писанках, на рушниках, стінних розписах, килимах, посуді. «Прадерево», як його ще називають, — це дерево роду, де кожна квіточка позначає якогось родича, а всі разом – втілення родоводу певної людини.

Берегиня БЕРЕГИНЯ - найстаровинніша богиня добра і захисту людини від усілякого З часом, згідно з еволюцією релігійних уявлень, Берегиня стає «хатньою» богинею, захищаючи оселю, всю родину, надто — малих дітей від хвороб, лютого звіра, смерті тощо. Зображувалась (вишивалася) на білих рушниках, що вивішувалися над вікнами й дверима. Схематичний образ вишивався на одязі, вирізьблювався на дереві. Невеликі зображення (глиняні чи мідні обереги) українці носили на грудях. Схематичне зображення Берегині трансформувалося в малюнок тризуба, що довгі століття вшановувався і використовувався як оберіг.

Берегиня на вишивці XIX—XX ст. до снопа Берегиня – жінка-мати. Її слово, тепло і ласка лікували і повертали сили після хвороб, якнайкраще захищали від злих сил і давали наснагу. Берегиня підтримує домашнє вогнище, стоїть коло витоків нового життя, плекає і зміцнює його.

Лялька-мотанка “Берегиня”

Калину висаджували біля віконця на щастя, на благополуччя. Калину в українській хаті вішали над дверима, щоб оберігала мир і спокій в оселі. Прикрашали "спасову бороду”, щоб добрий був урожай, добробут.

Мак - символ безмежності зоряного світу , плодючості, неосяжності життя. У нашого народу до цієї рослини особлива повага. Його плоди використовували для приготування різноманітних страв. Важливу роль відігравав мак в обрядових дійствах. Щороку на Маковія кожна господиня вважала за непорушний обов’язок посвятити макові голівки в церкві. Ці зерна вважалися відворотом від нечистої сили.

Барвінок - символ радісної життєвої сили, вічності усталеного буття, емблема викривальних сил На Україні вельми шанували цю рослину за її красу та морозостійкість, – протягом усіє зими тендітні листочки нагадують про вічну молодість. Відтак барвінок традиційно символізує дівочу красу й палке кохання. У весільному ритуалі вічнозелене зілля символізувало вірне кохання, чистоту шлюбу, незрадливість у подружньому житті.

МАЛЬВА - символ любові до рідної землі, до свого народу, до батьківської хати Уособлює духовне коріння людини, її вірність духовній спадщині предків.

Верба – ще один символ нашого народу. Верба – це символ весни, пробудження природи: „зацвіла верба, прийшла весна”. Котики верби – то перші квіти на нашому столі, у нашій оселі. Вербу висаджували на городах, біля ставу, річки. У народі кажуть: „Де верба, там і вода”. Тому криниці копали, де росте верба.

ДУБ - символ могутності та довговічності, цілісності й здоров'я Дуб - живе втілення сильного здоров'я і здорової сили, а тому не вміє хворіти і не вміє бути слабким. За своїм характером ніколи не гнеться - його можна тільки зламати!

КЛЕН — символ акуратної й чистої чоловічої краси Він завжди і в усьому підтягнутий, навіть його широке листя має чітку і витончену форму. Своєю діяльністю і своїм виглядом виражає зосереджену й акумульовану енергію, яку витрачає ощадливо, лише за необхідною потребою.

Українська оселя теж є оберегом для кожної людини. Наша хатка невеличка, Лиш комірка і світличка; Та вона нам веселенька, Бо в ній господарить ненька. Наша ненька – господиня, Чиста хата, повна скриня, Добре прибрана комора, Бо до праці неня скора.

Ікона – оберіг новоствореної сім’ї Після весілля ікону забирає молодий і урочисто вносить у помешкання, де житиме нова родина. З цієї миті ікона – на стіні в світлиці або ж у кімнаті молодят над ліжком. Колись вважалося обов’язковим мати ікону на покутті зі східного боку.

Піч з вогнем Піч - це оберіг тепла і затишку, лікарня і насолода для ока. А вогонь у печі – це символ добрих і людяних стосунків усієї сім’ї, оберіг усієї родини.

Хліб Він має круглу форму — форму сонця. Як сонце дає життя всьому, так і хліб живить усіх людей.

Хліб належить до особливо шановних символів українського народу. З давніх часів батьки привчали дітей своїх традицій – берегти хліб. Ще з молоком матері усвоювалися високі пошанівні форми бережливого ставлення до святая святих. На весіллі в урочистій обстановці староста вирізав верхівку короваю й підносив на тарілці молодим, а дітям дарували шишки.

Скриня Неодмінний атрибут української хати — дерев'яна окута залізом скриня. Скриня була власністю дівчини і супроводжувала її у всьому наступному родинному житті. Тут зберігалося святкове вбрання і повсякденний одяг, вінок, рушники, прикраси