Робота Учениці 10 класу Балабинського НВК “Престиж” Самойленко Катерини
Що таке планета Плане та — кулясте несамосвітне тіло, що обертається навколо Сонця чи іншої зірки. Орбіта цього обертання дуже близька до еліпсу. Усього кількість планет злічити неможливо. Кожна зірка має свої планети, і не одну.
Космічне тіло можна вважати планетою, якщо воно: • Обертається навколо зірки по осі; • Тіло не є зіркою; • Тіло повинне мати достатню масу, щоб мати форму близьку до сфери;
Кожна зірка має свої планети. Наприклад, у Сонця їх відомо 9. Оскільки зірок існує незліченна кількість, то, відповідно, планет існує в рази більше.
Сьогодні у Сонячній системі відомо 8 планет: Меркурій, Венера, Земля, Марс, Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун. У 2006 р. 26 Генеральна асамблея Міжнародного астрономічного союзу скасувала статус планети для Плутона.
Планети Сонячної системи поділяють на дві групи — планети земної групи та планети-гіганти. Для планет земної групи характерна більша середня густина. У планет-гігантів дуже низька середня густина, їх атмосфери складаються переважно з водню та гелію. Їх речовина, подібна до сонячної. Існує гіпотеза, що Юпітер має рідке металеве ядро, оскільки його магнітне поле значно потужніше, ніж у Землі. Подібну з Юпітером структуру має Сатурн. Щільніші Уран і Нептун, вочевидь, мають ядро із суміші води, аміаку й метану в рідкій або твердій фазі, оточене масивною воднево-гелієвою атмосферою, на яку припадає, однак, лише близько 10% маси.
Планети-гіганти У планет-гігантів Юпітера, Сатурна, Урана, Нептуна середня густина становить 1, 4 г/см 3, тобто близька до сонячної. Юпітер і Сатурн, як і Сонце, складаються в основному, з водню та гелію. У Сатурна, Юпітера, Урана й Нептуна є система кілець, утворених кам'янистими й крижаними брилами. Найбільші вони у Сатурна — їх ширина сягає 137000 км.
Юпітер — найбільша планета Сонячної системи, газовий гігант. Його екваторіальний радіус дорівнює 71, 4 тис. км, що в 11, 2 рази перевищує радіус Землі. Юпітер — єдина планета, для якої центр мас із Сонцем перебуває поза межами Сонця (на відстані приблизно 7 % сонячного радіуса). Маса Юпітера в 2, 47 рази перевищує сумарну масу всіх інших планет Сонячної системи, разом узятих
За даними на березень 2012 -го року навколо Юпітера обертаються 66 супутників, завжди звернених до нього одним боком. Їх можна розділити на декілька груп. Внутрішні супутники обертаються майже круговими орбітами, що практично лежать у площині екватора планети. Чотири найближчих до планети супутника Адрастея, Метида, Амальтея і Теба діаметром від 40 до 270 км перебувають на відстані 1— 3 радіусів Юпітера й наближаються до межі Роша. Чотири наступні — найбільші, розташовані на відстані від 6 до 26 радіусів Юпітера. Їх відкрито 1610 року майже одночасно Симоном Марієм та Галілеєм. Їх називають галілеєвими супутниками, хоча перші таблиці руху цих супутників склав Марій.
Сату рн — шоста за віддаленістю від Сонця та друга за розмірами планета Сонячної системи. Сатурн швидко обертається навколо своєї осі, складається переважно з рідкого водню і гелію, має товстий шар атмосфери. Сатурн обертається навколо Сонця за 29, 46 земних років на середній відстані 1427 млн км. В атмосфері Сатурна міститься 94% водню і 6% гелію (за об'ємом). Його маса у 95 разів більша за масу Землі, магнітне поле потужніше в тисячу разів. Вважається, що Сатурн має невелике ядро з силікатів і заліза, покрите льодом і глибоким шаром рідкого водню. Відомо про існування 62 природних супутників Сатурна, найбільший з яких — Титан. Сатурн
Візитною карткою Сатурна є відомі кільця, що оперізують планету навколо екватора і складаються з безлічі крижаних часток з розмірами часток від міліметра до декількох метрів. Вісь обертання Сатурна нахилена до площини його орбіти на 26° 44', тому під час руху орбітою кільця змінюють свою орієнтацію відносно Землі. Коли площина кілець перетинає Землю, навіть у середні телескопи побачити їх неможливо, тому що товщина кілець — усього кілька десятків метрів, хоча їхня ширина сягає 137 000 км. Існує три головних кільця, названих A, B і C. Вони добре помітні з Землі. Слабші кільця називають D, E та F. При ближчому розгляді кілець виявляється дуже багато. Між кільцями існують щілини, де немає частинок. Найбільшу щілину, яку можна побачити у середній телескоп із Землі, названо щілиною Кассіні Кільця Сатурна
Супутники Сатурна Сатурн має близько 60 супутників (до 2000 року було відомо 18) і 12 з них — понад 100 км у діаметрі.
Уран — сьома від Сонця велика планета Сонячної системи, належить до планет-гігантів. Третя за діаметром та четверта за масою планета Сонячної системи. Була відкрита у 1781 році англійським астрономом Вільямом Гершелем.
Уран має 27 супутників та систему кілець. Всі супутники отримали назви на честь персонажів творів Вільяма Шекспіра та Александра Поупа. Перші два супутники — Титанію і Оберон — 1787 року відкрив Вільям Гершель. Ще два сферичні супутники (Аріель та Умбріель) були відкриті 1851 року Вільямом Ласселом. 1948 року Джерард Койпер відкрив Міранду. Останні супутники були відкриті після 1985 р. , під час місії «Вояджера-2» , або за допомогою вдосконалених наземних телескопів. Супутники Урана можна поділити на три групи: • тринадцять внутрішніх, • п'ять великих • дев'ять нерегулярних супутників.
Нептун Непту н — восьма за віддаленістю від Сонця, четверта за розміром і третя за масою планета Сонячної системи, що належить до планет-гігантів. Її орбіта перетинається з орбітою Плутона в деяких місцях. Також орбіту Нептуна перетинає комета Галлея. Маса Нептуна у 17, 2 рази, а діаметр екватора у 3, 9 рази більший за Землю. Планета названа на честь римського бога морів. Нептун був відкритий 23 вересня 1846 року, і став першою планетою, яка була відкрита завдяки математичним розрахункам, а не шляхом регулярних спостережень.
Планети земної групи – чотири планети Сонячної системи: Меркурій, Венера, Земля та Марс. По структурі та складу до них можуть бути віднесені і деякі астероїди, наприклад, Веста.
Меркурій — найближча до Сонця велика планета Сонячної системи. Обертається довкола Сонця за 87, 969 земних діб. Меркурій належить до внутрішніх планет, оскільки його орбіта лежить ближче до Сонця, ніж пояс астероїдів. Після позбавлення Плутона статусу планети, Меркурій є найменшою планетою Сонячної системи.
Цікаві факти про Меркурій — найшвидша планета в Сонячній Системі, вона рухається орбітою навколо Сонця з середньою швидкістю 47, 87 км/с, що майже вдвічі більше швидкості Землі. Така швидкість і той факт, що Меркурій розміщений ближче до Сонця, ніж Земля, приводять до того, що один рік на Меркурії становить усього 87, 99 днів. Меркурій — вельми складний об'єкт для спостереження у високих широтах Землі через те, що він завжди спостерігається при сході або заході Сонця, і досить низько над горизонтом. Період його найкращої видимості настає декілька разів на рік і триває близько 10 днів. Проте навіть у ці періоди побачити Меркурій неозброєним оком непросто. На Меркурії не існує пір року в тому сенсі. Це відбувається через те, що вісь обертання планети лежить майже під прямим кутом до площини орбіти. Як наслідок, поряд з полюсами є ділянки, до яких сонячні промені не доходять ніколи. Дослідження, здійснене радіотелескопом, дозволяє припустити, що в цих холодних та темних зонах є льодовики. Льодовиковий шар може досягати 2 м і вкритий шаром пилу.
Венера Вене ра — друга внутрішня планета Сонячної системи з періодом обертання навколо Сонця в 224, 7 земних діб. Названа на честь Венери, богині любові з римського пантеону. Це єдина з восьми основних планет Сонячної системи, яка отримала назву на честь жіночого божества. За розміром майже така сама, як Земля. Її блиск поступається лише блиску Сонця та Місяця. Належить до планет, відомих людству з найдавніших часів.
Венера у культурі Один з альбомів гурту Wings називається «Venus and Mars» ( «Венера і Марс» ). На його обкладинці зображено ці дві планети. Пісня німецького рок-гурту Rammstein «Morgenstern» (Вранішня зірка) присвячена цій планеті. Про неї співається в українській пісні «Зоре моя вечірняя» , автором тексту якої є видатний український поет Тарас Шевченко, автором мелодії — Василь Уманець.
Земля • Земля — третя від Сонця планета Сонячної системи, єдина планета, на якій відоме життя, домівка людства. Земля належить до планет земної групи і є найбільшою з цих планет у Сонячній системі.
• Земля обертається навколо Сонця еліптичною орбітою із середньою швидкістю 29 785 м/с на середній відстані 149, 6 млн км із періодом, що приблизно дорівнює 365, 24 доби. Земля має супутник — Місяць, який обертається навколо Землі на середній відстані 384 400 км. Нахил земної осі до площини екліптики становить 66° 33′ 22″. Період обертання планети навколо своєї осі 23 год 56 хв 4, 1 с. Обертання навколо своєї осі викликає зміну дня і ночі, а нахил осі до екліптики разом із обертанням навколо Сонця — зміну пір року.
Форма Землі — геоїд. Середній радіус Землі становить 6371, 032 км, екваторіальний — 6378, 16 км, полярний — 6356, 777 км. Площа поверхні земної кулі 510 млн км², об'єм — 1, 083· 1012 км³, середня густина — 5518 кг/м³. Маса Землі становить 5976· 1021 кг. Земля має магнітне і тісно пов'язане з ним електричне поля. Гравітаційне поле Землі зумовлює її близьку до сферичної форму й існування атмосфери.
Марс — четверта планета Сонячної системи за відстанню від Сонця й сьома за розміром і масою. Названа на честь Марса — давньоримського бога війни. Іноді Марс називають «червоною планетою» через червонуватий колір поверхні, спричинений наявністю оксиду заліза.
Чи є життя на Марсі? Це одне з найцікавіших питань в астрономії. Наразі немає наукових доказів існування життя на Марсі. Хоча припускають, що воно там може бути. Ще до початку польотів на Марс він був першим кандидатом на виявлення там позаземного життя. На Марсі було знайдено зразки льоду, що є однією з умов існування життя. За останніми відомостями, в минулому на Марсі існувала вода в рідкому стані, поверхню планети вкривали моря. Однак внаслідок нез'ясованих досі причин вона практично зникла. Цілком можливо, що ще кілька мільйонів років тому клімат на Марсі був вологішим. Доказом цього слугує рельєф планети.
Марс у всесвітній культурі • • Про Марс снято десятки фільмів, не менше розроблено комп’ьютерних ігор. Фільми зі згадками про Марс: Пригадати все. Фільм за участю Арнольда Шварценеггера, основні події якого відбуваються на Марсі; Місія на Марс Червона планета Привиди Марса Слово Марс присутнє у назві американського рок-гурту 30 Seconds to Mars (30 секунд до Марса)
Астероїди The Beatles 4147 Lennon – астероїд головного поясу 12 січня 1983 р. був названий на честь учасника Британського рок-гурту The Beatles 4148 Mc. Cartney – невелика планета відкрита 11 липня 1983 року. Названа на честь Сера Пола Маккартні. 4149 Harrison — астероїд головного поясу, відкритий 9 березня 1984 року. Названий на честь Сера Джорджа Харрісона. 4150 Starr - астероїд, названий на честь Сера Рінго Старра. Був відкритий 31 серпня 1984 р.
Небесні тіла названі на честь легенд музики 52665 Brianmay – це астероїд який у 2008 р. був названий на честь Брайана Мея легендарного гітариста, Британського рок-гурту Queen. Так само свої астероїди мають ще десятки зірок, переважна більшість яких займається рок-музикою.
Комети Коме та — мале тіло Сонячної системи, яке обертається навколо Сонця і має так звану кому (атмосферу) або хвіст. Кома і хвіст комети — це наслідки випаровування ядра комети під дією сонячного випромінювання. Ядро являє собою малу планету, що складається з каменю, пилу та криги.
Астероїд тверде небесне тіло діаметром від 1 до приблизно 1000 км, що рухаються орбітами у Сонячній системі
Метеорит Метеори т — тверде тіло небесного походження, що впало на поверхню Землі з космосу. Існують різні дані про кількість метеоритів, що падають на Землю, які залежать від точності вимірювань. Вважають, що за добу падає 5 -6 тонн метеоритів, або 2 000 тонн на рік. Крім того, за добу на земну поверхню падає від 300 до 20 000 тонн метеоритного пилу. Більшість знайдених метеоритів мають вагу від декількох грамів до декількох кілограмів. Найбільший зі знайдених метеоритів — Гоба, маса якого сягала майже 90 тонн.
Дякую за увагу
Скачать презентацию Робота Учениці 10 класу Балабинського НВК Престиж Самойленко
Презентация физика космос.ppt