РЕНТГЕНІВСЬКІ ПРОМЕНІ 8 листопада 1895 р. професор

РЕНТГЕНІВСЬКІ ПРОМЕНІ

8 листопада 1895 р. професор університету баварського міста Вюрцбурга на півдні Німеччини Вільгельм Конрад Рентген (1845– 1923) вперше спостерігав, невідомі раніше промені, проникаючі через непрозорі перешкоди.

Потім на зборах Вюрцбургського фізико-медичного товариства 28 грудня 1895 року ректор Вюрцбургського університету 50 -річний Вольфганг К. Рентген вперше повідомив про новий рід променів, відкритих ним 8 листопада 1895 року, а також про перші результати дослідження їх властивостей.

Він встановив, що вакуумна трубка, обгорнута в чорний папір, приєднанні високої напруги випускала невідомі раніше промені, які засвічували фотоматеріали (також загорнуті в чорний папір) і примушували світитися флуоресцентні речовини. Промені проходили не лише через папір, але і через книгу, дерев’яний ящик і лист алюмінію.

Вони давали тіньові зображення різних предметів в дерев’яній і паперовій упаковці і, що справило найбільш сильне враження — Рентген побачив зображення скелета своєї руки, поміщеної між упакованою в чорний папір трубкою і флуоресцентним екраном.

Мабуть ні до, ні після Рентгена жодне фізичне відкриття не викликало настільки потужного резонансу не лише в Німеччині, але і у всьому світі. Інтерес викликали вже перші фотографії, які зробив Рентген ще до своєї першої доповіді. Це були зображення бусолі, дерев’яного ящика, в якому були видні важки, що знаходяться всередині, і, нарешті, найзнаменитіша — фотографія лівої руки пані Рентген, зроблена 22 грудня 1895 року

Всюди говорили про нові промені. Відкривший їх був героєм дня, предметом здивування і шанування, жертвою жартів і карикатур. Вже в середині січня Рентген був викликаний до двору до Берліна. Перед кайзером і придворним товариством він зробив повідомлення про свої промені і показав деякі досліди.

23 січня 1896 року він виступав в переповненому залі свого інституту у Вюрцбурзі перед фізико-медичним товариством. На закінчення поважний майже 80 -літній анатом Альберт фон Келлікер під оплески присутніх запропонував в майбутньому замість «Х-промені» говорити «рентгенівські промені» . Проте Рентген незмінно дотримувався раніше вибраної ним назви Х-промені, яке і набуло поширення в англомовних країнах. У Німеччині і Україні використовується назва «Рентгенівські промені» .

Фізики в багатьох лабораторіях негайно підтвердили досліди Рентгена. Одночасно в європейських і американських журналах з’явилося велике число публікацій сенсаційного характеру, деколи курйозні. Так одна лондонська фірма почала рекламувати білизну, що захищає від Х-променів, а в сенат один з американських штатів був внесений законопроект, що вимагає заборонити застосування Х-променів в театральних біноклях.

ПОГЛИНАННЯ • Рентгенівські промені слабо взаємодіють ізречовиною, завдяки чому мають велику проникність. Проте вони поглинаються в тому випадку, коли їхня енергія вища за енергію внутрішніх електроніватомів. На відміну від лінійчатих спектрів випромінювання спектр характеристичного поглинання складається зі смуг, оскільки електрон, вибитий із внутрішньої оболонки, покидає атом і може мати будь-яку енергію. Характерні частоти смуг також вказують на наявність хімічних елементів у сполуці. • Загалом із зростанням частоти рентгенівських променів поглинання падає, дещо зростаючи кожного разу, коли енергія кванта випромінювання перевищує енергію електрона на певній орбіталі. • Крім поглинання рентгенівські промені також розсіюються в речовині, змінюючи напрям розповсюдження.

ДИФРАКЦІЯ • Довжина хвилірентгенівських променів одного порядку із характернимисталими ґраткикристалічнихречовин. Тому атоми кристалів утворюють природнідифракційні ґраткидля рентгенівських променів. Розсіяння рентгенівського випромінювання на цих ґратках використовується для визначення кристалічної структури речовин. Саме методомрентгеноструктурного аналізу, в 1953 році була розшифрована структура. ДНК.

ОПРОМІНЕННЯ Рентгенівські промені мають велику енергію — десятки й сотні кілоелектронвольт. Попри те, що вони слабо взаємодіють із речовиною, така взаємодія все ж існує, й при поглинанні вивільняється велика кількістьенергії, що може призвести до безповоротних пошкоджень у клітині живогоорганізму. Тому рентгенівські промені небезпечні й робота з ними вимагає особливої уваги. Доза опромінення вимірюється уберах— біологічних еквівалентах рентгена.

На кордоні

У аеропорту