РЕКРЕАЦІЙНА КЛІМАТОЛОГІЯ Лекція 8 10 Специфіка організації гірського туризму

РЕКРЕАЦІЙНА КЛІМАТОЛОГІЯ Лекція 8(10). Специфіка організації гірського туризму Викладач: Бойченко Світлана Григорівна професор кафедри міжнародного туризму, доктор географічних наук

Про комфортність погод у гірських районах Складність особливостей клімату гірських територій, як відомо, проявляється в тому, що на тих самих абсолютних висотах метеорологічні величини розподіляються неоднозначно, перебувають у великій залежності відносної, абсолютної висоти, схил, вершина, плоскогір'я, перевал). На еколого-кліматичні умови гірських районів впливають ступінь пересіченості місцевості, наявність рослинності, близькості великих водних об'єктів (особливо морів і океанів), а також інші фактори, серед яких важливе значення належить типу - навколишньої гори рівнинного клімату і умовам регіональної і мезомасштабної гірської циркуляції по сезонах року.

Розглянемо найбільш важливі у рекреаційному відношенні регіони Кавказу, Карпат, Криму (висоти над рівнем моря до 2000 м). Самий тривалий період комфортної погоди спостерігається на південному схилі Кримських гір. Причому між висотами близькими до рівня моря і 1200 м над рівнем моря він майже становить у середньому близько 80 днів. У внутріконтинентальних районах Закавказзя (Грузія, Вірменія) число днів з комфортною погодою збільшується від нижніх до верхніх частин середньогір`я становить 60 -70 днів. Навпроти, у Карпатах, де клімат у значній мірі відрізняється від Кавказького і Кримського меншою теплозабезпеченістю і істотно більшим зволоженням з ростом висот (субальпійська зона) - комфортний період коротшає від 60 до 15 днів.

Положення з повторюваністю комфортних погод у передгір'ях Північного Кавказу трохи відмінні від того, що є в Криму і на схилах гір Великого Кавказу, звернених до Чорного моря: до висот 2000 м тривалість як комфортних, так і сприятливих погод зростає з підйомом у гори. Це пояснюється, зменшенням числа жарких днів у середньогіррі з ростом висоти і епізодично - сприятливим впливом у літній період фенів на теплообмін людини. Кількість жарких субкомфортних погод на всіх схилах Криму, Кавказу, Карпат має тенденції до зменшення їх повторюваності зі збільшенням висоти над рівнем моря. У такий же спосіб, розподіляється і тривалість субкомфортних холодних погод, за винятком низькогір`я південного схилу Великого Кавказу, внаслідок більше частих дощів. З підйомом у гори (у межах до 2000 м н. р. м. ) порівняно з рівниною, сприятливий для відпочинку і туризму період загалом коротшає, за винятком північного схилу Великого Кавказу і Вірменського нагір'я, де він у цілому зростає.

Специфіка гірського туризму Гірські країни здавна залучали туристів розмаїтістю природно -кліматичних контрастів, чистотою повітря, підвищеним рівнем УФ-радіації, можливістю психотропної розрядки від впливу міського і індустріального середовища. На короткій відстані від підніжжя до вершини в горах можна побачити всю розмаїтість рослинного і тваринного миру характерного для природних зон від полярних до тропічних широт. Про цілющі якості гірських місцевостей свідчать успіхи в лікуванні таких важких хвороб як легеневий туберкульоз, бронхіальна астма, багато розладів внутрішніх органів і нервової системи. Гірське середовище тренує і гартує організм людини, стимулює кровотворні системи, сприятливо позначається на кислотно-лужному обміні. З акліматизацією до гірських умов підвищується загальна стійкість організму до несприятливих впливів середовища.

Специфіка гірського туризму Аборигени гірських країн у процесі біологічної еволюції придбали унікальні відмітні морфометричні і фізіологічні пристосування, що дозволяють їм переносити суворий клімат високогір'їв, а в окремих гірських країнах (Кавказ, Алтай, Тибет, Альпи) бути довгожителями на тлі населення околишніх рівнин і індустріальних областей. Як правило, у гірських районах помірних і субтропічних країн зосереджені основні курортні ресурси, і вони являють собою улюблені місця туристів для відпочинку й лікування, як улітку, так і взимку. У гірських субтропічних країнах великі можливості розвитку пішого, кінного, автомобільного туризму, доцільне проведення культурно-оздоровчих заходів із забезпеченням купань, аеро- і геліо-кліматичних процедур.

Специфіка гірського туризму Специфіка оздоровчої роботи туристських пансіонатів і будинків відпочинку тут орієнтована не тільки на можливості використання сприятливого впливу клімату, але і на способах адаптаційних пристосувань організму до різних висот шляхом спеціальних тренувань і процедур. Так лікування астматиків, гіпертоніків (у початковій стадії) найкраще відбувається методом східчастої акліматизації пацієнтів до гіпоксії і гіпокапнії, тобто шляхом послідовного переміщення хворих східчасто, послідовно до оптимальної висоти. Великий ефект лікування методом постійних (у нормованих дозах) м'язових рухів, що мобілізують життєвий тонус організму й, на думку багатьох, що сприяє збільшенню тривалості життя.

Джерела небезпеки в теплий період Слід зазначити найнебезпечніші природно-кліматичні явища, внаслідок яких найчастіше, навіть в умовах субтропічного клімату можливі погодно-кліматичні катастрофи. Основні втрати наносять повені (30%), зсуви, обвали, горах лавини (20%), урагани, смерчі (14%). Серед інших, насамперед, слід відзначити явища пов'язані з підйомом на висоту: 1) явище «гірської хвороби» ; 2) зменшення вмісту в повітрі водяної пари, виникнення стану «постійної спраги» ; 3) стійке зниження температури повітря. Різкі зміни температури повітря, вітру, вологості залежно від проходження маршруту по формах рельєфу, часу доби, знаходження на сонце або в тіні.

Джерела небезпеки в теплий період Для більшості людей (не аборигенів) клімат високогір'їв з висотами понад 2500 м більш шкідливий, чим корисний, оскільки вимагає занадто сильної напруги терморегуляторних і інших пристосувальних систем організму. У теплий сезон на туристських маршрутах можуть спостерігатися ті ж небезпечні явища, що і на рівнинах, посилені ефектом гірських вершин і особливостями рельєфу. Найнебезпечнішими в горах є грози, зливи, повені, грязьові потоки, селі. Необхідно приділяти увагу одягу, особливо в зонах підвищеного приходу сонячної радіації. Одяг туриста і відпочиваючого повинен відповідати цілям відпочинку. У тих місцях, де сонячна (біологічно активна радіація) невелика, одяг повинен пропускати ультрафіолетові промені. У місцях з надлишком УФ-радіації, а також теплових сонячних променів, вона повинна служити захистом від переопромінення і перегріву. Найбільш ефективні прийманні сонячних ванн одяг з бавовняних тканин.

Джерела небезпеки в холодний період У зимовий період основним видом стає лижний туризм і гірськолижний спорт. Вважається, що гірськолижним видом спорту можна займатися на слабкорозчленованих схилах (найкраще крутістю 15 -20° і довжиною близько 3 км) при сніжному покриві висотою не менш 30 см. На відміну від літніх, для зимових видів туризму оцінки сприятливості погодних умов оцінюються за критеріями суворості погодних умов. При цьому при організації лижних походів в умовах постійно суворих зим важливо враховувати рекомендації про час перебування на відкритому повітрі. При виборі району і маршруту проходження необхідно також ураховувати середні кліматичні оцінки й можливі відхилення від норми висоти, тривалості залягання сніжного покриву, вітрового перерозподілу снігу, неоднозначність повторюваності відлиг на схилах різної експозиції можливість сходу сніжних лавин, інших явищ природного й техногенного походження.

Основні показання. Гірськокліматичні курорти показані хворим туберкульозом і неспецифічними захворюваннями органів дихання, функціональними розладами нервової системи, компенсованими захворюваннями серцевосудинної системи. При виборі гірськокліматичного курорту для метеочутливих пацієнтів і для осіб літнього віку варто враховувати, що адаптація легше протікає в зоні помірного клімату. Протипоказаний гірський клімат хворим з явищами серцевої недостатності. Низькогірські курорти характеризуються сталістю атмосферного тиску, помірною вологістю, повітря насичене аероіонами і фітонцидами хвойних дерев.

Метеорологічні фактори і купальний сезон на водоймах

Таласотерапія – лікування і загартовування морським кліматом і морськими купаннями - і є древнім способом зміцнення здоров'я. Таласотерапія поліпшує окислювально-відновні процеси обміну, стабілізує стан нервової системи, зміцнює залози внутрішньої секреції, тренує серцево-судинну систему, нормалізує кров'яний тиск і сон. Найбільш несприятливими протипоказаннями до купань є туберкульоз в активній формі, базедова хвороба, різко виражений атеросклероз, порушення кровообігу і зміни в серцевому м'язі, епілепсія і деякі інші небезпечні захворювання.

Типи, реакції від водолікувальних процедур До водолікувальних процедур відносять: ванни, душі, укутування, обтирання, обливання. Ці типові процедури являють собою різні способи застосування води з різними температурними і механічними факторами. Форми термічного подразнення тіла можуть бути різні: • вода як подразник безпосередньо стикається з тілом (ванни, душі, обливання); • змочування у воді простирадла або рушника (обтирання, укутування); При користуванні водолікувальними процедурами в природних умовах велике значення має дозування подразнення, що залежить від температури води і повітря, тиску, напрямку руху води і тривалості впливу "подразника ".

Типи, реакції від водолікувальних процедур Значну роль при практичному застосуванні цих процедур грають індивідуальні особливості організму, реактивність, стан нервової діяльності, наявність патологічних змін в організмі, а також вік, стать і професію пацієнта. Під впливом водних процедур в організмі з боку нервової, серцево-судинної, травної і іншої систем наступають зміни, у сукупності формуючу фізіологічну реакцію. Про результати можна судити вже по реакції шкіри: • при сприятливій реакції шкіра червоніє і стає теплою. Одночасно відзначається гарне самопочуття, бадьорість і відчуття приємного тепла; • при несприятливій реакції - поява тремтіння, блідої і холодної, а нерідко «гусячої шкіри» , указує на несприятливу реакцію на процедуру. На відкритому повітрі водолікування, як правило, доповнюють природні процедури аеротерапії і геліотерапії.

Фізіологічний вплив морських купань Лікування і загартовування морським кліматом і морськими купаннями називається таласотерапією і є древнім способом зміцнення здоров'я. Морська вода являє собою складний іонізований розчин, у який входять близько 40 елементів таблиці Менделєєва, у т. ч. катіони натрію кальцію, магнію, аніони брому йоду, азотні з'єднання, фосфор, миш'як, стронцій, барій, літій, бор, срібло та інші елементи. Морський пляж і вся берегова смуга шириною близько 200 м являє собою природний інгаляторій, де відпочиваючі і хворі вдихають чисте мінералізоване повітря, позбавлене пилу, наповнене морськими солями і фітонцидами морських водоростей. Вміст морських солей у повітрі швидко зменшується при видаленні від моря внаслідок їх розсіювання, випадання і руйнування хімічним шляхом.

Середні концентрації (мкг/м 3) хлористих солей у повітрі в різні сезони року для Південного берега Криму В 1 км від моря вітер з моря вітер із суши вітер всіх напрямків На пляжі при вітрах всіх напрямків літо 4, 5 2, 4 4, 4 105 осінь 6, 6 2, 7 4, 8 93 зима 2, 7 0, 2 1, 4 25 весна 1, 1 1, 2 1, 1 23 Сезони року

Зниження концентрації хлористих солей у зимововесняний період пов'язане зі зменшенням числа вітряних днів і збільшенням кількості атмосферних опадів. Прибережне морське повітря відрізняється підвищеним вмістом легких іонів, кисню, озону і зниженим вмістом вуглекислого газу. Тому біля морської води так легко дихається. Дія морських купань на організм в основному обумовлено впливом температури води, механічними і хімічними подразниками. Температура морської води в основному залежить від кліматичних умов місцевості і фізико-хімічних властивостей води. Улітку температура води Балтійського моря 15 -17°, Чорного (біля Південного берега Криму) 16 -26°, Каспійського 22 -27°С. Механічне подразнення при морських купаннях також виражено значно більше, ніж при водолікуванні у ваннах, тому що крім звичайного тиску води, істотну роль грає ще плин і прибій. Що стосується хімічного подразнення, то дія морських

Терапевтичний ефект купань перебуває в тісній залежності від методики їх застосування. Перед купанням рекомендується прийняти повітряну ванну, зробити легке розтирання. Починають купання через 1 -1, 5 години після сніданку і через 2 -3 години після обіду. Перебування у воді для хворих починається з 2 -3 хв і поступово доводить до 10 -15 хв. Кращий час для купання з 10 до 12 годин і з 16 до 19 годин. При хвилюванні більше 3 -х балів недосвідченому плавцю купатися не рекомендується. Після виходу з води не слід прагнути відразу, змивати морські солі. Таласотерапія поліпшує окислювально-відновні процеси обміну, стабілізує стан нервової системи, зміцнює залози внутрішньої секреції, тренує серцево-судинну систему, нормалізує кров'яний тиск і сон. Найбільш несприятливими протипоказаннями до купань є туберкульоз в активній формі, базедова хвороба, різко виражений атеросклероз, порушення кровообігу і зміни в серцевому м'язі, епілепсія і деякі інші небезпечні захворювання.

Метеорологічні фактори і купальний сезон на морях Купальний сезон визначається географічними і метеорологічними факторами. На узбережжях Чорного і Каспійського морів він досягає 5 -6 місяців. Регулярні морські купання для незагартованих людей вважаються можливими при температурі морської води вище 17°С. Чорне і Азовське моря є найціннішими відносно морських купань. На їх берегах сполучаються досить тривалий період комфортної погоди з ландшафтами приморських берегів, часто покритих багатою південною рослинністю. Незважаючи на те, що навіть у червні вода в цих басейнах буває недостатньо прогрітої купальний сезон у степових частинах Чорного і Азовського морів становить у середньому 4 місяці, у субтропіках Чорномор`я – біля півроку, а при найбільш сприятливих погодних умовах і циркуляції морських вод триває до 7 місяців. У мілководних затоках Азовського моря купальний сезон починається раніше і уже в травні становить 10 -15 днів.

Метеорологічні фактори і купальний сезон на морях Кавказ. Найбільш сприятливими для купання є липень і серпень, коли температура води біля Кавказьких берегів часом досягає 27 -29°. Купальний сезон в окремі роки може тривати до середини листопада. В окремі роки купальний сезон може епізодично порушуватися через штормові вітри, що приходять із півдня, з наступною їх зміною на західні і північно-західні, разом з морськими течіями, формують «згони» . У такому випадку на поверхню замість теплої води, виходить більше холодна і протягом декількох годин або за дібу температура сильно знижується, на 10 -15° і нижче. У той же час у жарку погоду явище згону зм'якшує літню жару на узбережжя в годинники морських бризів.

Метеорологічні фактори і купальний сезон на морях Каспій. На узбережжях Каспію купальний сезон може тривати (особливо на півдні західного узбережжя) із травня до середини листопада. Улітку температура морської води тут досягає 27 -29°З і не настільки мінлива як на Чорному морі. Погодні умови в літні місяці на Каспії переносяться легше за рахунок більше низької відносної вологості і продувності узбережжя. Тому, період з комфортними і сприятливими погодами перевищує аналогічні на Чорному морі. Піщані пляжі Каспію також вигідно відрізняються від найчастіше галечно-кам'янистих, Чорноморських. Але ландшафтно-видова панорама берегів Каспію програє Чорномор`я (недостатнє біорізноманіття та облаштованість на узбережжі).

Балтика. Балтійське море, порівняно з вищезгаданими досить прохолодне 15 -17° і температура води тут рідко досягає 24°. На курортах, пансіонатах і туристських базах Фінської затоки (поблизу Санкт-Петербурга) купальний сезон триває в середньому 1, 5 місяця. Липень - найкращий місяць купального сезону. У серпні вода ще прогріта, але до кінця місяця в згаданому районі купальний сезон, як правило, уже закінчується. Біля Калінінграда купальний сезон триває біля 2 -х місяців - до кінця серпня. Унікальним місцем на Балтиці з найбільш сприятливими умовами клімату є заповідна Куршська Коса та Куршська затока в Литві і Калінінградській області. У літню пору вода в затоці має більше високу температуру і у сприятливі роки придатна для купання з початку червня до середини вересня. У зв'язку з нестійкістю погоди в Прибалтиці і штормами на Балтійськом море в прибережних курортних зонах поширені штучні захисні пристрої (солярії, геліотропні загородження). Але наявність прекрасних пляжів, які обрамлені лісовими масивами і мілководдя створює свої переваги навіть в умовах не настільки комфортної погоди і порівняно невисокої температури води.