Реабілітація жертв домашнього насилля Підготувала: Ткачук А. С.

Реабілітація жертв домашнього насилля Підготувала: Ткачук А. С.

Проблема насильства над жінками У найзагальнішому вигляді насильство визначається як примусовий вплив на кого-небудь. Найбільш поширена класифікація видів насильства, заснована на характері насильницьких дій. Вона включає насильство: фізичне; сексуальне; психологічне (емоційне); економічне.

Домашнє, побутове насильство Крім насильства, що надходить від сторонніх осіб, як особливий вид виділяється сімейне (домашнє) насильство. Домашнє, побутове насильство (насильство в сім'ї) - включає в себе фізичні, психічні, емоційні і сексуальні образи. Воно поширюється не тільки на заміжні пари, а й на співмешканців, коханців, колишнього подружжя, батьків і дітей. Воно не обмежується гетеросексуальними відносинами. Економічне насильство в родині, таке як одноосібний розподіл коштів сімейного бюджету домінуючим членом сім'ї та строгий контроль за витратою грошей з його боку, є однією з форм вираження емоційного тиску і образи.

Домашнє (сімейне) насильство Домашнє насильство - комплексний вид насильства. Це цикл фізичної, словесної, емоційної, духовної та економічної образи, що повторюється із збільшенням частоти з метою контролю, залякування, навіювання почуття страху. Це система поведінки для збереження влади і контролю над близькою людиною. 95% жертв домашнього насильства - жінки. Сімейне насильство - явище досить поширене у всьому світі і у всіх верствах населення. Про насильство в сім'ї говорять в тих випадках, коли факти грубого і жорстокого поводження виявляються не поодинокими, випадковими і ситуативними, а регулярними, систематичними і таким, що постійно повторюються. При всій різноманітності видів насильства - фізичного, сексуального, психологічного, економічного і т.п. - саме сімейне насильство характеризується тим, що набуває загального, генералізованого характеру. Не буває сімейного насильника, що ущемляє свою жертву або своїх жертв в чомусь одному.

Існують різні види домашнього насильства. Найчастіше жінка, що живе в ситуації насильства, навіть і не здогадується, що те, що з нею відбувається, є насильством. Домашнє насильство має місце, якщо партнер (чоловік, колишній чоловік, коханець): ображає і принижує жінку, не дозволяє їй бачитися з подругами і родичами, б'є або кричить і загрожує побоями; б'є дітей; змушує жінку займатися сексом проти її волі, не хоче, щоб жінка працювала; змушує її думати, що тільки він може правильно розпоряджатися сімейними грішми; постійно критикує (як жінка одягнена, як готує їжу, як вона виглядає); вселяє почуття провини перед дітьми і використовує дітей для опосередкованого насильства.

Насильство має місце, якщо жінка в сім'ї відчуває себе: безпорадною і нікому не потрібною; боїться свого партнера; відчуває себе самотньою; у всьому звинувачує тільки себе, махнула на себе рукою і живе тільки підкоряючись почуттю провини.

Що заважає піти з такої сім'ї ? Дуже часто жінка не знаходить в собі сил розлучитися зі своїм чоловіком або співмешканцем. На це є маса причин: матеріальна незабезпеченість, неможливість знайти житло, політика щодо жінок, культурно-історичні коріння (домострой). Не останнє місце в цьому займають міфи, які поширюються серед звичайних людей. Існує величезна кількість міфів, наприклад, що домашнє насильство - це не злочин, а просто скандал - сімейна справа, в яку не прийнято втручатися. Або що дітям потрібен батько, навіть якщо він і агресивний. Або дуже популярний міф про те, що жінка повинна бути гнучкою і вміти пристосовуватися до будь-якого чоловіка, а якщо не змогла, то сама винна.

Паттерни циклу насильства Жінкам заважає піти з сім'ї не тільки це, але ще й ілюзія, що насильство ніколи більше не повториться. На жаль, в більшості випадків це не так. У теорії циклу насильства виділяють три певні стадії, що повторюються в взаєминах руйнівних і тих, що руйнуються. Тривалість кожної стадії і їх періодичність варіюється в кожному окремому випадку. Паттерни циклу насильства різні, але завжди повторюються, нарощуючи силу і частоту.

Першої фази, або стадії наростання напруги Відбуваються незначні випадки побоїв і наростання напруженості між партнерами. Постраждалі виходять з такої ситуації різними шляхами: вони можуть заперечувати наявність самого факту побиття або зводити до мінімуму значущість насильства («Могло б бути гірше, це всього лише синяк»). Не раз зовнішні чинники можуть балансувати на грані переходу до наступної стадії. Жертви насильства йдуть на все, щоб контролювати ці чинники - виправдовуючи жорстокість і навіть захищаючи таку поведінку членів сім'ї та інших людей.

Друга фаза характеризується випадками сильного побиття. До кінця першої стадії втрачається всякий контроль над процесом. Тут вже неминуче грубе побиття. Нападник не здатний керувати своєю деструктивною поведінкою, що служить початком жорстокого розвитку подій. Основна відмінність між першою і другою стадіями в тому, що тут обидві сторони усвідомлюють: ситуація вийшла з-під контролю. Тільки одна людина може покласти кінець насильству - сам нападник. Поведінка потерпілого на цій стадії нічого не змінює.

Третя стадія, медовий місяць Несе з собою період надзвичайного спокою і любові, уваги і навіть, в деяких випадках, покаяння. Жорстокість змінюють подарунки, хороші манери, запевнення, що насильство ніколи більше не повториться, благання про прощення. Жертві хочеться вірити, що з кошмарами буде покінчено назавжди. Під час цього періоду партнери відзначають те, що між ними знову спалахнуло щире почуття любові. Однак, оскільки це взаємовідношення деструктивно, стадія медового місяця закінчується, переходячи до фази наростання напруги в новому циклі насильства.

Портрет жертви До категорії жінок, добровільно прирікають себе на роль жертви, в основному належать ті, хто з дитинства засвоїв стереотипи подібної поведінки в сім'ї, і ті, хто дотримується подібних поглядів, свідомо погоджуючись на довготерпіння і повну залежність від чоловіків. Багато хто з жертв сімейного насильства, що виросли в умовах, коли шлюб вважався чимось непорушним і даними мало не від Бога, також вважають, що зобов'язані терпіти образи, аби не зруйнувати сім'ю. Як правило, це жінки з низькою самооцінкою, позбавлені почуття власної гідності, відчуття цінності свого життя, які вважають, що цілком заслуговують таке ставлення.

Насильства над чоловіками Жінки частіше, ніж чоловіки, стають об'єктом сімейного насильства. Це цілком очевидний висновок. Якось не прийнято розглядати як жертв самих чоловіків. Справді, випадки сімейного насильства над чоловіками поширені не так широко, як над жінками, але й вони нерідкі, а тому скидати їх з рахунків не варто. Тим більше що не чоловіки, а саме жінки - носії та ініціатори насильства над дітьми, яких чимало серед, здавалося, б люблячих матерів. І нарешті, коли обидва партнери постійно провокують один одного і учиняють бійки, сварки, скандали, ображають і принижують один одного, має місце взаємне насильство. При цьому, як вважають дослідники подібних відносин, абсолютно неважливо, хто їх ініціює: відповідальність несуть обидві сторони.

Ступінь прояву насильства в сім'ї Ступінь прояву насильства в сім'ї може коливатися від незначного, такий, наприклад, як поштовхи, які використовуються скоріше для залякування, ніж для нанесення каліцтва, до вбивства. Більшість випадків насильства в сім'ї пов'язано з психологічним тиском і закріпаченням. Будь-якій фізичній акції зазвичай передує словесна образа у вигляді лайки, що принижує людську гідність. Жертві буквально навіюються почуття її нікчемності, некомпетентності, непривабливості, неповноцінності. Кожен, хто живе в будинку, де панує тиран, не відчуває себе психологічно безпечно, комфортно. Є у насильства і інші жертви - вільні чи невільні співучасники конфліктів або трагічних подій - члени сім'ї, близькі, друзі, які стають його співжертвамі і у яких також з'являються посттравматичні наслідки - фізичні та психічні розлади. Сімейне насильство впливає на всіх без винятку членів сім'ї, незалежно від того, стосується воно їх прямо чи опосередковано, так як всі змушені до нього пристосовуватися. Наслідками цього стають страх, підозрілість, емоційна і фізична відчуженість, задушлива атмосфера.

Риси характеру чоловіків, що б’ють жінок Існує набір рис характеру, які були виявлені у чоловіків, які били своїх подруг або дружин; чотири останні характеристики майже зі стовідсотковою гарантією вказують на схильність до насильства. Якщо чоловік виявляє кілька рис характеру з нижчеперелічених (три або чотири), то ймовірність фізичного насильства достатня висока - чим багатший набір цих характеристик, тим вище ймовірність насильства. У деяких випадках він може мати всього пару характерних рис, що знайомі жінці, але вони роздуті до неймовірних меж (наприклад, надмірна ревність, яка доходила до абсурду). Спочатку чоловік буде намагатися пояснити свою поведінку як прояв любові і турботи, і жінці це може лестити, з плином часу поведінка стає більш жорстокою і направленою на пригнічення жінки. Ревнощі. Контроль. Швидкий зв'язок. Нереальні очікування. Звинувачення в своїх проблемах інших. Звинувачення інших за свої почуття. Гіперчутливість. Грубість по відношенню до тварин або дітей. «Грайливе» застосування сили в сексі. Образа словом. Ригідні сексуальні ролі. Д-р Джекіл і м-р Хайд. Випадки побиття в минулому. Загроза насильства. Биття посуду, руйнування предметів. Застосування сили в якості аргументу.