Скачать презентацию ратурна мова Літе ультура мови к Підготувала Скачать презентацию ратурна мова Літе ультура мови к Підготувала

literaturna_mova тема 1.pptx

  • Количество слайдов: 12

ратурна мова – Літе ультура мови к Підготувала Зуй І. С. ови та итель ратурна мова – Літе ультура мови к Підготувала Зуй І. С. ови та итель української м Вч літератури ВК» КУ «Пологівський Н

Літературна мова – це унормована, відшліфована форма загальнонародної мови, що обслуговує найрізноманітніші сфери суспільної Літературна мова – це унормована, відшліфована форма загальнонародної мови, що обслуговує найрізноманітніші сфери суспільної діяльності людей: державні та громадські установи, пресу, художню літературу, науку, театр, освіту й побут людей. Вона характеризується унормованістю, уніфікованістю, стандартністю, високою граматичною організацією, розвиненою системою стилів.

Літературна мова реалізується в усній і писемній формах. Обидві форми однаково поширені в сучасному Літературна мова реалізується в усній і писемній формах. Обидві форми однаково поширені в сучасному мовленні, їм властиві основні загальномовні норми, проте кожна з них має й свої особливості, що пояснюється специфікою функціонування літературної мови в кожній із форм. Писемна форма літературної мови функціонує у сфері державної, політичної, господарської, наукової і культурної діяльності. Усна форма літературної мови обслуговує безпосереднє спілкування людей, побутові й виробничі потреби суспільства.

Українська літературна мова як вища форма загальнонародної національної мови, відшліфована майстрами слова, характеризується наявністю Українська літературна мова як вища форма загальнонародної національної мови, відшліфована майстрами слова, характеризується наявністю сталих норм, які є обов'язковими для всіх її носіїв. Унормованість — головна ознака літературної мови.

Норма літературної мови — це сукупність загальноприйнятих правил реалізації мовної системи, які закріплюються у Норма літературної мови — це сукупність загальноприйнятих правил реалізації мовної системи, які закріплюються у процесі суспільної комунікації.

Мовні норми 1 Регулюють правильність Приклади 2 3 Орфоепічні й акцентуаційні належної вимови звуків Мовні норми 1 Регулюють правильність Приклади 2 3 Орфоепічні й акцентуаційні належної вимови звуків і звукосполучень, наголошування та інтонації [л е у], а не [л’е ф]; [ш’і з д е с’а т], а не [ш е с’т’д е с’а т’] посерéдині, а не посередині; графічні передачі звуків на письмі робочі, а не робочи; чотирма, а не чотирьма орфографічні написання слів згідно гніт у діжці – ґніт у лампі; з чинним правописом феєрверк, а не фейєверк; лексичні слововживання у властивих їм значеннях за змістом на сучасному етапі надійшло, а не прийшло повідомлення; настала, а не наступила весна морфологічні уживання морфем найперший, а не самий перший; протягом, а не на протязі року синтаксичні керування, узгодження, поєднання, і розміщення слів, речень Повідомлення, надіслані за призначенням, а не За призначенням повідомлення надіслані; кабінет завідувача кафедри, а не кабінет завідуючого кафедри стилістичні відбору мовних елементів відповідно до умов спілкування Він кваліфікований працівник, а не він добрий роботяга. пунктуаційні уживання розділових знаків

Кожен, хто прагне досягти успіху, створити себе, неодмінно має володіти культурою мови, тобто навчитися Кожен, хто прагне досягти успіху, створити себе, неодмінно має володіти культурою мови, тобто навчитися дотримуватись усталених норм усної і писемної форм літературної мови, використовувати усі її виражальні засоби залежно від стилю, жанру, типу.

Культура мови – мовознавча дисципліна, яка на основі даних лексики, фонетики, граматики, стилістики формує Культура мови – мовознавча дисципліна, яка на основі даних лексики, фонетики, граматики, стилістики формує критерії усвідомленого ставлення до мови й оцінювання мовних одиниць і явищ, виробляє механізми нормування і кодифікації (ведення в словники та у мовну практику).

Культура мови – це рівень сформованості літературної мови, її розвитку, стилістичної диференціації, пізнавально інтелектуальної Культура мови – це рівень сформованості літературної мови, її розвитку, стилістичної диференціації, пізнавально інтелектуальної глибини і місткості, показником чого є наявність і фіксованість її норм – орфоепічно орфографічних, лексико семантичних, граматичних і стилістичних – у канонічних фольклорних і художніх текстах, словниках, довідниках, енциклопедіях.

Культура мовлення – це дотримання мовцями усталених мовних норм усної і писемної форм літературної Культура мовлення – це дотримання мовцями усталених мовних норм усної і писемної форм літературної мови та ціле спрямоване майстерне використання виражальних засобів мови залежно від стилю, жанру, типу мовлення і відповідна лінгво методична наука про це, бо «лише прозорість мови дає змісту можливість діяти легко, сильно, художньо» .

Культура мови залежить від уміння граматично правильно будувати фразу, знайти потрібне слово і вимовити Культура мови залежить від уміння граматично правильно будувати фразу, знайти потрібне слово і вимовити його відповідно до норми сучасної літературної вимови. Головне завдання культури мови – виховання навичок літературного спілкування, пропаганда й засвоєння літературних норм у слововжитку, граматичному оформленні мови, у вимові та наголошуванні, неприйняття спотвореної мови або суржику.

Високу культуру мовлення людини визначає досконале володіння літературною мовою, її нормами в процесі мовленнєвої Високу культуру мовлення людини визначає досконале володіння літературною мовою, її нормами в процесі мовленнєвої діяльності.