Пухлини головного мозку Виконала студентка 5 курсу Медичного

Пухлини головного мозку Виконала: студентка 5 курсу Медичного фак № 2 29 а групи Чорнобай Катерина Федорівна

Поширеність: § Статистика показала, що пухлини головного мозку рідкісні: лише у одного американця з 20 000 розвивається пухлина головного мозку. Приблизно 1400 нових випадків пухлин головного мозку виникають щороку серед американських дітей. § Однак у дітей пухлина головного мозку посідає друге місце за поширеністю серед злоякісних новоутворень і є найбільш поширеною і солідною (щільною, що росте компактно) пухлиною; § Серед пухлин, що виникають у дітей молодше 5 років, пухлина головного мозку становить близько 20% від загальної кількості. § Хлопчики уражаються дещо частіше, ніж дівчатка.

Етіологія: § спадкові фактори § дизембріогенез § травми § канцерогенні впливи § вірусна інфекція § інтоксикації § радіація § до кінця не вивчена…

Класифікація § 1. Пухлини з нейроектодермальної тканини а) астроцитоми ; б) олігодендрогліоми; в) епендімоми; г) гліобластоми; д) медулобластоми; е) ангіоретикуломи; § 2. Пухлини черепних та спінальних нервів. § 3. Пухлини оболонок мозку (менінгеоми). § 4. Лімфоми та пухлини кровотворної тканини. § 5. Пухлини із зародкових клітин. § 6. Кісти. § 7. Пухлини ділянки турецького сідла. § 8. Пухлини, що проростають з оточуючих тканин. § 9. Метастатичні пухлини. § 10. Некласифіковані пухлини.

1) Згідно клінічної класифікації пухлини поділяють на: а -позамозочкові (менінгеоми, невриноми) б - внутрішньомозкові (гліоми). 2) По відношенню до мозочкового намету пухлини поділяються на: а-супратенторіальні б- субтенторіальні.

Характеристика пухлин

Характеристика: § 1. Астроцитома (15 %) – це доброякісна, повільноростуча пухлина, яка частіше розташована в лобній, скроневій , тім’яній частках мозку або в його стовбурі. § 2. Олігодендрогліома (8 %) – доброякісна, повільно ростуча внутрішньо мозкова пухлина, яка мало відрізняється від мозкової тканини і має петрифікати, які добре видно на краніограмі. Локалізується в півкулях мозку. § 3. Епендімома (3 %) – росте в ділянці шлуночків (біля отвору Монро, в центральному каналі спинного мозку , в ІУ шлуночку). § 4. Гліобластома (15 %) – дуже злоякісна внутрішньомозкова пухлина, яка розміщена в скроневій частці, нерідко через мозолисте тіло проростає в обидві півкулі. Росте швидко, викликає виражену інтоксикацію, метастазує по лікворних шляхах. § 5. Медулобластома ( 4 %) – надзвичайно злоякісна пухлина, що локалізується в мозочку, в ІУ шлуночку або в стовбурі мозку у дітей у віці до 10 років. Швидко метастазує по лікворних шляхах. § 6. Ангіоретикулома (2 %) – доброякісна, повільно ростуча, має в собі кісти різних розмірів, добре відмежована від тканини мозку. Часто локалізується в мозочку. § 7. Менінгеома (15 %) – доброякісна пухлина, що росте з оболонок, ззовні від мозкової тканини. Є базальні та конвекситальні менінгеоми. Базальні містяться в ділянці турецького сідла чи в ділянці основної кістки, а конвекситальні часто розміщені парасагітально. § 8. Невринома (8 %) – доброякісна пухлина, що росте з оболонок ЧМН (частіше 8 чи 10 пар). § 9. Пінеалома - доброякісна пухлина, що росте в стовбур мозку чи в задні відділи шлуночка. § 10. Аденома гіпофізу (10 %) – росте з аденогіпофізу. Може бути гормонально активною чи не активною. Гормонально активна продукує пролактин, гормон росту, аденокортикотропний гормон, викликаючи відповідну клініку. § 11. Краніофарінгеома – це пухлина, що росте з залишків карману Ратке. Вона є вродженою, доброякісною, має багато кіст, петрифікатів. § 12. Метастатичні пухлини (8 %) – це найчастіше метастази раку легень, грудної залози, нирок, шлунку. Основний шлях метастазування – гематогенний.

Симптоми: § Перший симптом - це, як правило, головний біль. § § § Він виникає внаслідок підвищення внутрішньочерепного тиску, оскільки мозок здавлюється зростаючою пухлиною всередині тісної черепної коробки. Типовим для головного болю, викликаного підвищенням внутрішньочерепного тиску, є виникнення болю вночі або рано вранці, а також спонтанне його зникнення. Головний біль відрізняється значною інтенсивністю. Такий головний біль є чимось новим для пацієнтів з раком. Пацієнти, які раніше вже страждали від головного болю (наприклад, від мігрені) відзначають зміну його характеру. Іншим симптомом новоутворення в мозку є так звана осередкова симптоматика, порушення чутливості, сплутана свідомість, порушення руху (парези, паралічі). Типові симптоми, наявність яких може вказувати на можливу пухлину головного мозку: Головний біль, особливо вночі або рано вранці, який згодом посилюється та особлива інтенсивність якого відзначається у лежачому стані Епілептичні припадки Осередкова неврологічна симптоматика Зміни особистості Гормональні порушення

Діагностика: § Неврологічне дослідження — воно полягає в огляді хворого, перевірці рефлексів — все напевно прекрасно знають, це постукування молоточком, огляді очей, їх рух, форми і реакції зіниць, проведенні деяких проб на стійкість хворого в положенні стоячи — так звана проба Ромберга та деякі інші методи. § Електроенцефалографія — по своїй суті нагадує електрокарідографію. Але дещо складніше. Вона застосовується для виявлення вогнищевих порушень біопотенціалів мозку та / або оцінки тяжкості порушень діяльності мозку в цілому. § Рентгенографія дозволяє виявити вторинні ознаки внутрішньочерепної гіпертензії і іноді викликані пухлиною локальні зміни кісток черепа. Суттєвого діагностичного значення не має і в нейроонкології використовується рідко. § М — ехо (ультразвук) — метод, що дозволяє виявити зміщення так званих серединних структур головного мозку. § Комп’ютерна томографія, магнітно-резонансна томографія — на сьогоднішній день є одними з найсучасніших методів діагностики. Метод комп’ютерної томографії полягає в пошарової рентгенографії. За допомогою спеціального апарату проводиться серія знімків, яка далі обробляється за допомогою комп’ютера. § Люмбальна пункція. Використовується для вимірювання тиску і лабораторного аналізу ліквору, але з діагностичною метою в нейроонкології в даний час практично не застосовується. Слід пам’ятати, що при багатьох пухлинах і підвищеному внутрішньочерепному тиску люмбальна пункція може викликати дислокацію і вклинення мозку і тому, без особливих показань, її краще не робити.

Лікування: § Найбільш частіше вживаним методом лікування пухлин є нейрохірургічний. Для доступу до головного мозку зазвичай проводиться операція краніотомія — розкриття черепної коробки. По можливості хірург намагається видалити всю пухлину. Однак, коли це неможливо без пошкодження життєвоважливих ділянок головного мозку, віддаляється максимально велика частина пухлини. Часткове видалення пухлини допомагає полегшити її прояви, а також скорочує масу пухлини, яка в подальшому буде лікуватися за допомогою променевої терапії або хіміотерапії. Деякі пухлини видалити неможливо. У такому випадку хірург проводить біопсію — за допомогою тонкої голки забирається шматочок тканини пухлини. Після чого проводиться її цитологічне дослідження для визначення її виду. Це допомагає лікареві виробити подальшу тактику лікування. При цьому для точного позиціонування кінчика голки в пухлині використовується одночасна комп’ютерна томографія або магнітно-резонансна томографія. Така методика називається стеротаксісом.

Променева терапія § Променева терапія пухлин : полягає в застосуванні потужного радіаційного випромінювання, яке руйнує пухлинні клітини і зупиняє їх зростання. Її часто застосовують у тих випадках, коли за допомогою операції неможливо видалити пухлину або коли потрібно знищити пухлинні клітини, що залишилися після операції. Променева терапія може застосовуватися в двох видах. Зовнішнє опромінення за допомогою спеціальних машин. Зазвичай, лікування таким методом проводиться 5 днів на тиждень протягом декількох тижнів. Схема лікування залежить від типу і розміру пухлини, а також від віку хворого. Таке тривале застосування радіації невеликими порціями дозволяє захистити навколишні здорові тканини від пошкоджуючого опромінення. Кормі цього методу застосовується такий метод опромінення, як установка радіоактивного імплантату в тканину пухлини. Залежно від застосовуваного матеріалу імплантат може залишатися в тканини пухлини короткий або ж постійно. Щодня імплантат опромінює пухлина. Хворий після такої операції залишається деякий час в лікарні, протягом якого опромінення найбільш інтенсивно. Зовнішнєопромінення радіацією зазвичай проводиться у відношення пухлини і прилеглих тканин, рідше опромінюється весь головний мозок. При цьому на область самої пухлини проводиться додаткове опромінення, наприклад за допомогою радіоактивного імплантату. § Ще один з методів лікування пухлин — хіміотерапія. Вона полягає в застосуванні певних препаратів, які руйнують пухлинні клітини, а також зупиняють їх ріст. Існують різні класи хіміопрепаратів, які відрізняються механізмом дії. Хіміопрепарати можуть застосовуватися як перорально, так і у вигляді ін’єкцій, а також за допомогою введення в ліквор (так званий інтратекальної метод). Зазвичай хіміотерапія застосовується у вигляді комбінації декількох препаратів. Зазвичай хіміотерапія проводиться циклами: період лікування змінюється періодом відновлення

Дякую за увагу!))