Профільне навчання Сутність, мета і принципи організації Підготувала:
prof_lne_navchannja (1).ppt
- Количество слайдов: 20
Профільне навчання Сутність, мета і принципи організації Підготувала: Кириченко Т. Г. , гімназія ім. В. О. Нижниченка
Профільне навчання - вид диференційованого навчання, який передбачає врахування освітніх потреб, нахилів і здібностей учнів і створення умов для навчання старшокласників відповідно до їхнього професійного самовизначення, що забезпечується за рахунок змін у цілях, змісті, структурі та організації навчального процесу.
Мета: n забезпечення можливостей для рівного доступу учнівської молоді до здобуття загальноосвітньої профільної та початкової допрофільної підготовки, n неперервної освіти впродовж усього життя, n виховання особистості, здатної до самореалізації, n професійного зростання й мобільності в умовах реформування сучасного суспільства.
Основними завдання є: 1) Створення умов для врахування й розвитку навчально-пізнавальних і професійних інтересів, нахилів, здібностей і потреб учнів старшої школи в процесі їхньої загальноосвітньої підготовки; 2) Виховання в учнів любові до праці, забезпечення умов для їхнього життєвого і професійного самовизначення, формування готовності до свідомого вибору й оволодіння майбутньою професією;
Основними завдання є: 3) Формування соціальної, комунікативної, інформаційної, технічної, технологічної компетенцій учнів на допрофесійному рівні, спрямування молоді щодо майбутньої професійної діяльності; 4) Забезпечення наступно-перспективних зв ’язків між загальною середньою і професійною освітою відповідно до обраного профілю.
Принципи: n Фуркації (розподіл учнів за рівнем освітньої підготовки, інтересами, потребами, здібностями і нахилами); n Варіативності і альтернативності (освітніх програм, технологій навчання і навчально-методичного забезпечення); n Наступності та неперервності (між допрофільною підготовкою і профільним навчанням, професійною підготовкою);
Принципи: n Гнучкості (змісту і форм організації профільного навчання, у тому числі дистанційного, забезпечення можливості зміни профілю); n Діагностико-прогностичної реалізованості (виявлення здібностей учнів з метою їх обґрунтованої орієнтації на профіль навчання).
Структура профільного навчання Ш Профіль навчання – це спосіб організації диференційованого навчання, який передбачає поглиблене і професійно зорієнтоване вивчення циклу споріднених предметів. Ш Напрям профілізації. профілізації Ш Форми її забезпечення. забезпечення
Структура профільного навчання Профіль навчання визначається з урахуванням n освітніх потреб замовників освіти; n кадрових, матеріально-технічних, інформаційних ресурсів школи; n соціокультурної і виробничої інфраструктури району, регіону; n перспектив здобуття подальшої освіти і життєвих планів учнівської молоді.
Напрями профілізації: Суспільно - гуманітарний Природничо – математичний Технологічний Художньо – естетичний Спортивний
Сукупність предметів Курси Базові Профільні за вибором Інваріантна Варіативна і Варіативна складова інваріантна складова – – є обов’язковою дові – поглиблене розширення для всіх профілів вивчення змісту профілів
Питома вага освітніх галузей у базовому навчальному плані:
Рівень стандарту Рівні профілізації Рівень Академічний профільної рівень підготовки – поглиблений
Форми організації профільного навчання Внутрішньошкільні Зовнішні Профільні класи в ЗОНЗ Міжшкільні Профільна школа профільні групи інтернатного типу Профільні групи в Опорна Навчально-виховний багатопрофільних ЗОНЗ старша школа комплекс (НВК) Профільне навчання за індивідуальними Міжшкільний планами навчально-виробничий ЗОНЗ на базі ВНЗ комбінат (МНВК) Динамічні профільні групи (різновікові)
Проблеми шкіл щодо організації профільного навчання:
Проблеми самореалізації особистості – у системі профорієнтаційної роботи ь У сучасному суспільстві затребуваними стають окремі здібності особистості (пам’ять, спритність, лідерство); ь Життєві плани сучасних старшокласників мають реалістичнішу основу (установка на власні сили); ь Рейтинг професій.
Класифікація професій Є. Клімова: Ш людина – людина Ш людина – техніка Ш людина – природа Ш людина – знакова система Ш людина – художній образ
“Ідеальні типи індивідуальності” за Е. Шпрангером: Теоретична Ш людина - раціональне, логічне, пошук закономірностей; ШЕкономічна людина – практичний результат у будь-якій діяльності; ШЕстетична людина – емоційно-образне відображення світу; ШСоціальна людина – організоване спілкування з іншими людьми; ШПолітична людина – діяльність у владі, лідерство; соціальна обдарованість; ШРелігійна людина – пошук смислу життя.
Висновки: n Поглиблене вивчення одного-двох предметів шкільного курсу поступово втрачає свою актуальність через вузьке спрямування та відсутність глибоких, практично спрямованих міжпредметних зв’язків у їх реальній взаємодії. n Профілізація має бути не вузькою спеціалізацією. n Профільному вектору учня треба надати розвитку в напрямі формування його мотивації до навчання впродовж життя, вироблення волі до успіху й життєтворчості. n Сприятиме самовизначенню учнів незалежно від профілю, за яким навчаються.
Список використаної літератури: 1. Математика в школі, № 1, 2006; 2. Математика в школі, № 4, 2006; 3. Інформатика, № 31 -32, 2005; 4. Інформатика, № 31 -32, 2004.