Скачать презентацию ПРОЦЕС НАВЧАННЯ План 1 Сутність процесу навчання Скачать презентацию ПРОЦЕС НАВЧАННЯ План 1 Сутність процесу навчання

ПРОЦЕС НАВЧАННЯ.pptx

  • Количество слайдов: 15

ПРОЦЕС НАВЧАННЯ ПРОЦЕС НАВЧАННЯ

План 1. Сутність процесу навчання. 2. Методологічна основа навчального процесу. 3. Логіка і структура План 1. Сутність процесу навчання. 2. Методологічна основа навчального процесу. 3. Логіка і структура навчального процесу. 4. Механізм формування умінь та навичок. 5. Рушійні сили навчального процесу. 6. Оптимізація навчального процесу. 7. Сутність і структура навчальнопізнавальної діяльності.

Навчання – це одна з основних категорій педагогіки. Щоб розуміти сутність цієї категорії, наведемо Навчання – це одна з основних категорій педагогіки. Щоб розуміти сутність цієї категорії, наведемо такі визначення. По-перше, «навчання» - це складова «виховання» , тому воно може мати таке ж визначення, як і «виховання» в широкому розумінні, тобто: Навчання – це передача від покоління до покоління суспільноісторичного досвіду, накопиченого людством, з метою підготовки підростаючого покоління до життя та праці. Навчання – це нескінчений, неперервний, цілеспрямований процес розв’язування пізнавальних та практичних завдань (задач). Навчання – це специфічна форма пізнання (бо учні пізнають) об’єктивної реальності, навколишнього світу. В чому ж полягає специфічність учбового пізнання (навчання). Навчання – це сумісна взаємопов’язана, діяльність вчителя та учнів по передачі та засвоєнню знань, умінь та навичок учнями.

Напрям пізнання можливо визначити за відомою з філософії формулою: «Від живого споглядання до абстрактного Напрям пізнання можливо визначити за відомою з філософії формулою: «Від живого споглядання до абстрактного мислення, а від нього до практики – такий діалектичний шлях пізнання істини, пізнання об’єктивної реальності» . Схематично це виглядає так: Живе споглядання - це чуттєве, чуттєвообразне сприймання об'єктів Абстрактне мислення – це виконання логічних операцій Практика – це перевірка знань у процесі їх застосуван ня Опираючись на це положення, як на методологічну передумову, спробуємо побудувати логіку і структуру процесу навчання.

Постановка мети і задач учителем Прийняття, усвідомлен ня мети і задач учнями Сприймання: 1) Постановка мети і задач учителем Прийняття, усвідомлен ня мети і задач учнями Сприймання: 1) чуттєве; 2)чуттєвообразне; 3) раціональне Нові уявлення, образи, розширює досвід, що є основою для подальшого осмислення Осмисленнявстановлення зв'язків і відношень в об'єктах пізнання Закріплення: 1)репродуктивне; 2)узагальнення та систематизація Застосування на практиці: 1)репродуктивний; 2)реконструк тивний; 3)творчий Розуміння об'єктів вивчення (навчального матеріалу) Запам'ятання навчального матеріалу учнем 1) міцні і глибокі знання; 2)уміння і навички

Що таке вміння? Що таке навичка? Уміння – це здатність людини виконувати певну дію Що таке вміння? Що таке навичка? Уміння – це здатність людини виконувати певну дію (розумову, трудову, фізичну, мовленнєву і т. д. ). Дії бувають прості (елементарні) та складні (комплексні). Отже і уміння можуть бути елементарними та комплексними. Навичка – це уміння доведене до автоматизму, тобто коли людина виконує певну дію не замислюючись над цим, механічно. І уміння, і навичка формуються за допомогою системи вправ, а саме: 1. Вступні (мотиваційні, пізнавальні). 2. Підготовчі (пояснювальні, демонстративні). 3. Пробні (пояснювальні, коментовані). 4. Тренувальні ( за зразком). 5. Закріплюючі (репродуктивні). 6. Реконструктивні (варіативні). 7. Творчі (нестандартні). 8. Контрольно-перевірочні (корегуючі, оцінювальні).

елементарного уміння, навички та складного уміння (4 етапи) : 1. Спочатку вчитель дає теоретичні елементарного уміння, навички та складного уміння (4 етапи) : 1. Спочатку вчитель дає теоретичні знання: це може бути нова інформація або ж відтворення раніше засвоєної. Вчитель також дає теорію виконання нового уміння: тобто які дії і в якій послідовності треба здійснити, щоб сформувалось нове елементарне уміння. Цьому сприяють вступні і підготовчі вправи. 2. Засвоїти теорію виконання нового уміння, учні пробують його виконати. При цьому вчитель може продовжити пояснювати виконання нового уміння, а може доручити коментувати свої дії учню. Так формуються елементарне уміння. 3. За допомогою тренувальних вправ щойно сформоване елементарне уміння можливо перетворити у навичку. 4. Далі учні приступають до застосування щойно засвоєних теоретичних знань, щойно сформованого уміння та навички у комплексі з метою формування складного комплексного уміння на основі реконструктивних та творчих вправ.

Процесуальну сторону формування умінь і навичок покажемо схематично: Теоретичні знання + знання про виконання Процесуальну сторону формування умінь і навичок покажемо схематично: Теоретичні знання + знання про виконання Формування нового уміння Перетворення уміння в навичку Формування складних (комплексних) умінь

Навчання як різновид пізнання розгортається через розв’язування, вирішення діалектичних протиріч. Діалектичні протиріччя, як відомо, Навчання як різновид пізнання розгортається через розв’язування, вирішення діалектичних протиріч. Діалектичні протиріччя, як відомо, притаманні всім явищам і є внутрішнім джерелом (стимулом) їх розвитку, рушійною силою. Навчальний процес характеризується багаточисленними і різноманітними протиріччями. Наприклад: Ø змістові, що виявляються в самому змісті навчального матеріалу; Ø протиріччя між засвоєними знаннями (досвідом) і новими фактами; Ø між науковими знаннями і життєвим досвідом, побутовими знаннями; Øпротиріччя між методикою викладання і розуміння навчальної інформації і т. д.

Однак для розкриття сутності навчального процесу важливим є виділення основного протиріччя, тобто такого – Однак для розкриття сутності навчального процесу важливим є виділення основного протиріччя, тобто такого – розвиток і вирішення якого в значній мірі визначає певний успіх у формуванні особистості, її знань, умінь і навичок, тобто забезпечує розвиток учня. М. О. Данилов, Г. С. Костюк (1956) так визначили основне протиріччя процесу навчання: Основне протиріччя – це протиріччя між прийнятими учнем пізнавальними і практичними завданнями, що висувають самим ходом навчання (спеціально або стихійно) і наявним рівнем знань, умінь і навичок учня, рівнем його розумового розвитку на даний момент навчання.

Оптимізація навчального процесу Слово «оптимальний» означає найкращий. Оптимізація навчання – це одержання найкращих результатів Оптимізація навчального процесу Слово «оптимальний» означає найкращий. Оптимізація навчання – це одержання найкращих результатів учіння учнів в певних педагогічних умовах з точки зору системи певних критеріїв.

Педагогічні умови (фактори), що впливають на оптимізацію навчання: досконалість змісту освіти означає його науковість Педагогічні умови (фактори), що впливають на оптимізацію навчання: досконалість змісту освіти означає його науковість і доступність, логічну послідовність, діалектичну єдність, спрямованість на розумовий розвиток учнів, відповідність сучасним досягненням культури, техніки, науки тощо. Все це повинно бути закладено у навчальні програми, підручники, посібники відповідно до Державного стандарту освіти. підготовленість учня включає в себе здатність його до сприймання, осмислення та запам’ятання навчального матеріалу, а також вміння учня використовувати теоретичні знання в різних практичних ситуаціях на основі виконання логічних операцій. підготовленість вчителя означає його рівень: Ø педагогічної компетентності - це науково-теоретична його підготовка; Ø педагогічної майстерності - це методико-практична його підготовка; Ø педагогічної творчості - це здатність вчителя використовувати все нове у власному досвіді. матеріально-технічне забезпечення викладання предметів означає достатню і необхідну наявність засобів навчання: підручників, посібників, наочності, ТЗН тощо та умови праці як вчителя, так і учнів.

Критерії, за допомогою яких можливо визначити найкращі результати навчання: 1) високі кількісні та якісні Критерії, за допомогою яких можливо визначити найкращі результати навчання: 1) високі кількісні та якісні показники успішності учнів. 2) раціональне використання навчального часу. 3) розумні витрати зусиль вчителя та учнів. 4) раціональне використання різних видів засобів навчання.

Найпоширенішою є структура навчально-пізнавальної діяльності, яка включає в себе такі компоненти: ØЦільовий компонент передбачає Найпоширенішою є структура навчально-пізнавальної діяльності, яка включає в себе такі компоненти: ØЦільовий компонент передбачає усвідомлення, прийняття учнем мети і завдань навчально-пізнавальної діяльності, її планування і прогнозування. Мета, як правило, визначає спосіб і характер діяльності. Доведено, що установка учня на мету пізнавальної діяльності включає його в цю діяльність, призводить до необхідності планувати шляхи і способи її (мети) досягнення, тобто задає технологію учбового пізнання. ØМотиваційний компонент означає інтереси, мотиви, потреби учіння, тобто все те, що включає учнів у процес активного пізнання і підтримує цю активність протягом всіх його етапів. Вплив на мотиваційно-цільову сферу учнів забезпечує позитивне ставлення їх до учіння. ØЗмістово-операційний компонент передбачає актуалізацію (відтворення в пам’яті) системи провідних знань, тобто таких, які необхідні на даний момент навчання для засвоєння нового навчального матеріалу (це певні поняття, факти, положення, правила, закони тощо), а також раніше засвоєні способи учіння (уміння та навички, способи дій), що виступають інструментом одержання й переробки нової інформації. ØКонтрольно-оцінювальний компонент – це систематичне одержання вчителем зворотної інформації про хід навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Запитання і завдання для самоконтролю 1. Розкрийте поняття “навчання”. 2. Що є спільним і Запитання і завдання для самоконтролю 1. Розкрийте поняття “навчання”. 2. Що є спільним і що є відмінним між процесом навчання і науковим пізнанням? 3. Яке філософське положення виступає методологічною основою процесу навчання? 4. Розкрийте логіку і структуру навчального процесу. 5. Що таке уміння? Навичка? 6. За якою системою вправ формуються вміння і навички? 7. Описати механізм формування елементарного уміння, навички та складного уміння. 8. Що є рушійною силою процесу навчання? 9. . Розкрити сутність. педагогічні умови та критерії оптимізації навчання 10. Яка структура навчальної діяльності школярів? Чому вчителю необхідно її знати і глибоко усвідомлювати?