Аккерманська фортеця.pptx
- Количество слайдов: 14
Про неї мало знають в Україні, у порівнянні з іншими фортецями її рідко відвідують туристи і за нею погано доглядають ті, хто повинен. Аккерманська фортеця переживає не найкращі часи. Але все ж вона чудова.
Фортецю в Аккермані (нині Білгород-Дністровський) побудували молдавани у 13 столітті. Через двісті років сюди прийшли турки. Майже три століття це був один із найважливіших і найпотужніших оплотів Османської імперії в Північному Причорномор'ї. У 1812, за підсумками чергової російсько-турецької війни, ці землі стали частиною Російської імперії. Фортеця швидко перестала вважатися військовим об'єктом, а до кінця 19 століття її оголосили пам'яткою архітектури. При Хрущові тут створили музей. У роки незалежності, здавалося б, можна було зробити з цього місця популярний туристичний об'єкт. Але не склалося.
Білгород-Дністровська фортеця є однією з найбільших середньовічних фортець в Україні. Периметр її стін Білгород-Дністровська фортеця є однією з становить 2, 5 км, а загальна найбільших середньовічних фортець в Україні. площа — понад 9 га. Товщина 2, 5 км, а загальна Периметр її стін становить стін коливається від 1, 5 до 5 площа — понад 9 га. Товщина стін коливається від 1, 5 до 5 метрів, а висота стін та башт — від 5 до 15 метрів. З півночі фортечні від 5 до 15 метрів. З півночі мури майже впритул підступають до Дністровського лиману. З інших фортечні мури майже впритул трьох боків фортецю оточує підступають до Дністровського рів, сучасна глибина якого сягає 13 -14 метрів. Внутрішня стіна рову на лиману. З інших трьох боків кілька метрів вища ніж зовнішня. фортецю оточує рів, сучасна глибина якого сягає 13 -14 метрів. Внутрішня стіна рову на кілька метрів вища ніж зовнішня.
Існує безліч легенд, пов’язаних із цією фортецею. Вважається, що Пушкін, будучи у засланні, відвідав Одесу і побував в Аккермані. Подейкують, що саме тут він написав рядки із послань “К Овидию”. Легенда про башту Дівочу розповідає, що Олександр Добрий замурував в її стінах свою дочку після того, як дівчина видурила в батька гроші, щоби збудувати власну фортецю. Кажуть, вона проголосила себе царицею і спустошувала навколишні землі грабежами та пожежами. Ще одна легенда розповідає, що придворний поет імператора Августа, Овідій Назон, відбував тут покарання за твір, який начебто загрожував моральності римського суспільства. І таких легенд тут безліч
Аккерманська фортеця є важливим історико-архітектурним пам’ятником. Цей статус було присвоєно їй ще в 1896 році. Аккерманська фортеця, яка давно переступила рубіж в 600 років, прекрасно збереглася до наших днів. І сьогодні Білгород-Дністровська твердиня вражає своєю пишністю та потужністю.
Укріплення, що формувалося протягом XIV-XV ст. , належить до баштовостінового типу. Воно складається з чотирьох частин: цитаделі або генуезького замку, північного (гарнізонного), південного і портового дворів. Найбільш давньою є цитадель, споруджена в другій половині XIII — першій половині XIV ст. , імовірно, генуезцями. У плані це чотирикутник з чотирма наріжними круглими баштами. У південній оборонній стіні цитаделі влаштовано в’їзну браму, а на замковому подвір’ї розташовувалися пристінні житлові корпуси та каплиця.
На протязі багатьох століть фортеця захищала терени нашої сучасної держави від розмаїття всіляких ворогів. Найзапеклішим ворогом твердині була Османська імперія. Найжорстокіша битва з котрою відбулась в серпні 1484 -го року. Три тисячі вояків турецького султана Бая зета Другого та 50 -ти тисячне військо кримського хана Манглі-Герея осадило фортецю. Після 16 -ти денної осади оборонці фортеці мусили поступити її ворогу. В подальші часи на Аккерманську фортецю (Аккерман – з турецького, білий камінь) ходили походами й українські козаки. Серед відомих ватажків козацтва, що наближались до її стін фігурують ймення Сірка, Лободи та полковника Палія. Та остаточно звільняють місто й фортецю від турок російські війська в наслідок трьох російсько-турецьких війн.
В подальші часи на Аккерманську фортецю (Аккерман – з турецького, білий камінь) ходили походами й українські козаки. Серед відомих ватажків козацтва, що наближались до її стін фігурують ймення Сірка, Лободи та полковника Палія. Та остаточно звільняють місто й фортецю від турок російські війська в наслідок трьох російсько-турецьких війн.
Декілька разів на місяць у Аккерманській фортеці відбуваються фестивалі історичної реконструкції.
Лицарі з'їжджаються з усієї України, іноді з ближнього зарубіжжя. Живуть у внутрішньому дворі фортеці в наметах.
Нещодавно тут облаштували традиційний для будь-якого замку зал із середньовічними знаряддями катувань. За вхід туди вимагають додатково 10 гривень Бугурт. Мабуть, самий ефектний вид бою - стінка на стінку.
Залишки гарматних ядер
Занедбані казарми