Приватний вищий навчальний заклад “Медичний коледж” Тема лекції

Приватний вищий навчальний заклад “Медичний коледж” Тема лекції : Товарне виробництво. Товар. Сутність і функції грошей. Історія розвитку грошей Викладач: Кріль О.В.

План Форми господарювання. Натуральне виробництво.Товарне виробництво. Товар, його сутність і властивості. Двоїстий характер праці, втіленої у товар. Закон вартості та його функції. Теорія попиту і пропозиції. Ціна в ринковій економіці. Сутність ціни. Методи ціноутворення. Регулювання цін державою. Місце грошей у ринковій економіці. Становлення грошових відносин, основні етапи їх розвитку. Коротка історія розвитку грошей. Сутність грошей. Гроші як загальний вартісний еквівалент. Функції грошей. Класифікація грошей. Сутність інфляції. Форми інфляції. Чинники інфляції. Інфляція попиту. Інфляція витрат. Інфляція і безробіття. Антиінфляційна політика в Україні.

1.Форми господарювання. Натуральне виробництво. Товарне виробництво.

Натуральне виробництво це така форма господарювання, за якої продукти праці призначаються для задоволення власних потреб безпосередніх виробників життєвих благ, тобто для внутрігосподарського вживання.

ТОВАРНЕ ВИРОБНИЦТВО це така форма організації суспільного господарства, за якої продукти виробляються економічно відособленими виробниками, котрі спеціалізуються на виготовленні певного продукту, що потребує обміну у вигляді купівлі-продажу на ринку. При цьому продукти праці, якими вони обмінюються, стають товарами

2.Товар, його сутність і властивості Товар - ПРОДУКТ ПРАЦІ, ЯКИЙ ВИРОБЛЯЄТЬСЯ ДЛЯ ОБМІНУ ШЛЯХОМ КУПІВЛІ-ПРОДАЖУ

ВЛАСТИВОСТІ ТОВАРУ - задовольняє певну потребу людини (споживча вартість) - здатний обмінюватися на інші блага в певних пропорціях (вартість)

3. Двоїстий характер праці, втіленої у товар. Продуктивність праці вимірюється кількістю продукції виготовленої за одиницю часу.

Об`єднує всі товари те, що вони ‑ продукти праці. Як споживні вартості товари якісно різні, як вартості – якісно однорідні. Всі товари мають споживну вартість, але не всі є корисні.

Величина вартості товару залежить також від того, яка праця необхідна для виробництва товару – проста чи складна. Проста це праця некваліфікованого працівника, яка не потребує спеціальної підготовки, складна – вимагає спеціального навчання, підготовки.

4. Закон вартості та його функції.

5. Теорія попиту і пропозиції.

6. Ціна в ринковій економіці. Сутність ціни.

7. Методи ціноутворення.

8. Регулювання цін державою.

9. Місце грошей у ринковій економіці.

10. Становлення грошових відносин, основні етапи їх розвитку.

11. Коротка історія розвитку грошей.

12. Сутність грошей. Гроші як загальний вартісний еквівалент. Гроші - єдиний товар, цінність якого проявляється тоді, коли ми від нього позбавляємося

ФУНКЦІЇ ГРОШЕЙ: 1. міра вартості Вартість усіх товарів вимірюється грошима. Ціна ‑ це вартість товару виражена в грошах.

2. засіб обігу пов`язана з тим, що обіг товарів в умовах розвинутого товарного виробництва і обміну здійснюється за допомогою грошей за формулою Т-Г-Т. Оскільки у цій функції гроші постійно перебувають у русі, для її здійснення не потрібні повноцінні, реальні, тобто золоті гроші. Перші золоті гроші на теренах України ввів Володимир Великий у 980-х роках. Перші паперові гроші з`явилися в Китаї в 1286 році, а в Україні в 1769році.

3. Засіб нагромадження та утворення скарбів пов`язаний з випаданням грошей з сфери обігу.

4. Засіб платежу пов`язана з кредитом. Може виникати і в процесі купівлі робочої сили, при чому в даному випадку саме робітник кредитує підприємство або установу своєю працею.

5. Світові гроші Конвертованість валюти – це вільний обмін по плаваючому курсу національної валюти на валюту інших держав.

Класифікація грошей.

Сутність інфляції. Специфічна хвороба паперово-грошового обігу, яка посилювалася в ході ослаблення і розриву зв’язків паперових грошей із золотом. Проявляється як підвищення загального рівня цін або знецінення грошей, що є одним процесом.

Форми інфляції. Відкрита - коли знецінення паперових грошей супроводжується прямим зростанням цін. 2. Затамована (подавлена) характерна для командної економіки, коли в суспільстві існуєжорсткий контроль за цінами та доходами. Оскільки ціни фіксовані і не можуть зростати, інфляція набуває “підпільного” характеру: надлишок свідомо перетворюється на товарний дефіцит. Відкрита виражається в безпосередньо спостережуваному, систематичному підвищенні рівня цін, тоді як прихована інфляція виявляється в товарному дефіциті, що росте, появі “чорного ринку” з непомірно високими цінами при формальній стабільності цін, забезпечуваній централізований (заморожування цін, заробітної платні). Можлива також комбінація цих двох типів інфляції.

Найважливішим показником інфляції є динаміка індексу цін. Індекс цін – коефіцієнт, що показує, у скільки разів змінився загальний рівень цін за даний період. Темп інфляції = Рn – Ро / Ро * 100%, де Рn – індекс цін поточного (звітного) періоду Ро – індекс цін базисного періоду Зростання iндексу цiн визначає рiвень iнфляцiї, а зменшення його- рiвень дефляцiї. Темп iнфляцii є темпом змiни загального рiвня цiн i показує ступiнь знецiнення грошей.

Чинники інфляції - зовнішні і внутрішні До внутрішніх чинників відносять: 1. Незбалансованість бюджету, що виявляється в його дефіциті або криза державних фінансів; 2. Надмірні військові витрати, що сприяє втраті частини суспільного багатства, створює додатковий грошовий попит за рахунок військових асигнувань без відповідного надходження товарів в оборот породжує дефіцит державного бюджету і збільшення державного боргу; 3. Надмірні інвестиції; 4. Необгрунтоване підвищення цін і заробітної платні. 5. розширення масштабів банківського кредитування понад реальні потреби господарства, що веде до емісії грошей в безготівковій формі; 6. Надмірна емісія грошей в наявній і безготівковій формах, збільшення швидкості їх обігу; 7. Інфляційні очікування.

Зовнішні чинники обумовлені зростанням цін на товари, що експортуються і імпортуються, обміном банком іноземної валюти на національну, світовими кризами. До зовнішніх чинників відносяться: 1. Структурні світові кризи (сировинний, енергетичний, екологічний), що супроводяться багатократним зростанням цін на сировину, паливо, імпорт яких став приводом для різкого підвищення цін монополіями. Дія цього чинника посилюється при зростанні відвертості економіки. 2. Обмін банками національної валюти на іноземну, що викликає потребу в додатковій емісії грошей, що поповнює канали грошового обігу і веде до інфляції.

Інфляція попиту спостерiгасться, коли сукупний попит зростас швидше за виробничий потенцiал економiки, пiдносячи цiни, щоб зрiвноважити пропозицiю i попит. Покупцi конкурують за обмежену пропозицiю товарiв, що призводить до зростання цiн. Слiд зазначити, що покриття дефiциту державного бюджету за рахунок кредитно-грошової емiсiї є одним з найважливiших чинникiв iнфляцiї попиту, оскiльки зростання пропозицiї грошей збiльшує сукупний попит на товари та послуги, який, у свою чергу, пiдвищує рiвень цiн.

Iнфляцiя витрат, або iнфляцiя пропозицiї спостерiгасться в тому випадку, коли збiльшуються витрати на одиницю продукцiї, тобто середнi витрати за данного обсягу виробництва. Збiльшення витрат на одиницю продукцiї в економiцi скорочує прибутки й обсяг продукцiї, який може бути запропонований за iснуючого рiвня цiн. Внаслiдок цього зменшується сукупна пропозицiя товарiв та послуг, що, в свою чергу, пiдвищує рiвень цiн. Таким чином, витрати, а не попит збiльшують цiни. Зростання собiвартостi, що призводить до iнфляцiї витрат, може бути викликано рiзними причинами, наприклад, недостачею або подорожчанням сировини, матерiалiв, палива, працi. Одним iз джерел iнфляцiї витрат є рiзкi порушення (“шоки”) пропозицiї. Пiд рiзким порушенням (“шоком”) пропозицiї розумiсться подiя, зовнiшня по вiдношенню до функцiонування вiтчизняної економiчної системи (скажiмо, пiдвищення цiн на iмпорт або несприятливi погоднi умови), що збiльшує очiкуваний фiрмами середнiй рiвень цiн на фактори виробництва.

Інфляція і безробіття.

Антиінфляційна політика в Україні 1. Грошово-кредитна політика. Вона повинна сприяти економічному підйому такими шляхами, як забезпечення достатньої кількості грошей в обігу, граничне зниження процентної ставки. 2. Витрати державного бюджету. Кейнсіанці вважали, що бюджетна політика є головним інструментом державного регулювання, у тому числі збільшення витрат на державні капіталовкладення. 3. Перерозподіл державних доходів. Згідно поглядам кейнсіанців національний дохід повинен розподілятися на користь класів з найбільшими доходами, а також підприємців, що здійснюють виробничі капіталовкладення.До того ж ця теорія у жодному випадку не рекомендує підвищувати шкалу заробітної платні. Ці заходи, що робляться державою, сприяли б збільшенню схильності до споживання, і отже, збільшенню ефективного попиту. 4. Протекціонізм.