Презентация slides thema 5

1 НАПРЯМКИ ВИКОРИСТАННЯ ВВП Три напрями використання вироблених продуктів у закритій економіці: Y=C+I+G , де C – споживання домогосподарств; І – інвестиції фірм і домогосподарств; G – державні закупки товарів та послуг Використовуваний дохід (Y-T) розподіляється на : (Y-T) C S С – споживання S – заощадження (та частина доходу, яка не споживається)

2 ФУНКЦІЯ СПОЖИВАННЯ ДЖ. КЕЙНСА За Кейнсом, основним (визначальним) фактором споживання є використовуваний доход C =a + b ·(Y-T) a – автономне споживання (тобто обсяг споживання, який не залежить від використовуваного доходу, наприклад, проживання в борг, за рахунок заощаджень, субсидій. У довгостроковому періоді для економіки в цілому автономне споживання має тенденцію наближатися до нуля); b – гранична схильність до споживання (МРС). (Y-T) – використовуваний дохід

3 ГРАФІК ФУНКЦІЇ СПОЖИВАННЯ • З геометрично ї точки зору, гранична схильність до споживання (МРС) – це кут нахилу кривої споживання.

4 ГРАНИЧНА ТА СЕРЕДНЯ СХИЛЬНІСТЬ ДО СПОЖИВАННЯ Гранична схильність до споживання (МРС ) це величина, яка показує, наскільки зміниться обсяг споживання при зміні використовуваного доходу на одну одиницю Набуває значення в інтервалі від 0 до 1. Середня схильність до споживання (APC) це відношення обсягу споживання до величини використовуваного доходу: ΔY ΔCMPC де: C — приріст споживчих витрат; Y — приріст використовуваного доходу. Y CAP

5 ФУНКЦІЯ ЗАОЩАДЖЕННЯ Найпростіша функція заощадження має вигляд : S= -a + (1 -b) · (Y-T) , де S — величина заощаджень у приватному секторі; a — автономне споживання; (1 -b) — гранична схильність до заощадження; Y — дохід; T — податкові відрахування; (Y-T) – використовуваний дохід

6 ГРАНИЧНА ТА СЕРЕДНЯ СХИЛЬНІСТЬ ДО ЗАОЩАДЖЕННЯ Гранична схильність до заощадження (MPS) — величина додаткового заощадження, яке виникає із додаткової гривні використовуваного доходу: де S — приріст заощаджень; Y — приріст використовуваного доходу. M PC+MPS=1. Середня схильність до заощадження (APS) — частина використовуваного доходу, яку домогосподарства заощаджують: ΔY ΔSMPS Y SAPS

7 ФАКТОРИ, ЯКИМИ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ ОБСЯГ СПОЖИВАННЯ На відміну від Дж. Кейнса, який вважав, що споживання — функція лише від поточного використовуваного доходу, сучасні дослідники показали, що хоча використовуваний доход і є основним фактором споживання, на його обсяги також впливають : рівень нагромадженого багатства рівень цін реальна процентна ставка розвинена система соціального захисту (яка спричиняє зменшення особистих заощаджень) раціональні очікування споживачів величина споживчої заборгованості рівень оподаткування тощо.

8ІНВЕСТИЦІЙНІ ВИТРАТИ Інвестиції є другим основним та найнестабільнішим компонентом сукупних витрат. Розрізняють три групи інвестиційних товарів: інвестиції в житлове будівництво; виробничі інвестиції, тобто інвестиції в машини, обладнання, устаткування; інвестиції в товарно-матеріальні запаси. Макроекономісти застосовують поняття «інвестиції» лише тоді, коли створюється новий реальний капітал.

9 ФУНКЦІЯ ІНВЕСТИЦІЙ I = e – d r , де I — інвестиційні витрати; e — автономні інвестиції (не залежать від процентної ставки, а визначаються зовнішніми економічними факторами, наприклад, запасами корисних копалин тощо); r — реальна процентна ставка (вартість запозичення); d — емпіричний коефіцієнт чутливості інвестицій до динаміки процентної ставки. Інвестиції залежать від реальної (r), а не від номінальної процентної ставки.

10 ГРАФІК ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПОПИТУ Чим вищою є ставка процента, тим менша кількість інвестиційних проектів буде прибутковою

11 ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ІНВЕСТИЦІЇ Окрім реальної процентної ставки, на інвестиції також впливають і інші фактори: очікувана норма чистого прибутку рівень оподаткування зміни в технології наявний активний капітал економічне очікування динаміка ВВП.

12 ДЕРЖАВНІ ЗАКУПКИ – ТРЕТІЙ КОМПОНЕНТ ВВП Чисті податки (Т) визначаються за формулою: Т = Податки – Трансфертні платежі G = T збалансований бюджет G > T бюджет з дефіцитом G < T надлишок державного бюджету. Державн і витрати Державні закупки товарів та послуг (G) Трансфертні платежі домогосподарствам G та T – екзогенні змінні

13 РІВНОВАГА НА РИНКУ ТОВАРІВ Рівновага на ринку товарів виникає тоді, коли пропозиція товарів дорівнює попиту на них, а попит, у свою чергу, визначається сумою C, I та G : Отже, чим вищою є процентна ставка (r) , тим нижчими будуть інвестиції (I) і, відповідно, тим меншим буде попит на товари і послуги (C+I+G). Реальна процентна ставка » r » відіграє визначальну роль у зрівноваженні товарного ринку. _ GI(r)) _ T _ YC(Y

14 НАЦІОНАЛЬНІ ЗАОЩАДЖЕННЯ У закритій економіці національні заощадження, як сума приватних та урядових заощаджень, дорівнюють внутрішнім інвестиціям: S N = ІНаціональні заощадження S N = Y – C — G Приватні заощадження S P = Y – T – C Заощадження уряду S G = T — G

15 РІВНОВАГА НА ФІНАНСОВОМУ РИНКУ Процентна ставка одночасно є як ціною запозичення, так і доходом від заощадження. Вона змінюється таким чином, щоб гарантувати рівність між попитом (I) та пропозицією (S) позичкових коштів (r* — рівноважна процентна ставка ). S – графік заощаджень I – графік інвестицій

16 НЕВІДПОВІДНІСТЬ МІЖ РІВНОВАЖНИМ ТА ПОТЕНЦІЙНО МОЖЛИВИМ ОБСЯГОМ ВИРОБНИЦТВА Точка А – точка рівноваги AD і AS. Проте в цій точці У < Y* Повна зайнятість у нерегульованій економіці може виникнути лише випадково. А

17 НЕВІДПОВІДНІСТЬ ПЛАНІВ ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ Мотиви заощаджень домогосподарств : придбання коштовних речей; забезпечення в старості; страхування від непередбачених обставин (хвороба, нещасний випадок тощо); забезпечення дітей у майбутньому. Мотиви інвестицій фірм : максимізація норми чистого прибутку; процентна ставка — плата за придбання грошового капіталу для інвестування, яка враховується при розробці планів інвестицій. Розбіжність планів інвестицій та заощаджень зумовлює коливання фактичного обсягу виробництва навколо потенційного

18 КЕЙНСІАНСЬКА МОДЕЛЬ РІВНОВАГИ Інша назва — «45 -градусна модель» , «модель доходи — витрати”, «кейнсіанський хрест». Сукупний попит (AD) у моделі представлено плановими витратами — сумою, яку домогосподарства, фірми і держава мають намір потратити на купівлю товарів та послуг (позначається літерою E): E=C+I+G. Сукупна пропозиція (AS) представлена фактичними витратами (Y ). Фактичні (реальні) витрати відрізняються від планових тоді, коли фірми змушені здійснювати незаплановані інвестиції в товарно-матеріальні запаси (ТМЗ) в умовах неочікуваних змін у рівні продажів, тобто: Фактичні інвестиції = Планові інвестиції + Незаплановані інвестиції в ТМЗ

19 ГРАФІК “КЕЙНСІАНСЬКОГО ХРЕСТА”

20 МУЛЬТИПЛІКАТОР АВТОНОМНИХ ВИТРАТ Мультиплікатор автономних витрат визначається як відношення зміни рівноважного обсягу ВВП до зміни певного компоненту автономних витрат: де — мультиплікатор автономних витрат; ΔY — зміна рівноважного ВВП; ΔA — зміна автономних витрат, незалежних від динаміки Y. Суть: Мультиплікатор витрат показує, у скільки разів загальний приріст (скорочення) сукупного доходу ΔY перевищує початковий приріст ( скорочення) автономних витрат ΔA = Δ (а + І + G + M). ΔA ΔYμ

21 МУЛЬТИПЛІКАТОР ВИТРАТ У ЗАКРИТІЙ ЕКОНОМІЦІ Через граничну схильність до споживання ( МРС ) Через граничну схильність до заощаджень ( MPS ) Якщо планові витрати враховують вплив прибуткових податків (тобто Т= t·Y ) : де t – гранична ставка оподаткування. MPS 1 μ t)-MPC(11 1 μ MPC 1 1 μ

22 МУЛЬТИПЛІКАТОР ВИТРАТ У ВІДКРИТІЙ ЕКОНОМІЦІ де МРМ – гранична схильність до імпортування -величина, яка показує, на скільки одиниць зміняться витрати на імпорт (ΔМ) при зміні доходу (Δ Y) на одну одиницю: MPMMPC 1 1 μ або MPMt)-(1 MPC 1 1 μ ΔY ΔM MPM

23 РЕЦЕСІЙНИЙ РОЗРИВ Рецесійний розрив — величина, на яку повинен зрости сукупний попит (сукупні витрати), для того, щоб підвищити рівноважний рівень ВВП до неінфляційного рівня повної зайнятості Y = величина рецесійного розриву х величина мультиплікатора автономних витрат

24ІНФЛЯЦІЙНИЙ РОЗРИВ Інфляційний розрив — величина, на яку повинен скоротитися сукупний попит (сукупні витрати), для того, щоб зменшити рівноважний рівень ВВП до неінфляційного рівня повної зайнятості Y = величина інфляційного розриву х величина мультиплікатора автономних витрат-