Презентація на тему Стародавня Спарта Географічне положення

Презентація на тему: “Стародавня Спарта”

Географічне положення П- ів Пелопоннес Обл. Лаконіка Р. Еврот

Виникнення держави n XI ст. до н. е. - ДОРІЙЦІ: n - зруйнували царства Мікенської цивілізації; n - підкорили ахейців; n - заснували державу Спарту.

Формування території давньої Спарти n Формування території давньої Спарти

Доісторична доба n У землі Лаконській жили первісно лелеги, потім прийшли ахейці з царського роду, спорідненого з Персеїдами, місце яких пізніше заступили Пелопіди. Після завоювання Пелопоннесу дорійцями Лаконія, найменш родюча і незначна область, n Головним містом Лаконії невдовзі стала Спарта, розташована поблизу древніх Амікл, які, як і решта ахейських міст, втратили свої політичні права. n Тільки з часів Лікурга і після нього послідувало піднесення Спарти. Оскільки в основу лікургових законів лягло знання народного характеру, то Спарта з цих пір стала найголовнішою представницею доризму. Знову пробуджений дух насамперед виявився в остаточному підкоренні залишків ахейських жителів царями Харілаєм, Телеклом, Алкаменом, потім у боротьбі проти спорідненої Мессенії, яка виникла із суперечки про денфеліатські прикордонні землі.

Лікург Спартанський n Лікург Спартанський — один з найвідоміших спартанських царів n Мета Законів Лікурга 7 ст. до н. е. n : зробити спартанців досконалими воїнами.

Класична доба n Перш за все спартанці уклали союз з Елідою, а потім з Тегеєю, і мало-помалу за допомогою договорів вони залучили на свій бік держави решти Пелопоннесу. Пелопоннеський союз — полягав в тому, що Спарта мала головне керівництво на війні і була осередком для зборів і нарад; але цим самим вона не зазіхала на незалежність окремих держав.

Хілон n Хілон — спартанський законодавець, один з «Семи мудреців»

Статуя гопліта n Статуя гопліта (5 століття до н. е. , можливо цар Леонід I)

Державний лад Спарти n В основу державного ладу Спарти було покладено принцип єдності повноправних держав. Для цього держава суворо регламентувала життя та побут спартіатів, стримувала їхнє майнове розшарування. Основи державного ладу були закладені ретрою (договором) легендарного царя Лікурга. Спартіати були зобов'язані займатися лише військовим мистецтвом та спортом.

Елліністична і римська доба n З цього часу Спарта швидко почала занепадати, а внаслідок збідніння та обтяження боргами громадян закони звернулися в порожню форму. Союз з фокеянами, яким спартанці надіслали допомогу, але не надали дійсної підтримки, озброївши проти них Філіппа Македонського, який з'явився 334 до н. е. в Пелопоннесі і утвердив незалежність Мессенії, Аргоса і Аркадії, проте, з іншого боку, не звернув уваги на те, що не були відправлені посли в Коринфські збори.

Соціальний устрій Спарти n Спарта була державою з чітким соціальним поділом. Населення Спарти поділялося на клас вільних громадян та клас невільників — ілотів, державні раби. При цьому розрізняли власне лаконських ілотів та мессенських. Лаконські ілоти іноді отримували свободу мессенські ілоти, на відміну від інших рабів, мали свою общину, що після здобуття незалежності Мессенії послужило підставою для визнання їх вільними еллінами.

Аристократія n До аристократії належали: n n гомеї — повноправні громадяни (саме їх найчастіше називають спартіатами, або спартанцями. Вони мали право брати участь у Народних зборах —апеллі); n парфенії — нащадки дітей незаміжніх спартанок. n n До народу, демосу, належали кілька категорій громадян, що володіли лише частиною громадянських прав: гіпомейони — збіднілі або фізично неповноцінні громадяни, позбавлені за це частини цивільних прав; мофаки (буквально «вискочки» ) — діти негомеїв, які втім отримали повне спартанське виховання і тому мали певний шанс на отримання повного громадянства; неодамони — колишні лаконські ілоти, що одержали неповне громадянство (стан з'явився під час Пелопонесської війни); періеки — вільні негромадяни (приблизний аналог афінських метеків).

Виховання спартанців n Спартанець міг користуватись найвищим привілеєм, який міг мати еллін у ті часи — статус вільної людини, більш того, він був аристократом, у системі де не було більш-менш родовитої людини. Але одночасно спартанець виховувався з думкою, що він живе лише для свого містадержави, зміст його життя — служіння Спарті. Він в разі потреби повинен захистити свою землю, і продовжити рід, щоб було кому захистити Спарту у майбутньому. Громадянин, що дожив до старості, брав участь у війнах з ворогами Спарти, і сплодив нащадків, повністю виконав свій обов'язок перед полісом.

СУВОРІ ЗВИЧАЇ

Озброєння Спартанця n Металевий шолом; n Ножні лати; n Списи; n Металевий щит; n Меч; n Шкіряні обладунки

Руїни Спарти n Руїни Спарти

Соціальні аспекти спартанської держави n Спартанці становили непереможну армію. Суворе дотримання дисципліни забезпечувало військову перемогу над тими, хто сумнівався у здатності Спарти відстояти свої політичні інтереси. Детально розроблена система гарантовано продукувала воїнів для армії, що не знала поразки. В той же час та сама система призвела до занепаду, оскільки не дозволяла адаптуватись до нових умов.

Спадок Спарти n Найбільший спадок Спарта залишила у військовій справі. Дисципліна — необхідний елемент будьякої сучасної армії. Бойовий стрій спартанців — попередник фаланги армії Александра Македонського, а також далекий родич сучасного розгорнутого ланцюга піхоти. n Значний вплив Спарта спричинила і на гуманітарні сфери людського життя. Спартанська держава — прообраз ідеальної держави, описаної у діалогах Платона. Відвага трьохсот спартанців у битві при Фермопілах була темою для багатьох літературних творів, сучасних кінострічок.

ЛЕОНІД ПЕРШИЙ n Леонід I (нар. до 540 р. до н. е. — 11 серпня 480 р. до н. е. ) — спартанський цар з роду Агіадів. n Син царя Анаксандріда II, який вважався нащадком Геракла. Спартою керував з 491 р. до н. е. по 480 р. до н. е. Загинув у серпні 480 р. до н. е. у битві при Фермопілах. Про дату народження майже нічого не відомо. n

Сучасний пам'ятник царю Леоніду I

Дякую за увагу