Презентація на тему Парка станцій Призначення і позначення

Презентація на тему: "Парка станцій. Призначення і позначення парків. Види парків. "

План 1. Які колії називають парками; 2. Види парків та їх призначення; 3. Проектування парків; 4. Присвоєння паркам і станціям буквених позначень; 5. Ділення парків на секції. 6. Присвоєння паркам і станціям буквених позначень. 7. Присвоєння номеру кожному шляху і стрілочному переводу.

1. Які коліі називають парками. Парк – це група колій однакового призначення, що об’єднується загальними горловинами. Парки класифікуються за призначенням (парки приймання, відправлення, приймально-відправні, сортувальні, сортувально-відправні, групувальні, групувально-сортувальні, ранжирні та ін. ), а також за формою – трапеція, трапецоїд, „рибка”, паралелограм, тупиковий, комбінований.

Якщо колії парку мають вихід в обидві сторони, то парк називається наскрізним, якщо тільки в одну сторону – тупиковим. ізні парки мають достоїнства та недоліки, які характеризуються конструкцією стрілочних вулиць, що застосовуються у горловинах.

2. Види парків та їх призначення У парку, який має вид трапеції (рис. 4. 22, а), колії мають різну довжину, яка збільшується з наближенням до осі основної колії. У результаті цього частина колій має надлишок корисної довжини. Тому парки в формі трапеції застосовують тільки при невеликій кількості колій (до 3 -4). Парк виду трапецоїд (рис. 4. 22, б) в одному кінці має стрілочну вулицю під кутом хрестовини до основній колії, а в іншому – вулицю на основній колії. Усі колії, крім крайніх, мають приблизно однакові корисні довжини та зручний вихід на основну колію.

У вигляді паралелограма (рис. 4. 22, г) споруджують технічні парки, призначені для відстоювання составів пасажирських поїздів в очікуванні подавання на перонні колії для виконання операцій по відправленню або підготовки цих составів у зворотній рейс (технічний огляд, ремонт, екіпірування тощо). Перевага такого парку – однакова корисна довжина всіх внутрішніх колій та дещо більша – зовнішніха Парк у вигляді „рибки” (рис. 4. 22, в) складається з двох трапецій, розташованих по різні сторони від основної колії. Така схема найбільш поширена при значному числі колій. Вона забезпечує компактне розташування стрілочних переводів у горловинах.

Ааааааааааааааа а) б) в) г) ггггг

3. Проектування парків. 3. До складу технічного проекту входять: – креслення схеми вузла, плани роздільного пункту, що проектуються, плани розв’язок підходів, а також поздовжні профілі головних колій; – креслення споруд та пристроїв, які необхідні для обґрунтування проектних рішень та визначення кошторисної вартості; – пояснювальна записка, що містить характеристику існуючих засобів вузла та їх недоліки, економічні дані, розрахунки розмірів роботи та необхідної потужності засобів, стислий виклад проектних рішень з техніко-економічним обґрунтуванням на підставі порівняння можливих варіантів та технікоекономічні показники проекту;

Будівництво проводять за робочими кресленнями, які складають на основі затвердженого технічного проекту для всього комплексу проектних пристроїв з прив’язкою до місцевих умов та типових проектів. Для споруд, які не мають типових проектів, уточнюються та деталізуються проекти, прийняті в технічному проекті. В робочих кресленнях колійного розвитку надаються плани роздільних пунктів в масштабі 1: 1000 або 1: 2000 з координатами елементів, детальні поздовжні профілі головних та з’єднувальних колій, які проектуються, поперечні профілі, креслення відповідних споруд.

4. Досягнення безпеки руху завдяки горловині станцій і паркам. Безпека руху досягається ізоляцією кожного з маршрутів прямування поїзда, локомотива чи руху інших одиниць рухомого складу, які можуть виконуватись в горловинах. Ізоляцію забезпечують засоби електричної централізації стрілок та сигналів. Пропускна спроможність, тобто число одиниць рухомого складу, які можуть бути пропущені через горловину у визначений період часу, забезпечується можливістю виконання в ній одночасно декількох операцій. Це досягається проектуванням в горловинах дублюючих з’їздів, які дозволяють одночасно виконувати декілька маршрутів. Горловини слід проектувати, по можливості, простими та компактними, без зайвих з’їздів та стрілочних переводів на головних коліях. Парки крупних станцій мають декілька основних колій у горловині ( ). Для виїзду з колій парка на них проектуються паралельні ходи ( ). Загальне число колій парка ( ) групується в окремі секції ( ), виїзд з яких можливий на один або декілька паралельних ходів (рис. 4. 23). Число одночасних переміщень у горловині може бути не більше за , при цьому бажано, щоб , а.

Секція – група колій (або окрема колія), переміщення по яким з заняттям горловини можливо одночасно з переміщенням по суміжним коліям. При збільшенні числа секцій буде зростати число стрілочних переводів, але паралельність маршрутів у горловині не збільшиться, з’явиться тільки можливість приготування додаткових варіантних маршрутів Рис. 4. 23. Схема вхідної горловини парку приймання односторонньої сортувальної станції При проектуванні горловин слід забезпечувати раціональне розташування ізолюючих стиків, сигналів та опор контактної мережі.

5. Ділення парків на секції. Секція – група колій (або окрема колія), переміщення по яким з заняттям горловини можливо одночасно з переміщенням по суміжним коліям. При збільшенні числа секцій буде зростати число стрілочних переводів, але паралельність маршрутів у горловині не збільшиться, з’явиться тільки можливість приготування додаткових варіантних маршрутів Колії сортувальних парків на сортувальних станціях нумерують двома арабськими цифрами: перша з яких – номер пучка сортувального парку, друга – номер колії в пучку. Кожен стрілочний перевід на станціях також має свій номер. Зі сторони прибуття непарних поїздів стрілочні переводи нумерують непарними послідовними арабськими цифрами, зі сторони прибуття парних поїздів – парними. Нумерація починається з перших вхідних стрілок станції (парку). Номери стрілочних переводів, з’їздів та стрілочних вулиць мають бути позначені послідовними цифрами. На станціях із значним колійним розвитком, стрілочним переводам кожного парку привласнюється своя сотня номерів.

Парна сторона від непарної відокремлюється на роздільних пунктах із невеликим колійним розвитком віссю станції, яка проходить через вісь пасажирської будівлі. На станціях із великим колійним розвитком – вісь пасажирської будівлі або поперечна вісь станції, при нумерації стрілочних переводів по окремих паркам – середина таких парків. При частковій перебудові станції існуюча нумерація колій та стрілочних переводів може зберігатися.

6. Присвоєння паркам і станціям буквених позначень. Сигналам на станціях привласнюються: – вхідним парним – літера „П” без індексу; – вхідним непарним – літера „Н” без індексу; – вхідним додатковим – літери „ПД” та „НД” без індексу; – вихідним – літери „П” та „Н” з індексами, що відповідають номеру колії (П 1, П 2, Н 1, Н 2); – маршрутним – літери „ПМ” та „НМ” з індексами, що відповідають номеру колії (ПМ 1, ПМ 2, НМ 1, НМ 2); – маневровим – літера „М” з індексами у вигляді послідовних парних цифр в парній горловині станції та непарних цифр в непарній горловині (М 1, М 2, М 3). Головні колії на станціях та перегонах позначаються римськими цифрами (І, ІІІ), колії непарного напрямку – непарними номерами, а колії парного – парними. Якщо до станції примикає більше двох головних колій, номери І та ІІ зберігаються за коліями основного двоколійного напрямку. При розгалуженні головної колії на підході до станції (обхід локомотивного господарства, колієпровід на розв’язка тощо), колію, що відхиляється, нумерують черговою парною або непарною римською цифрою. Решту колій нумерують арабськими цифрами послідовно за номерами головних колій. На станціях, де приймально-відправні колії спеціалізовані для парних та непарних поїздів, їх номери відповідно парні та непарні. При одночасному використанні колій для парних та непарних поїздів їх нумерація починається від пасажирської будівлі в поперечному напрямку слідом за номерами головних колій.

7. Присвоєння номеру кожному шляху і стрілочному переводу. Усім станційним коліям, стрілочним переводам та сигналам присвоюється тільки їм властива, чітко визначена нумерація або позначення відповідно до [20]. Головні колії на станціях та перегонах позначаються римськими цифрами (І, ІІІ), колії непарного напрямку – непарними номерами, а колії парного – парними. Якщо до станції примикає більше двох головних колій, номери І та ІІ зберігаються за коліями основного двоколійного напрямку. При розгалуженні головної колії на підході до станції (обхід локомотивного господарства, колієпровід на розв’язка тощо), колію, що відхиляється, нумерують черговою парною або непарною римською цифрою. Решту колій нумерують арабськими цифрами послідовно за номерами головних колій. На станціях, де приймально-відправні колії спеціалізовані для парних та непарних поїздів, їх номери відповідно парні та непарні. При одночасному використанні колій для парних та непарних поїздів їх нумерація починається від пасажирської будівлі в поперечному напрямку слідом за номерами головних колій.

Колії сортувальних парків на сортувальних станціях нумерують двома арабськими цифрами: перша з яких – номер пучка сортувального парку, друга – номер колії в пучку. Кожен стрілочний перевід на станціях також має свій номер. Зі сторони прибуття непарних поїздів стрілочні переводи нумерують непарними послідовними арабськими цифрами, зі сторони прибуття парних поїздів – парними. Нумерація починається з перших вхідних стрілок станції (парку). Номери стрілочних переводів, з’їздів та стрілочних вулиць мають бути позначені послідовними цифрами. На станціях із значним колійним розвитком, стрілочним переводам кожного парку привласнюється своя сотня номерів.

Висновок: Зрозумів тему: ” Парка станцій. Призначення і позначення парків. Види парків. Запам ятав і вивчив: 1. Які колії називають парками; 2. Види парків та їх призначення; 3. Проектування парків; 4. Присвоєння паркам і станціям буквених позначень; 5. Ділення парків на секції. 6. Присвоєння паркам і станціям буквених позначень. 7. Присвоєння номеру кожному шляху і стрілочному переводу.

Використанна література Матеріал взятий для презентації: Посібник з предмету “Залізничні станції та вузли” автори: І. В. Берестов, Г. В. Шоповал, М. М. Божко, Л. П. Мусій, А. Н. Сафонов 2012 р. Джерела: Інтернет.

Розробив презентацію Студент ДКТІ групи 2 Д 2: Решетіловский Андрій Володимирович. Для спец. предмету “Залізничні станції та Вузли” Викладач: Нікітенко Тетяна Іванівна.

Дякую за увагу!

“Movens est frigus, et superbus discere ab eo”