ПРЕЗЕНТАЦІЯ НА ТЕМУ: ГРИФИ
Гриф чорний — хижий птах, єдиний представник роду Гриф, родини Яструбових ряду Соколоподібні.
Дуже великі птахи. Маса самок до 7, 5, самців до 6, 5 кг, іноді навіть більше. Дорослі птахи темно-бурі, комір навколо шиї і пух на шиї — світло-бурі. У молодих птахів все оперення, в тому числі і шия, темно-бурі.
У природі легко визначити за розмірами, темним забарвленням оперення (в тому числі і голови, це відрізняє грифа від сипа білоголового), характерним силуетом у польоті: широкі крила, втягнута голова, короткий клиноподібний хвіст. Довго ширяють високо в повітрі, роблячи широкі кола. Помітивши поживу, круто і швидко пікірують з висоти з гучним шумом крил. Голос — шипіння і хрипле каркання.
Поширений в Південній Європі, Північній Африці, Передній і Центральній Азії. Зимують у південних районах. В Україні гніздяться лише в Криму поодинокими парами. В інших областях рідкісні залітні птахи. Улюблені місця перебування — верхня межа лісу у високих гірських пасмах.
Чисельність виду оцінюється у 7, 200− 10, 000 пар, у тому числі 1, 700− 1, 900 пар гніздиться в Європі та 5, 500− 8, 000 пар − в Азії. За даними видання Червоної книги України (2009) кримська популяція грифа чорного не перевищує 50 особин, з яких щороку гніздиться 5 -11 пар.
Живляться грифи чорні м'ясом і кістками мертвих тварин, тобто єнекрофагами. Проковтують разом з м'ясом кістки, шерсть, які частково перетравлюють, частково викидають у вигляді погадок. Гніздяться рано. Уже в двадцятих числах березня в гніздах буває одне біле з рудувато-бурими плямами яйце. Гнізда завжди на деревах (у Криму на верхівках кримської сосни), із сухих довгих сучків і гілок, вимощені травою, шерстю, дрібними гілочками тощо. Насиджують обидва птахи, близько 55 днів. Пташенята лишаються в гнізді дуже довго, протягом 3, 5— 4 місяців, вилітають у серпні або навіть у вересні.
Грифи чорні також належать до корисних і рідкісних птахів. Охороняються Конвенцією з міжнародної торгівлі вимираючими видами дикої фауни і флори (CITES), Боннською та Бернською конвенціями. Вид внесений до Червоного списку Міжнародного Союзу Охорони Природи, Європейського червоного списку та Червоної книги України (1994, 2009) (статус — вразливий).
Дякую за увагу!