Презентація на тему: «Глобальна продовольча проблема» Підготоувала Студентка групи МЕН-141 Сорокалєтова Ю. Ю.
Зміст 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. Вступ Поняття продовольчої проблеми Статистика Причини ООН Висновки Список використаної літератури
Вступ Актуальність: проблему голоду відносять до однієї з найбільш гострих глобальних проблем світу тому, що для її подолання потрібна співпраця усіх країн. Вона є невід`ємною частиною, що пов`язує інші глобальні проблеми світу такі як: екологічна, демографічна та енергетична. Мета: оцінити масштаб поширення глобальної продовольчої проблеми.
Продовольча проблема – це гостра глобальна проблема людства, оскільки вона безпосередньо відноситься до самого фізичного існування сотень мільйонів людей. Останнім часом її прояви носять досить драматичний характер, так як несуть у собі відбиток протиріч сучасної технологічної цивілізації.
Статистика Судити про справжні масштаби та гостроту продовольчої проблеми можна на основі даних досліджень, що приводяться Продовольчою і сільськогосподарською організацією ООН (ФАО). За статистикою ФАО, чисельність голодуючих на планеті становить нині близько 500 млн. осіб, з яких приблизно 240 млн. чоловік приречені в результаті голоду на хвороби і смерть. Проте прямий голод не вичерпує всієї картини. Від різних форм і стадій недоїдання в світі сьогодні страждає понад 1 млрд. чоловік. При цьому недоїдання часто зовні малопомітне. Згідно оцінкам, так зване «невидиме голодування» в даний час охоплює до 1/4 дитячого населення країн, що розвиваються.
Причини 1. Значна кількість родючих сільськогосподарських земель втрачається щороку через посуху і ерозії, сільськогосподарську діяльність. Основна причина виниклих труднощів з продовольством криється в національних системах по забезпеченню продуктами країни, що розвиваються. Так само масове зростання міст внесло свої корективи. Відбувся занепад в сільському господарстві, так як люди переїхали в міста і, працювати на землі стало нікому. Зараз не знайти у всьому світі держави, в яких виробництво і зовнішня торгівля продуктами не контролювалися б владою. Також світова спільнота поки не навчилася в необхідній мірі передбачати і регулювати власний технологічний розвиток. Тиск людства на природне середовище, зокрема на ресурси, досягло такої межі, за яким природа вже не може (або майже не може) відновлювати себе в колишньому обсязі.
2. Бідність Основною причиною голоду і передчасної смерті через недоїдання є бідність, якій піддана п'ята частина населення світу. Тому з економічної точки зору варто забезпечити бідняків достатнім заробітком або землею, а фермерам повинні бути надані економічні стимули для виробництва харчових ресурсів. І, звичайно, потрібно здійснювати керування світовим господарством таким чином, щоб знизити рівень шкідливого впливу на навколишнє середовище.
3. Зріст чисельності населення Щодня народжуються ще 250 тисяч чоловік, яких потрібно нагодувати і надати житло. Очікується, що до 2020 року населення Землі складе 8 мільярдів чоловік. Для того, щоб їх прогодувати треба виробити в найближчі 30 років стільки продовольства, скільки його було зроблено з моменту зародження землеробства 10 тис. років тому. Найбільш гостро проблема дефіциту продуктів харчування стоїть в багатьох країнах, що розвиваються (до них за статистикою ООН відноситься і ряд постсоціалістичних держав). Зокрема, до числа найбільш нужденних країн відносять ті, де середнє споживання на душу продовольства по енергетичній цінності складає менш 2000 ккал у день і продовжує знижуватися.
4. Незбалансованість харчування Іншим найважливішим аспектом продовольчої проблеми є незбалансованість харчування. Так, для деяких країн характерно не стільки зниження енергетичної цінності споживаного продовольства (протягом 90 -х рр. - З 2500 до 2300 ккал у день), скільки погіршення структури харчування. Іншими словами, споживання на душу населення найбільш важливих видів продовольства знаходиться значно нижче за медичні норми, що рекомендуються для повноцінного харчування, і продовжує скорочуватися. У 1997 р. споживання м'яса і м'ясопродуктів у розрахунку на одну людину склало 50 кг (при нормі 81 кг), молока і молочних продуктів - 229 кг (норма - 392 кг), рослинної олії - 7, 9 кг (норма - 13 кг), цукру - 33 кг (норма - 40, 7 кг).
Світова продовольча програма Організації Об'єднаних Націй (СПП ООН) займається ліквідацією основних проблем голоду та продовольчого незабезпечення населення. Основне завдання: забезпечити кожну людину продуктами харчування, які необхідні для активного і здорового способу життя. З цією метою СПП співпрацює з іншими організаціями ООН, зокрема Продовольчою і сільськогосподарською організацією (ФАО) та Міжнародним фондом сільськогосподарського розвитку (МФСР).
Понині не знайдені реальні способи вирішення глобальної продовольчої проблеми, що тільки доводить її складність і багатоаспектність. На продовольчу ситуацію у світі впливають: фізико-географічні умови й розміщення населення; розвиток світового транспорту та світова торгівля, в тому числі торгівля зерном та інші. До того ж, серед факторів необхідно відзначити економічну відсталість більшості держав «третього світу» , що виражається в низькому рівні розвитку продуктивних сил сільського господарства, в його вузькій аграрно-сировинної спеціалізації, бідності і низькій купівельній спроможності основної маси населення. До того ж, досі пріоритетну увагу в сільському господарстві країн, що розвиваються приділяється увага експортним технічним культурам, а виробництво продуктів харчування залишається на рівні традиційних напівнатуральних селянських господарств, та й кращі землі завжди вилучалися саме під плантації (спадщина колоніального минулого).
ВИСНОВКИ Темпи поширення нестачі продовольства у світі в цілому та в окремих регіонах досі набирають неабияких обертів. З точки зору забезпеченості продовольством, остаточно визначилися географічні райони Землі, що характеризуються визначено вираженими рисами: це індустріальні зони світу, включаючи Західну і Північну Європу, Північну Америку, Австралію і Японію, це райони півдня Європи та Середньої Азії, а також більшість країн Латинської Америки, Східної Європи, СНД і Прибалтійські країни, а також Індія, Єгипет, Індонезія, країни на південь від Сахари. З східноєвропейських країн більш-менш забезпечуються продовольством Угорщина (повністю), Чехія, Словаччина, а Болгарія, Польща, Румунія виступають стійкими імпортерами зерна і м'яса. До них приєдналася Монголія. У Росії ж та інших країнах СНД непродумане проведення економічних реформ, довільні дії з руйнування багатьох колективних господарств без урахування специфіки, що склалася в АПК. Продовольча проблема в країнах що розвиваються набуває великих обертів за рахунок значних темпів приросту населення.
Список використаної літератури 1) Бенсалах-Алауи А. Всесвітня продовольча безпека / А. Бенсалах. Алауи. – Париж, 1989. – С. 73 -75. 2) Державин Л. С. , Продовольственный кризис, - М. , 1997. 3) Мировая экономика: Учебное пособие по курсам «Мировая экономика» «Мировое хозяйство и международные экономические отношения на современном этапе» . – М. : Юриспруденция, 1999. - С. 160 4) «Положение дел в связи с отсутствием продовольственной безопасности в мире» - Продовольственная и сельскохазяйственная организация Объедененных Наций, Рим, 2010 г. 5) Шаркань П. Мировая продовольственная проблема. — М. Экономика, 1982, C. 22 - 25
Скачать презентацию Презентація на тему Глобальна продовольча проблема Підготоувала Студентка
продовольча проблема.pptx