Презентація на тему: Буття і Небуття Петро азарчук ував: Л Підгот 1
Зміст: • Буття • Абсурдність Буття • Небуття • Виснвок 2
Буття Поняття буття - саме абстрактне і тому найбідніше за змістом, але з обсягу - найбагатше, бо під нього підпадає все, що є у Всесвіті, зокрема і самі Всесвіт як окреме суще. Буття кожної з наявних речей, є лише тим, що у кожна річ універсальна і тому є лише однією стороною будь-якої речі. Використовуючи поняття буття, людина хіба що фіксує наявність того, що є у його сукупності. Хоча що така фіксація і констатація необхідні, як і самі не є кінцевою метою пізнання. 3
"Буття” - це не якась конкретна річ чи явище. Дати йому логічне визначення (через рід і видову ознаку) неможливо, бо у Буття немає родового поняття, - немає такого поняття, в яке входило б Буття поруч з однорідними йому частинами (складовими). Буття не можна також визначити через перерахування його суттєвих частин, - бо воно немає ніяких ознак, у нього відсутні будь-які частини. Буття не доступне відчуттєвому спостереження, воно доступно лише розуму і таким чином являється наслідком процесу абстрактного мислення. Буття - це філософська категорія найвищого рівня. 4
Поруч з зазначеним категорія Буття виконує в філософії ще й функцію першопочатку. Буття є те, що передує (предшествует) всьому, а йому не передує нічого. Перед Буттям, над ним немає нічого, а саме Буття стоїть перед всім і наді всім. 5
Відправляючись від Буття, ми можемо раціонально доказово і логічно послідовно осягнути (постичь, понять) всю дійсність, зобразити її в логічно несуперечливій системі. На нашу думку, у філософії це завдання до певної міри успішно розв'язав Гегель. Стосовно нашого часу, зрозуміло, потрібен новий Гегель і нова філософська система. 6
"Абсурдність” Буття. Ще раз відзначимо: Буття філософська категорія; до категорії "Буття” філософи дійшли ("здобули” собі Буття) шляхом логічного абстрагування. Здобувши сходженням уверх "Буття”, філософи відправляються в зворотній шлях - до реального і багатоманітного світу, уже маючи Буття як свою початкову логічну опору (логічний засновок). Отже, в цьому випадку Буття служить раціонально-логічною основою всього наступного філософствування, що починається з самого початку і йде до самого кінця. 7
Сучасний філософський екзистенціалізм дійшов кардинального для себе висновку, що оскільки Буття не має ні причин, ні логічного обґрунтування, то воно з точки зору логіки і раціоналізму - абсурдно. Ми вже зазначали, що теза про абсурдність Буття, а звідсіль також - існування, є стержневим положенням філософії екзистенціалізму. В такій побудові філософської системи як не може бути кращим чином підтверджується теорема Геделя про неможливість побудови завершеної та логічно несуперечливої раціональної системи. 8
Буття, повторимося, - категорія найбільш широкого узагальнення. З цієї, логічної, точки зору Буттям охоплена вся дійсність, бо абсолютно все, що є у світі, має в собі буття. Якщо ж ми спробуємо зробити найбільш широкі узагальнення в рамках уже існуючого світу, то все в останньому можна розділити на дві групи (класи явищ), а саме - на явища, речі і факти матеріальні; та явища, речі і факти духовні. Отже, Матерія і Дух - категорії, що знаходяться зразу ж після Буття на нижчій сходинці, будучи для всієї решти явищ предметів і речей родовими явищами. 9
Виходячи з того, що Буття пусте за змістом, Матерію і Дух не можна логічно визначати через найближчий рід та видову ознаку (difinitio fit per genus et differentiam specificam), бо таке визначення не матиме ніякого змісту (через беззмістовності роду, Буття). Можна, звичайно, говорити, що Матерія (Дух) - це складове Буття. 10
Небуття Поняття «ніщо» і «небуття» історія філософії нерідко ототожнювала з літературою та розглядалася як абстракції, які позначають відсутність буття взагалі. Таке їх визначення здається ясним, цілком очевидним настільки, що більшість людей немає жодного бажання уточнювати, що таке словосполучення «відсутність буття» . Коли ж запитують звідси, то відповідь або висловлюють подив із приводу саму можливість нерозуміння того, що так зрозуміло, або обходяться жартівливою тавтологією: відсутність буття - це повна відсутність будь-якої присутності, стан, коли нічого немає. 11
Ми можемо уявити відсутність, якого- або приватного буття. Однак з нас потребу не може надати повну відсутність буття взагалі. Адже такому разі слід уявити те що є реальність взагалі. Чи, можливо чи наше мислення вийти межі реальності як такої? Якби їй це зробити, вона втратила б свого предметного забезпечення і цим припинила б своє існування. Якщо ми що- то ми не дано, нас і на думку не прийде розмірковувати звідси. 12
З цього випливає, що такі поняття нашого мислення, як «ніщо» і «небуття» неможливо знайти безпредметними, інакше кажучи, неможливо знайти вилученого, елімінованого зі ставлення до реальності. Зрозуміло під ними непросто чиста відсутність взагалі, а відсутність буття, ми цим опосередковано пов'язуємо їхній вміст із буттям. 13
У межах свого буття річ (щось) є самотождественной й цілком самостійної реальністю, развёртывающейся на паритетних засадах коїться з іншими речами, отже її буття може бути ні запозичене, ні передано іншими речами. Після своєї появи все певний суще хіба що приречене на буття у межах. Буття який – або речі у принципі неможливе продовжити рахунок поповнення буття, взятого в іншої речі. Кожна річ існує у межах свого буття. Так, осіб може жити лише своєю життям. В нього немає можливості взяти хоча б мить буття іншу людину рахунок цього прожити більш ніж йому відведено. 14
Питання про співвідношення буття й небуття виникає у процесі осмислення природи кінцевого і перехідного існування речей реального світу. Вже античні філософи стали замислюватися з того, чи є що – або по закордонах всього нескінченного різноманіття безпосереднього буття й що приміром із речами по тому, як вони зникають, тобто. припиняють своє існування. У цьому буття ототожнювалося з безпосереднім існуванням одиничних реальностей, а небуття – про те, що виходить поза межі одиничного буття й цим саме собою не може бути ніж – то єдиним і навіть який – то безпосередньої реальністю. 15
З поняттям небуття у античній філософії пов'язувалося поняття сутності, єдиного й загальної, оскільки самим змістом цього одиничного буття, даного в формах нашого почуттєвого сприйняття. Тоді уявлялося, що анаму небуття є шлях до розкриття сутність буття. Розуміння ж цією сутності розглядалося кінцевої цілю філософського осмислення світу. Звідси випливає таке висловлювання Платона: «Ті, хто справді відданий філософії, зайняті, власне річчю, лише одною – умиранням і смертю» . 16
Перехід буття до небуття і небуття в буття реалізується у процесі змін речей. Чистій формою цього переходу є час, тобто. зміна минулого (того, чого ми маємо) справжнім (тим, що є), а справжнього майбутнім (тим, чого ще немає). У цьому плані всяке одиничне існування розгортається як переходу від небуття, якого ми маємо, небуттю, якого ще немає, отже актуально дане конкретне буття укладає у собі в зняте вигляді небуття у тих його аспектах. 17
Арістотель вважає, що суть буття речі — її форма. Форма — не якість, не кількість, не відношення, а те, що становить сутність речі, без чого її немає. Форму ніхто не творить і не виробляє. Форми існують самі по собі і, будучи внесеними в матерію, начебто творять речі. До того ж в матерію їх, у кінцевому підсумку, вносить Бог. 18
За Платоном, справжнім джерелом буття може бути лише ідея, котра у вищому способі буття постає як Єдине. Воно є тотальне, вічне та незмінне. Всі ж речі та явища чуттєвого світу існують лише в міру їх причетності до Єдиного. Отже, речі самі по собі не мають у собі буттєвого кореня. Щоб зрозуміти їх, як і Космос узагалі, треба не стільки досліджувати речі, скільки, відштовхуючись від них, сходити до споглядання вічних ідей. 19
Висновок Підсумовуючи розгляд співвідношення буття (щось) і ніщо, буття й небуття, слід зазначити, що філософська категорія буття може бути в усій повноті і глибині осмислена без зіставлення її з розумінням заперечення. З визначення буття як реальності, кордону якої задаються її власним запереченнями, із необхідністю випливає розуміння нічого й небуття в позитивному плані, тобто , як інобуття. 20
Скачать презентацию Презентація на тему Буття і Небуття Петро азарчук
Лазарчук Петро.pptx