ПРЕЗЕНТАЦІЯ «МОЄ РІДНЕ МІСТО»

ПРЕЗЕНТАЦІЯ «МОЄ РІДНЕ МІСТО»

МАЛЬОВНИЧЕ МІСТО ЖИТОМИР

ВУЛИЦЯ МИХАЙЛІВСЬКА

ПАНСКІЙ ДІМ В СЕЛІ ДЕНИШАХ

ПАМ`ЯТНИК ПІДКОРЮВАЧАМ КОСМОСУ

ТРИГОРСКИЙ МОНАСТИР

ЗАМОКОВА ГОРА

ПАМ`ЯТНИК ЖИТОМИРА

ВОДОНАПІРНА ВЕЖА

СКАЛА ГОЛОВА ЧАЦКОГО

ПАРК КУЛЬТУРИ ТА ВІДПОЧИНКУ ІМ. Ю. О. ГАГАРІНА

ЖИТОМИРСЬКА 95 -А АЕРОМОБІЛЬНА БРИГАДА

РЕТРО ТРАМВАЙ

КОСТЕЛ СВ. СОФИИ

ОСОБНЯК ФИЛИППОВА

СИМВОЛІКА ЖИТОМИРЩИНИ

СИМВОЛІКА РІДНОГО КРАЮ Відповідно до статей 22, 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та рішення комісії державних нагород та геральдики при Президентові України, яка схвалила подані на її розгляд проекти гербів і прапора Житомирської області, сесія обласної ради затвердила великий і малий герб Житомирської області та їх описи, а також положення про порядок використання герба і прапора Житомирської області. Голів районних державних адміністрацій, керівникам органів місцевого самоврядування, об’єднань, підприємств, установ і організацій зобов’язано забезпечити дотримання Положення про використання гербів і прапора Житомирської області

ВЕЛИКИЙ ГЕРБ ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ Гербом Житомирської області є щит із червоним полем, у центрі якого вміщено герб міста Житомира (на синьому полі щита зображення срібної міської брами з відкритими воротами і трьома вежами), розтятий і перетятий золотим нитяним хрестом. У верхній частині щита — срібний архістратиг Михаїл з опущеними донизу мечем та піхвами і срібний вершник на коні; у нижній — срібний рівносторонній хрест з розбіжними сторонами і золоте сонце з шістнадцятьма променями. Щит увінчує золота міська корона з трьома мурованими зубцями і трьома житніми колосками, що спирається на перевитий стрічками золотий житній сніп, у центрі якого зображення малого Державного Герба України. Щит обрамляє золотий вінок із житніх колосків, у нижній частині якого зображення шишок і листя хмелю та квіток льону. Вінок перевитий синьо-жовтою стрічкою.

МАЛИЙ ГЕРБ ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ Гербом Житомирської області є щит із червоним полем, у центрі якого вміщено герб міста Житомира (на синьому полі щита зображення срібної міської брами з відкритими воротами і трьома вежами), розтятий і перетятий золотим нитяним хрестом. У верхній частині щита — срібний архістратиг Михаїл з опущеними донизу мечем та піхвами і срібний вершник на коні; у нижній — срібний рівносторонній хрест з розбіжними сторонами і золоте сонце з шістнадцятьма променями

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА Житомирська область утворена 22 вересня 1937 року. Площа території – 29, 9 тис. кв. км. , що становить 4, 9 % території України. Довжина області зі сходу на захід -170 км , із півночі на південь -230 км. В давні часи на території області жили слов’янські племена, нащадками яких стали древляни. Найдавнішим містом і водночас резиденцією князів у древлянській землі був Іскоростень (нині Коростень). З утворенням Київської Русі древлянська земля увійшла до її складу. Наприкінці XIII і на початку XIV ст. землі області увійшли до Литовського великого князівства. За Люблінською унією 1569 року територія Житомирщини в складі Правобережної України потрапила під владу Польщі. Після Третього поділу Польщі (1795 р) переважна частина території області увійшла до складу Волинської губернії, центром якої з 1804 року став Житомир. Постановою Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету в 1923 році здійснено адміністративно – територіальний поділ Волинської губернії шляхом утворення на території майбутньої Житомирської області Коростенського, Нов. – Волинського та Житомирського округів, в склад яких увійшли відповідні міста та райони. Наступне глобальне адміністративно – територіальне реформування було здійснено згідно з Постановою ЦВК СРСР від 22 вересня 1937 р. , в ході якого зазначені округи були ліквідовані та утворена Житомирська область шляхом поділу Київської області, а також приєднання до неї м. Бердичів, Дзержинського, Любарського, Чуднівського та Янушпольського районів Вінницької області. В даний час за своїми розмірами область входить до числа найбільших в Україні – займає п’яте місце. Довжина області із заходу на схід – 170 км. , із півночі на південь – 230 км.