Політичний портрет Мігель Примо де Ривера Роки життя:

Політичний портрет Мігель Примо де Ривера Роки життя: 8 cічня 1870 — 16 березень

У 14 років закінчив навчання, в 1893 році, він був направлений в Мелілью, це портове місто на північному узбережжі Африки, що належить Іспанії. Кар’єра його розвивалася досить стрімко, в короткі терміни він став капітаном. Також домігся включення в королівський військовий орден — Cruz Laureada de San Fernando. У 1895 році Мігель служив на Кубі, незабаром вона вже не належала Іспанії, а з 1897 року він уже служив на Філіппінах, де тоді проходив службу і його дядько Фернандо Прімо де Рівера.

У 1908 році він отримав звання полковника, а в 1909 починається участь Мігеля Прімо де Рівери в Марокканської війні, яка також носить назву рифские. У 1912 році Прімо де Рівера, за військові заслуги, призначають генералом бригади. У ці дні він формується як політик з явним військовим ухилом. У 1915 році, після декількох років служби в колоніях, Мігель Прімо де Рівера повертається на Піренейський півострів.

Він отримав призначення на посаду військового коменданта Кадіса, його рідного міста. Втім, він недалеко поїхав від гарячої точки Іспанії. Кадіс — портове місто на самому півдні Іспанії, тому мав тісний зв’язок і з Мелілья і Іспанським Марокко, територією відійшла Іспанії після феського мирногодоговору 1912 року.

Вже п ісля Закінчення Першої Світової війни, Мігель Прімо де Рівера в черзі був військовим комендантом в Валенсії, Мадриді та Барселоні. Ці посади в різних точках країни сприяли знайомству Прімо де Рівери з усіма найгострішими соціальними і політичними проблемами тієї епохи.

. У листопаді 1921 року, після заяв про припинення допомоги північно-африканських колоній. ( «Я вважаю, зі стратегічної точки зору, таке довге перебування солдатів в Марокко, в такій дали, дуже збитково для Іспанії» ), . У травні 1922 року його призначають знову на посаду військового коменданта, але вже в Барселону. Мігель Прімо де Рівера впритул стикається з гострими соціальними проблемами столиці Каталонії.

У 1921— 1926 Початок 1921 Закінчення 1926 закінчення війни в Марокко Спочатку Прімо де Рівера хотів просто вивести війська з Марокко, щоб уникнути подальших жертв і збитку ресурсів, але сама армія чинила опір цьому. Тоді, закликавши в 1925 році в союзники Францію, іспанці почали перемагати. Варто відзначити, що Прімо де Рівера особисто командував військами в Марокко. 8 вересня 1925 року, за що він був нагороджений королівським військовим орденом Святого Фердинанда.

1929 рік), створено «Національні консультативні збори» 1927 рік ), готувалися до прийняття соціального трудового законодавства. У прем’єр-міністра були великі плани по розвитку транспортних шляхів у Іспанії, особливо залізниць, також і автомобільних трас.

1876 року. було повністю припинено дію конституції. 1876 р. Крім обмеження дії конституції була введена цензура друку, уряд розпущено, парламент став повністю підконтрольний Прімо де Рівері, який встановив в країні військову диктатуру. Проте, Альфонсо XIII залишався королем, але фактично країною правив Мігель Прімо де Рівера, а монарх відійшов від державних справ.

Економічна криза В 1929 році грянув важкий економічний кризис , національна валюта Іспанії песо — обвалилася. . Відразу почалися масові невдоволення найголовніші його вороги виявилися в армії. 30 січня 1930 король Іспанії відправляє Прімо де Рівера у відставку, його місце займає генерал Беренгер. Альфонсо XIII

Після відставки Прімо де Рівера їде в Париж. Незабаром, 16 березня цього ж року, він помирає від діабету під другорозрядно му готелі на Рю дю Бак. Так закінчилося життя Мігеля Прімо де Рівери.

Дякую за увагу