План Внутрішнє і зовнішнє середовище СВБ. Концепція менеджменту

План Внутрішнє і зовнішнє середовище СВБ. Концепція менеджменту заінтересованих сторін. Матриця заінтересованих сторін СВБ. Моделі аналізу заінтересованих сторін. Лекція 4-5. Концепція менеджменту заінтересованих сторін

внутрішня СВБ Безпека праці Надання допомоги працівникам у критичних ситуаціях Розвиток людських ресурсів (підвищення кваліфікації тощо) Додаткове медичне і соціальне страху- вання персоналу Підтримка соціальнозначущої заробітної плати Стабільність заробітної плати

зовнішня СВБ Спонсорство і корпоративна добродійність Відповідальність перед споживачами товарів і послуг Участь у регулюванні кризових ситуаціях Взаємодія з місцевою громадою і владою Сприяння охороні довкілля Виконання вимог антимонопольного законодавства

1984 р. - Е. Фримен «Стратегічне управління: роль заінтересованих сторін»: заінтересовані сторони (stakeholders) – це будь-які індивідууми, групи чи організації, які мають суттєвий вплив на рішення, що приймаються фірмою та/або знаходяться під впливом цих рішень. 2002 р. - Д.Пост, Л.Престон, С.Сакс «Переосмислення корпорації: Менеджмент заінтересованих сторін та організаційне багатство»: взаємовідносини корпорації із заінтересованими сторонами виступають джерелом «активів відносин», розвиток яких полягає в збалансованій раціональній відповіді компанії на систему суперечних очікувань заінтересованих сторін. Рекомендації зі звітності в галузі сталого розвитку GRI (Global Reporting Initiative): заінтересовані сторони – організації чи особи, на яких згідно з розумними очікуваннями суттєво впливають діяльність, продукція та/або послуги організації, і такі, чиї дії згідно з розумними очікуваннями можуть впливати на здатність організації успішно реалізовувати свої стратегії та досягати поставлені цілі. Концепція менеджменту заінтересованих сторін

Стандарт АА 1000 SES (Stakeholder Engagement Standard) 2005 р. - Інститут соціальної та етичної звітності (Лондон) розробив стандарт взаємодії із заінтересованими сторонами, що спирається на три принципи: Суттєвість – виявлення суттєвих цілей організації та її заінтересованих сторін. Повнота – розуміння поглядів, потреб заінтересованих сторін та очікувань результатів діяльності організації з важливих для них питаннях. Реагування – послідовне реагування організації на суттєві питання, що постають перед заінтересованими сторонами та самою організацією.

організація суспільство стейкхолдери вплив рішень і діяльності Зв’язок організації із стейкхолдерами очікування інтереси

персонал (менеджери, фахівці, робітники ) споживачі (замовники, клієнти, кінцеві користувачі ) громадські і полі- тичні організації суспільство (локальна спільнота, державні органи) філії і пред- ставництва власники (засновники, акціонери) постачальники стейкхолдери внутрішні зовнішні Типологія стейкхолдерів організації

які є типові інтереси виокремлених заінтересованих сторін щодо подібних до нашої компанії; які є істинні "людські" інтереси щодо планів, діяльності і результатів нашої компанії; чи можемо ми перевірити (і якщо "так", то як) наявність або відсутність цих інтересів; чи можемо ми вплинути на ті або інші інтереси, змінити їх; чи є суто групові інтереси і в чому вони полягають; чи є інтереси, задоволення яких може змінити їх; чи дійсно виокремлені інтереси - істинні; чи є пов'язані або залежні інтереси; чи є суперечливі або конфліктуючі інтереси; чи можна об'єднати або згрупувати деякі інтереси. Визначення стратегічних інтересів

10 принципів відповідальності компанії перед своїми стейкхолдерами Принцип 1. Постійне відстежування інтересів стейкхолдеров. Основна ідея взаємодії із стейкхолдерами полягає в розумінні того, що процес створення вартості є спільною дією. Компанії повинні приносити прибуток своїм акціонерам, виконувати зобов'язання перед кредиторами, банками. Менеджери повинні намагатися балансувати інтереси стейкхолдерів. Наприклад: онлайн-аукціон eBay постійно оновлює свій інтерфейс і бізнес-процеси, щоб відповідати очікуванням і запитам безлічі груп стейкхолдерів.

Принцип 2. Визнання того, що стейкхолдери - це реальні, складні люди з іменами та особистісними цінностями: персонал більш мотивований працювати в компанії, цінності і місію якої вони розділяють, а компанія зі свого боку повинна розуміти їхні цінності. Принцип 3. Прагнення вирішення питань, які задовольнять відразу декілька груп стейкхолдерів водночас. Принцип 4. Залучення до інтенсивної взаємодії із стейкхолдерами, і не лише з доброзичливими: передбачає необхідність обов'язкового діалогу різними методами з клієнтами, постачальниками, службовцями і акціонерами, ЗМІ, критиками і іншими другорядними стейкхолдерами.

Принцип 5. Філософія волюнтаризму Прагнення самим управляти взаєминами із стейкхолдерам, а не залишати це уряду. Викликом для менеджерів може виявитися необхідність змінити мислення і добровільно зробити управлінські процеси відповідальнішими перед стейкхолдерами. Втручання в цей процес держави означає, що менеджмент не зміг виконати своє завдання.

Принцип 6. Узагальнення маркетингового підходу. Мета: нарощування зусиль компанії для розуміння багатосторонньої природи більшості груп стейкхолдеров та їхніх індивідуальних потреб. Інструмент: використання маркетингових прийомів сегментації стейкхолдерів. Принцип 7. Ніколи не вважати інтереси одного стейкхолдера вище інтересів іншого на тривалому проміжку часу. Концепції "служити покупцям" і "служити персоналу" можна узагальнити у філософію "служити своїм стейкхолдерам".

Принцип 8. Проведення переговорів з первинними і вторинними стейкхолдерами. Якщо група або індивід можуть вплинути на компанію, то потрібна певна взаємодія і стратегічне мислення. У порівняно відкритому і вільному суспільстві унаслідок відсутності взаємодії з широким кругом стейкхолдерів можуть виникнути додаткові обмеження і вимоги з боку держави. Принцип 9. Постійний моніторинг і зміна процесів задля кращого служіння своїм стейкхолдерам: якою б не була взаємодія із стейкхолдерами, її завжди можна поліпшити. Принцип 10. Керуватися метою виконувати обіцянки перед стейкхолдерами.

Моделі відносин із стейкхолдерами

Матриця заінтересованих сторін і рівнів соціальної відповідальності бізнесу

основна мета поширення об'єктивної інформації про діяльність організації завдання - ефективна передача повідомлень про рішення компанії в області СВБ основні ознаки зв'язок односторонній: від компанії до стейкхолдерів стейкхолдери є досить впливовими: вони можуть як підтримати організацію (лояльністю, споживчими звичками), так і заподіяти їй шкоду (через демонстрації, страйки, бойкоти) Стратегія інформування

мета: діалог із стейкхолдерами мотив: як організація, так і стейкхолдери мають шанс переконати свого опонента змінитися результат: у ідеалі змінитися на краще повинні обидві сторони - у результаті залучення до симетричної моделі комунікації Стратегія залучення

заснована на двосторонній асиметричній комунікаційній моделі на відміну від двосторонньої симетричної моделі у разі стратегії залучення інформація рухається як до публіки, так і від неї стейкхолдери розглядаються як впливові, але лише пасивно реагуючі на ініціативи корпорації Стратегія реагування

Модель аналізу заінтересованих сторін Скласти реєстр основних дійових осіб Виокремити найбільш залучених до проблеми груп осіб