ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА ПРИЧИНИ ПРИВОДИ ДЛЯ ВІЙНИ

ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА

ПРИЧИНИ ПРИВОДИ ДЛЯ ВІЙНИ (АНТАНТА) v Англія. Не могла пробачити Німеччині підтримку бурів в англо-бурській війні 1899— 1902 рр. v Не мала наміру відчужено спостерігати за проникненням Німеччини в райони, які вважала «своїми» : Східну і Південно-західну Африку. v Вела проти Німеччини неоголошену економічну і торгову війну. v Вела активні військово-морські приготування на випадок агресивних дій з боку Німеччини. v Через потенційну німецьку загрозу відмовилася від традиційної для країни політики «блискучої ізоляції» і перейшла до політики утворення антинімецького блоку держав. v Франція. Прагнула узяти реванш за поразку, нанесену їй Німеччиною у франко-пруській війні 1870 року. v Мала намір повернути Ельзас і Лотарингію, відокремлені від Франції в 1871 році. v Зазнавала збитків на своїх традиційних ринках збуту в конкуренції з німецькими товарами. v Росія. Претендувала на вільний прохід свого флоту в Середземному морі, наполягала на ослабленні або перегляді в свою користь режиму контролю над протокою Дарданелли. v Розцінювала будівництво залізниці Берлін-Багдад (1898 рік) як недружній з боку Німеччини акт. При цьому, посилаючись на те, що це зазіхає на її права в Азії за російсько-британським договором 1907 року про розподіл сфер впливу в цьому регіоні. v Протидіяла австрійському і німецькому проникненню на Балкани v Наполягала на винятковому праві протекторату над всіма слов'янськими народами; підтримувала на Балканах антиавстрійськи і антитурецьки настроєних сербів і болгар.

ПРИВОДИ ДЛЯ ВІЙНИ( «ВІСЬ ЗЛА» ) v Німеччина. Як нова динамічна імперія прагнула до військового, економічного і політичного лідерства на континенті. v Включившись в боротьбу за колонії тільки після 1871 року, претендувала на рівні права в колоніальних володіннях Англії, Франції, Бельгії, Нідерландів і Португалії. Виявляла особливу активність в отриманні ринків. v Кваліфікувала Антанту як угоду, що мала на меті підірвати могутність Німеччини. v Австро-Угорщина. Будучи багатонаціональною імперією, унаслідок міжнаціонального протистояння країна була постійним вогнищем нестабільності в Європі. v Прагнула утримати захоплені нею в 1908 році Боснію і Герцеговину. v Протидіяла Росії, що узяла на себе роль захисника всіх слов'ян на Балканах, і Сербії, що претендувала на роль об'єднувального центру південних слов'ян імперії.

ПЕРІОДИЗАЦІЯ v 1914 рік - наступ на Східну Прусію(східний. фронт), битва на річці Марні, наступ Антанти против Австро-Угорщини(південно-західний фронт), захоплення міста Львів, Германія зазнала пораски при спробі захоплення Франції (західний фронт) v 1915 рік - під Варшавою німці вперше на східному фронті застосували газову атаку, Росія залишила Львів та Галичину, Польшу, Західну Україну, частину Литви та Латвії. v 1916 рік - Брусиловський прорыв(Луцьк, Галина, Волинь) v 1917 -1918 – зменшення кількості активних наступів по усім фронтам, вихід Росії з Антанти та з війни загалом

ОПЕРАЦІЇ 1914 v Східно-Прусська операція 1914 року — наступальна операція російської армії проти Німеччини на початку Першої світової війни з 17 серпня по 15 вересня 1914 року, завершилася нищівною поразкою російської армії. (На фото – наступ російських військ) v Сербський фронт (Перша світова війна) (1914– 1915) — військові дії, що відбувались з кінця липня 1914 року, коли Австро. Угорщина напала на Сербію на початку війни, до закінчення війни в листопаді 1918 року.

v Битва на Марні або марнська битва — велика битва між німецькими та англо-французькими військами, що відбулася 5 — 12 вересня 1914 р. на річці Марна в ході Першої світової війни, що закінчилася поразкою німецької армії. v Га лицька би тва — одна з найбільших битв Першої світової війни. У операції брали участь 3 -я, 4 -а, 5 -а, 8 -а, 9 -а армії у складі російського Південно. Західного фронту (командувач фронтом — генерал Микола Іванов) і 4 австро-угорських армії (ерцгерцог Фрідріх, фельдмаршал Гетцендорф), а також німецька група генерала Р. Войрша. Закінчилась поразкою Австрії.

v Варшавсько-Івангородська операція (рос. Варшавско-Ивангородская операция) — військова оборонно-наступальна операція російських військ Південно-Західного та Північно-Західного фронтів проти об'єднаних 9 -ї німецької та 1 -ї австрійської армій. Битва тривала протягом 16 (29) вересня — 18 (31) жовтня 1914 року, в ході Першої світової війни. Росія перемогла але з великими втратами. v Битва біля Фолклендських островів - Морський бій Першої світової війни, що відбулося 8 грудня 1914 між німецької крейсерською ескадрою віце-адмірала Максиміліана фон Шпее і англійською ескадрою віце-адмірала Доветона Стерді близько Фолклендських островів.

ГОЛОВНІ ПОДІЇ 1915 v Го рлицька би тва 1915 року — наступальна операція німецько-австрійських військ під час Першої світової війни, проведена з 2 травня по 15 травня. Ця наступальна операція була частиною стратегічного плану німецького командування на 1915 рік з розгрому Російської армії. План полягав у тому, щоб завдати послідовних потужних флангових ударів зі Східної Пруссії та Галичини, прорвати оборону Російської армії, оточити її і в Польщі знищити основні сили. v Італійському фронт було відкрито у травні 1915 р. На ньому бились війська Італії та війська союзних їй держав (англійські, французькі, американські) проти військ Австро-Угорщини й Німеччини. Бойові дії на Італійському фронті тривали до листопада 1918 року.

v Ве рденська би тва (фр. Bataille de Verdun, нім. Schlacht um Verdun) — битва на Західному фронті у Першій світовій війні, яка тривала з 21 лютого по 18 грудня 1916 року. Відбулася на горбистій місцевості на північ від міста Верденсюр-Мез, що у північно-східній Франції. Найтриваліша та найзапекліша битва Першої світової війни. Втрати кожної зі сторін перевищували 300 тис. осіб. Увійшла в історію як «верденська м'ясорубка» . v Бруси ловський прори в (Лу цький прори в) — наступальна операція Південно-Західного фронту російської армії проти австро-угорських і німецьких військ під час Першої світової війни. Проведена чотирма російськими арміями під командуванням генерала від кавалерії Олексія Брусилова від 22 травня (4 червня за новим стилем) до 7 вересня (20 вересня) 1916 року на фронті від Луцька до Чернівців. У ході операції було завдано серйозної поразки австро-угорській армії та зайнято Галичину і Буковину.

v Битва на Соммі(фр. Bataille de la Somme, нім. Schlacht an der Somme, англ. Battle of the Somme)-наступальна операція англофранцузьких військ проти німецьких на р. Сомма (Північна Франція) Відбувалася 1 липня - 18 листопада 1916 року в порядку реалізації спільного стратегічного плану Антанти на 1916 рік, який був узгоджений на 2 -ій (грудень 1915 року) і 3 -ій (березень 1916) міжсоюзницьких конференціях у Шантільї з метою забезпечення стратегічної взаємодії на різних театрах війни. v Месопотамська кампанія (6 листопада 1914 — 31 жовтня 1918) — бойові дії, що відбувалися під час Першої світової війни на території Месопотамії (сучасний Ірак) між військами Британської імперії (в основному індійськими) і армією Османської імперії.

v Берестейський мир або Брест. Литовська мирна угода — мирний договір між Російською Федеративною Радянською Республікою (рос. Российской Федеративной Советской Республикой [1]) та Центральними державами, підписаний 3 березня 1918 року в Бресті-Литовському представниками Радянської Росії з одного боку та Німеччини, Австро. Угорщини, Туреччини і Болгарії — з іншого. Угода зафіксувала поразку та вихід Росії з Першої світової війни.

v 11 листопада 1918 Західний фронт Компьєнське перемир'я країн Антанти з Німеччиною. Капітуляція німецьких військ: припинення військових дій, здача Німеччиною сухопутного і морського озброєння, вивід військ з окупованих територій v 12 листопада 1918 Австрія Проголошення республіки v 13 листопада 1918 Росія Радянський уряд анулює Брестський мирний договір v 14 листопада 1918 Україна Утворено Директорію під головуванням В. Винниченко. Головним отаманом України призначено Симона Петлюру v листопад 1918 Латвія Проголошення тимчасовим урядом у Ризі незалежності Латвії v 28 листопада 1918 Німеччина Цісар Вільгельм II зрікся престолу

НАСЛІДКИ ВІЙНИ В СВІТІ v Перша світова війна продемонструвала кризовий стан цивілізації. Дійсно, в усіх воюючих країнах згорталася демократія, звужувалась сфера ринкових відносин, поступаючись місцем жорсткого державного регулювання сфери виробництва і розподілу в його крайній етатистським 1 формі. Ці тенденції суперечили господарським основам західної цивілізації. . За роки війни було виготовлено 28 млн. гвинтівок, близько 1 млн. кулеметів, 150 тис. гармат, 9200 танків, літаків тисячі, створений підводний флот (тільки в Німеччині за ці роки було побудовано понад 450 підводних човнів). Військова спрямованість індустріального прогресу була очевидною, наступним кроком стало створення техніки та технологій для масового знищення людей. Втім, уже в роки Першої світової війни були проведені жахливі досліди, приміром, перше застосування хімічної зброї німцями в 1915 р. в Бельгії під м. Іпр. Наслідки війни було катастрофічними для народного господарства більшості країн. Вони вилилися в повсюдні тривалі економічні кризи, в основі яких лежали гігантські господарські диспропорції, що виникли у воєнні роки. Тільки прямі військові витрати воюючих країн становили 208 млрд. доларів. На фоні повсюдного падіння цивільного виробництва і життєвого рівня населення йшло зміцнення і збагачення монополій, повязаних з військовим виробництвом. Так, німецькі монополісти на початок 1918 р. акумулювали як прибуток 10 млрд. золотих марок, американські - 35 млрд. золотих доларів і т. д. Закріпившись за роки війни, монополії дедалі більше почали визначати шляхи подальшого розвитку, що ведуть до катастрофи західну цивілізацію. Підтвердженням цього є тези виникнення та поширення фашизму.

НАСЛІДКИ ВІЙНИ В УКРАЇНІ v Негативні. · Розорення західноукраїнських земель (зруйновано 40 % житлових і господарських будівель, близько 2 тис. підприємств, скорочено на третину видобуток нафти). · Значні людські втрати (понад 500 тис. загиблих). · Падіння виробництва, кризовий стан економіки (на початок 1917 р. у Наддніпрянщині скоротився видобуток залізної руди на 46 %, марганцевої — на 29 %, виплавка чавуну — на 32 %, сталі — на 33 % порівняно з 1913 p. ; зростання залежності промисловості від іноземного капіталу. · Диспропорція у розвитку промисловості (швидке зростання галузей воєнного виробництва, занепад цивільного виробництва). · Скорочення посівних площ (на 1, 88 млн десятин), зменшення збору зернових на 200 млн пудів, скорочення виробництва цукру (із 85 млн пудів у 1913 до 50 млн пудів у 1917 p. ); загострення продовольчої проблеми в містах, поява черг. · Скорочення працездатного населення на селі (у 1917 р. залишилось 38, 7 % працездатного чоловічого населення). · Загострення соціальних проблем, перебої в роботі транспорту. v Позитивні v · Зростання національної свідомості населення. v · Створення українських збройних формувань, набуття воєнного досвіду. v · Підняття «українського питання» на міжнародний рівень.