ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ ОБОВ'ЯЗКОВОГО МЕДИЧНОГО СТРАХУВАННЯ
Медичне страхування - це гарант здорової нації в майбутньому!!! Медичне страхування передбачає страхування на випадок втрати здоров'я з будь-якої причини. Воно забезпечує більшу доступність, якісність і повноту щодо задоволення різноманітних потреб населення в наданні медичних послуг, є ефективнішим порівняно з державним фінансуванням системи охорони здоров'я. Медичне страхування пов'язане із компенсацією витрат громадян, які обумовлені одержанням медичної допомоги, а також інших витрат, спрямованих на підтримку здоров'я Об'єктом медичного страхування є життя і здоров'я громадян Суб'єктами обов'язкового медичного страхування є страховики, страхувальники, застраховані, медичні установи.
На сьогодні в Україні однією з найактуальніших проблем є проблема достойного забезпечення населення якісними медичними послугами та підтримка його на достатньому для функціонування рівні. Розвиток системи охорони здоров'я є надзвичайно важливим явищем. У нашій державі вже тривалий час існує проблема підвищення рівня державної охорони здоров'я, тому постає питання про збільшення її бюджетного фінансування. В свою чергу, це вимагає пошуку інших позабюджетних джерел відшкодування потрібних витрат. Одним із таких джерел є медичне страхування. Саме в цьому полягає актуальність даної теми дослідження. В європейських країнах частка добровільного медичного страхування у фінансуванні системи охорони здоров'я становить 5 -18 %. Аналізуючи витрати середнього українського домогосподарства, можна зробити висновок, що для більшості українського населення добровільне медичне страхування сьогодні є недоступним.
Система обов'язкового медичного страхування зобов'язує страхувальників укладати відповідні договори із страховиками, згідно з якими застраховані мають право на одержання медичних послуг, перелік і обсяг яких установлюється програмами обов'язкового медичного страхування, у медичних установах, включених до системи обов'язкового медичного страхування. При укладенні договору страховик видає страхувальникові страховий договір, а застрахованому - страховий поліс, який має силу договору. Обов'язкове медичне страхування охоплює практично все населення і задовольняє основні першочергові потреби, але воно не може охопити весь обсяг ризиків.
Сьогодні система охорони здоров'я України знаходиться на небезпечно низькому рівні. Експерти вбачають причину її незадовільного стану в недостатньому фінансуванні галузі, в недосконалості законодавства, застарілій моделі медичної освіти. На потреби охорони здоров'я в останні роки виділяється 2, 6 - 3, 2% ВВП країни. В той час відомо, що при показнику менше 5, 0% медична галузь фактично недієздатна. Фінансування з державного бюджету щорічно збільшується, але це не впливає на зниження негативних тенденцій у стані здоров'я населення (наприклад, у 2010 році на 13, 5%, тобто на 800 млн. грн) В країні продовжується свідомо утримуватись неефективна і недієздатна система охорони здоров'я, яка не задовольняє ні хворих, ні медиків.
Запровадження в Україні обов'язкового медичного страхування потребує: Законодавчого врегулювання кола платників страхових внесків і бази для їхнього нарахування ; Здійснення низки заходів щодо оптимізації мережі лікувальних закладів з метою уникнення необґрунтованих витрат на утримання надлишкових приміщень та персоналу; Забезпечення збалансованості обсягів послуг обов'язкового медичного страхування з його фінансуванням; Узгодження стандартів медичного обслуговування згідно із світовим досвідом. Вирішення всіх цих проблем потребує часу, фінансових ресурсів, відповідних фахівців. Держава повинна подбати про наявність відповідного законодавства, яке б захищало інтереси всіх суб'єктів ринку медичного страхування.
Основними принципами обов’язкового страхування повинні бути: - законність, що передбачає проведення на основі законодавства, що встановлює порядок та умови здійснення видів обов’язкового страхування; - загальність для груп страхувальників (фізичних або юридичних осіб), визначених законодавством; - безперервність страхування тих майнових інтересів страхувальників, що підлягають обов’язковому страхуванню; - обов’язковість виконання сторонами умов обов’язкового страхування; - публічність здійснення обов’язкового страхування з урахуванням особливостей страхових ризиків і категорій страхувальників (застрахованих осіб).
Серед переваг запровадження обов’язкового страхування можна виділити наступні: - зменшує витрати державного бюджету за деякими видами ризиків; - привчає населення до страхування та підвищує його страхову культуру; - застерігає громадян від безтурботного відношення до ризиків, які вони можуть недооцінювати і які можуть завдати серйозної шкоди третім особам; - не дає можливості виключати деякі ризики з системи добровільного страхування і підтримує рівновагу на ринку страхування в цілому.
Серед недоліків запровадження обов’язкового страхування слід зазначити такі: - мінімальні вимоги до обов’язкового страхування часто бувають завищеними, що створює певні складності при здійсненні операцій перестрахування в інших країнах; - вплив держави (протекція певних страховиків, встановлення додаткових умов ліцензування тощо); - правила обов’язкового страхування усувають або у всякому разі значно скорочують повноваження страховика щодо запобігання страхувальником заподіяння шкоди (при добровільному страхуванні страховик може вимагати вжиття превентивних заходів, обумовити розмір страхового платежу, франшизи в залежності від превентивних заходів, прийнятих страхувальником тощо);
- негнучкість обов’язкового страхування, що не сприяє реальної оцінки ризику; - контроль за дотриманням виконання вимог обов’язкового страхування вимагає додаткові витрати як з боку державних органів, так і страховиків (наприклад, останні повинні повідомити відповідний державний орган або відповідну установу про те, що договір страхування припинено, або надати докази його поновлення); - обов’язкове страхування ліквідує почуття персональної відповідальності, що сприяє шахрайству; - обов’язкове страхування може бути корисним тільки в тому випадку, коли контроль за застрахованими ризиками здійснюється з такою же старанністю, як і за добровільним; - існування обов’язкового страхування стає причиною несприятливих рішень судами відносно ступеня відповідальності застрахованої особи, оскільки страхове відшкодування все рівно буде виплачено страховиком.
Медичне страхування, яке провадиться в обов'язковій формі, набуває рис соціального страхування, оскільки порядок його проведення визначається державним законодавством. Обов'язкова форма страхування координується державними структурами. Страхові платежі, сплачувані громадянами та юридичними особами, мають форму податку. Обов'язкове медичне страхування перебуває під жорстким контролем держави і характеризується безприбутковістю. Ця форма організації страхового фонду дає змогу планувати медичну допомогу завдяки тому, що надходження коштів до страхового фонду характеризується стабільністю. Таким чином, потрібна перебудова економіки охорони здоров'я і вона повинна починатися з укріплення фінансової основи галузі, із зміни загальної схеми фінансування, що передбачає обов'язковий перехід від бюджетної системи фінансування до змішаної бюджетно-страхової системи, що фінансується при активній участі підприємств, установ, організацій різних форм власності з елементами добровільного медичного страхування населення.
Отже, державна політика розвитку медичного страхування як частина загальної соціальної та економічної політики України повинна визначати основні принципи, напрями і форми економічного впливу у сфері соціального захисту населення. Медичне страхування має бути підтримано нормативно-правовою базою; удосконаленням податкової політики та державного нагляду; підвищенням фінансової надійності страховиків, страхової культури населення; підготовкою та перепідготовкою кадрів.
Список використаних джерел: 1. Є. І. Богуславський, Ю. С. Шибалкіна. Медичне страхування в Україні: проблеми та перспективи // Зовнішня торгівля: право та економіка. - 2009. - № 4. 2. М. Молода. Стан та перспективи розвитку медичного страхування в Україні// Економіка. - 2009. 3. Новосельська Л. І. Шляхи запровадження медичного соціального страхування в Україні// Науковий вісник. - 2009. - № 18. 4. Кондрат І. Ю. Проблеми запровадження та перспективи розвитку обов'язкового медичного страхування в Україні// Науковий вісник НЛТУ України. - 2009. - Вип. 19. 3. 5. Яковенко Т. В. Оцінка здоров'я населення України з позицій потенціальної демографії// Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства. - 2010. - № 16.
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!!! Підготувала ст. групи ТЕМ-09 Ріжнів Наталія
Скачать презентацию ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ ОБОВ ЯЗКОВОГО МЕДИЧНОГО СТРАХУВАННЯ Медичне
Обовязкове мед страх.ppt