Охорона ландшафтів. Культурний ландшафт • Охорона

Охорона ландшафтів. Культурний ландшафт

• Охорона ландшафтів – система заходів (адміністративно-правових, технологічних , соціально-економічних тощо) направлених на збереження здатності виконання ландшафтом ресурсовиробничих та середоформуючих функцій. • Оскільки ландшафт в цьому визначенні розуміється у екологічному сенсі, то охорона ландшафтів ідентична по суті“охороні природи”. У перелік заходів по охороні ландшафтів включають часто їх покращення для людини, а також рекультивацію, оптимізацію та меліорацію

• Рекультивація – це штучне відновлення родючості ґрунту та рослинного покриву після техногенного порушення природи (наприклад, відкритими гірськими родовищами). • Рекультивація ландшафтів – комплекс заходів, направлених на відновлення продуктивності порушених земель, а також на поліпшення умов довкілля, що передбачає перетворення земель у загальній системі заходів з оптимізації техногенних ландшафтів.

• На діючих підприємствах рекультивація повинна бути невід'ємною частиною технологічних процесів. • Ландшафтна рекультивація – це комплекс робіт, направлених на відновлення господарської, медико- біологічної та естетичної цінності порушених ландшафтів.

Первинна сукцесія ртутного родовища

Етапи рекультивації ландшафтів: • Включає планування, формування відкосів, зняття, транспортування та нанесення Технічна ґрунту та родючих порід на рекультивовані землі, будівництво доріг, гідротехнічних та меліоративних споруд та інш. • Здійснюється після технічної та включає комплекс агротехнічних та фітомеліоративних заходів, Біологічна направлених на відновлення місця життя тварин, рослин, грибів та мікробіоти та відновлення господарської продуктивності земель

Ділянки землі після проведення технічного етапу рекультивації (“Нікітртуть”)

Згущувачі до та після проведення демеркуризаційних і ремонтних робіт (“Нікітртуть”)

Списані нафтові вишки Малайзійські дизайнери Ку Йі Кі та Хур Су-Верн придумали нову ідею перетворення списаних нафтових веж в житлові структури. Враховуючи те, що збереження навколишнього середовища є надзвичайно актуальним, ця тенденція простежується і в їх концепті.

Водний будинок буде містити фотоелектричні мембрани на даху для виробництва сонячної енергії. Вітряні турбіни будуть розміщені в стратегічних місцях вздовж чотирьох фасадних структур. Ті ж, кому цього буде недостатньо, зможуть скористатися приливними генераторами.

Проект побудови морських сіл

Переваги проекту Проект також пропонує надзвичайну гнучкість для жителів як над водою, так і під нею. Основне населення буде жити над водою, в той час як морські біологи і дослідники будуть мати можливість працювати під водою. Там же можуть розміщуватися житлові квартали та зони відпочинку. Периферійні сталеві балки можуть бути використані для захисту всієї структури від сильних вітрів.

Майбутнє за нами У 2010 році дослідження показало, що існує близько 27000 кинутих нафтових і газових вишок у Мексиканській затоці. Цілком можливо, що цей інноваційний проект в майбутньому справді здійсниться і запропонує прекрасне середовище для проживання

• Одним із заходів рекультивації ландшафту є біоремедіація (найчастіше використовують метод фіторемедіації). • Біоремедіація — комплекс методів очищення вод, ґрунтів і атмосфери з використанням метаболічного потенціалу живих організмів (рослин, грибів, комах, бактерій та ін. ) або їх ферментів. •

• Меліорація – докорінна або з розрахунком на тривалий період (десятки років) значна зміна природного середовища з бажанням її покращити для ведення господарства (с- г, лісового) та/або для життя людей. • Відрізняють широкі екологічні меліорації (каскад українських водосховищ, осушення Полісся) та часкові - зрошення, боротьба з ерозією грунтів, оползнями, повенями, залуження, збільшення кормової бази угідь для диких видів тварин. Всього існує біля 35 видів меліорацій • Форми меліорацій: фізична та хімічна

Фізична меліорація Хімічна меліорація • Комплекс заходів з • Комплекс заходів, покращення фізичного стану направлених на покращення ґрунту (прибирання каміння, фізико-хімічних піскування глинистих властивостей ґрунтів та ґрунтів, глинування легких та поверхні гірських порід торф'янистих ґрунтів, шляхом внесення хімічних глибока оранка) речовин – вапна (вапнування), гіпсу (гіпсування), хлористого кальцію (на кислих ґрунтах для збільшення р. Н), поверхнево-активних сполук тощо.

Основні види протиерозійних заходів в Україні Утворення полезахисних насаджень Захист садів та Утворення лісових виноградників від насаджень коло ярів, ерозії балок, на пісках та інших землях, не придатних до с-г використання Терасування балочних Проведення схилів поверхневого покращення пасовищ на схилах Побудова Проведення простих гідротехнічних споруд агротехнічних заходів (глибока оранка та інші види обробітку ґрунту та догляд за рослинами)

Консервація земель Землі, що підлягають консервації • Здійснюється Земельні ділянки, порушені внаслідок землетрусів, шляхом зсувів, карстоутворення, повеней, видобування корисних копалин припинення Переущільнені, з підвищеною кислотністю, господарського засолені, забруднені хімічними речовинами (важкими металами та іншими сполуками) використання Малопродуктивні землі, ґрунти яких земель і характеризуються низькою родючістю переводу у Радіаційно небезпечні та забруднені природні техногенними відходами, нафтопродуктами угіддя з Підтоплені території в регіонах обмеженим або зрошування повним Ті, що піддаються інтенсивній ерозійній припиненням деградації господарського Землі заплав малих річок. А також осушені заплавні землі у незадовільному використання. стані

• Вивід земель з активного с-г обороту під постійну консервацію здійснюється з огляду на те, що подальше їх використання є екологічно небезпечним, економічно неефективним або унеможливлене одержання екологічно безпечної продукції.

• Оптимізація – досягнення найбільш раціональної екологічної рівноваги (з точки зору довгострокової перспективи розвитку господарства та збереження умов життя людей) за допомогою благоприємного поєднання екологічних компонентів та територій (екосистем) з різним ступенем перетворення людиною. • Зазвичай оптимізація регіонально підпорядкована певним господарським цілям. • Досягнення фази екологічної рівноваги, найбільш повно зберігає біологічне різноманіття

• Екологічна рівновага – це баланс природних або змінених людиною середовище утворюючих компонентів та природних процесів, що призводять до тривалого (умовно нескінченого) існування даної екосистеми. • Це динамічна рівновага приходу та відтоку енергії, речовини та інформації, що підтримує ландшафт (екосистему) в якісно певному стані або ведуть до закономірної зміни однієї екосистеми іншою в ряду сукцесійного розвитку, характерного для даного географічного місця та геологічного періоду

Види Екологічної рівноваги Територіальна – Компонента - виникає при деякому співвідношенні інтенсивно основана на (агроценози, балансі урбокомплекси тощо) та екстенсивно екологічних (випаси, природні ліси, заповідники) ділянок, що компонентів експлуатуються та всередині одного забезпечують відсутність зсувів в екологічному ландшафту балансі крупних територій в цілому

• Ландшафт природний, що особливо охороняється – ділянки біосфери (суші, акваторії із прилеглими відповідними шарами атмосфери та літосфери), повністю або частково, постійно або тимчасово виключені людьми з традиційно-інтенсивного господарського обороту та призначені для збереження екологічної рівноваги, підтримки середовища життєдіяльності людства та його здоров'я, охорони природних ресурсів, цінних та штучних об'єктів чи явищ, що мають історичне, господарське чи естетичне значення. За конфігурацією територія природна, що особливо охороняється, може бути монолітною, кружевною, лоскутною. • В світі всього більше 3 тис. крупних територій, що особливо охороняються. • В Україні охоронні території об'єднуються у природно-заповідний фонд.

Охоронні ландшафти Криму (космічний знімок із використанням ГІС)

Приклади форм охоронних ландшафтів США (Аляска та Айдахо)

• Природно-заповідний фонд України – це ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об'єкти яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного та рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища.

• Згідно Закону України про ПЗФ: ” Режим територій та об'єктів ПЗФ – це сукупність науково-обгрунтованих екологічних вимог, норм, правил, які визначають правовий статус, призначення цих територій та об'єктів, характер допустимої діяльності в них, порядок охорони, використання і відтворення їх природних комплексів. • Режим територій та об'єктів природно- заповідного фонду визначається відповідно до вимог Закону з урахуванням їх класифікації та цільового призначення”.

• Наразі в • РЛП “Межрічинський”, Україні Чернігівська обл. Найбільший РЛП природні в Україні (охороняються природні ландшафти та антропогенно-природні охороняються ландшафти міжріччя Дніпра та Десни: заболочені ділянки у заплавах, численні у ПЗФ. рукави, протоки, стариці, озера, блюдце подібні • До складу западини). Ландшафт парку ПЗФ входять представлений 7 типами місцевості: від заплав до піщаних кілька рівнин. десятків ландшафтних заказників, 58 регіональних ландшафтних парків.

• Регіональний • РЛП “Кінбурнська коса”, ландшафтний парк – розташуванню — одного боку вона омивається Миколаївська обл. (Завдяки своєму створюється для морською водою, з іншого — прісними водами Дніпра, — Кінбурнська коса має свій збереження неповторний мікроклімат. ) природних ландшафтів. Такі особливо охоронні території найбільш поширені в країнах, де природа змінена людиною в значній мірі: Велика Британія, Німеччина, Японія.

Державний ландшафтний заказник «Мис Айя» • Створений 1982 року З організацією заказника до його складу увійшли три раніше створені об'єкти природно-заповідного фонду України: • пам'ятка природи місцевого значення «Гай піцундської сосни і ялівця високого на мисі Айя» (створений в 1947), «Урочище Батіліман» (1964), заповідне урочище «Роща сосни Станкевича» (1980). • Акваторія шириною 300 метрів уздовж берега (208 га) охороняється з 1972 року як частина Ласпі -Сарицького аквального комплексу ( «Прибережний аквальний комплекс біля мису Айя» ). • Флора мису Айя нараховує до 500 видів рослин, з яких 28 видів занесені до Червоної книги України. У прибережній смузі біля мису ростуть реліктові сосна Станкевича, ялівець високий, 16 видів орхідеї, фісташка туполиста тощо. • В акваторії водяться всі три види чорноморських дельфінів: афаліна, білобочка, азовка, а також катран, краб, рапан, чорноморська мідія, кефаль, ставрида чорноморська, морський йорж. • Плазуни представлені кількома видами ящірок та змій, у тому числі: кримський гекон, полоз леопардовий.

• У зв'язку з тим, що на теренах України природних (нативних) ландшафтів дуже мало, реально існує поняття ОПТИМІЗАЦІЯ ландшафтів ЕКОЛОГО- ГОСПОДАРЧА. • Еколого-господарча оптимізація – оптимізація екологічна за участю певних господарчих заходів (с/г, рекреаційні), що переслідують певні господарчі цілі. Здійснюється завдяки в тому числі і застосуванню комплексу спеціальних технічних методів (агротехнічних, агромеліоративних, агрохімічних тощо). • Так, для збереження найкращої екологічної рівноваги у землеробських районах не можна застосовувати важку техніку, що ущільнює грунт, що порушує його структуру.

• У випадку рекреаційного використання ландшафту для збереження екологічної рівноваги застосовують методи прикладної ходології. • Прикладна ходологія – це дисципліна, що вивчає рухомість людини, його улюблені заняття, здатність долати природні перепони при відпочинку на лоні природи та розробляє методи управління людськими потоками (насамперед у національних парках). • !!!!! Так, виявилося, що лише 2 % людей здатні відірватись від доріг та проторених смужок, а для більшості людей густий єльник смугою в 300 м шириною представляються неподоланною перепоною.

• Культурний ландшафт – ціле направлено утворений ландшафт, що має корисні для людського суспільства структуру та функціональні властивості (за Н. Ф. Реймерсом). • Культурний ландшафт – це образ простору, освоєного духовно і матеріально певним носієм культури, значення та конфігурація місць якого закріплені на рівні колективної свідомості і підсвідомості. (За М. Д. Гродзинським)

Інтерпретації культурного ландшафту (за М. Д. Гродзинським) Антропогенни й ландшафт Спадщина, Оптимальний зразок ландшафт Середовище Регіон

• Оптимальний ландшафт Головні відміни – ефективний із точки оптимального зору виконання ним ландшафту: заданих суспільством Гармонізація природної, функцій і при цьому його соціальної та виробничої середовище є підсистем сприятливим для життя Мінімізація людини, а деструктивні деструктивних процесів ландшафто руйнуючі процеси відсутні: садово- Здорове середовище існування парковий ансамблі Санкт-Петербургу, парки Наявність постійного та сади Японії та Китаю, моніторингу регулярні пейзажні парки Західної Європи, Антропогенне управління. національні парки США. Охорона, догляд Висока продуктивність Високе естетичне і економічна Оптимальне достоїнство ефективність середовище для життя людей ландшафтного

• Середовище життя людини • Регіон – межі та соціальних груп – територія культурного зовсім інтерпретується передусім як те ландшафту “життєве середовище”, яке наповнює виділяють на базі смислом буття людини у світі. Окрім етнічних карт. матеріальних елементів він включає Наприклад, в також ідеальні сутності - вірування, культурні норми, символічні українському значення, міфи, легенди, асоціації із Закарпатті, певними і історичними подіями і український особами, важливим для культури етнос має свої певної групи. Через матеріальні місця ландшафту елементи і місця ландшафту культурні групи виражають свої цінності, і конфігурації, ідеали, етику і все це стає важливою що несуть складовою ландшафту: собори, символічні, монументи, гори, річки, гаї. культурні, • Ця інтерпретація характерна для сакральні та інші американського культурного ландшафтознавства. значення.

• Культурний ландшафт як зразок, спадщина – унікальне за своїм значенням гармонійне поєднання природних та культурних компонентів. Такі ландшафти являють собою видатний “зразок” (за сутністю та ступенем збереження) “сумісної діяльності людини та природи”. • Далеко не всі ландшафти, які змінені людиною навіть раціонально та екологічно грамотно. Можуть претендувати на унікальність та всесвітнє значення.

Категорії Культурних ландшафтів за Конвенцією про світову спадщину ЮНЕСКО Ландшафти, цілеспрямовано спроектовано та створені людиною. Ними здебільшого є ландшафти, створені заради естетичного задоволення, які часто (але не обов'язково) асоціюються із релігійними чи іншими монументальними будівлями та парковими ансамблями Ландшафти органічної еволюції. Це ландшафти, у природну основу яких органічно вписані культурні елементи (будівлі, с-г та інші угіддя, поселення тощо), у результаті чого досягається органічне сплетіння процесів еволюції природи та творчої діяльності людини. Ці культурні ландшафти поділяються на 2 субкатегорії: реліктові (або поховані)- ландшафти, еволюційні процеси в яких закінчилися в минулому, але їх сліди видимі до теперішнього часу; еволюціонуючі – в яких і зараз суспільство продовжує жити у гармонії з довкіллям (мається на увазі традиційний спосіб життя місцевих громад) Асоціативні ландшафти - в яких їх природні, а не створені людиною місця викликають потужні художні чи інші культурні асоціації. Це місця, які пов'язані із історичними подіями, видатними особами, художніми творами. В цих ландшафтах культурна складова представлена не стільки у матеріальній формі, скільки у ментальній, за асоціацією природного об'єкта з певним феном культури.

Критерії культурного ландшафту ЮНЕСКО Критерії культурної цінності ландшафту Демонструє видатні зразки Володіє відображення Містить особливою у ландшафті унікальні або Є видатним асоціативною важливих видатні прикладом цінністю культурних приклади традиційних і Являє Являє собою (меморіально процесів і освоєння найбільш собою виключну ю, взаємодій, які ландшафту характерних шедевр цінність для сакральною, супроводжува або для культури спільної ілюстрації художньою лись змінами наповнення способів творчості важливих тощо), є культурних його освоєння людини і історичних видатним уявлень, символікою, простору, природи подій асоціативним властивих що свідчить особливо – для втіленням конкретному про культури, реліктової різноманітних історичному які формували культури культурних часу або ландшафт феноменів. культурному ареалу

Критерії культурного ландшафту ЮНЕСКО Критерії природної цінності ландшафту Містить місця, де локалізовані цінні Є видатним зразком культурні та спільної еволюції Є видатним зразком пов'язані із ними ландшафту та взаємодії природні феномени, людського соціокультурних і Являє собою які є важливими для суспільства, який природних процесів, видатний збереження репрезентує етапи які визначають ландшафтний різноманіття історії освоєння розвиток феномен виняткової культурного Землі, у тому числі ландшафту, його краси та естетичного ландшафту, у тому особливо примітні природних та достоїнства числі – із географічні та культурних збереженням тих соціокультурні підсистем. проявів культури, процеси. що знаходяться під загрозою зникнення

Результати пізнавальної Спільні переконання, діяльності, почуття та цінності і стиль поведінки поведінка передаються нащадкам. сприймаються Соціалізація та виховання групою людей як нових членів культури результат консенсусу. допомагає передавати цей Існування спільних консенсус від одного точок зору на світ та покоління до іншого норми поведінки Цінності, переконання та Вірування та практика охоплюють уявлення, цінності більше, ніж ті тільки та норми, звички та ментальні і поведінку групи поведінкові процеси людей чи – культура суспільства проявляється у Зв’язок між об'єктах і фізичному культурою та довкіллі довкіллям включає такі важливі атрибути культури :