ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ І ПРОВЕДЕННЯ РОЗСЛІДУВАННЯ ТА
ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ І ПРОВЕДЕННЯ РОЗСЛІДУВАННЯ ТА ОБЛІКУ ПРОФЕСІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ І ОТРУЄНЬ Розслідування, облік і аналіз нещасних випадків, професійних захворювань та аварій
Навчальна мета: • Надати необхідні знання щодо організації і проведення розслідування та обліку професійних захворювань і отруєнь • Навчити роботі з документами Виховна мета - Привити студентам (курсантам) почуття відповідальності за стан здоров`я тих, хто працює, під час виконання ними професійних обов`язків. Література • Постанова КМ України № 1232 від 30. 11. 2011 р. «Деякі питання розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» • Постанова Кабінету міністрів України «Про затвердження переліку професійних захворювань» від 8 листопада 2000 р. N 1662. • Наказ МОЗ України № 31 від 10. 02. 1998
Навчальні питання 1. Загальні положення з організації і проведення розслідування професійних захворювань і отруєнь. 2. Процедура встановлення зв’язку захворювання з умовами праці. 3. Класифікатор обставин виникнення профзахворювання. 4. Реєстрація та облік випадків ПЗ. 5. Звітність з професійних захворювань.
1. Загальні положення з організації і проведення розслідування професійних захворювань і отруєнь Постанова КМ України № 1232 від 30. 11. 2011 р. – усі виявлені випадки ПЗ і отруєнь підлягають розслідуванню. До хронічного професійного захворювання належить захворювання, що виникло внаслідок провадження професійної діяльності працівника та зумовлюється виключно або переважно впливом шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, пов’язаних з роботою. До хронічного професійного захворювання належить також захворювання, що виникло після багатократного та/або тривалого впливу шкідливих виробничих факторів. Хронічне професійне захворювання не завжди супроводжується втратою працездатності. Випадки професійних інфекційних захворювань та хронічних професійних інтоксикацій розслідуються як хронічні професійні захворювання
Віднесення захворювання до професійного здійснюється відповідно до процедури встановлення зв’язку захворювання з умовами праці згідно з додатком 14 та переліку професійних захворювань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2000 р. № 1662 (Офіційний вісник України, 2000 р. , № 45, ст. 1940). Перелік установ і закладів, які мають право встановлювати остаточний діагноз професійних захворювань, переглядається кожні п’ять років та затверджується МОЗ Професійний характер захворювання визначається лікарсько-експертною комісією у складі спеціалістів спеціалізованого лікувально- профілактичного закладу. У разі необхідності до роботи лікарсько-експертної комісії залучаються : • спеціалісти (представники) підприємства • представники робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства • первинної організації профспілки (уповноважена найманими працівниками особа з питань ОП)
• Зв’язок ПЗ з умовами працівника визначається на підставі клінічних даних і санітарно-гігієнічної характеристики умов праці, що складається установою ДСЕС • Санітарно-гігієнічна характеристика видається на запит керівника лікувально-профілактичного закладу, що обслуговує підприємство, або спеціаліста з професійної патології
• У разі підозри на професійне захворювання лікувально-профілактичний заклад направляє працівника на консультацію до лікаря- профпатолога Автономної Республіки Крим, області або міста • Для встановлення діагнозу і зв’язку захворювання з впливом шкідливих виробничих факторів і трудового процесу лікар-профпатолог направляє хворого до спеціалізованого профпатологічного ЛПЗ • До спеціалізованого профпатологічного ЛПЗ може направлятися також хворий, який проходить обстеження у будь-якому науковому інституті (установі) медичного профілю • Спеціалізовані ЛПЗ проводять амбулаторне та/або стаціонарне обстеження хворих і встановлюють діагноз ПЗ
Спеціалізовані лікувально-профілактичні заклади • клініка Інституту медицини праці АМН України (м. Київ); • клініка державного підприємства "НДІ медико- екологічних проблем Донбасу та в угільної промисловості" (м. Донецьк); • клініка державного підприємства "Український НДІ промислової медицини" (м. Кривий Ріг); • клініка державного підприємства «Харківський НДІ інститут гігієни праці та профзахворювань» ; • клініка державного підприємства "Інститут екогігієни та токсикології імені Л. І. Медведя" (м. Київ); • клініка державного підприємства "Український НДІ медицини транспорту" (м. Одеса); • клініка Інституту медичної радіології АМН України ( м. Харків); • Донецька обласна клінічна лікарня ПЗ; • відділення профпатології Луганської обл. клініч. лікарні; • відділення профпатології Львівської обл. клініч. лікарні. Перелік спеціалізованих ЛПЗ переглядається кожні 5 років
Діагноз ПЗ може бути змінений або відмінений спеціалізованим профпатологічним ЛПЗ, який його встановив раніше, на підставі результатів додатково поданих відомостей або проведених досліджень та повторної експертизи. Відповідальність за встановлення або відміну діагнозу ПЗ покладається на керівників таких закладів та голів ЛЕК. Рішення про підтвердження або відміну раніше встановленого діагнозу професійного захворювання оформляється висновком ЛЕК
Спірні питання Рішення приймає ЛЕК Інституту медицини праці АМН України (м. Київ) Незгода хворого або роботодавця Оскарження в судовому порядку
За наявності ознак стійкої втрати професійної працездатності внаслідок професійного захворювання лікувально- профілактичний заклад, що надає медичну допомогу працівникам підприємства, на якому працює хворий, або лікувально-профілактичний заклад за місцем його проживання направляє хворого на медико-соціальну експертну комісію для встановлення ступеня стійкої втрати професійної працездатності.
2. Процедура встановлення зв’язку захворювання з умовами праці Професійний характер захворювання (отруєння) встановлюється експертною комісією спеціалізованого лікувально- профілактичного закладу, склад якої затверджує керівник цього закладу. У разі потреби до роботи експертної комісії залучаються спеціалісти (представники): – підприємства; – робочого органу Фонду соц. страхування… – первинної організації профспілки…
Вимоги до голови експертної комісії: • підготовку а питань професійної патології в клініках науково- дослідних інститутів гігієни праці та ПЗ або медицини праці • досвід роботи у сфері професійної патології • стаж роботи за фахом не менше ніж 5 років
Рішення про зв’язок захворювання з умовами праці приймається на підставі клінічних, функціональних досліджень з урахуванням відомостей, зазначених у: • копії трудової книжки – для визначення стажу роботи в умовах дії виробничих факторів; • виписці з амбулаторної картки або з історії хвороби, у якій відображено початок та динаміку розвитку захворювання; • медичному висновку головного спеціаліста з професійної патології Автономної Республіки Крим, області, мм. Києва і Севастополя; • сан. -гіг. хар-ці умов праці, що складається фахівцями установи ДСЕС…; • висновку фтизіатра, нарколога… – у разі потреби; • акту форми Н-5, акт форми Н-1 – у разі гострого професійного захворювання (отруєння).
Висновок експертної комісії спеціалізованого лік. -проф. закладу про наявність (відсутність) проф. хар-ру захворювання … надсилається головному спеціалісту з професійної патології … за місцем роботи або проживання хворого. Хворому видається довідка про стаціонарне (амбулаторне) обстеження в спеціалізованому лікувально- профілактичному закладі. У зазначеному висновку, крім діагнозу, обов'язково зазначаються відомості про наявність (відсутність) ПЗ та придатність (непридатність) до роботи за професією у несприятливих (шкідливих) умовах праці. . Діагноз хворому у висновку експертної комісії спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу встановлюється у відповідності до Класифікатору 9, затвердженого наказом МОЗ України № 31 від 10. 02. 1998 р.
3. Класифікатор обставин виникнення ПЗ (класифікатор 8, який затверджено наказом МОЗ України № 31 від 10. 02. 1998 р. ) Код Найменування обставин виникнення профзахворювань 1 Конструктивні недоліки машин, механізмів, обладнання, пристосувань і інструментів 2 Несправність машин, механізмів, обладнання, пристосувань та інструментів 3 Недосконалість технологічних процесів 4 Відступлення від технологічного регламенту 5 Недосконалість санітарно-технічного устаткування 6 Несправність санітарно-технічного устаткування 7 Відсутність санітарно-технічного устаткування 8 Недосконалість засобів індивідуального захисту (ЗІЗ)
Код Найменування обставин виникнення профзахворювань 9 Несправність ЗІЗ 10 Незастосування ЗІЗ 11 Відсутність ЗІЗ 12 Недосконалість робочих місць 13 Порушення правил техніки безпеки 14 Порушення встановленого режиму праці та відпочинку 15 Аварія 16 Тривала робота в умовах дії несприятливих виробничихфакторів (вібрація, шум, хімічні речовини, тощо) 17 Інші
4. Реєстрація та облік випадків ПЗ (отруєнь) ведеться у журналі обліку професійних захворювань (отруєнь) за формою згідно з додатком 18: • на підприємстві, у робочих органах виконавчої дирекції Фонду та в закладах ДСЕСна підставі повідомлень за формою П-3 та актів за формою П-4; • у ЛПЗ на підставі медичних висновків ЛЕК спеціалізованого профпатологічного ЛПЗ, а також повідомлень за формою П-3. У разі виявлення кількох професійних захворювань хворий реєструється в журналі один раз із зазначенням усіх діагнозів
• Заклади ДСЕС на підставі актів за формою П-4 складають картки за формою П-5, які зберігаються протягом 45 років у таких закладах та МОЗ. • Порядок збирання та передачі інформації про випадки ПЗ (отруєнь) для автоматизованої системи обліку та аналізу професійних захворювань (отруєнь) визначається МОЗ. • Картки за формою П-5 надсилаються МОЗ щороку до 1 лютого і 1 серпня. • Форми державної статистичної звітності щодо ПЗ (отруєнь) затверджуються МОЗ.
• Реєстрація та облік випадків ПЗ у працівників, які направлені на роботу за межі підприємства, здійснюються (1) підприємством, працівником якого є потерпілий, (2) робочим органом виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням такого підприємства та (3) закладом ДСЕС, який здійснює санітарно- епідеміологічний нагляд за підприємством. • Підтверджені випадки ПЗ працівників, які змінили місце роботи, або непрацюючих пенсіонерів підлягають реєстрації та обліку (1) на останньому підприємстві, де були умови для виникнення ПЗ(незалежно від стажу роботи на ньому), (2) в робочому органі виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням такого підприємства та (3) закладі ДСЕС …
5. Звітність з ПЗ Звіт складається всіма ДСЕЗ, які проводять розслідування та здійснюють реєстрацію первинних випадків ПЗ та профотруєнь у відповідності з Інструкцією про заповнення "Звіту про ПЗ (отруєння)" (затверджена наказом МОЗ України № 31 від 10. 02. 1998 р. ). ЛПЗ, які здійснюють диспансерний нагляд за проф. хворими, подають в територіальні СЕС за підписом керівника дані про кількість диспансерних професійних хворих. У звіт включаються дії про випадки гострих і хронічних ПЗ і отруєнь.
Звіт про ПЗ та ПО, які вперше зареєстровані у звітному періоді заповнюють в санепідстанціях усіх рівнів згідно з первинною документацією ("Акт розслідування хронічного профзахворювання (профотруєння)“), а також іншими формами документів, приведених в Постанові 1232 (додатки 14 -18 у відношенні гострих випадків ПЗ і ПО), а також "Карт обліку профзахворювань (отруєнь)“. У звіт включаються відомості про всі випадки професійних захворювань і отруєнь, зареєстрованих на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності.
До "групових" випадків слід відносити всі випадки гострих професійних захворювань та отруєнь, коли одночасно захворіло (постраждало) 2 чи більше людей. Поняття "втрата працездатності" включає як тимчасову, так і стійку непрацездатність, зафіксовану у лікарняному, трудовому лікарняному листку чи документі про отримання інвалідності. Діагноз слід доповнювати назвою конкретного шкідливого фактору, який сприяв появі профзахворювання (отруєння).
ЗАВДАННЯ НА САМОПІДГОТОВКУ • Матеріал за конспектом • Постанова КМ України № 1232 від 30. 11. 2011 р. • Наказ МОЗ України № 31 від 10. 02. 1998 • Підготовка до семінару
Лек 9 РОА - 2012.ppt
- Количество слайдов: 24