Основи охорони праці Лекція 4 Ú Електробезпека

Основи охорони праці Лекція 4

Ú Електробезпека – це система організаційних та технічних заходів і засобів, що забезпечують захист людей від шкідливого та небезпечного впливу електричного струму, електричної дуги, електромагнітного поля і статичної електрики.

Основні причини дії струму на організм людини: Ú випадковий дотик або наближення на небезпечну відстань до струмопровідних частин; Ú поява напруги на металічних частинах обладнання в результаті пошкодження ізоляції або помилкових дій персоналу; Ú крокова напруга на поверхні землі в результаті замикання проводу на землю; Ú поява напруги на відключених струмопровідних частинах, на яких працюють люди, внаслідок помилкового включення обладнання; Ú вплив грозових розрядів.

Дія електричного струму на організм людини Термічна: нагрів Електролітична: тканин, опіки розклад рідин організму Біологічна: порушення дихання і роботи серця Механічна: розрив тканин, забиття, вивихи

Електротравма – травма, викликана дією електричного струму на організм людини Загальні: Місцеві: Електричний удар – це порушення живих тканин організму під впливом електричного струму • опіки, • електричні знаки, • металізація шкіри, • Механічні ушкодження, • електроофтальмія

Електричний удар Ú 1 ступінь – судомні скорочення м‘язів без втрати свідомості; Ú 2 ступінь - судомні скорочення м‘язів з втратою свідомості; Ú З ступінь – втрата свідомості та порушення діяльності серця або дихання Ú 4 ступінь – електричний шок та клінічна смерть

Фактори, які впливають на наслідки ураження електричним струмом 1. Сила струму, який проходить крізь тіло людини - головний фактор: чим більша сила струму, тим більш небезпечні наслідки. I = U/RΣ Rвнутр = 300 -500 Ом Rч = Rвнутр + Rшкіри = до 100 к. Ом Rрозр = 1000 Ом

Фактори, які впливають на наслідки ураження електричним струмом Порогові значення струму ~ 50 Гц 1. Відчутний струм 0, 6 -1, 5 м. А постійний 5 -7 м. А 2. Невідпускаючий 10 -15 м. А 50 -70 м. А 3. Фібриляційний 100 м. А 300 м. А

Фактори, які впливають на наслідки ураження електричним струмом 2. Частота струму 3. Шлях проходження струму через тіло людини

Фактори, які впливають на наслідки ураження електричним струмом 4. Тривалість дії Безпечним вважається струм, при якому людина може самостійно звільнитись від електричного ланцюгу. ~ 50 Гц > 10 с - 2 м. А ≤ 10 с - 6 м. А 4. Вид та частота струму 5. Стан оточуючого середовища (температура, вологість, наявність пилу, пари, кислот)

Напруга дотику Це різниця потенціалів між двома точками ланцюгу струму, до яких одночасно дотикається людина. Ú Чисельно Uд дорівнює різниці потенціалів корпуса і точок землі, на яких знаходяться ноги людини. Ú Uд зростає із віддаленням від заземлювача, і за межами зони розтікання струму воно дорівнює напрузі на корпусі обладнання.

Крокова напруга Ú це напруга між двома точками ланцюгу струму, які знаходяться на відстані кроку, на яких одночасно стоїть людина Ú (0, 8 -1, 0 м). Ú Uш підвищується із наближенням людини до місця замикання проводу на землю і при збільшенні довжини кроку. ~20 м

Класифікація приміщень за рівнем електробезпеки (ПУЕ) 1. Приміщення з підвищеною небезпекою характеризуються наявністю однією з таких умов: Ú відносна вологість, > 75 %); Ú висока температура повітря, > 35°С; Ú наявність струмопровідного пилу; Ú наявність струмопровідної підлоги; Ú можливість одночасного дотику до металевих предметів з‘єднаних з землею і корпусу електроустановки.

Класифікація приміщень за рівнем електробезпеки (ПУЕ) 2. Особливо небезпечні приміщення характеризуються наявністю однієї з трьох умов: Ú відносна вологість повітря ~ 100%; Ú хімічно активне середовище, яке руйнує електроізоляцію та струмопровідні частини обладнання; Ú наявність двох або більшої кількості ознак, характерних для приміщень з підвищеною небезпекою. 3. Приміщення без підвищеної небезпеки характеризуються відсутністю ознак приміщень з підвищеною і особливою небезпекою.

Нормативні документи Ú Правила улаштування електроустановок (ПУЕ)

Організаційні заходи Ú оформлення робіт за нарядом не менше ніж двома працівниками із застосуванням електрозахисних засобів; Ú допуск до робіт на електроустановках осіб не молодше 18 років, які мають відповідне посвідчення; Ú встановлення знаків безпеки та захисних огорож біля струмопровідних частин;

Основні технічні заходи захисту Ú електрична ізоляція струмопровідних частин; Ú сигналізація і блокування; Ú використання малих напруг; Ú електричне розділення мережі; Ú захисне заземлення; Ú занулення; Ú вирівнювання потенціалів; Ú захисне відключення; Ú засоби індивідуального захисту.

Малі напруги Ú це напруги не більше 42 В, які використовуються з метою зменшення небезпеки ураження електричним струмом. Ú При роботі з ручним електроінструментом, переносними електричними світильниками в приміщеннях з підвищеною небезпекою і особливо використовують напруги до 36 В. Ú В особливо небезпечних приміщеннях для живлення ручних переносних ламп використовують напруги до 12 В.

Заземлення Ú Захисне заземлення – це навмисне електричне з‘єднання з землею або її еквівалентом металевих не струмоведучих частин електроустановок, які можуть знаходитись під напругою. Ú Призначення – усунення небезпеки ураження людей електричним струмом при появі напруги на корпусі електрообладнання.

Заземлення Ú Принцип дії захисного заземлення: зниження до безпечних рівнів Uд і Uк, які зумовлені замиканням на корпус, за рахунок зменшення потенціалу заземленого обладнання, а також вирівнюванням потенціалів основи і обладнання. Ú Область використання захисного заземлення – трифазні мережі напруги до 1000 В з ізольованою нейтраллю і вище 1000 В з будь-яким режимом нейтралі.

Занулення Ú Занулення призначене для усунення небезпеки ураження електричним струмом при замиканні на корпус електроустановок, які працюють під напругою до 1000 В в трифазних мережах з глухозаземленою нейтраллю. Ú Занулення - це навмисне з‘єднання металевих не струмопровідних частин обладнання, які можуть на яких може з‘явитись напруга з нульовим захисним провідником. Ú Занулення перетворює пробиття на корпус в коротке замикання і сприяє протіканню струму більшої сили через засоби захисту мережі до швидкого відключення пошкодження обладнання від мережі.

Заходи електробезпеки Ú Захисне відключення – це швидкодіючий захист, що забезпечує автоматичне вимикання електроустановки при виникненні в ній небезпеки ураження людей електричним струмом Ú Захисне розділення мереж - це розділення електричної мережі на окремі електрично не з‘єднані між собою ділянки за допомогою поділяючих трансформаторів

Заходи електробезпеки Ú Основні ізолюючі електрозахисні засоби повинні тривалий час витримувати робочу напругу електроустановки. Ú в електроустановках напругою до 1000 В – діелектричні рукавички, інструмент з ізолюючими рукоятками; Ú в електроустановках напругою вище 1000 В – ізолюючі штанги, ізолюючі та електровимірювальні кліщі, а також покажчики напруги понад 1000 В.

Заходи електробезпеки Ú Додаткові ізолюючі електрозахисні засоби характеризуються недостатньою електричною міцністю і не можуть самостійно захищати людину від ураження струмом. Їх призначення - посилити захисну дію основних ізолюючих засобів. Ú в електроустановках напругою до 1000 В діелектричне взуття, килимки та ізолюючі підставки; Ú в електроустановках напругою понад 1000 В діелектричні рукавички, взуття, килимки, ізолюючі підставки.

Плакати та знаки безпеки Ú Попереджувальні: Стій! Напруга, Не вилазь! Уб‘є, Небезпечно для життя; Ú Заборонні: Не вмикати! Працюють люди, Не вмикати! Робота на лінії, Не відкривати! Працюють люди, Робота під напругою! Повторно не вмикати; Ú Приписуючі: Працювати тут, “Влізати тут; Ú Вказівні: Заземлено

Статична електрика та захист від неї Ú Статична електрика – особливий вид зарядів, що виникає при терті двох діелектриків або діелектрика і провідника

Засоби захисту від статичної електрики Ú Заземлення (цистерн з паливом, компресорних та котельних установок, трубопроводів тощо). Ú Додавання антистатичних присадок (графіт, сажа, металевий порошок, олеат мангану). Ú Зволоження повітря (до 75 %) Ú Іонізація повітря

Пожежна безпека Ú Пожежна безпека - система організаційних та технічних засобів , що запобігають виникненню пожеж, дозволяють локалізувати поширення пожежі та забезпечити ефективне гасіння. Ú Пожежа - неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, що призводить до загибелі травмування людей та знищення матеріальних цінностей.

Горіння. Види горіння. Горіння – це хімічна реакція окиснення, яка супроводжується виділенням тепла і випромінюванням світла. Горіння ь повне ь гомогенне ь дефлаграційне ь неповне ь гетерогенне ь вибухове ь детонаційне

Основні поняття пожежної безпеки Ú Спалахування – горіння, що супроводжується появою полум'я, але не переходить у стійкий процес. Ú Займання – виникнення горіння під впливом джерела запалювання. Ú Самозаймання – початок горіння без впливу джерела запалювання Ú Самоспалахування – самозаймання, що супроводжується появою полум'я.

Здатність речовин і матеріалів до загорання Ú Негорючі – речовини та матеріали не здатні до горіння на повітрі нормального складу (метали, гіпсові конструкції). Ú Важкогорючі – це речовини та матеріали, які здатні до займання в повітрі від джерела запалювання, однак після його вилучення не здатні до самостійного горіння. До них належать матеріали, які містять горючі та негорючі складові частини. Наприклад, асфальтобетон, фіброліт. Ú Горючі – речовини та матеріали, які здатні до самозаймання, а також займання від джерела запалювання і самостійного горіння після його вилучення.

Категорії приміщень за вибухота пожежонебезпекою Ú Категорія А. Горючі гази, легкозаймисті рідини з температурою спалаху не більше 28 °С в такій кількості, що можуть утворюватися вибухонебезпечні паро- та газоповітряні суміші, при спалахуванні котрих розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні, що перевищує 5 к. Па. Речовини та матеріали, здатні вибухати та горіти при взаємодії з водою, киснем повітря або одне з одним в такій кількості, що розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні перевищує 5 к. Па.

Категорії приміщень за вибухота пожежонебезпекою Ú Категорія Б. Горючий пил або волокна, легкозаймисті рідини з температурою спалаху більше 28 °С та горючі рідини в такій кількості, що можуть утворюватися вибухонебезпечні пилоповітряні або пароповітряні суміші, при спалахуванні котрих розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні, що перевищує 5 к. Па.

Категорії приміщень за вибухота пожежонебезпекою Ú Категорія В. Горючі та важкогорючі рідини, тверді горючі та важкогорючі речовини і матеріали, речовини та матеріали, здатні при взаємодії з водою, киснем повітря або одне з одним лише горіти за умови, що приміщення, в яких вони знаходяться, або використовуються, не відносяться до категорій А та Б.

Категорії приміщень за вибухота пожежонебезпекою Ú Категорія Г. Негорючі речовини та матеріали в гарячому, розжареному або розплавленому стані, процес обробки яких супроводжується виділенням променистого тепла, іскор, полум'я; горючі гази, рідини, тверді речовини, які спалюються або утилізуються як паливо.

Категорії приміщень за вибухота пожежонебезпекою Ú Категорія Д. Негорючі речовини та матеріали в холодному стані.

Евакуаційними виходами вважаються виходи: Ú з приміщень першого поверху назовні безпосередньо або через коридор, вестибюль, сходову клітку; Ú з приміщень будь-якого поверху, крім першого, в коридори, що ведуть на сходову клітку (в тому числі через хол); при цьому сходові клітки повинні мати вихід назовні безпосередньо або через вестибюль, відділений від прилеглих коридорів перегородками з дверима; Ú з приміщень у сусіднє приміщення на цьому ж поверсі, забезпечене виходами. Ú Не допускається влаштовувати евакуаційні виходи через приміщення категорії А, Б

Вимоги до евакуаційних виходів Ú Евакуаційні шляхи і виходи повинні втримуватися вільними, нічим не захаращуватися і у разі виникнення пожежі забезпечувати безпеку під час евакуації всіх людей, які перебувають у приміщеннях будівель та споруд. Ú У приміщенні, яке має один евакуаційний вихід, дозволяється одночасно розміщати (дозволяється перебування) не більше 50 осіб. Ú Двері на шляхах евакуації повинні відчинятися в напрямку виходу з будівель (приміщень).

СПОСОБИ ТА ЗАСОБИ ПОЖЕЖОГАСІННЯ Горіння припиняється: Ú при охолодженні горючої речовини до температури нижчої, ніж температура її займання; Ú при зниженні концентрації кисню в повітрі в зоні горіння; Ú припиненні надходження пари, газів горючої речовини в зону горіння.

СПОСОБИ ТА ЗАСОБИ ПОЖЕЖОГАСІННЯ Ú Припинення горіння досягається за допомогою вогнегасник засобів: Ú води (у вигляді струменя або розпиленому вигляді); Ú інертних газів (вуглекислота та ін. ); Ú хімічних засобів (у вигляді піни або рідини); Ú порошкоподібних сухих сумішей (суміші піску з флюсом); Ú пожежних покривал з брезенту та азбесту.

Класи пожеж Ú A: Горіння твердих матеріалів Ú B: ЛЗР та горючих рідин Ú C: Електроустановок під напругою Ú D: Металів

Протипожежна сигналізація Сигналізатори: ь Димові ь Теплові ь Світлові ь Ультразвукові ь Комбіновані

Протипожежна сигналізація

Системи автоматичного пожежогасіння Ú Автоматичні (спринклерні) Площа змочування 9 -12 м² Ú Напівавтоматичні (дренчерні)

Системи автоматичного пожежогасіння

Вогнегасники Пінні Вуглексилотні порошкові

Знаки безпеки Ú Заборонні Ú Попереджуючі Ú Приписувальні Ú Вказівні

Дякую за увагу !