Організація Об’єднаних Націй Організа ція

Організація Об'єднаних Націй

Організа ція Об'є днаних На цій (ООН) — міжнародна організація, заснована 24 жовтня 1945 на конференції у Сан-Франциско на підставі Хартії Об'єднаних Націй. Декларованою метою діяльності організації є підтримання і зміцнення миру і міжнародної безпеки та розвиток співробітництва між державами світу.

Сайт ООН

Головні органи ООН: Генеральна Асамблея (ГА), Рада Безпеки (РБ), Секретаріат (генеральний секретар обирається Генеральною Асамблеєю за рекомендацією Ради Безпеки на 5 років), Міжнародний Суд, Економічна і соціальна рада; Рада з Опіки; штаб-квартира розташована у Нью-Йорку. Члени-засновники — 51 держава (в т. ч. Україна). Станом на 1998 рік ООН нараховувала 185 держав-членів. З 14 липня 2011 року має 193 держави-члени. Західна Сахара та інші маленькі держави не приєднались до ООН через їх невизнання. Організація фінансується з обов'язкових та добровільних внесків від своїх держав-членів, і користується шістьма офіційними мовами: арабська, китайська, англійська, французька, російська та іспанська.

Символи Мапа членів ООН Прапор ООН Герб ООН

Історія створення Після невдалих спроб та рішень Ліги Націй (1919– 1946), до якої принципово не приєднувалися Сполучені Штати Америки, в 1945 році була створена Організація Об'єднаних Націй для підтримки міжнародного миру і розвитку співробітництва у вирішенні міжнародних проблем економічного, соціального та гуманітарного характеру. Перші задуми та конкретний план для нової всесвітньої організації було підготовлено під егідою Державного департаменту США у 1939 році. А Франклін Д. Рузвельт тоді вперше ввів поняття «Організація Об'єднаних Націй» як термін для позначення союзних країн. Цей термін був вперше офіційно використаний 1 січня 1942 року, коли 26 держав підписали Атлантичну хартію, взявши на себе зобов'язання продовжувати воєнні дії. 25 квітня 1945 Конференція ООН зі створення міжнародної організації почала діяти в Сан-Франциско, на якій були присутні 50 урядів і ряд неурядових організацій, що брали участь у розробці Статуту Організації Об'єднаних Націй. Організація Об'єднаних Націй офіційно існує з 24 жовтня 1945 після ратифікації Статуту п'ятьма постійними членами Ради Безпеки — Францією, Республікою Китай, СРСР, Великобританією і Сполученими Штатами і більшістю — 46 іншими сторонами, що теж підписали цей договір-статут. Перше засідання Генеральної Асамблеї, з 51 країнами учасниками, і Ради Безпеки, відбулося у Центральному залі Вестмінстера в Лондоні в січні 1946 року.

Фінансування ООН фінансується за рахунок нарахованих та добровільних внесків держав- членів. Регулярно складається дворічний бюджет ООН та його спеціалізованих установ, що фінансуватимуться за рахунок внесків його членів. Генеральна Асамблея ООН затверджує регулярний бюджет і визначає фінансовий внесок для кожного її члена. Ці відрахування значною мірою базуються на відносному потенціалу кожної країни та на основі обсягу їх валового національного доходу (ВНД), з поправками на зовнішню заборгованість і показник доходу на душу населення.

Генеральний секретар ООН Генеральний секретар призначається Генеральною Асамблеєю, після того, як його рекомендовано Радою Безпеки ООН. На їх вибір може бути накладено вето з боку будь- якого члена Ради Безпеки ООН та Генеральної Асамблеї, теоретично можуть перевизначити «рекомендацію» Ради Безпеки, якщо більшість голосів не досягнуто, хоча цього не ставалося ще ніколи. Тривалість перебування на цьому посту не має конкретних критеріїв, але з роками стало прийнято вважати, що пост буде передаватися протягом однієї або двох каденції (одна каденція в п'ять років). На цю посаду призначають людину на основі географічної ротації, і Генеральний секретар не повинен виходити від одного з п'яти постійних держав-членів Ради Безпеки ООН. За визначенням Франкліна Д. Рузвельта ця посада оцінюється в якості як «Світовий Модератор» , його позиція визначена в Статуті ООН як «організація головної адміністративної посадової особи» , але в Статуті також говориться, що Генеральний секретар може доводити до Ради Безпеки ООН у випадку термінової уваги, будь-які питання, які, на його думку, «можуть загрожувати в підтримці міжнародного миру і безпеки» і надавати свою позицію для більшості дій на світовій арені. Позиція Генерального секретаря ООН зводиться до подвійній ролі — адміністратора організації ООН, і дипломата — посередника у вирішенні спорів між державами-членами ООН і знаходження консенсусу щодо глобальних проблем. Секретаріат очолюється Генеральним секретарем, який виступає в якості представника де- факто і лідера ООН. Нинішній Генеральний секретар ООН Пан Гі Мун, який взяв на себе ці обов'язки після Кофі Аннана в 2007 році і буде мати право на повторне призначення, коли його перший термін повноважень закінчиться в 2011 році.

Будівля ООН в місті Нью-йорк

Вплив країн ООН

Генеральний секретар Пан Гі Мун (кор. 반기문, 潘基文, Ban Gi-mun, Ban Ki- moon, * 13 червня 1944 року) — восьмий генеральни секретар ООН. Вибраний генеральним секретарем 14 жовтня 2006 року, 1 січня 2007 змінив на цій посаді Кофі Аннана. Перед зайняттям посади генерального секретаря Пан був кар'єрним дипломатом у південнокорейському Міністерстві закордонних справ і торговлі та в Організації Об'єднаних Націй. Він почав дипломатичну кар'єру одразу після закінчення університету як дипломат у Нью-Делі, отримавши диплом бакалавра міжнародних відносин Сеульського національного університету 1970 року. Пізніше (1985 рік) отримав диплом магістра державного управління Школи управління Джона КеннедіГарвардського університету. Займав посаду міністра закордонних справ і торгівлі Південної Кореї з січня 2004 до листопада 2006 року. Пан Гі Мун тричі нагороджений найвищим орденом Республіки Корея — орденом «За заслуги» . Володіє англійською й французькою мовами. Одружений з Ю Cунтхек (кор. 유순택), у них є син і дві дочки.

Кінець Зробили учні 10 -А класу Олександр Сергеєв Наталія Сергеєва Ростислав Нечипоренко