Назва дисципліни: „ОСНОВИ КОМП’ЮТЕРНОГО ПРОЕКТУВАННЯ ТА МОДЕЛЮВАННЯ СИСТЕМ

>Назва дисципліни: „ОСНОВИ КОМП'ЮТЕРНОГО ПРОЕКТУВАННЯ ТА МОДЕЛЮВАННЯ СИСТЕМ ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ” Порядок проходження дисципліни: Лекції Назва дисципліни: „ОСНОВИ КОМП'ЮТЕРНОГО ПРОЕКТУВАННЯ ТА МОДЕЛЮВАННЯ СИСТЕМ ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ” Порядок проходження дисципліни: Лекції – 16 (32 годин); Практичні заняття – 12 (24годин); ПМР -3 (6 години). Всього – 64 годин. Кафедра безпеки інформаційних і комунікаційних систем

>Література 1. Ю.В.Пономарьов. Основи автоматизації проектування РЕА. Частина 1. Система схемотехнічного моделювання ″ELECTRONICS WORKBENCH″. Література 1. Ю.В.Пономарьов. Основи автоматизації проектування РЕА. Частина 1. Система схемотехнічного моделювання ″ELECTRONICS WORKBENCH″. Житомир, 2006. 2. Алексеев О.В., Головков А.А. Автоматизация проектирования радиоэлектронных средств: Учебное пособие для вузов. – М.: Высш. шк., 2000. – 479 с., ил. 3. Колодницький М.М. Елементи теорії САПР складних систем: Навч. посібник. – Житомир: ЖІТІ, 1999. – 512 с.

>4. Карлащук В.И. Электронная лаборатория на IBM PC. Программа Electronics Workbench и её применение. 4. Карлащук В.И. Электронная лаборатория на IBM PC. Программа Electronics Workbench и её применение. – М.: Солон, 1999. – 512 с. 5. Панфилов Д.И., Иванов В.С., Чупурин И.Н. Электротехника и электроника в экспериментах и упражнениях: Практикум на Electronics Workbench: В 2 т. / Под общей ред. Д.И. Панфилова – М.: ДОДЭКА, 1999. Література

>11. Грушвицкий Р.И., Мурсаев А.Х., Угрюмов Е.П. Проектирование систем на микросхемах программируемой логики. – 11. Грушвицкий Р.И., Мурсаев А.Х., Угрюмов Е.П. Проектирование систем на микросхемах программируемой логики. – СПб.: Петербург, 2002. – 608 с.: ил. 12. Разевиг В.Д. Система проектирования печатных плат P-CAD 2001. – М.: Солон-Р, 2001. Література

>Література 13. Н.П.Тимошенко,Е.В.Дубчак. Система автоматизированного проектирования MAX+PlusII и ее применение в разработке компьютеризованных систем Література 13. Н.П.Тимошенко,Е.В.Дубчак. Система автоматизированного проектирования MAX+PlusII и ее применение в разработке компьютеризованных систем защиты информации. Часть 3.Краткое справочное руководство по языку VHDL. Учебное пособие (электронный вариант). Киев 2004.

>ЛЕКЦІЯ №1 з навчальної дисципліни „ОСНОВИ КОМП'ЮТЕРНОГО ПРОЕКТУВАННЯ ТА МОДЕЛЮВАННЯ СИСТЕМ ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ” Модуль ЛЕКЦІЯ №1 з навчальної дисципліни „ОСНОВИ КОМП'ЮТЕРНОГО ПРОЕКТУВАННЯ ТА МОДЕЛЮВАННЯ СИСТЕМ ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ” Модуль 1. Система схемотехнічного моделювання ″ELECTRONICS WORKBENCH″. Проектування аналогових пристроїв Заняття № 1. Етапи існування технічної системи. Технічне завдання. Навчальна мета: вивчити класифікацію існуючих РЕА, етапи існування технічної системи та їх сутність. Навчальні питання: 1. Предмет і завдання навчальної дисципліни. Література. 2. Основні поняття і класифікація РЕА. 3. Життєвий цикл технічної системи. Постановка задачі. 4. Склад технічного завдання на проектування.

>Завдання на самостійну роботу 1. Різновиди задач проектування. 2. Сутність етапів проектування. 3. Види Завдання на самостійну роботу 1. Різновиди задач проектування. 2. Сутність етапів проектування. 3. Види опису проектів.

>Технічна система (ТС) – сукупність засобів людської діяльності, що створюються для здійснення виробничого процесу Технічна система (ТС) – сукупність засобів людської діяльності, що створюються для здійснення виробничого процесу та задоволення невиробничих потреб суспільства, тобто матеріальних потреб людини. Радіоелектронний засіб (РЕЗ) – це виріб або його частина, в основі дії якого використовуються принципи радіотехніки й електроніки. Дія PEЗ може полягати в отриманні, виділенні й обробці інформації або перетворенні її та передачі у вигляді електромагнітної енергії. Питання 2. Основні поняття і класифікація РЕА.

>За функціональною складністю РЕЗ поділяють на такі види: Радіоелектронний функціональний вузол (РФВ) – це За функціональною складністю РЕЗ поділяють на такі види: Радіоелектронний функціональний вузол (РФВ) – це РЕЗ, що являє собою функціонально закінчену зібрану одиницю, яка виконана на певній несучій конструкції та реалізує функцію перетворення сигналу, але не має самостійного експлуатаційного застосування. Наприклад, МОДЕМ

>Радіоелектронний пристрій (РЕП) – це такий РЕЗ, що являє собою функціонально закінчену зібрану одиницю, Радіоелектронний пристрій (РЕП) – це такий РЕЗ, що являє собою функціонально закінчену зібрану одиницю, яка виконана на певній несучій конструкції та реалізує функції передачі, приймання або перетворення інформації і має самостійне експлуатаційне застосування. Наприклад, ПЕОМ.

>Радіоелектронний комплекс (РЕК) – це РЕЗ, що являє собою сукупність функціонально пов’язаних РЕП і Радіоелектронний комплекс (РЕК) – це РЕЗ, що являє собою сукупність функціонально пов’язаних РЕП і має властивість перебудовувати структуру з метою збереження працездатності та призначений для вирішення різноманітних технічних задач. Наприклад, САУ виробничим процесом

>Радіоелектронна система (РЕС) – це РЕЗ, що являє собою сукупність функціонально взаємодіючих автономних РЕК Радіоелектронна система (РЕС) – це РЕЗ, що являє собою сукупність функціонально взаємодіючих автономних РЕК та РЕП, які утворюють цілісну єдність, і має властивість перебудовувати структуру з метою раціонального вибору та використання засобів, що входять до неї під час вирішення різноманітних технічних задач.

>Основні ознаки, за якими можна здійснити класифікацію PEA: за функціональним призначенням. за частотним діапазоном Основні ознаки, за якими можна здійснити класифікацію PEA: за функціональним призначенням. за частотним діапазоном сигналів, що використовуються (низькочастотні (НЧ), високочастотні (ВЧ), надвисокочастотні (НВЧ)); за конструктивною складністю (чарунка, блок, модуль, шафа, пульт, стійка); за типом використання (одиничне, серійне, масове); за видом обробки сигналів (аналогові, цифрові).

>За функціональним призначенням Зв’язок Провідний зв’язок (фототелеграфи, апаратура далекого зв’язку, телефонний зв’язок); радіозв’язок (радіомовлення, За функціональним призначенням Зв’язок Провідний зв’язок (фототелеграфи, апаратура далекого зв’язку, телефонний зв’язок); радіозв’язок (радіомовлення, телебачення, радіорелейний зв’язок; радіотелефонний, відеотелефонний, космічний радіозв’язок і телебачення).

>За функціональним призначенням PEA широкого вжитку Звукозаписувальна і підсилювальна апаратура; радіоприймачі, радіоли; радіоаматорські конструкції; За функціональним призначенням PEA широкого вжитку Звукозаписувальна і підсилювальна апаратура; радіоприймачі, радіоли; радіоаматорські конструкції; телевізори; пристрої побутової електронної автоматики; електронні годинники; електронні іграшки і т. ін.

>За функціональним призначенням Промислова електроніка Керування виробничими процесами; вимірювальна апаратура; пристрої електроживлення; промислове телебачення; За функціональним призначенням Промислова електроніка Керування виробничими процесами; вимірювальна апаратура; пристрої електроживлення; промислове телебачення; автоматика; медична апаратура (діагностична, лікувальна, протези тощо); електротехнічне й енергетичне устаткування; апаратура, що використовується на транспорті тощо.

>За функціональним призначенням Спеціальна техніка Радіолокація (аеродромне обслуговування, бортова апаратура, системи далекого і наддалекого За функціональним призначенням Спеціальна техніка Радіолокація (аеродромне обслуговування, бортова апаратура, системи далекого і наддалекого виявлення, системи розвідки і радіопротидії, пасивна радіолокація); радіонавігація; інфрачервона техніка; устаткування космічних апаратів; оптичні квантові генератори; ультразвукова локація; ядерна електроніка; біологічна електроніка тощо.

>За функціональним призначенням Обчислювальна техніка і наукова кібернетика Електронні цифрові обчислювальні машини; аналогові обчислювальні За функціональним призначенням Обчислювальна техніка і наукова кібернетика Електронні цифрові обчислювальні машини; аналогові обчислювальні машини; автоматизовані системи керування; автоматичні інформаційні системи; електронні навчальні і контролюючі машини; персональні комп’ютери тощо.

>За видом представлення інформації, що закладена у сигналі і яка обробляється та перетворюється в За видом представлення інформації, що закладена у сигналі і яка обробляється та перетворюється в PEA, останні можна поділити на дві основні групи: аналогові та цифрові. В аналогових пристроях будь-який параметр сигналу, наприклад, поточне значення напруги, безпосередньо пов’язане з поданою інформацією, є її аналогом. Такі сигнали звичайно мають безперервний характер і можуть набувати нескінченної множини значень. У цифрових пристроях інформація кодується за рахунок дискретизації за часом та квантується за рівнем, в результаті цього цифровий сигнал представляється сукупністю стрибкоподібних змінюваних значень напруг, кожне з яких не є аналогом самої інформації.

>Питання 3. Життєвий цикл технічної системи. Постановка задачі 1. Етап постановки задачі (Задум) забезпечує Питання 3. Життєвий цикл технічної системи. Постановка задачі 1. Етап постановки задачі (Задум) забезпечує початок існування життєвого циклу і є обов’язковим для створення (проектування) будь-якої ТС. 2. Етап розробки (створення) включає два самостійних (окремих) етапи: етап проектування і етап виробництва. Етап проектування ТС у свою чергу складається з власних етапів, які є предметом окремого розгляду: функціонального проектування, конструкторського й технологічного. Разом вони розв’язують задачу підготовки до виробництва.

>Етап виробництва починається з дослідного, який надає можливість, з одного боку, відпрацювати технологію, а Етап виробництва починається з дослідного, який надає можливість, з одного боку, відпрацювати технологію, а з іншого – випробувати технічні характеристики виробу, і можливо виявити необхідність доопрацювання, перевірити можливість збуту продукції і перейти до масового виробництва. 3. Етап використання включає такі події, як просування на ринок, розподіл по ринку і власне саму експлуатацію (споживання).

>Постановка задачі (задум) включає в себе такі основні складові: визначення потреб у ТЗ і Постановка задачі (задум) включає в себе такі основні складові: визначення потреб у ТЗ і аналіз можливостей виробництва та збуту; визначення мети; формування технічного завдання (ТЗ). Визначення потреб у ТЗ і аналіз можливостей виробництва та збуту. Потребу можна визначити як стан напруження або нерівноваги в навколишньому середовищі людини. Цей стан породжує прагнення до дій, направлених на зняття такої напруги або відновлення рівноваги. В цьому ж розумінні можна сказати, що потреба – це необхідність, нестача, попит або бажання, які відчуваються індивідуумом або групою людей.

>

>Процес визначення абсолютної цінності потреби, її цінності у порівнянні з іншими потребами і необхідними Процес визначення абсолютної цінності потреби, її цінності у порівнянні з іншими потребами і необхідними властивостями даної системи називається дослідженням потреб. Дослідження потреб має на меті: визначити якомога ширше множину всіх потреб, для задоволення яких створюється нова ТС; визначити якомога точніше те, що саме бажають мати користувачі нової ТС; визначити, які часткові потреби випливають із загальних потреб замовника. У найзагальнішому випадку вимоги, що ставить замовник до ТС, можуть бути поділені на такі основні групи: створення нового ТЗ; розширення функції існуючого ТЗ; покращання технічних характеристик існуючого ТЗ; зниження вартості ТЗ; поліпшення зовнішніх якостей ТЗ.

>Визначення мети. При формулюванні мети, що ставиться перед розробником ТС, незважаючи на всю різноманітність Визначення мети. При формулюванні мети, що ставиться перед розробником ТС, незважаючи на всю різноманітність вимог, які потрібно задовольнити при створенні ТС, часто виділяють певні показники, за допомогою яких і виражається у формальному вигляді мета розробки технічної системи. До таких найпоширеніших показників відносяться: 1. Технічні характеристики, або показники системи (наприклад, потужність системи, коефіцієнт підсилення, згасання, добротність тощо). 2. Характеристики надійності (ймовірність безвідмовної роботи, середній час наробітку до відмови тощо). 3. Показники якості системи (сумісність з уже відомими системами, гнучкість, пристосованість, стійкість проти морального старіння тощо). 4. Економічні характеристики (прибуток від впровадження ТС, вартість ТС, конкурентоспроможність ТС тощо).

>Визначення потреб і мети може проводитися із залученням сучасних теоретичних та практичних засобів науки Визначення потреб і мети може проводитися із залученням сучасних теоретичних та практичних засобів науки та техніки. Тоді ці етапи носять характер науково-дослідних робіт і в життєвому циклі ТС виділяються в окремий етап, який так і називається: “Науково-дослідницька робота” (НДР), що призначена дня визначення потреб, мети та для пошуку ідей вирішення задачі. Результат перших кроків постановки задачі оформлюється у вигляді “Технічного завдання”. Таким чином, результатом першого етапу ЖЦТС є формування технічного завдання (ТЗ) на розробку.

>Питання 4. Склад технічного завдання на проектування ТЗ є надзвичайно важливим документом для досягнення Питання 4. Склад технічного завдання на проектування ТЗ є надзвичайно важливим документом для досягнення бажаної мети створення нової ТС. ТЗ на проектування PEA у більшості варіантів складається з п’яти основних розділів

>1. Техніко-економічне обґрунтування (причини для розробки системи, її призначення та галузь застосування). 2. Умови 1. Техніко-економічне обґрунтування (причини для розробки системи, її призначення та галузь застосування). 2. Умови експлуатації системи. 3. Експлуатаційно-технічні характеристики. 4. Обсяг робіт, що потрібно виконати розробником. 5. Технічні вимоги до системи.

>Техніко-економічне обґрунтування включає мету роботи, призначення ТС, галузь застосування; очікуваний економічний ефект від застосування, Техніко-економічне обґрунтування включає мету роботи, призначення ТС, галузь застосування; очікуваний економічний ефект від застосування, вартість роботи; терміни виконання роботи; вид кінцевого результату; можливість розвитку системи. Умови експлуатації ТС включають: умови електричного живлення (постійний або змінний струм, напруга джерел живлення, потужність, частота, стабільність); умови експлуатації та безпеки застосування; кліматичні та механічні умови (температура, вологість, дія зовнішніх сил, вібрація тощо); наявність зовнішніх полів (електромагнітні наведення, різні види випромінювань).

>Експлуатаційно-технічні вимоги до системи характеризують: режими роботи системи; кількість додаткових функцій (наприклад, діагностика зіпсувань); Експлуатаційно-технічні вимоги до системи характеризують: режими роботи системи; кількість додаткових функцій (наприклад, діагностика зіпсувань); комплектність, наявність запасних частин тощо. Обсяг робіт, що потрібно виконати, включає: назву і суть робіт кожного етапу проектування; вид кінцевого результату по кожному етапу (звітність, виготовлення зразків). Технічні вимоги до системи передбачають: технічні характеристики системи; показники надійності; вимоги стандартизації та уніфікації, вимоги до конструкції; вимоги до технологічності конструкції. Отже, сформульоване технічне завдання є початковими даними для етапу проектування технічної системи.

>Висновки Подальший розвиток суспільства не можливий без використання сучасних РЕА, які все більше і Висновки Подальший розвиток суспільства не можливий без використання сучасних РЕА, які все більше і більше знаходять всебічне застосування майже у всіх галузях народного господарства. Будь-яка РЕА, як і в загалі, будь-яка технічна система має свій життєвий цикл існування, але у всіх у них є спільним те, що зазначений цикл складається з окремих, визначених етапів, основними з яких є: етап розробки, який не можливо здійснити без етапу проектування. Саме використанню зазначеного етапу (етапу проектування) ми і будемо займатися під час вивчення нашої дисципліни. Існування будь-якої технічної системи не можливо без його початкового етапу (етапу постановки задачі – Задуму), тобто без творчої, розумової діяльності людини (інженера).

>Дякую за увагу! Дякую за увагу!