Скачать презентацию Навчальна дисципліна Історія української культури Тема Скачать презентацию Навчальна дисципліна Історія української культури Тема

Тема 1.ppt

  • Количество слайдов: 22

Навчальна дисципліна : Історія української культури Навчальна дисципліна : Історія української культури

Тема 1. ЗАГАЛЬНЕ ПОНЯТТЯ ПРО КУЛЬТУРУ, ЇЇ МАТЕРІАЛЬНІ ТА ДУХОВНІ ЦІННОСТІ 1. 2. 3. Тема 1. ЗАГАЛЬНЕ ПОНЯТТЯ ПРО КУЛЬТУРУ, ЇЇ МАТЕРІАЛЬНІ ТА ДУХОВНІ ЦІННОСТІ 1. 2. 3. 4. 5. 2 Походження та зміст поняття “культура”. Структура культури. Функції культури. Основні культурні форми. Мистецтво як важлива складова духовної культури. Його види та стилі: загальна характеристика.

Література 1. С. М. Клапчук, В. Ф. Остафійчук. Історія української та зарубіжної культури: Навч. Література 1. С. М. Клапчук, В. Ф. Остафійчук. Історія української та зарубіжної культури: Навч. Посібник. – К. , 2002. 2. Кочерга Н. К. , Передерій І. Г. Культурологія. Конспект лекцій для студентів усіх факультетів усіх форм навчання Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка. – Полтава: Полт. НТУ, 2004. 3. Шевнюк О. Л. Українська та зарубіжна культура: Навч. посіб. – К. , 2002. 4. Українська та зарубіжна культура: Навч. посіб. / М. М. Закович, І. А. Зязюн та ін. ; За ред. М. М. Заковича. – К. , 2000. 5. В. А. Бокань, Л. П. Польовий. Історія культури України: Навч посібник. – К. , 2001. 3

“Культура” походить від латинських слів colo, colere (щось вирощувати, доглядати, обробляти). Сulturare (вирощений, оброблений “Культура” походить від латинських слів colo, colere (щось вирощувати, доглядати, обробляти). Сulturare (вирощений, оброблений людською працею, доведений до досконалості). М. Т. Ціцерон у праці “Тускуланські бесіди” називає філософію культурою душі Німецький філософ С. Пуфендорф у 1684 р. уперше вживає слово “культура” як самостійний термін для позначення духовного світу людини, що відрізняє її від звичайного тваринного існування. Італійський мислитель Джакомо Віко відводив культурі вирішальну роль у суспільному розвиткові. Французький філософ Шарль Монтеск’є у праці “Про дух законів” доводив, що розвиток культури того чи іншого народу залежить від розміру території держави, від клімату, географічного середовища, ґрунту. Французький просвітитель Жан-Жак Руссо протиставляв культуру “чистій природі”. Згідно з його теорією культуру почали розуміти як “людяність” на противагу “природності”, “тваринності”. 4

Культура сукупність матеріальних і духовних цінностей, вироблених людством протягом усієї історії, яка визначає рівень Культура сукупність матеріальних і духовних цінностей, вироблених людством протягом усієї історії, яка визначає рівень розвитку суспільства, а також сам процес творення та розподілу цих цінностей. 5

КУЛЬТУРА МАТЕРІАЛЬНА 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 6 Житло Транспорт Знаряддя праці КУЛЬТУРА МАТЕРІАЛЬНА 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 6 Житло Транспорт Знаряддя праці Їжа Техніка Комунікації Речі повсякденного вжитку ДУХОВНА 1. Мова 2. Наука 3. Освіта 4. Право 5. Етика (мораль) 6. Релігія 7. Мистецтво. 8. Звичаї 9. Обряди 10. Політика

Функції культури - Пізнавальна функція культури розкриває перед людиною досягнення людства в історичному пізнанні Функції культури - Пізнавальна функція культури розкриває перед людиною досягнення людства в історичному пізнанні світу. - Світоглядна функція культури синтезує в цілісну і завершену форму всю сукупність чинників духовного світу особи – пізнавальних, емоційно-чуттєвих, оцінних, вольових. - Комунікативна функція культури передає історичний досвід поколінь через механізм культурної спадкоємності та формування на цій основі різноманітних способів і типів спілкування між людьми. - Нормативно-регулююча функція культури реалізується через систему цінностей і норм, які служать регуляторами суспільних відносин, культурно-духовними орієнтирами на певному етапі розвитку суспільства. - Інтегративна функція культури виражається в здатності об’єднувати людей незалежно від їх світоглядної й ідеологічної орієнтації, національної приналежності у певні соціальні спільноти, а народи – в світову цивілізацію. 7

Функції культури - Адаптаційна функція – пристосування людини до суспільства. - Аксіологічна (ціннісна) функція Функції культури - Адаптаційна функція – пристосування людини до суспільства. - Аксіологічна (ціннісна) функція – формування та підтримка людських цінностей - Інформаційна функція – передача інформації у суспільстві. - Емоційно-естетична та виховна функція - формування у людей засобами культурно-художнього впливу почуття прекрасного. 8

Основні форми культури - Елітарна культура – це висока культура, створена кращими творцями духовних Основні форми культури - Елітарна культура – це висока культура, створена кращими творцями духовних цінностей, орієнтована на привілейовані групи суспільства, яка характеризується принциповою закритістю, духовним аристократизмом і ціннісно-смисловою самодостатністю. - Масова культура (маскульт) – вид культури, твори якої характеризуються загальнодоступністю, легкістю сприйняття, спрощеністю, розважальністю, підпорядкуванням законам ринку, де поява художніх творів залежить від попиту і пропозиції, домінуванням чуттєвої експресії, бажання отримати задоволення. - Народна культура, що створюється непрофесіоналами, але при цьому не виключає високого рівня майстерності, вміння, знання, в основі чого лежить орієнтування на реалістичне відображення навколишнього Життя та вільне володіння народною традицією, національними світоглядними уявленнями. 9

Мистецтво (або художня творчість, художня культура) – це специфічний спосіб людської діяльності, що відображає Мистецтво (або художня творчість, художня культура) – це специфічний спосіб людської діяльності, що відображає навколишню дійсність та людську свідомість у художніх образах і є одним із засобів естетичного оволодіння світом. Види мистецтва • Художня література. • Тонічне або звукове мистецтво (музика, поезія) • Образотворче мистецтво (живопис, графіка, скульптура) • Просторово-пластичне мистецтво (всі види образотворчого та архітектура) • Декоративно-ужиткове мистецтво (вишивка, гончарство, килимарство, художнє скло, художній метал, ювелірне мистецтво та ін. ). • Синтетичне мистецтво (кіно, театр, телебачення, радіомовлення) • Хореографічне мистецтво. 10

Мистецькі стилі: Візантійський стиль (друга половина І тис. н. е. ) Сформувався у Візантії, Мистецькі стилі: Візантійський стиль (друга половина І тис. н. е. ) Сформувався у Візантії, поширився на Південну й Східну Європу, частину Азії. Основні риси: урочистість, панування суворого канону (жорсткого правила у формах мистецтва), видовищність, монументальність форм, фрескові розписи в інтер’єрі. 11

Романський стиль панував у Європі у Х-ХІІ ст. Стиль асоціюється з міцними лицарськими замками, Романський стиль панував у Європі у Х-ХІІ ст. Стиль асоціюється з міцними лицарськими замками, фортецями, масивністю та геометричністю церков доби Середньовіччя. 12

Готичний стиль ХІІІ – ХV ст. Основні риси: висота і стрункість зовнішніх форм, стрільчастоподібність Готичний стиль ХІІІ – ХV ст. Основні риси: висота і стрункість зовнішніх форм, стрільчастоподібність усіх отворів будівлі, наскрізна різьба баштових шпилів, кам’яні прикраси екстер'єру, заміна фресок вітражами, кругла пластика як елемент оформлення інтер’єру та екстер’єру. 13

Ренесанс (Відродження) ХІV – ХVІ ст. Цей стиль є перехідним від доби Середньовіччя до Ренесанс (Відродження) ХІV – ХVІ ст. Цей стиль є перехідним від доби Середньовіччя до культури Нового часу. Риси: гуманізм, світський, антиклерикальний (антицерковний) характер, повернення до античної культурної спадщини. 14

Бароко (з фр. дивний, чудернацький, вибагливий) – кінець ХVІ – середина ХVІІІ ст. Основні Бароко (з фр. дивний, чудернацький, вибагливий) – кінець ХVІ – середина ХVІІІ ст. Основні риси: контрастність, напруженість, динамічність образів, афектація, прагнення величі і пишності, надмірний декор, поєднання реальності й ілюзії. 15

Рококо фр. rocaille – декор. мотив у вигляді раковини). Перша пол. ХVІІІ ст. Характерною Рококо фр. rocaille – декор. мотив у вигляді раковини). Перша пол. ХVІІІ ст. Характерною рисою є відхід від життя у світ фантазій; панування граційного, вибагливого орнаментального ритму. Скульптура й живопис, виконані у цьому стилі витончені, декоративні, але неглибокі за змістом. 16

Класицизм (від лат. classicus – зразковий). ХVІІ – початку ХІХ ст. У архітектурі проявився Класицизм (від лат. classicus – зразковий). ХVІІ – початку ХІХ ст. У архітектурі проявився через такі риси: чіткість та геометричність правильних форм, урівноваженість композиції, логічність планування, поєднання стіни з ордером, стриманість декорування. 17

Ампір (від фр. еmpire – імперія). Перша половини ХІХ ст. Основні риси: масивні, підкреслено Ампір (від фр. еmpire – імперія). Перша половини ХІХ ст. Основні риси: масивні, підкреслено монументальні форми, багатий декор, опертя на художню спадщину імператорського Риму, давньогрецької архаїки, Стародавнього Єгипту, що мали служити втіленню ідей державної могутності й військової сили. 18

Еклектизм виник у ХІХ ст. Являє собою механічне поєднання різнорідних, інколи протилежних стилістичних елементів. Еклектизм виник у ХІХ ст. Являє собою механічне поєднання різнорідних, інколи протилежних стилістичних елементів. 19

Модерн (фр. modern – новітній, сучасний). Кінець ХІХ – початок ХХ ст. Притаманне використання Модерн (фр. modern – новітній, сучасний). Кінець ХІХ – початок ХХ ст. Притаманне використання нових техніко-конструкційних засобів і вільне планування для створення незвичайних, підкреслено індивідуалізованих споруд. 20

Модернізм виник у кінці ХІХ ст. одночасно з модерном та залишається актуальним і до Модернізм виник у кінці ХІХ ст. одночасно з модерном та залишається актуальним і до сьогодні. Для нього властивий розрив із традиціями реалістичного мистецтва. 21

Дякую за увагу 22 Дякую за увагу 22