Науково-дослідницька робота: «Митець Поділля – Марія Руденко: життєвий і культурний подвиг»
• Мета наукової роботи – обґрунтувати подвиг Подільської Горлиці, висвітлити всю художню довершеність творчої спадщини Марії Руденко, і довести, що народне декоративно-прикладне мистецтво Поділля в усіх його різноманітних проявах є унікальним етнокультурним явищем, складовою частиною національної мистецької спадщини України.
Для досягнення зазначеної мети передбачено наступні завдання: • Поглибитись у сторінки життєпису подільської майстрині. • Встановити роль і місце народного мистецтва на Подільських теренах. • Висвітлити відгуки на етнографічну роботу Руденко. • Проаналізувати самобутню фольклорну спадщину подолян. • Показати все багатство витинанки – паперової казки М. Руденко • Оцінити внесок Марії Авксентіївни у скарбницю української і світової культурної спадщини.
Об`єктом дослідження є художня і творча спадщина фольклориста, етнографа, мистецтвознавця Поділля – Марії Руденко. Географічні межі дослідження окреслюють мальовниче подільське село - Слободу - Яришівську , що на Вінниччині. Предметом дослідження є фольклористичне багатство етнічного регіону Західного Поділля і мистецьке явище витинанки: «пісні в папері» .
Про мистецтвознавця, фольклориста М. А. Руденко писали у своїх роботах: А. Завальнюк, А. Заблоцький, М. Гуцуляк, В. Скрипник, Б. Сінкевич, І. Березовський, Е. Горб, Н. Свичколап, Л. Уразовська, В. Теклюк, О. Альошкін, М. Горобець, Ю. Сікорський.
Життєвий шлях Марії Руденко Народилась Марія Руденко в мальовничому подільському селі СлободіЯришівській на Вінниччині 14 лютого 1915 року. В 1933 р. , закінчивши учительські курси в Могилеві-Подільському. Вищу освіту здобувала у Вінницькому педагогічному інституті. Майже 40 років працювала вона в сільській школі учителькою молодших класів. Викладала українську мову, співи, малювання. Довгий час керувала Мрія Руденко дитячим фольклорним ансамблем «Сонечко» в рідному селі. У 1961 р. створила вона в сільському Будинку культури фольклорний ансамбль «Горлиця» , яким керувала понад 30 років. У 1993 році в місті МогилевіПодільському відбулося перше всеукраїнське свято майстрів витинанки, на якому була присутня майстриня. Після виходу на пенсію 1973 р, на тому етапі життя, коли, здавалося б, залишається лише підсумувати зроблене, Марія Авксентіївна відкрила для себе нове захоплення і проявила себе в ньому справжнім майстром - це витинанки. Робила ілюстрації до народних пісень, аж поки з’явились витвори майстрині на сторінках журналів «Народна творчість» , «Україна» . Марія Авксентіївна пішла на небо 2003 року. «Вірю, що не багатство, а золото людських душ врятує світ» М. Руденко
Батьки- Ганна Іванівна Мельник і Авксентій Федорович Мельник
Творчий шлях Марії Авксентіївни Творчість народу – його духовне багатство. Формуванню Марії Авксентіївни як творчої особистості сприяла атмосфера любові до народної пісні, що панувала в сім’ї Мельників. Мати, Ганна Іванівна, батько, Авксентій Федорович, та тітка Марія з молодих років співали в сільському хорі, яким керував Григорій Данилович Гриневич – учень Миколи Леонтовича. Тож не дивно, що любов до пісні запала в душу дівчинки. Вже в п’ятому класі почала вона записувати у блокноти народні пісні, а потім співала їх зі своїми подругами. Впродовж всього життя збирала Марія Авксентіївна народні пісні, загадки, прислів’я, казки, легенди, прикмети, обряди. Сьогодні по праву називають її збирачкою народних скарбів Наддністрянщини. Вперше творчі доробки Марії Авксентіївни світ побачив у 1949 р. в обласному видавництві вийшла книга, що вмістила записані нею пісні разом з творами Г. Танцюри, І. Глинського, Є. Горб. Особливе місце у творчій діяльності М. Руденко займає її захоплення народними обрядами і звичаями. Завдяки їй вдалося відродити свято весни та золотої осені, останнього снопа. Не лише на Україні, але й за її межами набули популярності сценарії подільського весілля, складені М. Руденко. Ті ж прагнення відродити красу в навколишньому житті бачимо у захопленні Марії Авксентіївни вишиванням, розписом і витинанням.
У 1970 році Марії Авксентіївні Руденко було присвоєно звання Заслуженого працівника культури України. У 1982 році - учасниця Міжнародної виставки в м. Челябінську, де отримала за свої витинанки Диплом 1 -го ступеня. Брала участь у виставці «Художні витинанки і їх приклади і можливості» у м. Харкові в 1976 році. Твори майстрині прикрашають експозиції Декоративного музею етнографії в Санкт-Петербурзі, Музею народної архітектури і побуту України в Києві, а також в багатьох народних музеях Вінниччини.
Витинанки майстрині Витина нки (від українського слова "витинати", тобто "вирізувати“) У 1980 році, під час Олімпіади витинанки подільської майстрині презентувались у Києві, як особливий вид українського декоративноприкладного мистецтва. Саме у Києві, Марія Руденко отримала всесвітнє визнання. В Могилеві-Подільському відкрився музей «Українська витинанка » у 2003 році , і відбувся уже ІV Всеукраїнський конкурс витинанок. В Могилів-Подільському створено музей етнографії і народного мистецтва ім. Марії Руденко. “ Нехай квітне наша витинанка і розвивається на радість людям, хай не загубиться в віках, хай квітне талановита душа українського народу ”
Руденкова світлиця – народний храм
Руденко як сценарист українських народних обрядів Марія Авксентіївна склала сценарії багатьох свят, зокрема обрядових: новорічних, свято весни, весілля. В селі Слобода-Яришівська весілля складалося зі сватання, заручин, заплітання молодої, шлюбу , весілля, обряду чоботи, розплітання коси, покривання молодої. Тексти пересипалися піснями, народними дійствами, обрядами, які з покоління в покоління передавалися і входили в колорит сільських весіль. Весілля відновлене учнями нашої школи, за сценарієм М. А. Руденко.
Фотогалерея світлин із весілля за сценарієм фольклористки
Значення фольклористичної діяльності Українська пісня – це душа народу, а М. Руденко плекала нашу душу. Значення фольклористичної діяльності Руденко – неоціненне. Фольклористка зуміла зібрати понад 3 000 українських пісень, а завдячуючи народному фольклорноетнографічному ансамблю «Горлиця» , популяризувала і відтворювала на широких масах голос України – нашу пісню. За 50 років у колективі було багато учасників. «Горлицю» запрошували на різні свята районного та обласного рівня. Зокрема на Батьківщину фольклориста Гната Тацюри у м. Гайсин, де здобули Гран-Прі. Брали участь у чотирьох Всеукраїнських та I Міжнародному святі витинанки. Приймали участь у радіо-конкурсі «Золоті ключі» , у якому взяли призове місце з піснею «Ой ніхто так не літає» . Брали участь у телепередачі «Сонячні кларнети» з піснею «В мене батько, як цвіт» . У 1972 році колективу було присвоєно звання Народного, і ось вже 40 років «Горлиця» з гордістю захищає і підтверджує це високе знання.
Значення Руденко для української та світової культури У вересні 1990 року І Міжнародний астрофізичний центр (США) офіційно зареєстрував нову малу планету за № 3818, ім'я якій «Горлиця» . У 2004 році з ініціативи педагогічного колективу Слободи-Яришівської ЗОШ І-ІІ ступенів було створено при школі музей етнографії і витинанки. У 2005 році пройшло ІІІ Всеукраїнське свято народного мистецтва «Українська витинанка» , присвячене 90 -річчю від дня народження народної майстрині. У 2008 році відбулося народне свято пісенних гуртів : «Відлетіла Горлиця в небесні сади» , присвячене пам`яті Марії Руденко. Марію Авксентіївну було нагороджено медаллю і сертифікатом «Праведник миру» за те, що вона під час Великої Вітчизняної війни 1941 -1945 рр. рятувала представників єврейської нації,
Дякую за увагу! Автор: Савін Сергій
Скачать презентацию Науково-дослідницька робота Митець Поділля Марія Руденко життєвий
Руденко.pptx