Народна вишивка. Рушники Полтавщини
Вишивка — один з найпопулярніших і найпоширеніших видів українського народного мистецтва.
Кольорова гама, мотиви і ритми орнаментики розкривають лагідну вдачу національного характеру, розповідають про славну історію і чарівну природу нашого краю.
Створені народною фантазією квіти, рослини, птахи засвідчують одвічне прагнення українців до миру, добра й милосердя.
Вишитий рушник - це один з елементів матеріальної і духовної культури, характерний для українського народу.
Вишивка нині, як і раніше, використову ється в декоративни х побутових речах для оздоблення інтер'єра
У всьому декоративному мистецтві, очевидно немає другого такого предмета, який би концентрував у собі стільки символічного змісту.
Рушник як символ супроводжув ав селянина протягом усього життя - і в радості, і в горі.
Він завжди був символом гостинності, на ньому підносили дорогим гостям хліб-сіль.
особливо значну роль відігравав рушник у весільному ритуалі як один з найважливіших атрибутів.
Рушниками зв’язували руки молодим під час вінчання, бажаючи щасливого подружнього життя. На рушнику вінчались.
Кожна дівчина вишивала на посаг не менше 12 14 рушників, а іноді і більше.
Основним елементом орнаментації кілкових рушників було дерево-квітка, що ніби виростало на його кінцях.
Рушники часто виконували функції своєрідних прикрас, декоративних акцентів в оздобленні селянської хати
Вишиванням споконвіку займались жінки , які з по -коління впокоління передавали найтиповіші, найяскравіші зразки орнаменту , кольору , вишивальну техні-ку.
Вишивки , передаючи характерні ознаки місцевос-ті , різняться між собою орнаментом , технікою виконання та гамою барв.