2_еко_10.ppt
- Количество слайдов: 43
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯУКРАЇНИ КАФЕДРА ТЕХНОЛОГІЇ ЗБЕРІГАННЯ, ПЕРЕРОБКИ ТА СТАНДАРТИЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ РОСЛИННИЦТВА ІМ. Б. В. ЛЕСИКА ПІСЛЯЗБИРАЛЬНА ОБРОБКА ЗЕРНОВИХ МАС. РЕЖИМИ ТА СПОСОБИ ЗБЕРІГАННЯ ЗЕРНОВИХ МАС Лектор: Завадська Оксана Володимирівна
ПЛАН ЛЕКЦІЇ 1. Завдання та види технологій післязбиральної обробки вороху зерна. 2. Технології очищення зернових мас. 3. Вентилювання зернових мас. 4. Сушіння зернових мас. 5. Режими зберігання зернових мас. 6. Способи зберігання зерна. Класифікація сховищ Рекомендована література: 1. Подпрятов Г. І. , Скалецька Л. Ф. , Сеньков А. М. , Хилевич В. С. 2. Лесик Б. В. , Трисвятський Л. О. , Снєжко В. Л. Зберігання і переробка продукції рослинництва. К. : “Мета”, 2002. технологія переробки сільськогосподарських продуктів. К. , "Вища школа", 1980.
Післязбиральна обробка зернових мас – сукупність технологічних операцій, які проводять у післязбиральний період. Починається з оцінки якості ЗМ за показниками вологості, вмісту домішок, їх елементного складу. Тік повинен мати відкриту і закриту частини (на 1 т зерна – 1, 0 -1, 5 м 2) Основні завдання ПІДВИЩИТИ ЯКІСТЬ ЗЕРНОВИХ МАС ДОВЕСТИ ДО ВИМОГ СТАНДАРТУ ПІДВИЩИТИ СТІЙКІСТЬ ПІД ЧАС ЗБЕРІГАННЯ
Види технологій ПЗОЗМ Поточні лінії поділяють на: зерноочисні агрегати вороху (ЗАВ). Південні регіони Роздільна операції виконуються кількома окремими машинами зерноочисно-сушильні комплекси (КЗС). Полісся, Лісостеп Поточна – доведення зерна до потрібної кондиції за один пропуск. спеціальні лінії
Сепарування в потоці повітря ґрунтується на різниці домішок і зерна за питомою масою Сепарування на трієрах Сепарування на ситах ґрунтується на різниці домішок і зерна за товщиною і шириною Сепарування на гірках Зерно розділяють за властивостями поверхні та її формою Способи очищення та сортування зерна ґрунтується на різниці домішок і зерна за довжиною (вівсюжні і кукільні трієри) Сепарування на електромагнітних установках – циліндри, в які засипають металевий порошок (1 - 2 % від зернової маси).
ТЕХНОЛОГІЇ ОЧИЩЕННЯ ЗЕРНОВИХ МАС Первинне очищення Попереднє очищення вологість не більше 18% і засміченість до 8%. Здійснюють на решітних та безрешітних машинах. вологість 18 -40% і засміченість 10 -20%. Виділяють не менше 50% домішок (залишок домішок довжиною 50 мм – не більше 0, 2%) Вторинне очищення (для насінного зерна) Насіння за чистотою повинно відповідати вимогам стандарту
Типи зерноочисних машини первинної обробки (для отримання продовольчого зерна) машини для вторинного очищення спеціальні машини для очищення зерна від важковідокремлюваних домішок (вібропневматичні сепаратори, трієри) n n За будовою робочих органів зерноочисні машини поділяють на: повітряні (безрешітні) повітряно-решітні трієрні повітряно-решітно-трієрні
Машини для очищення зерна Зерноочисна машина видаляє органічні домішки, пил, пісок перед завантаженням зерна у сушарку МЗУ 40 – компактний повітряно решітний сепаратор з двома решітними станами і двома пневмосепараторами. Може бути використаний і для вторинного очищення Трієр
Машина вторинної очистки зерна стаціонарна МС-4, 5 С Технологічна схема МС-4, 5 С
Загальний вигляд СЕПАРАТОР САД Принцип роботи
3. Ветилювання зернових мас (можливе завдяки шпаруватості) За інтенсивністю та характером руху повітря в насипу розрізняють вентилювання Пасивне (провітрювання) характеризується малим повітрообміном Активне характеризується інтенсивним повітрообміном у насипу Активне вентилювання – примусова подача повітря через зернову масу без її переміщення. Застосовується, якщо зовнішнє повітря холодніше за зерно і його відносна вологість не перевищує 75%.
Активне вентилювання атмосферним повітрям доцільно проводити лише тоді, коли фактична вологість зерна перевищує рівноважну на 1 % і більше. Визначають необхідну подачу повітря, висоту насипу, тривалість процесу вентилювання. Питома подача повітря – кількість витрат його на вентилювання 1 т зерна протягом 1 год. Залежить від культури, вологості зернової маси і мети вентилювання; коливається від 30 до 200 м 3/год при висоті насипу зерна 1, 5 - 3, 5 м.
Функції активного вентилювання Профілактичне вентилювання Питома подача повітря – 30 - 50 м 3/т/год Вентилювання для сушіння зерна (200 - 600 м 3/т/год) Вентилювання насінного зерна Вентилювання для охолодження зерна Питома подача повітря – 50 - 80 м 3/т/год Вентилювання для ліквідації самозігрівання (більше 200 м 3/т/год) Вентилювання для газації та дегазації Найбільші питомі подачі повітря застосовують для вентилювання з метою підсушування зернової маси або ліквідації в ній процесу самозігрівання
Типи установок для активного вентилювання стаціонарні переносні підлогові переносні облаштовані у підлогах сховищ (СВУ-1, СВУ-2) ( «Промзернопроект» телескопічні (ТВУ-2) бункерні (БВ-25) пересувні трубні (ПВУ-1)
n Стаціонарні установки
Бункерні установки Призначені для активного вентилювання зерна (часто для сушіння) і є стаціонарними установками циліндричної форми з конусоподібним дном
Бункер активного вентилювання БВ-25
Підлогова переносна установка “Промзернопроект”
Підлогові переносні n
Телескопічна вентиляційна установка ТВУ-2
4. Сушіння зерна Сушіння – основна технологічна операція з приведення зерна й насіння до стійкого стану Способи сушіння Без спеціального підведення тепла Із використанням тепла конвективне (тепло передається повітрям) сорбційне (контактне, хімічне) повітряносонячне кондуктивне (через нагріту поверхню)
Повітряно-сонячне Сорбційне сушіння (радіаційне) (контактне, хімічне) – використовують в районах контакт зерна чи насіння з з сухим теплим кліматом, вологовіднімаючими для невеликих партій твердими засобами зерна. Сушити краще на (суха тирса, мірабіліт, дерев’яній або асфальтовій активоване вугілля, площадці з нахилом 6 о, сульфат натрію). шаром: насіння злакових – Використовують для 10– 20 см, зернобобових – сушіння насіннєвих 10– 15, проса, льону - 4– 5 партій бобових культур. см. При вологості зерна За світловий день можна 20% на 1 т додають зняти від 1 до 3 % вологи. 60 кг Na 2 SO 4 , при V – 25 % - 120 кг.
Теплове сушіння (конвективне) використовують сушарки Щоб організувати сушіння необхідно враховувати: n n n Максимально допустиму температуру нагріву зерна; Оптимальну температуру агента сушіння (повітря); Особливості сушіння зерна в сушарках різних конструкцій.
Максимально допустима температура нагрівання зерна залежить від: n культури (пшениця, ячмінь продовольчий - до 45 о. С, пшениця зі слабкою клейковиною 50 -55 о. С, овес – 50 о. С, жито – 60 о. С, зернобобові - 36 -38 о. С). n цільового призначення (зерно, яке n початкової вологості (чим вища використовують для виготовлення солоду – не > 40 о. С, насіннєве зерно не > 45 о. С). вологість - тим нижча температура нагріву). Насіння з високою вологістю (понад 20%) пропускають через сушарки двічі, а то й тричі. Якщо вологість насіння у межах 17 %, то роблять один пропуск.
ТИПИ СУШАРОК Сушарка шахтного типу (шахтна) Схема сушарки Зерно обезводнюється за 40 -60 хв, температура повітря 55 -75 о. С Придатні для будь-якого зерна, будь-якого цільового призначення, але воно повинно бути очищеним. Чистота насіння перед сушінням повинна бути не меншою 98 -99 %, вміст соломистих домішок – не більше 0, 5 % (СЗШ-8, СЗШ-16, СЗСШ-16 Р, СЗПЖ-8, Т-662 та ін. ). За один пропуск вологість знижується на 4 -6 %.
Барабанні сушарки n n n Можна сушити не зовсім очищене зерно. Недолік – зерно подається в зону високих температур (обезводнюється за 20 – 30 хв. , t агента 110 -130 о. С). Не можна використовувати для сушіння насіння бобових культур, рису, кукурудзи. За один пропуск знижують вологість продовольчого зерна максимально на 6%, насіннєвого на 4%.
У камеру подається повітря, дерев’яні решета під які подається тепло. Використовують для сушіння кукурудзи в качанах, яка знаходиться 1 -2 доби, t агента 45 о. С, сушать за 1 пропуск.
Рециркуляційні сушарки Зерно подається в підвішеному стані (падає у вигляді дощу). Змішують певну кількість сирого зерна з великою - сухого, відбувається теплообмін – рециркуляція. Зерно обезводнюється за 12 с. , t агента 250350 о. С, вологість знімається на 1 – 2%.
Зберігання зерна і насіння в сухому стані (принцип ксероанабіозу) Сухим вважають зерно і насіння, в яких немає вільної вологи, а є тільки зв'язана волога. Оптимальна норма вологості для тривалого зберігання виробничих партій насіння має бути на 1 - 2 % нижчою за критичну. У сучасних насіннєсховищах сухе насіння завантажують на максимальну їх висоту, яка допустима згідно з технічними умовами експлуатації.
Зберігання зернових мас в охолодженому стані (принцип психроанабіозу) Ступені охолодження зерна: 1. Температура у всіх шарах зернової маси становить +100 С і нижче. 2. Температура у всіх шарах зернової маси становить нижче 00 С. Найсприятливіша для зберігання насіння температура 0 - +5 °С.
Зберігання зерна без доступу повітря (принцип аноксианабіозу) Втрачається життєздатність сирого зерна, його використовують переважно як фуражне. Зберігати партії насіння без доступу повітря можна тільки при вологості, значно нижчій за критичну. Нагромадження 1 % спирту в зародку приводить його до загибелі. Обов'язковою умовою надійного консервування зерна є забезпечення достатньо повної герметизації сховищ.
СПОСОБИ ЗБЕРІГАННЯ ЗЕРНОВИХ МАС Зберігання зернових мас насипом в тарі засікове підлогове купами і суцільним насипом у бунтах під навісом у засіках малої ємності в одноповерх. складах у бункерних сховищах і елеваторах в одноповерхових складах у засіках великої ємності
n n Класифікація сховищ За ступенем механізації nмеханізовані nчастково механізовані nнемеханізовані nстаціонарні nпересувні nзасоби
n За конструкційними особливостями приміщення з горизонтальними чи похилими підлогами n n засікові n наземні зерносховища бункерного типу n n елеватори
Приміщення з горизонтальними або похилими підлогами. Для збільшення вмісту та проведення роздільного зберігання партій зерна різного цільового призначення та різної якості ці сховища розділяють на засіки.
Зерно- і насіннєсховища бункерного типу Можна повністю механізувати процеси завантаження і розвантаження зерна, займають мало місця, є можливість складувати зерно і насіння максимально високим насипом та запобігати змішуванню матеріалу.
Сховища силосного типу – елеватори Елеватор — повністю механізоване зерносховище, призначене для приймання, обробки та зберігання зерна. Місткість – 27150 тис. тонн. Складається з двох основних частин: - робочої башти висотою 50 -65 м, де зерно доводять до кондицій і формують однорідні партії; - силосних корпусів заввишки 30 м і більше, де безпосередньо зберігають зерно. Силоси споруджують з монолітного або збірного залізобетону. Вони бувають циліндричними або прямокутними.
Крупними постачальниками металевих силосів є американські компанії Chif, Brock, аргентинська Mega, польські Araj, BIN, німецькі Riela, Agrotec тощо. Помітну кількість сховищ виробляють вітчизняні компанії КМЗ (Карлівський машинобудівний завод) та ТПК «Лорд» (м. Миколаїв).
Види елеваторів: заготівельні, промислові, портові, базові (резервні)
Зберігання зерна в поліетиленових рукавах Багатошарові (3 або 5 шарів мішки), довжина 60 або 75 м, ємність 200 або 250 тонн. Термін зберігання сухого зерна - до 2 років. На 1 га можна розмістити до 5 000 тонн зерна n n n ПЕРЕВАГИ: відсутність значних початкових капіталовкладень; можливість диференційованого зберігання зерна відповідно до якості; оптимізація термінів збирання, післязбиральної доробки урожаю. РИЗИКИ: можливість виникнення самозігрівання (гніздового, шарового) – зберігати тільки добре висушене та очищене зерно; порушення цілісності мішка – підготовка майданчика, постійний контроль; пошкодження гризунами, птахами – засоби дератизації, відлякування птахів Найбільші постачальники техніки для мішків - аргентинські компанії Akron, Silo. Bag, Richiger, німецькі Ag-Bag і Euro. Bagging, а самих мішків – аргентинська фірма Ipesa.
Дякую за увагу!
2_еко_10.ppt