Моря та океани Море частина океану яка

Моря та океани

Море частина океану, яка відокремлена від нього суходолом, підвищеннями підводного рельєфу або островами і має своєрідний гідрометеорологічний режим, відрізняється своїми властивостями (солоністю, прозорістю, температурою та біологічним складом). Ділянки акваторії моря що вдаються в сушу утворюють затоки.

Територію України омивають води Чорного та Азовського морів. Чорне море – внутрішнє море Атлантичного океану, омиває береги України, Росії, Грузії, Румунії, Болгарії і Туреччини. Площа – 422 тис. км 2, з заходу на схід простягається на 1167 км, між північною і південною – 624 км. Найбільший півострів моря – Кримський, найбільша затока – Каркінітська, Каламітська, Феодосійська, Джарилгацька. Середня глибина – 1271 м, максимальна – 2245 м. Берегова лінія Чорного моря порізана слабо. Береги найчастіше гористі, стрімчасті, але в межах континентальної частини України вони положисті

Азовське море – внутрішнє море басейну Атлантичного океану в межах України і Росії. Площа – 39 тис. км 2. Середня глибина 4 -7 м, максимальна – 15 м. Керченською протокою Азовське море з’єднане з Чорним морем. У море впадає Дон, а також невеликі річки. Є поклади нафти і газу, залізних руд. З ропи Сиваша одержують кухонну сіль .

Азовське море розташоване в помірному поясі, його клімату властиві континентальні особливості. Середня температура повітря у прибережній смузі узимку коливається від -1 до -6 о. С, улітку +22. . +24 о. С. Температуру поверхневого шару води влітку від +25. . +30 о. С і вище, узимку – до 0. . +3 о. С. Середня річна кількість опадів зменшується з заходу на схід від 500 до 340 мм, солоність води зменшується від 13, 8 проміле в центрі моря до 8 проміле біля гирла Дону. У суворі зими море замерзає.

Світови й океа н — водний простір земної кулі за межами суходолу. Староруська назва — Море-Окіян або Окіян-Море. Назва ймовірно походить від латинської назви oceanus або від аналогічної грецької. Площа поверхні світового океану, до складу якого входять океани і моря, становить близько 71 відсотка поверхні Землі (близько 361 мільйона квадратних кілометрів). Наука, що вивчає океани, називається океанологією

Залежно від умов існування у Світовому океані виділяють три основні групи живих організмів: планктон, нектон, що мешкають у різних шарах пелагіалі, та бентос, що мешкає у бенталі. Планктон — організми поверхневого шару води, які пасивно переносяться хвилями і течіями. Це мікроскопічні водорості, дрібні рачки, риб'яча ікра та личинки різних тварин, медузи, бактерії.

Нектон — організми, які живуть у товщі води і активно пересуваються: риби, кальмари, восьминоги, дельфіни, кити, тюлені, черепахи. Бентос — організми, що живуть на дні моря на ґрунті або в його товщі. Вони ведуть або придонний спосіб життя (водорості, коралові поліпи, губки), або зариваються в ґрунт (морські черви, молюски), або повзають по дну (морські зірки, краби) чи вільно плавають біля дна (камбала, скат).

Мінеральні ресурси Океану[ред. • ред. код] На дні і під дном Океану зберігаються величезні запаси мінеральних ресурсів (корисних копалин). Нині на шельфі Океану добувають нафту, газ, кам'яне вугілля, бурштин, залізні руди, алмази, золото. Почалося освоєння ложа Океану. Тут виявлено великі запаси залізної руди і марганцю, що значно перевищують запаси суходолу. Сама океанічна вода — це рідка руда: 3, 5% її становлять тверді мінеральні речовини. Океан може врятувати людство від загрожуючого водного голоду. В окремих країнах світу опріснюють морську воду, хоч це й дорогий процес (країни Перської затоки, США).