Морфологія. Підготували студенти групи ПОП-55 Масола

Морфологія. Підготували студенти групи ПОП-55 Масола Ольга Корда Василина

Морфологія - розділ граматики, граматичне вчення про слово, його структуру, граматичні (морфологічні) форми слова, способи вираження граматичних значень, властивих слову; центральне місце в морфології належить вченню про частини мови. 2

Частини мови Самостійні Службові Вигук Прийменник Іменник, прикметник сполучник числівник, займенник дієслово, прислівник частка 3

Іменник - повнозначна частина мови, що об'єднує слова, які мають значення предметності, вираженої у формах роду, числа й відмінка. Наприклад: людина, земля, ясність, сокіл, дуб. 4

Граматичні категорії РІД ЧИСЛО ВІДМІНОК ОДНИНА Чоловічий + Називний пісок, рік, батько МНОЖИНА Родовий ВІКНО- ВІКНА Давальний Ж і н о ч и й Знахідний мрія, ніч, тривога Орудний ТІЛЬКИ ОДНИНА Місцевий Середній МОЛОДЬ, МИР Кличний озеро, насіння ТІЛЬКИ Спільний МНОЖИНА Сирота, ОКУЛЯРИ, СУМИ плакса. ябеда 5

Поділ іменників на групи І і ІІ відміни Кінцевий приголосний Лише ІІ відміна основи будь-який Твердий м′ який нешиплячий Середнього земля, водій абзац, озеро роду на –е(на Твердий нешиплячий) шиплячий поле, сонце тиша, плече тверда м′ яка мішана 6

Прикметник — повнозначна частина мови, яка виражає ознаку або властивість предмета, відповідає на питання який? чий? : блакитне небо, солодкий пиріг.

Граматичні категорії РІД ЧИСЛО ВІДМІНОК Чоловічий Жіночий ЯКИЙ? ЯКА? ОДНИНА Називний Родовий Давальний Середній МНОЖИНА Знахідний ЯКЕ? Орудний Місцевий 8

Розряди прикметників ЯКІСНІ ПРИСВІЙНІ ВІДНОСНІ 9

Не з прикметниками разом Можна замінити Слово синонімічними не вживається словами: без не: недорогий (дешевий), нечупарний, неозорий недалекий (близький), окремо Є протиставлення: Виступає присудком: не молодий, а старий; Річка не глибока. не яскравий, а блідий. 10

Ч И С Л І В Н И К - повнозначна частина мови, яка означає абстрактну математичну кількість (три, вісімнадцять, дев'яносто), кількість предметів (три дівчини, вісімнадцять зошитів, дев'яносто кілограмів) або їхній порядок під час лічби (третя дівчина, вісімнадцятий зошит, дев'яностий кілограм). 11

ЧИСЛІВНИКИ (за значенням і граматичними ознаками) ПОРЯДКОВІ КІЛЬКІСНІ котрий? скільки? перший, триста сьомий Власне Збірні Дробові Неозначено- кількісні кількісні три, обидва, три сьомі, шістдесят, обидві, нуль цілих чимало, сімсот два, семеро, три десятих, кілька, мільярд, двадцятеро, півтора стонадцять нуль, сорок шестеро 12

За будовою числівники поділяються на Прості Складні Складені (один корінь) (два корені) (кілька слів) три, семеро, одинадцять, тисяча сто декілька, сто, двісті, двадцять три, сорок, тисяча тринадцятеро одна сьома 13

У реченні числівники можуть виступати як головними, так і другорядними членами: підметом: Один у полі не воїн (Народна творчість). присудком: Два на сім - чотирнадцять. означенням: Ще треті півні не співали (Т. Шевченко). 14

Правопис числівників разом окремо порядкові складні складені числівники, кількісні порядкові кількісні до складу числівники: числівники, й порядкові яких входять одинадцять, останнім числівники: слова п'ятдесят, компонентом тисяча сімсот тридцять вісім, з половиною триста; яких є тисяча п'ятсот й под. : -сотий, тридцять три з -тисячний, восьмий половиною тисячі. -мільйонний: дев'ятисотий, п'ятнадцятий 15

Займенник — це частина мови, яка вказує на предмет, ознаки і кількість, але не називає їх. Займенники, подібно до іменників, прикметників і числівників, відповідають на питання хто? що? який? чий? скільки? 16

ЗАЙМЕННИК може вживатися замість Іменника Числівника Прикметника я, ти, ми, він, стільки, мій, той, ваш, себе, хтось, ніскільки, кожний, сам, дехто, ніхто, котрий чийсь, інший, хто-небудь чий-небудь Змінюються За відмінками За родами, числами, За відмінками 17

РАЗОМ НІ-, АБИ-, ДЕ-, -СЬ НІХТО, НІЩО, НІЯКИЙ… АБИХТО, АБИЩО, АБИЯКИЙ… ДЕХТО, ДЕЩО, ДЕЯКИЙ… ХТОСЬ, ЯКИЙСЬ, ЩОСЬ… 18

ЧЕРЕЗ ДЕФІС БУДЬ-, -НЕБУДЬ, КАЗНА-, ХТОЗНА- БУДЬ-ЩО, БУДЬ-ЯКИЙ… ХТО-НЕБУДЬ, ЯКИЙ-НЕБУДЬ… КАЗНА-ЩО, КАЗНА-ЯКИЙ… ХТОЗНА-ХТО, ХТОЗНА-ЯКИЙ…

ОКРЕМО НІ-, АБИ-, ДЕ-, -СЬ БУДЬ-, -НЕБУДЬ, СЛУЖБОВА ВІДНОСНИЙ КАЗНА-, ХТОЗНА- ЧАСТИНА ЗАЙМЕННИК МОВИ НІ З КИМ, АБИ ДО КОГО, ХТОЗНА В ЧІМ, КАЗНА З ЯКИМ, ДЕ ПРО ЩО, НІ ДО ЧОГО, БУДЬ ЗА КИМ, ХТОЗНА З ЧОГО

Вигук — незмінювана особлива частина мови, яка виражає почуття, волевиявлення мовця, не називаючи їх.

За значенням вигуки поділяються на: • емоційні, що виражають почуття і переживання: о, ой, ах, фу, пхе; • вигуки волевиявлення, що передають спонукання, заклик і т. д. : цить, гов, алло, ну, гей, гайда, нумо, вйо, ціп-ціп та ін.

Прислівник — це незмінна самостійна частина мови, що виражає ознаку дії, стан предмета або ознаку якості і відповідає на питання як? де? звідки? наскільки? якою мірою?

Займенник — частина мови, яка замінює іменник у реченні. Вказує на предмети, ознаки, кількість, але не називає їх. Займенники подібно до іменників, прикметників і числівників, відповідають на питання хто? що? який? чий? скільки? . Наприклад: ти, ніщо, жодний, мій, той, сякий, стільки.

Дієслово — самостійна частина мови, що вказує на дію або стан предмета і відповідає на питання «що робити? » , «що зробити? »

Прийменник — службова частина мови, яка разом з відмінковими закінченнями іменників, зай менників і числівників виражає відношення між словами у реченні.

Частка — службова частина мови, яка надає слову чи реченню додаткових відтінків або служить для творення деяких граматичних форм і нових слів.

Дякую за увагу!