Міжнародні відносини та зовнішня політика провідних держав Сходу

Міжнародні відносини та зовнішня політика провідних держав Сходу в XVII-XVIII cт.

План 1. Зовнішня політика Китаю в XVII – XVIII cт. 2. Європейське проникнення в Японію. Причини “закриття Японії”. 3. Індія в міжнародних відносин XVIII cт.

1. Зовнішня політика Китаю XVII- XVIII ст.

Китай багатонаціональна держава • Домінуюче становищекиайська етнічна спільнота, що мешкала в басейні середньої та нижньої течій річок Хуанхе і Янцзи • Спільна для китайців самоназва – ханьці поширилась з XIIIст. • Китай- країна Серединної або Центральної держави, Піднебесна територія (територія, що перебуває під покровительством неба)

До початку XII ст. європейці сприймали два Китаї: Північний і Південний Одна частина Китаю була відома з часів Марко Поло (12541324), як Китай із столицею Ханбалику. Іншу – на півдні“ЧІНА”, куди європейці потрапили з Індії на початку XVIст. 1605 р. – для Эвропи Китай постав як одна держава

Наприкінці XVI-XVII ст. глибока криза в Китаї- криза імперії Мін • Загострення внутрішніх суперечностей • Напади з 1618 р. Маньчжурських племен • Фаворитизм, інтриги, арешти… • Конфлікти між удільною аристократією і урядом • Розвал армії Європейці прокладають морський шлях у Китай

Європейське проникнення в Китай 1516 р. Італійська експедиція під керівництвом Рафаеля Перестрелло 1517 р. Португальська ескадра Фердинанда де Андраде і португальський посол – Томе Піреш 40 рр. XVIст. Заснування португальцями торгову базу поблизу Нінбо, де почали селитися колоністи. 1557 р. Португальці заволоділи містом і портом Макао (Аомінь) 20 рр. XVII ст. Голландці захопили південну частину Тайваню. 1618 р. В Пекіні перебувала перша російська місія на чолі з Іваном Петліним

Християни в Китаї. q. Наприкінці XVIст. У Китаї почали селитися християнські місіонери із різних країн. q. Перші християни прийшли із Середньої Азії ще в VII ст. q. У середині XVIIст. Їх було 150 тис. q. У Цинській імперії – 900 тис. католицьких місіонерів і 700 китайцівкатоликів, 3. 5 тис. протестантських місіонерів, 100 тис. протестантівкитайців, 5. 5 тис. китайцівправославних.

Маньчжурські завоювання призвели до того що в Китаї встановилося правління чужоземців - маньчжурської династії Цин(16441911 рр. ) Імперія Цин на початку XVIII ст. була одним із найпотужніших утворень тогочасного світу. Під її контролем перебували території Китаю, Тайваню, Монголії. ЇЇ верховенство визнавала Корея. • Маньчжури ставилися до європейців доброзичливо • Католицькі місіонери були радниками і перекладачами при дворі • Купці із Португалії, Голландії, Англії, Франції вели жваву торгівлю та створювали факторії: англійці в Гуанчжоу, французи в Німбо, португальці в Макао. • 1715 р. відкрито Російську духовну місію в Пекіні. • Але Пекін ухилявся від встановлення довготривалих дипломатичних відносин.

Відносини з Росією В зовнішній політиці імперія Цин дотримувалась доктрини Серединної імперії, за якою всі держави світу вважалися васалами богдихана (імператора) й мали йому коритися. Іноземний посол на прийомі в імператора мусив підповзати до трону й відбити дев’ять земних поклонів, інакше його висилали, не вислухавши З Росією складалися особливі стосунки. Сутички між маньчжурськими й російськими військами в прикордонні не призвели до перемоги жодної із сторін. Цінська імперія визнала Росію єдиною рівною собі державою й пішла на підписання Нерчинського договору (1689). Нерчинський договір встановлював кордони між маньчжурськими та російськими володіннями по річках. Росія втратила багато освоєних земель на лівому березі Амуру. Визначався порядок торгівлі між обома країнами. Православні полонені, захоплені в боях маньчжурами, яким зберегли життя й поселили в Пекіні, вимагали надання священика й будівництва церкви. Вони одружувались з китаянками, заводили дітей. Православна громада зростала. Нарешті цінська адміністрація дозволила відкрити в Пекіні Російську православну духовну місію, яка почала працювати з 1716 р. У XVIII ст. склад місії змінювався 8 разів. Семеро із восьми керівників місії були представниками українського духівництва. Священиків прирівнювали до чиновників. Раз на півроку представник влади цікавився роботою місії та її потребами.

Крім релігійної діяльності, духівництво та учні збирали й узагальнювали різноманітну інформацію про Китай, в тому числі й секретну ( вивчали китайську мову, складали словники тощо). В Російської православної місії це не торкнулось. Вона залишилась єдиною європейською установою, яка мала змогу надати Росії та світові достовірні дані про події в Цінській імперії.

Зовнішня політика Китаю наприкінці XVIII-поч. XIXст. В Китаї династія Цин продовжувала бути правлячою, державу називали Цинською імперією. Це була найбільша держава Азії ( Монголію, Джунгарію, Кашгарію, Тибет). Китай повільно виходить з ізоляції. Поступово розвивається зовнішня торгівля Цинської династії.

Китай - Росія: велась через міста Кяхту, частково Чугучак і Кульджу. З Росії завозились промислові товари, тканини хутро. З Китаю чай. Китай- Європа: торгували через Гуанджоу і державно-приватну монопольну корпорацію”Гунхан”. До 1834 р. Англійська Ост-Індська компанія була монополістом.

Гуанчжоу на карті Китаю

1757 р. імператор Цяньлун повністю закрив Китай для діяльності іноземців під загрозою страти, намагаючись запобігти чужому впливу, європейській експансії й спробам закабалити його країну. Імператор забороняє в'їзд до імперії приватним іноземцям. Обмежує та суворо регламентує обсяг і ціни в караваній торгівлі. “Закриває майже всі порти через які велась торгівля.

Наростання конфлікту з колоністами. • Специфіка англо-китайської торгівлі була монополізована з обох сторін. • Політика ставала жорстокішою, права порушувались. • На рубіжі XIXст. Почалися зіткнення. Англійська Ост-Індська компанія намагалася відібрати китайську провінцію Макао у Португалії. • 1816 р. до Пекіна прибула нова британська дипломатична місія на чолі з лордом У. П. Амхерстом для відкриття постійного представництва. Але місія провалилася.

О піум (о пій) — сильнодійний наркотик, що отримується з висушеного на сонці молочного соку, який добувається з недостиглих коробочок опійного маку (Papaver somniferum). Містить близько 20 алкалоїдів. В традиційній медицині завдяки високому вмісту морфінових алкалоїдів використовувався як сильний знеболювальний засіб. Однак він швидко викликав наркотичну залежність і тепер застосовується лише як сировина для виробництва безпечніших знеболювальних препаратів (зокрема кодеїну).

• Опіум контрабанда

Китайці курять опіум з VIII cт. Поступово куріння поширюється не лише на просте населення, а й чиновники, міністри, імператорській двір. 1729 р. було офіційно заборонено ввіз опіуму до країни. Лише 200 ящиків для медичних потреб.

q. Ціна на опіум зросла. q. В 1835 р. Покупка опіуму Китаю = 72 млн. лянів (в 10 разів перевищувало легальну торгівлю з Англією) З 1822 -1834 рр. було видано 5 законів щоб зупинити ріст імпорту та опіумокуріння.

Нелегаьна торгівля витоку срібла з країни. З 1829 по 1840 рр. витік срібла з Китаю до 49 млн. дол. перевищив його надходження в Китай.

«Пока Китай остается нацией наркоманов, нам не стоит бояться того, что эта страна превратится в серьезную военную державу, так как эта привычка высасывает жизненную силу из китайцев» . Эти слова произнес в 1895 году на заседании Королевской комиссии по опиуму консул Великобритании в Китае Джефф Херст.

• Англія намагалася відкрити Китай дипломатичним шляхом. • Коли дипломатія провалилася, Англія вирішила потрапити в Китай шляхом контрабанди. • З 1800 до 1819 рр. до Китаю ввозили більше 4 тис. ящиків опіуму по 60 кг. кожний. • З 1820 -1838 рр. ввіз опіуму збільшився в 5 -6 разів. • Усього за 1795 -1838 рр. до Китаю надійшло 27 тис. тонн опіуму.

Борці проти опіуму. • Лінь Цзесюй – намісник Хугуан. “Тут буде чисто і незаплямов ано як на безхмарно му небі” • Хуан Цзюецзи- столичний чиновник. • Вей Юань – історик. • Гун Цзичжен- поет. • Вони наполягали на введенні смертної кари за продаж і куріння “заморської отрути”

Перша опіумна війна (Англо-китайська війна) 1839– 1842 рр. була першим кроком на шляху поневолення Китаю західноєвропейцями і американцями. Перша опіумна війна стала початком тривалого періоду послаблення держави і громадянської смути в Китаї, що призвело до закабалення країни з боку європейських держав і довготривалої депопуляції населення. Так в 1842 р. населення Китаю становило 416 118 200 осіб, з них 2 млн. — наркоманів, у 1881 — 369 183 000 осіб, з них 120 млн. — наркоманів.

Основні події Першої опіумної війни. • У березні 1839 р. надзвичайний імператорський емісар в Гуандуні Лінь Цзесюю вжив рішучих заходів проти масового контрабандного завозу опіуму, конфіскувавши його у англійців і знищивши. • З грудня 1839 р. Імператор оголосив Китай “закритим” для всіх комерсантів з Англії та Індії. • Англійський флот без оголошення війни почав воєнні дії проти Китаю. • Непідготовлена і погано озброєна китайська армія зазнала поразки. • Незважаючи на опір китайського народу, англійські війська захопили і пограбували міста Нінбо, Амой, Шанхай та острови Гонконг і Чжоушань, підступили до Нанкіна. • Уряд Китаю капітулював 29 серпня 1842 року підписав з Англією Нанкінський договір — перший нерівноправний для Китаю договір.

За результатами Нанкінського договору: • Китай відкривав для Англії порти Гуанчжоу (Кантон), Сяминь (Амой), Фучжоу, Нінбо, Шанхай, порт Сянган (Гонконг). По суті ця територія була англійською колонією до кінця XX ст. • Китай мав сплатити контрибуції 21 млн. лян срібла. • Китай повинен ліквідувати корпорацію “Гунхан”. • Британці отримали право торгувати “з будь-якими особами в Китаї, з якими побажають”. • Митні збори для британських товарів не повинні перевищувати 5%

1907 -1940 рр. Цей період ознаменувався боротьбою, очолюваною протестантською церквою, за заборону торгівлі опіумом. У 1909 -му р. в Шанхаї була заснована Міжнародна комісія з опіуму, результатом роботи якої став перший міжнародно-правовий документ, що відноситься до боротьби з психоактивними речовинами, : Гаагська конвенція по опіуму 1912 -го року. У 1914 -му р. в США був прийнятий Harrison Narcotics Act - перший американський закон, що забороняє наркотики. У 1925 -му р. Ліга Націй провела Женевську конференцію, на якій обговорювалися питання заборони участі урядів в торгівлі наркотиками. У 1928 -му році вступила в дію Женевська конвенція, що забороняла імпорт героїну в Європу. Наслідком цих заходів стало різке скорочення світового виробництва наркотиків у світі: 1907 -й р. - 41624 тонни опіуму, 1934 -й р. - 16653 тонни.

2. Європейське проникнення в Японію. Причини закриття країни.

На рубежі XV-XVI ст. териорія Японії охоплювала острови Хонсю, Кюсю, Сікоку та прилеглі дрібні острови. • Японський імператорський дім – найстаріша безперервна династія сучасного світу. • З давніх часів імператор не володів реальною політичною владою. • Протягом середньовіччя виникло деференційована влада світська (сьогунат) і духовна (імператор). • Встановлення влади сьогуна над усією країною наприкінці XIV ст. означало домінування воєнно-феодального стану над старою аристократією на чолі з імператором. Компроміс між цими силами втілився в частковому збереженні прав власності на землю аристократії та храмів і номінальному правлінні імператора.

Проникнення європейців в Японію • 1543 р. португальці потрапили до Японії. • 1549 р. іспанці досягли Японії, прибувши з Мексики. • В країну почався імпорт вогнепальної зброї, що вплинуло на вдосконалення будівництва укріплень, розвиток військової справи. • Європейське проникнення та небезпека колонізації країни сприяло обєднанню Японії. Ініциаторами обєднання Японії стали феодали центральної частини острова Хонсю – Ода Набунага (1534 -1582), Тойотомі Хідейосі (1536 -1598), Токугава Іеясу (1543 -1616). В результаті військової боротьби Токугава захопив владу над країною і у 1603 р. прийняв титул сьогуна. Династія Токугава правила в Японії до 1867 р.

Поширення християнства в Японії 40 -рр. XVI ст. 1580 р. Початок XVII ст. Наприкінці XVI ст. Погляд династії Токугава 1630 р. Указами 1633, 1636, 1639 рр. Перші місіонери- християни. Найвідоміший Франциск Ксавьє (1506 -1552) В Японії налічувалося 150 тис. християн, 200 церков, 5 семінарій. В країні було 700 тис. християн. Європейці-місіонери наражалися на опір буддійської церкви, яка підтримувала центральну владу. Спочатку сприяли поширенню християнства з боку англійців і голландців, прагнучи ослабити діяльність іспанців та португальців. Заборона з боку влади завозити європейські та китайські книги, де згадувалося християнство. Сьогун Ієміцу змусив європейців залишити країну. Виключення лише для голландців та китайців ( в Нагасакі можна лише торгувати).

Закриття Японії В 1636 р. японцям під страхом смертної кари було заборонено виїжджати зі своєї країни; іноземним купцям дозволялося торгувати лише на невеликому острові Дєсіма, де торгівля велась тільки при посередництві сьогунських чиновників; будь- яка політична та релігійна діяльність заборонялася.

Японо-російські відносини XVIII ст. Росія активно проводить географічні відкриття. Відомі експедиції В. Полякова, А. Атласова, Є. Хабарова. Так, 1697 р. після походу А. Атласова до Росії приєднали Камчатку. Почали досліджувати Шантарські та Курильські острови. У 1739 р. експедиція М. Шпанберга і В. Вальтона вперше підійшла до північно-східного узбережжя острова Хонсю і східного узбережжя острова Едзо (Хокайдо)

Дослідження Курил • У першій чверті XVIIIст. росіяни почали дослідження Курильських островів. • В ході дослідження північно-західної частини Тихого океану російські мореплавці в 1732 р. Висадилися на американському континенті, а в 1739 р. Експедиція М. Шпанберга вперше підійшла до Японських островів. • Російські дослідники першими вивчили Сахалін та Курильські острови, вже в першій половині XVIIст. Розпочали їх заселення. • Спроби дослідження островів Південно-Курильської гряди з боку Японії виявилися значно пізніше в 80 -ті рр. XVIII ст. • 1798 р. Японія надсилає велику експедицію на чолі з Могами Токунаі і Кондо Дзюдзо на Курили, в результаті дослідники вивчили острів, знесли російські хрести і встановили стовп з написом “Дайніхон Еторофу”(острів Інтуруп Великої Японії).

Російсько-Японські протиріччя на поч. XIX ст. 1804 р. У Японію прибув спеціальний посол Росії Микола Резанов. Але його місія провалилася. Покидаючи Японію він заявив: "Щоб Японська імперія далі північної краю острова Матмая аж ніяк володінь своїх не простирала, так як всі землі та води на північ належать моєму государю» . 1806 р. Для огляду Сахаліну і Південних Курильських островів було відряджено російських військових на чолі з лейтенантом М. А. Хвостовим на фрегаті "Юнона" і мічманом Р. І. Давидовим на тендері "Авось" з досить неясними вказівками, допускавшими застосування сили у відношенні японців, хоча розпоряджень з цього приводу з Петербурга не було жодних. На Сахаліні Хвостов захопив кілька японців біля Кусюнкотана і навіть поставив стовп з російським прапором.

Встановлення торгівельних зв'язків Росії з Японією • Першою офіційною спробою Росії встановити торговельні відносини з Японією з'явилася експедиція Лаксмана 1792 -1793 рр. • Лаксман спробував домогтися від Японії згоди на відкриття портів для російських судів і на торгівлю з Росією. При від'їзді Лаксманом було дано письмовий дозвіл на прихід одного російського корабля в Нагасакі. • Враховуючи територіальну близькість Росії, сьогунат побоювався порушити її ворожість і не ризикнув піти на пряму відмову. Однак Росії протягом 10 років не використовувала результати місії Лаксмана. • В 1803 р. в Японію було направлено посольство Рєзанова. • Японська влада відхилила спроби налагодити контакти, спираючись на раніше видані укази про закриття країни.

“Закриття Японії” ніколи не було абсолютним. Японці запозичували західні знання в галузі техніки, медицини, ботаніки. Наприкінці XVII ст. в країні діяло гасло “Східна мораль-західна техніка”. Японці впроваджували техніку задля вигоди. Запозичували культурні нововведення з Китаю.

3. Індія в міжнародних відносин XVII-XVIII cт.

Індія в міжнародних відносинах XVII-XVIII cт. • Індія – завжди манила європейців. До неї намагалися потрапити з давніх часів. До XIX ст. Індія була розділена на три регіони – Північну Індію, Декан, Південну Індію. До початку Нової історії на території Індії правила мусульманська держава. Делійський султанат, на початку XVI ст. влада потрапила до Могольської імперії.

«Верховна влада Великого Могола була скинута його намісниками. Могутність намісників була зламана маратхами. Могутність маратхів була зломлена афганцями, а поки всі воювали проти всіх, нагрянув британець і зумів підкорити їх усіх» , зазначав К. Маркс.

Форт Уільям – перший бастіон Англійської Ост- Індської компанії в Індії.

Початок європейської колонізації Індії. 1498 р. 1602 р. Відкриття Васко да Гами морського шляху в Індію, де португальці заснували перші поселення-фортеці- Гоа, Даман, Діу, Бомбей. Заснована Нідерландська Ос-Індська компанія мали декілька факторій в Індії. Голландці вивозили з Індії: рис, тваринне масло, олію, селітру, віск, шовк, парусину. До Індії завозили: мідь, золото, олово, ртуть, слонову кістку, прянощі. 1600 р. Створена Англійська Ост-Індська компанія. Перша факторія в м. Сурат. Купували в Індії: бавовняну пряжу, тканину, шовк, лак, селітру. Завозили: мідь, олово, ртуть, 1616 р. Створена Данська Ост-Індська компанія. 1620 р. – відкрила свою факторію в Індії. 1664 р. Французька Ост-Індська факторія. Розташувала свої факторії в Південній Індії та Бенгалії.

Ситуація в Індії в середині XVIII ст. • На середину XVIII ст. завершився період розпаду Могольської держави. • Осередками європейського проникнення в Індії були Ост- Індські торгові компанії: Голландська (центр Нагапатамі), Данська (Серампурі), Англійська (Мадрасі), Французька(Пондішері). • Особливістю Англійської та Французької Ост-Індської компанії було те, що завдяки урядам своїх метрополій в Індії вони вели війни та захоплювали території. • Найбільшою економічно-ефективною і військовою була Англійська компанія. • Період характеризується активним торговим та воєнним суперництвом між Англією та Францією.

Англійське підкорення Індії 1746 -1763 рр. Військові дії Англії і Франції за вплив в Індії. 1760 р. Французькі війська особливо постраждали в битві при Вандиваші. Паризький За Францією залишилося лише місто Пондішері, вплив договір 1763 р. Франції зберігався лише в торгівлі. 23 червня 1757 р. Англія розпочинає боротьбу за Бенгалію. Битва при Плессі 70 -тис. воїнство наваба Бенгалії було розгромлене повністю 3 тис. англійським військом на чолі з Робертом Клейвом (1725 -1774). Серед XVIIIст. Англійці розвивали експансію з Мадраса і Бомбея, воюючи з маратхами та князівством Майсур. Після 3 х англомаратхських та 4 х англо-майсурських воєн англійці завершили перший етап завоювання Індії.

Питання для контролю 1. Коли встановилося панування маньчжурської династії Цин у Китаї? 2. Які відносини встановилися між Росією та Китаєм в XVII ст. 3. Поясніть чому Китай у XVII ст. став на шлях самоізоляції. 4. Вкажіть вплив європейців на внутрішню і зовнішню політику Китаю? 5. Назвіть причини та наслідки Першої опіумної війни ? 6. Охарактеризуйте наслідки європейського проникнення в Японію. 7. Висвітіть процес “закриття Японії”. 8. Розкрийте роль Ост-Індських компаній в колонізації Індії. 9. Дайте характеристику Англійської Ост-Індської торгівельної компанії. 10. В чому полягала особливість англійського завоювання Індії.