Міністерство оборони України КАФЕДРА ТИЛОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ Академія Сухопутних

Міністерство оборони України КАФЕДРА ТИЛОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ Академія Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного

Тема № 4. « Організація тилового забезпечення мб(тб) в обороні. Особливості тилового забезпечення спеціальних військ в обороні. » Заняття № 1. «Організація тилового забезпечення мб(тб) в обороні. » «Тактико – спеціальна підготовка тилу. »

Навчальні питання : 1. Заходи щодо тилового забезпечення мб(тб) в обороні. 2. Планування тилового забезпечення в обороні. 3. Особливості тилового забезпечення оборони в умовах застосування ворогом ЗМУ. 4. Особливості тилового забезпечення підрозділів спец. військ в обороні.

1. Заходи щодо тилового забезпечення мб(тб) в обороні. Зміст і об’єм заходів щодо підготовки тилу залежать від умов переходу батальйону до оборони, можливого часу переходу противника в наступ, завдань своїх підрозділів, наявності і стану сил і засобів тилу, характеру місцевості, пори року, погоди та інших факторів конкретної обстановки.

Підготовка тилу батальйону в обороні включає наступні заходи: — доукомплектування підрозділів тилу особовим складом, транспортними засобами та технікою служб тилу; — підготовка особового складу, забезпечення його майном згідно норм, проведення занять, інструктажів щодо його дій в ході виконання завдань; — створення запасів матеріальних засобів у встановлених розмірах; — підготовка техніки тилу, її технічне обслуговування, ремонт та доукомплектування запасними частинами, інструментом та приладдям; — евакуація з підрозділів тилу поранених, хворих та несправної техніки тилу. Особлива увага звертається на підготовку особового складу, транспортних засобів та іншої техніки тилу до тривалих дій в умовах постійного впливу противника.

Вихід підрозділів тилу в призначені райони і їх розгортання при завчасній підготовці оборони здійснюється одночасно з виходом бойових підрозділів мб(тб). При переході до оборони в ході бойових дій сили і засоби батальйонного тилу перегруповуються у відповідності з бойовою і тиловою обстановкою, що склалася.

Розміщення тилу мб в обороні повинно відповідати задуму майбутнього бою і забезпечувати: виконання завдань, які поставлені перед тилом в умовах ведення активних і маневрених бойових дій. Підрозділи тилу виконують свої завдання, як правило, в районах бойових дій підрозділів, до складу яких вони входять.

Райони для розміщення підрозділів тилу батальйону повинні відповідати наступним вимогам: 1) знаходитись в стороні від плануємого напрямку головного удару противника і напрямку запланованих контратак підрозділів батальйону та в важко доступ- них для танків районах; 2) бути на безпечній відстані від можливих об’єктів ядерного удару противника з урахуванням організації їх надійного захисту, оборони і охорони; 3) наявність і максимальне використання захисних та маскуючих властивостей місцевості; 4) мати під’їзні шляхи та розташовуватись поблизу доріг; 5) задовольняти санітарно-гігієнічним нормам і протиепідемічним вимогам та виконання вимог пожежної безпеки. 6) забезпечувати кращі умови для організації оборони та охорони.

Для розміщення підрозділів тилу, як правило, використовуються не зайняті військами надійні споруди та укриття.

Командир батальйону, його заступники і нач. штабу повинні здійснювати постійний контроль за підготовкою тилу. В обороні вмз розгортає батальйонні пункти: Робота батальйонних пунктів буде зале- жати від умов конкретної оперативної обстановки. БПБ БЗП БПП

Порядок забезпечення підрозділів батальйону боєприпасами, пальним і гарячою їжею вказує командир батальйону( нш ), або його заступники.

Організація матеріального забезпечення батальйону в обороні полягає: — у розрахунку потреби в матеріальних засобах на підготовку і ведення бою; — у визначенні джерел постачання матеріальних засобів та їх витребуванню в необхідній кількості; — в організації підвозу матеріальних засобів, що є основою матеріального забезпечення ; — в утриманні, зберіганні, охороні та видачі матеріальних засобів підрозділам.

Потреба в матеріальних засобах обліковується в розрахунково-постачальних одиницях (РПО), тобто в боєкомплектах, заправках, добо видачах, комплектах та інших одиницях вимірюванню.

При переході батальйону до оборони, військові запаси матеріальних засобів поповнюються і підтримуються в межах встановлених розмірів. Насамперед, це стосується ракет і боєприпасів в артилерійських і зенітно-ракетних підрозділах батальйонів першого ешелону бригади.

В зв’язку з тим, що військові запаси окремих видів матеріальних засобів, особливо боєприпасів для мінометів, не завжди забезпечують відновлення витрати їх , відбиття наступу противника, виникає необхідність в створенні д од ат ков и х запасів

Розміри додаткових запасів МЗ залежить від завдань, що виконуються бойовими підрозділами бригади і передбачених їх дій , характеру очікуваних дій противника, а також від умов і місця утримання запасів, які встановлюються старшим начальником.

Основним джерелом постачання МЗ для мб(тб) є бригадний тил. Для витребування необхідної кількості матеріальних засобів штаб батальйону подає заявки встановленим порядком заступнику командира бригади з тилу.

Утримання створених запасів МЗ для забезпечення бою батальйону здійснюється при особовому складі, озброєнні і військовій техніці, в транспортних засобах рот(взводів) забезпечення батальйонів.

Видача матеріальних засобів в підрозділи здійснюється: боєприпасів — через ротні і батальйонні пункти боєпостачання (РПБ і БПБ); пального — через батальйонні заправні пункти, гарячої їжі і продовольства — через батальйонні продовольчі пункти.

2. Планування тилового забезпечення в обороні. При переході мб(ТБ) до оборони в ході бою під впливом противника матеріальне забезпечення перегрупування підрозділів, відповідно до прийнятого рішення, є основною задачею батальйонного тилу.

Безпосередній організатор тилового забезпечення мб(тб) – НШ батальйону або ЗКБ з тилу (якщо він є за штатом підрозділу). Планування організації тилового забезпечення базується на рішенні командира батальйону на організацію бою та його вказівках щодо організації тилового забезпечення підрозділів.

Планування забезпечення бойових підрозділів батальйону здійснюється відповідно до задуму бою, по їх завданнях і можливих варіантах бойових дій на весь період ведення оборони з подальшим уточненням по днях бою.

Планування роботи тилу батальйону відображається відповідними документами: — розпорядженням по тилу; — розпорядженням командиру підрозділу тилу; — наказом(розпорядженням) командира підрозділу тилу на організацію дій (виконання заходів);

В розпорядженні по тилу, як правило, вказуються: 1. Коротко – дані про дії противника. 2. Загальна задача батальйону. 3. Задачі підрозділу тилу: — щодо прийому МЗ і організації їх зберігання; — щодо підвозу МЗ; — щодо заправлення техніки пальним; — щодо захисту, охороні і обороні тилу; — виконанню інших завдань.

4. Райони розміщення підрозділу тилу, порядок і строки переміщення. 5. Час готовності підрозділу тилу до дій. 6. Порядок і строки надання донесень в штаб батальйону. Після отримання задачі на дії командир підрозділу тилу розпочинає планування роботи підрозділу щодо виконання поставлених завдань, а саме: — усвідомлює завдання; — здійснює розрахунок часу;

— орієнтує своїх підлеглих (ком. взводів, відділень) про характер отриманих зав- дань і віддає їм необхідні розпорядження щодо організації підготовки до дій; — оцінює обстановку; — приймає рішення на організацію дій підрозділу тилу і віддає наказ(розпоряд- ження), якій записує в свій робочий зошит.

Алгоритм усвідомлення завдання: — зрозуміти мету і порядок дій підрозділу, а також вищестоящого тилу( в першу чергу – порядок підвозу МЗ з батальйону матеріального забезпечення бригади і організацію заправлення техніки пальним); — зрозуміти задачі підрозділу тилу, встановлений порядок і умови їх вико- нання; — характер заходів старшого начальника щодо забезпечення дій підрозділу тилу.

Після усвідомлення завдання командир рз(вмз) визначає заходи щодо підготовки підроз- ділу до дій, які необхідно провести негайно, робить розра- хунок часу, визначає кому і які віддати попередні розпоряджен- ня

В подальшому командир рз(вмз) проводить орієнтування підлеглих про характер і мету дій підрозділу і дає їх вказівки про підготовку підрозділів і даних( наявність запасів МЗ, стан техніки, тощо) для прийняття рішення на дії роти (взводу).

Алгоритм оцінки обстановки командиром підрозділу тилу. Здійснюється аналіз: — можливого впливу противника по підрозділах тилу під час вико- нання поставлених завдань; — характер бойових дій батальйону і їх вплив на виконання завдань; — положення, стан і можливості підрозділу тилу;

— характер, об’єм і строки виконання пос- тавлених підрозділу завдань, потреба в силах і засобах для їх вирішення; — наявність і стан шляхів підвозу та ева- куації; — наявність і можливості сил і засобів для організації захисту, охорони і оборони; — умови взаємодії, організація управління, наявність і стан сил і засобів управління.

При оцінці обстановки також врахо- вуються фізіко-географічні, клима- тичні і інші фактори, які впливають на виконання поставлених завдань. В ході оцінці обстановки командир рз(вмз) може заслуховувати команди- рів підлеглих підрозділів(взводів, від- ділень) для отримання потрібної інформації.

В результаті усвідомлення завдання і оцінки обстановки командир рз(вмз) приймає рішення на організацію дій роти(взводу) в якому визначає: — задачі підрозділам роти(взводу); — склад резерву сил і засобів; — порядок взаємодії між підрозділами; — організацію всебічного забезпечення своїх підрозділів і час їх готовності до дій; — організацію управління.

Рішення оформлюється на робочій карті командира роти( командир вмз оформлює рішення в робочому зошиті ) з необхідними розрахунками і в встановлений час доповідається командиру батальйону.

В наказі на організацію дій роти ( взводу ) вказуються: в першому пункті : — короткі дані противника; в другому пункті: — задачі рз ( вмз ) по забезпеченню підрозділів батальйону; в третьому пункті — після слова = н а к а з у ю = ставляться задачі:

— частині сил і засобів(якщо вона призначена); — автомобільним взводам (відділенням); — господарському взводу (відділенню); — резерву;

в четвертому пункті : — задачі по матеріальному і медичному забез- печеню підрозділів роти ( взводу ); в п’ятому пункті : — задачі по технічному забезпеченню підроз- ділів роти(взводу); в шостому пункті : — організація основних заходів по захисту від ЗМУ і високоточної зброї, охороні і обороні;

в сьомому пункті : — час готовності підрозділу до дій; в восьмому пункті : — місце і час розміщення ПУ ( КСП ) рз(вмз) , напрямок його переміщення, стро- ки надання донесень, на кого пок- ладається управління підрозділом у випадку виходу з ладу ПУ(КСП).

Наказ віддається командиром рз ( вмз ) усно з записом в робочому зошиті. Командир рз(вмз) веде робочий зошит, в якому обліковуються відданні накази, розпорядження і отримані донесення.

На робочу карту командира роти ( взводу ) наноситься: — необхідні дані противника; — райони розміщення підрозділів батальйону; — райони розміщення МПБ і втз ; — райони розміщення підрозділів роти(взводу); — райони розміщення підрозділів тилу бригади;

— місця заправлення техніки батальйону пальним; — шляхи підвозу та евакуації бригади; — місця і час розгортання ТПУ бригади, КСП роти(взводу).

3. Особливості тилового забезпе- ченння в умовах застосування ворогом ЗМУ.

У обороні, коли противник буде постійно впливати всіма засобами ураження на бригадний тил, важливе значення набуває його захист, оборона та охорона. Вона організовується на загальних підставах, але особлива увага приділяється інженерному обладнанню районів розміщення, протиповітряній і протитанковій обороні рз(вмз) , готовності до локалізації, гасіння пожеж і проведення інших заходів щодо ліквідації на тилових об’єктах наслідків застосування ЗМУ.

Основні заходи по захисту рз(вмз) від ЗМУ є: — розосередження о/с, техніки і мз і їх маскування; — інженерне обладнання районів розташування підрозділів тилу, використання захисних і маску- чих властивостей місцевості;

— оповіщення про загрозу застосу- вання противником ЗМУ, РХБ зараженні; — проведенні медичних заходів; — збір даних про наслідки застосу- вання противником ЗМУ; — забезпечення безпеки і захисту о/с при діях в зонах зараження, районах пожеж і руйнувань; — ліквідація наслідків застосування противником ЗМУ.

Інженерне обладнання районів розташування підрозділів тилу розпочинається негайно з моменту його заняття. Воно виконується о/с підрозділів і включає обладнання інженерних споруд з розрахунку: — перекрита щілина–на відділення; — бліндаж – на взвод; — укриття котлованн. типу – на кожну машину з МЗ.

В першу чергу обладнуються укриття для о/с, техніки з запасами МЗ. Під час обладнання районів необхідно максимально викорис- тати захисні властивості місцевос- ті(яри, балки, кар’єри, зворотні схили пагорбів.

Загалом, об’єм робіт по інженерному обладнанню районів розміщення може скласти дня взводу матеріального забезпечення — 1700 м 3 , роти забезпечення батальйону — до 22 тис. м 3 , бмз бригади до 45, 5 тис. м 3 ; ТПУ бригади — до 1500 -2000 куб. м.

При нормі відривання саперною лопатою на глибину 1, 5 м однією людиною в годину: — в слабкому ґрунті — 1, 25 м 3 ; — в середньому ґрунті — 1, 3 м 3 ; — в твердому ґрунті — 0, 5 -0, 6 м 3 ; З розрахунку роботи на добу по 12 годин на одну людину для обладнання району розташування вмз без урахування умов місцевості знадобиться в середньому 109 люд. /год. !!!

Техніка ж групи інженерного забезпечення мбр може бути залучена не раніше як через 1 -1, 5 доби.

Тому, за основу треба брати найбільш доцільне розосередження, максимальне використання захисних властивостей місцевості та інженерні споруди, що раніше займалися військами, проводити ретельне маскування, використовуючи для цього не тільки табельні, але і підручні засоби.

В умовах застосування противни- ком ЗМУ організація ТЗ буде за- лежати від обстановки, яка скла- дається в кожному окремому випадку.

Вивід підрозділів з районів загрозливого забруднення, руйнувань, затоплень і пожеж здійснюється негайно, за командою старшого начальника. Засоби захисту знімають тільки за командою командира підрозділу після проведення РХБ розвідки.

Приготування і прийом їжі здійснюється на незараженої місцевості. Якщо за умов обстановки це неможливо, то приготування їжі допускається: — на відкритої місцевості – з рівнем радіації до 1 Рад/год. ; — в наметах – від 1 до 5 Рад/год; — в дезактивованих закритих приміщеннях і спорудах – понад 5 Рад/год.

Прийом їжі допускається на відк- ритій місцевості і відкритих інже- нерних спорудах при рівні радації до 5 Рад/год , а при більш високих рівнях РЗ – на дезактивованій, зво- ложеній місцевості або в спец. об-ладнаних спорудах і машинах.

Приготування і прийом їжі на місцевоті, зараженої отруйними і бактеріологічними(біолог. ) засо- бами, можливі тільки в машинах і сховищах обладнаних фільтро- вентиляційними агрегатами.

4. Особливості тилового забезпе- чення спец. військ в обороні. Спеціальні війська призначені для виконання завдань щодо забезпечення бойових дій військ. Вони є в кожному виді Збройних сил. До них належать: розвідувальні, інженерні, хімічні та інші війська (частини, підрозділи), в т. ч. частини і підрозділи тилу.

Тилове забезпечення частин і під- розділів спец. військ організовуєть- ся в загальній схемі тилового за- безпечення оборони. В разі необхідності вони можуть бути прикріплені на забезпечення до інших військових частин і підроз- ділів в залежності від спецификі виконуемих завдань.