“ Мікробіологія” для студентів зі спеціальності 5.

Скачать презентацию “ Мікробіологія” для студентів  зі спеціальності 5. Скачать презентацию “ Мікробіологія” для студентів зі спеціальності 5.

lekcіya_4-1.pptx

  • Размер: 226.1 Кб
  • Автор:
  • Количество слайдов: 25

Описание презентации “ Мікробіологія” для студентів зі спеціальності 5. по слайдам

“ Мікробіологія” для студентів зі спеціальності 5. 120 101 01  “Лікувальна справа” “ Мікробіологія” для студентів зі спеціальності 5. 120 101 01 “Лікувальна справа” Лекція 4/1. Вчення про імунітет. Імунна система.

 Актуальність теми • Ми живемо в потенційно ворожому світі, наповненому величезною безліччю інфекційних Актуальність теми • Ми живемо в потенційно ворожому світі, наповненому величезною безліччю інфекційних агентів, які мають різні розміри, форму, будову й руйнівну здатність. Вони були б раді використати нас для розмноження своїх «паразитичних генів», якби ми, у свою чергу, не виробили цілий ряд захисних механізмів, щонайменше рівних по ефективності й винахідливості. Дія цих захисних механізмів забезпечує виникнення імунітету до інфекцій. • Останнім часом з’являються нові, раніше не відомі інфекційні хвороби, профілактика та лікування яких ще не розроблені. Це такі інфекції як SARS (атипова пневмонія), курячий грип, лихоманки невідомої етіології тощо. • В світі немає жодної хвороби, лікування та профілактику якої можна було б проводити без знань імунології. Імунологічні методи лабораторних досліджень широко застосовуються у практичній медицині для визначення імунологічного статусу людини, діагностики захворювань бактеріальної, вірусної, грибкової та протозойної етіології.

План лекції 1. Визначення понять “імунітет”, “імунна система”. 2. Види імунітету. 3. Реакції імунітету,План лекції 1. Визначення понять “імунітет”, “імунна система”. 2. Види імунітету. 3. Реакції імунітету, їх практичне застосування та значення.

 • Імунітет ( від лат. immunitas – звільнення від будь-чого ) - це • Імунітет ( від лат. immunitas – звільнення від будь-чого ) — це засіб захисту організму від генетично — чужорідних агентів, що забезпечує підтримання гомеостазу ( постійного складу і властивостей внутрішнього середовища організму ). • Імунітетом називають здатність імунної системи до відторгнення чужорідних тіл.

імунітет спадковий набутий природній штучний активний пасивний імунітет спадковий набутий природній штучний активний пасивний

Центральні органи  імунної системи • червоний кістковий мозок – утворюються   Центральні органи імунної системи • червоний кістковий мозок – утворюються В-лімфоцити • тимус (загруднинна або вилочкова залоза) – утворюються Т-лімфоцити • бурса (сумка Фабриціуса – є тільки у пташок) – утворюються В-лімфоцити

Периферичні органи імунної системи • селезінка • лімфатичні вузли (їх близько 1000) • мигдаликиПериферичні органи імунної системи • селезінка • лімфатичні вузли (їх близько 1000) • мигдалики • лімфоїдна тканина бронхів та кишечнику (солітарні фолікули, пейєрові бляшки, червоподібний відросток) • кров та лімфа • печінка (в ембріональному періоді)

По спрямованості дії:  • Антибактеріальний – проти бактерій.  • Антивірусний – протиПо спрямованості дії: • Антибактеріальний – проти бактерій. • Антивірусний – проти вірусів. • Антирикетсіозний – проти рикетсій. • Антигрибковий – проти патогенних грибів. • Антитоксичний – проти токсинів м/о (екзотоксину). • Антиспірохетозний – проти спірохет. • Протипаразитарний – проти паразитів людини (інвазій). • Протипухлинний – проти клітин злоякісних пухлин (клітини, нафаршировані онковірусами). • Трансплантаційний – проти пересаджених органів і тканин донора в організм реципієнта.

По механізму виникнення • стерильний імунітет – несприятливість, яка формується в організмі людини післяПо механізму виникнення • стерильний імунітет – несприятливість, яка формується в організмі людини після звільнення організму від патогенних м/о; • нестерильний імунітет (інфекційний) – несприятливість, яка формується і зберігається до тих пір, поки в організмі людини знаходиться збудник інфекційних хвороб (при туберкульозі, сифілісі).

По механізму захисту організму • клітинний – коли Ат локалізуються в клітинах і тканинахПо механізму захисту організму • клітинний – коли Ат локалізуються в клітинах і тканинах організму; • гуморальний – коли Ат знаходяться в рідинах організму (кров, лімфа, ліквор) і розносяться по органам і тканинам організму; • функціональний – пов’язаний з фізіологічними проявляннями організму (збудник грипу проникає до організму через ВДШ і тут локалізується – тому протигрипозну вакцину необхідно вводити через ВДШ – через ніс; вірус поліомієліту викликає захворювання, коли він проникає через ШКТ – тому протиполіомієлітну вакцину вводять через рот – капають на корінь язика).

Фактори захисту макроорганізму від патогену • Непошкоджена шкіра є механічним бар’єром для мікроорганізмів. ЗлущуванняФактори захисту макроорганізму від патогену • Непошкоджена шкіра є механічним бар’єром для мікроорганізмів. Злущування епітелію сприяє механічному видаленню м/о. Чиста шкіра має бактерицидні властивості, тому що речовини, які виділяють потові та сальні залози (пероксид водню, мурашина, оцтова та олеїнова кислоти, аміак, сечовина та ін. ) спричинюють загибель м/о. • Слизові оболонки (носа, ротової порожнини, травного каналу, очей, ушних раковин тощо) є механічним бар’єром. Слиз адсорбує, вимиває та видаляє різні м/о.

 • Ворсинки миготливого епітелію адсорбують м/о, які знаходяться в повітрі, а потім разом • Ворсинки миготливого епітелію адсорбують м/о, які знаходяться в повітрі, а потім разом із слизом виштовхують їх назовні. У слині, сльозах, носовому секреті та тканинних соках міститься фермент лізоцим (хімічний захист), здатний руйнувати пептидоглікан клітинної стінки м/о, що призводить до його загибелі. • У кислому середовищі шлунку (у нормі р. Н 0, 9 -1, 5) гине більшість м/о. • Нормальна мікрофлора шкіри та слизових оболонок є антагоністом патогенної мікрофлори і пригнічує її розмноження (біологічний захист). • Підвищення температури тіла сприяє прискоренню кровообігу та посиленню обмінних процесів. Температура 38 -40°С є оптимальною для активізації макрофагів, синтезу інтерферону; а у бактерій і вірусів при такій температурі пригнічуються процеси розмноження.

 • клітинні фактори – діють на рівні клітини: • фагоцитоз (поїдання) патогенів. У • клітинні фактори – діють на рівні клітини: • фагоцитоз (поїдання) патогенів. У фагоцитозі беруть участь: мікрофаги, моноцити крові, макрофаги, гістіоцити (у сполучній тканині), купферові клітини (у печінці), альвеолярні макрофаги (у легенях), рухливі та фіксовані макрофаги (у лімфатичних вузлах і селезінці), плевральні та перитонеальні макрофаги (у серозних порожнинах), остеобласти (у кістках), мікрогліальні клітини ( у нервовій тканині); • запалення – основний фактор неспецифічного захисту. В зону запалення проникають макрофаги та ексудат, що містить комплемент, фібриноген, антитіла, лейкоцити. Накопичення ексудату зумовлює утворення набряку, при цьому трамбуються кровоносні та лімфатичні судини. При цьому у вогнищі виникають несприятливі умови для розмноження мікробів (ацидоз-кисле середовище, гіпоксія-недостатність кисню, гіпертермія-підвищення температури). Крім того м/о гинуть під дією макрофагів, антитіл та комплементу.

 • Реакції імунітету (серологічні - від serum - сироватка; гуморальні - від humor • Реакції імунітету (серологічні — від serum — сироватка; гуморальні — від humor — рідини) — специфічні реакції взаємодії між антигенами (Аг) та антитілами (Ат), які відбуваються як в організмі (реакція Манту, проби Бюрне тощо), так і поза організмом (in vitro) в лабораторних умовах. • Загальна формула серологічних реакцій Аг + Ат Аг. Ат

Серологічні реакції застосовують • Для виявлення невідомих Ат (сироватка крові хворого) по відомому АгСерологічні реакції застосовують • Для виявлення невідомих Ат (сироватка крові хворого) по відомому Аг (бактеріальний діагностикум) серологічна діагностика. • Для виявлення невідомих Аг (патологічний матеріал від хворого або з навколишнього середовища) по відомому Ат (специфічна діагностична сироватка) серологічна ідентифікація.

СІ (серологічна ідентифікація) = НАг + ВАт     НАг  СІ (серологічна ідентифікація) = НАг + ВАт НАг ВАт НАг – нативний матеріал, культура м/о ВАт – стандартна діагностична сироватка НАг + ВАт = НАг. ВАт Реакція негативна ( — ) 0, 9% Na. Cl Д КК КС

СІ (серологічна ідентифікація) = НАг + ВАт    НАг   СІ (серологічна ідентифікація) = НАг + ВАт НАг ВАт НАг – нативний матеріал, культура м/о ВАт – стандартна діагностична сироватка НАг + ВАт = НАг. ВАт Реакція позитивна ( + ) 0, 9% Na. Cl Д КК КС

   НАт      ВАг   НАт – НАт ВАг НАт – сироватка хворого ВАг – бактеріальний діагностикум НАт + ВАг = НАт. ВАг Реакція негативна ( — ) 0, 9% Na. Cl Д КС ККСД (серологічна діагностика) = НАт + ВАг

СД (серологічна діагностика) = НАт + ВАг    НАт   СД (серологічна діагностика) = НАт + ВАг НАт ВАг НАт – сироватка хворого ВАг – бактеріальний діагностикум НАт + ВАг = НАт. ВАг Реакція позитивна ( + ) 0, 9% Na. Cl Д КС КК

Результати серологічних реакцій Результати серологічних реакцій

Класифікація серологічних реакцій    Двокомпонентні (Аг + Ат):  • реакція аглютинаціїКласифікація серологічних реакцій Двокомпонентні (Аг + Ат): • реакція аглютинації (РА) — утворення аглютинінів при склеюванні компонентів; • реакція преципітації (РП) — утворення преципітинів (осадів); • реакція нейтралізації (РН) — здатність Ат специфічно нейтралізувати біологічну активність збудника або його токсинів.

  Трьохкомпонентні ( Аг + Ат + неспецифічний комплемент    Трьохкомпонентні ( Аг + Ат + неспецифічний комплемент (білок, еритроцити, барвник-флуорохром): • реакція лізису (РЛ) — під дією комплементу, якщо Ат типоспецифічне Аг, відбувається розчинення еритроцитів (гемоліз), бактерій (бактеріоліз), спірохет (спірохетоліз), клітин (цитоліз); • реакція непрямої гемаглютинації (РНГА) — склеювання; • реакція пасивної гемаглютинації (РПГА) — еритроцити пасивно склеюються між собою; • реакція коагуляції (РК) — варіант РПГА — утворення зернистості; • реакція агрегат-гемаглютинації (РАГА) — використовується еритроцитарний діагностикум; • реакція Кумбса — утворення зернистості; • реакція імунофлюоресценсії (РІФ) — світіння при застосуванні люмінесцентної мікроскопії.

 Багатокомпонентні ( Аг + Ат + комплемент + гемолітична сироватка + еритроцити барана Багатокомпонентні ( Аг + Ат + комплемент + гемолітична сироватка + еритроцити барана + фермент фосфатаза або пероксидаза): • реакція зв’язування комплементу (РЗК) — реакція Вассермана — гемоліз; • реакція бактеріолізу (РБ) — розчинення культури холерного вібріона на поживному середовищі в чашці Петрі; • реакція іммобілізації трепонем (РІТ) — при сифілісі; • реакція гемаглютинації імунного прилипання — при вірусному гепатиті А; • реакція імуноферментного аналізу (ІФА) — зміна забарвлення.

Значення серологічних реакцій • виявлення патогенних м/о, встановлення їх типу,  виду, фаготипу; Значення серологічних реакцій • виявлення патогенних м/о, встановлення їх типу, виду, фаготипу; • встановлення моменту захворювання або видужання; • встановлення факту хвороби або носійства (гостре або хронічне); • встановлення факту смерті від інфекційного захворювання; • встановлення стадії хвороби, тривалості процесу.

Зарегистрируйтесь, чтобы просмотреть полный документ!
РЕГИСТРАЦИЯ