Методика початкового навчання математики як педагогічна

Методика початкового навчання математики як педагогічна наука. Початковий курс математики як навчальний предмет.

План 1. Предмет методики навчання математики. Зміст методики навчання математики в початкових класах. 2. Зв’язок методики навчання математики з іншими науками. 3. Цілі навчання математики в початкових класах. 4. Зміст початкового курсу математики. 5. Побудова початкового курсу математики. 6. Математична підготовка дошкільників. 7. Наступність у навчанні математики між 1 – 4 і 5 – 6 класами. 8. Методи навчання математики. 9. Використання ігор у навчанні математики.

Ніякі людські дослідження не можна назвати справжньою наукою, якщо вони не пройшли через математичні доведення. Леонардо да Вінчі

Математику ще й тому вивчати треба, що вона розум до порядку приводить. М. В. Ломоносов

Математика не тільки підготує учнів до вивчення природничих наук, вона не тільки навчить його мислити правильно і послідовно; вона ще, крім того, виховає з нього безстрашного працівника, для якого праця і нудьга стануть двома поняттями, що взаємно виключаються одне одним. Д. І. Писарєв (1841 – 1868)

У школі на вивчення математики відводиться 15 – 20 % навчального часу

Методика навчання математики - це педагогічна наука про мету, зміст, форми і засоби передачі учням математичних знань, про виховання в процесі вивчення математики.

Методика навчання математики відповідає на питання: • Чому вчити? • Як це зробити краще?

Основними завданнями курсу методики навчання математики є: • підготувати вчителів початкових класів, здатних реалізувати на практиці сучасні вимоги до навчання математики молодших школярів, їх виховання і розвиток в процесі навчання; • забезпечити достатню теоретичну і практичну підготовку вчителів до тих змін, які з необхідністю будуть відбуватися у зв’язку з удосконаленням всієї системи народної освіти. Пояснювальна записка до програми з методики навчання математики в педагогічному коледжі

Методична система навчання математики молодших школярів • цілі навчання (для чого вивчати математику) визначають завдання навчання молодших школярів; • зміст навчання (що вчити, чому навчати) – який матеріал вивчається і в якому порядку; • методи навчання (як вчити) – конкретні способи вивчення кожного розділу початкового курсу математики і кожного питання у цьому розділі; • засоби навчання (за допомогою чого навчати) – підручники, дидактичний матеріал, наочні посібники, ТЗН; • форми навчання (як організувати пізнавальну діяльність учнів) – як провести урок і позакласний захід, щоб досягти найбільшого ефекту.

Завданнями методики навчання математики є: • обгрунтування мети початкового курсу навчання математики; • визначення змісту навчання математики; • розробка засобів навчання; • визначення і розробка методів і прийомів вивчення кожного питання розділів програми з математики; • організація навчання; • дослідження процесу засвоєння математичних знань учнями; • вивчення результатів засвоєння математичних знань учнями; • виявлення можливостей виховного і розвивального впливу на молодших школярів

Методика навчання математики пов’язана з такими науками: • педагогікою (дидактикою і теорією виховання); • психологією; • математикою; • логікою; • філософією.

Цілі навчання математики в початкових класах • освітні; • виховні; • розвиваючі; • практичні.

Зміст початкового курсу математики • властивості предметів; • арифметика цілих невід’ємних чисел; • величини; • елементи алгебри; • елементи геометрії; • текстові задачі.

Особливості структури програмового матеріалу з математики в початковій школі: • взаємозв’язок арифметичного, алгебраїчного і геометричного матеріалу; • тісний зв’язок теорії з практикою; • розміщення навчального матеріалу по концентрах.

Математична підготовка дошкільників

Діти дошкільного віку повинні: • мати найпростіші кількісні уявлення (лічба до 10, порівняння послідовних чисел в межах 10, додавати і віднімати в межах 10, знати друковані цифри); • мати уявлення про величини (довжина, ширина, висота); • ознайомитися з найпростішими геометричними фігурами (овал, круг, квадрат, трикутник, чотирикутник, куб, циліндр, куля); • вміти орієнтуватися у просторі (ліворуч, праворуч, угорі, внизу, попереду, позаду, далеко, близько); • вміти орієнтуватися в часі (день, ніч, ранок, вечір, вчора, сьогодні, завтра), знати назви днів тижня; • розв’язувати найпростіші задачі.

Методи навчання математики Якщо математика залишилася для декого незрозумілою, недоступною, то це поза сумнівом пояснюється недоліками мистецтва і способів навчання. М. І. Лобачевський

Метод (гр. - дослідження) – спосіб дослідження явищ природи, підхід до досліджуваних явищ, планомірний шлях встановлення істинності, взагалі – прийом, спосіб або характер дії

Метод навчання - спосіб, особливість спільної діяльності вчителя та учнів, за допомогою якої досягається оволодіння знаннями, уміннями та навичками, формується науковий світогляд, розвиваються пізнавальні сили і здібності учнів.

Методичні прийоми - це допоміжні засоби при даному методі (не виконують самостійної функції передачі і засвоєння учнями ЗУН)

Відомі такі прийоми: • спостереження; • аналіз; • порівняння; • співставлення; • протиставлення; • аналогія.

Класифікація методів навчання • І група – методи організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності учнів; • ІІ група – методи стимулювання і мотивації навчальної діяльності; • ІІІ група – методи контролю і самоконтролю у навчанні.

Види методів І групи • відносно діяльності учителя і учнів (керування навчальною роботою учнів): - розповідь; - бесіда; - самостійна робота; - робота з підручником; • відносно джерел набування знань: - словесні (розповідь, радіопередача, робота з книгою); - наочні; - практичні; • відносно діяльності учнів (за ступенем самостійності мислення учнів під час оволодіння знаннями): – пояснювально-ілюстративний; – репродуктивний; – продуктивний (проблемний); – частково-пошуковий (евристичний); – дослідницький; • за логікою передачі і сприймання навчальної інформації: - індуктивний; - дедуктивний.

Вибір методів залежить від: • мети навчання; • змісту навчання; • засобів навчання; • форм організації навчання; • вікових особливостей дітей.

Для реалізації дидактичної мети уроку доцільними є методи: • “Познайомити” - репродуктивні методи • “Розкрити, розглянути” – практична робота, самостійна робота, наочно- ілюстративні методи • “Закріпити” – методи проблемного навчання • “Засвоїти” – продуктивні прийоми

Для ознайомлення з новим матеріалом методи слід розташувати у порядку підвищення активності пізнавальної діяльності учнів так: • розповідь; • пояснення; • метод проблемного викладу нових знань; • репродуктивна бесіда; • бесіда із застосуванням прийому аналогії; • евристично-дедуктивна бесіда; • евристично-індуктивна бесіда; • експериментально-практичний метод; • самостійна робота з підручником; • самостійно-пошуковий метод.

Використання ігор у навчанні математики Гра повинна постійно поповнювати знання, бути засобом всебічного розвитку дитини, його здібностей, викликати позитивні емоції, наповнювати життя дитячого колективу цікавим змістом. А. С. Макаренко

• Гра – вид діяльності, що імітує реальне життя, має чіткі правила і обмежену тривалість. • Навчальна гра – це гра, де ігровий процес супроводжується засвоєнням гравцями змісту навчання.

Навчальна гра: • є цінним засобом виховання розумової активності дітей; • активізує психічні процеси, даючи можливість несміливим, не впевненим у собі дітям здолати свої комплекси й нерішучість; • викликає жвавий інтерес до процесу пізнання; • дає змогу дітям долати значні труднощі, тренувати свої сили, розвивати здібності і вміння; • допомагає зробити будь-який навчальний матеріал захоплюючим; • викликає в учнів глибоке задоволення; • створює позитивний робочий настрій; • полегшує процес засвоєння знань.

Види математичних ігор • За призначенням: навчальні, контролюючі і виховуючі ігри, розвивальні і цікаві. • За масовістю: колективні та індивідуальні ігри. • За реакцією: рухомі та тихі ігри. • За темпом: швидкісні та якісні ігри. • За подібністю правил і характером проведення: - настільні ігри; - математичні міні-ігри; - вікторини; - ігри по станціях; - математичні конкурси; - КВК; - ігри-подорожі; - математичні лабіринти.

Види ігрових ситуацій • використання персонажів казок, мультфільмів, оповідань; • використання у сюжеті дій тварин; • лічилки, цікаві вправи (віршовані задачі); • ігри-змагання; • завдання ущільненого характеру; • власне математичні ігри (лото, кругові приклади)

Вимоги до математичної гри • Ігрове завдання має збігатися за змістом з навчальним. • За змістом гра повинна відповідати дидактичній меті уроку, бути посильною для кожного учня. • Мати простий спосіб виготовлення і використання роздаткового матеріалу. • Правила гри зрозумілі і чітко сформульовані. • Підсумок чіткий і справедливий. • Залучати до гри треба всіх учнів.

Організаційні етапи математичної гри Під час організації навчальних ігор математичного змісту необхідно продумувати такі питання методики: • Мета гри. Які математичні вміння й навички учні опановують у ході гри? Якому моменту гри слід приділяти особливу увагу? Які виховні цілі переслідуються при проведенні гри? • Кількість гравців. Кожна гра потребує певної мінімальної або максимальної кількості гравців. Це обов'язково слід врахувати під час організації ігор. • Які дидактичні матеріали та посібники знадобляться для гри? • Як з найменшою втратою часу познайомити учнів із правилами гри? • На який час має бути розрахована гра? Чи буде вона цікавою, захоплюючою? Чи виникне в учнів бажання повернутися до неї ще? • Як забезпечити участь у грі всіх учнів класу? • Як організувати спостереження за дітьми, щоб з'ясувати, чи всі включилися в роботу? • Які зміни можна внести у гру, щоб підвищити зацікавленість й активність дітей? • Які висновки слід повідомити учням насамкінець, після гри (найкращі моменти гри, недоліки у грі, результат засвоєння математичних знань, оцінювання окремих учасників гри, зауваження порушникам дисципліни і т. ін. )?

Правильному застосуванню методів можна навчитися лише застосовуючи їх у різноманітних ситуаціях. Г. Цейтен (датський історик і математик)

Завдання для ДСР • Опрацювати теоретичний матеріал • Самостійно опрацювати тему “Засоби навчання” • Законспектувати основні вимоги до математичної гри • Підібрати по 3 висловлення про математику та її значення • Підготувати 2 гри (або ігрові моменти) і наочні посібники для їх проведення. • Виготовити: - 2 набори лічильного матеріалу (по 10 шт. ); - числове віяло; - сигнальний блокнот.